Франція у вогні: протести після вбивства підлітка поліцейським
Фото: EPA/UPGНебачена з 2005-го року хвиля протестів у паризьких передмістях почалася з аматорського відео, знятого на мобільний телефон у вівторок. На ньому зафіксований момент, коли двоє поліцейських ведуть гостру суперечку з водієм жовтої автівки у французькому передмісті Нантер. Один з полісменів направляє на водія дуло пістолета. Водій газує, а поліцейський стріляє йому у груди. Це відео — момент смерті 17-річного Наеля, який до того порушив низку правил дорожнього руху, не мав водійського посвідчення і був зупинений правоохоронцями. Хлопець помер від отриманого поранення.
Непропорційна ситуації відповідь поліцейського і юний вік жертви викликали хвилю обурення у Франції. Мати Наеля закликала жителів Нантер зібратися на «білу ходу» на знак пам’яті хлопця, якого знали і любили у кварталі, де він працював у службі доставки піци та грав у місцевому спортивному клубі у реґбі. Шість тисяч людей зібралися у Нантер, щоб провести хлопця в останню путь. У натовпі майоріли гасла «Поліція нас вбиває» і «Справедливість за Наеля». Тим часом поліцейський, який застрелив хлопця, перебуває під арештом, проти нього порушено справу.
У той час, як хода пам’яті Наеля відбулася мирно і без заворушень, уже третю ніч у паризькому передмісті та низці інших французьких міст відбуваються масштабні сутички молоді з поліцією. З балаклавами на обличчях, озброєні битами та саморобними вибухівками юнаки атакують поліцейські відділки, трощать вітрини, розграбовують крамниці і підпалюють автобуси та автівки. 250 поліцейських отримали поранення. Близько 900 порушувачів порядку доправили у відділки, це рекордна цифра для подібних протестів.
Фото: EPA/UPGЯкщо у першу ніч після новини про смерть Наеля протести зосередились здебільшого у передмісті Парижа, то вже за добу палала майже вся країна — від Страсбурга до Ліона та Марселя. Префектура оголосила про завершення автобусного і трамвайного сервісу о 21 годині по всій країні, аби уникнути інцидентів у транспорті. У Парижі були скасовані основні масові заходи, заплановані на вихідні.
Чому юнаки з передмість трощать Францію?
Франція вже пережила подібні масові заворушення у передмістях у 2005 році. Тоді вони були викликані смертю двох підлітків, 15 і 17 років, які тікали від поліції та померли від ураження електричним струмом у трансформаторній підстанції, де спробували сховатись. Після цієї драми сутички молоді з поліцією тривали понад два тижні.
Як у 2005 році, так і нині, події відбулися у незаможному передмісті, які у Франції називають «вразливими міськими зонами». Особливість цих кварталів у великій кількості соціального житла, високому рівні безробіття та низького рівня доходів населення. Кожен третій мешканець «вразливих передмість» живе за межею бідності, при цьому 30% населення — люди, молодші 20 років. Кожен другий житель цих кварталів походить з родини мігрантів, зокрема країн Магрибу. У випадку молоді йдеться про тих, хто народився у Франції від батьків-іноземців.
На відміну від протестів 2005 року, нинішні порушники громадського порядку вирізняються дуже молодим віком, від 13 до 18 років. Вони пересуваються групами з 20-30 людей і комунікують завдяки криптованим чатам, що ускладнює роботу поліції. Французький уряд закликав соціальні мережі долучитися до відновлення порядку у країні та видалити з сайтів найрадикальніший контент, такий як заклики атакувати поліцейських або підпалювати автівки, які поширюються зокрема у ТікТоку та Снапчаті. Поміж місць, які грабує молодь, є чимало супермаркетів. Звідти вони виносять чіпси, напої та продукти харчування.
Фото: EPA/UPGУ протестувальників немає організованої структури або чіткого лідерства. На відміну від виступів «жовтих жилетів» та активістів проти пенсійної реформи, вони не мають сформованого списку вимог до влади. Французькі соціологи та спеціалісти протестних рухів, аналізуючи нинішні події, вважають, що йдеться про агресію, спрямовану на державу, в якій ця молодь не знаходить свого місця та не бачить перспектив. Поліція у цьому випадку стає уособленням влади, відносини якої з «вразливими зонами» зводиться до контролю та покарання.
Перервавши свою участь в європейському саміті у Брюсселі, Еммануель Макрон повернувся до Парижа і очолив засідання кризового центру. Французький президент звернувся до родин молодиків, які чинять безлад, закликаючи їх до «відповідальності» та наполягаючи на необхідності «заспокоїти молодь». Міністр юстиції Франції пішов навіть далі і закликав притягнути до відповідальності батьків, якщо ті відпускатимуть своїх дітей вночі на вулицю. У чотирьох містах була запроваджена комендантська година. Праві «Республіканці» та крайньоправе «Національне зібрання» тиснуть на Макрона, аби той запровадив у країні надзвичайний стан, однак нині президент відмовився від цього кроку.