У Росії почастішали вибухи на залізниці та нафтобазах. До чого тут контрнаступ України
Михайло развозжаєвУ Росії почастішали вибухи на інфраструктурних об'єктах - за останні п'ять днів під удар потрапили чотири нафтобази, у тому числі в анексованому Криму, атакували також два потяги у Брянській області. А в середу Кремль заявив про спробу удару безпілотними апаратами по кремлівській резиденції президента.
Усі ці випадки російська влада пов'язує з діями українських диверсантів, Україна відповідальність на себе не бере. Все це відбувається на тлі очікуваного контрнаступу ЗСУ. Як слід розуміти ці події?
Нафтобази та товарні потяги
У ніч проти середи на нафтобазі під Таманню спалахнув резервуар з нафтопродуктами. Площа пожежі перевищила 1,2 тис. кв. м, до гасіння залучили п'ять пожежних поїздів.
Що стало причиною, влада не повідомляла, проте низка ЗМІ стверджує, що пожежа виникла після атаки безпілотника.
Це вже друга пожежа на нафтобазі за останні п'ять днів.
Рано-вранці у суботу вибух стався на нафтобазі в Козачій бухті в Севастополі в анексованому Криму. За версією місцевої влади, чотири цистерни з паливом спалахнули внаслідок атаки двох безпілотників, пожежа охопила площу понад 2000 кв. м.
За даними української розвідки, внаслідок вибуху в Севастополі знищено понад 10 резервуарів із нафтопродуктами загальною ємністю близько 40 тис. тонн.
Пожежу на нафтобазі в Тамані вдалося локалізувати лише цієї ночіПресаташе командування "Південь" української армії Наталія Гуменюк заявляла у телеефірі, що пожежа на нафтобазі в Криму - це підготовча робота "до того широкого повномасштабного наступу, на який всі очікують". Пряму відповідальність за атаку в Севастополі Київ не брав.
Трохи менші пошкодження отримали вже в ніч на четвер дві нафтобази - на Ільському нафтопереробному заводі у Краснодарському краї, а також на Новошахтинському заводі нафтопродуктів у сусідній Ростовській області.
Вдень у четвер стало відомо про масштабну пожежу на складі паливно-мастильних матеріалів у Ставрополі. Офіційно версії, що за цим може стояти Україна, ще не звучало.
Крім того, у понеділок, 1 травня, на залізничному перегоні Унеча - Рассуха через підрив залізничного полотна зійшов з рейок і спалахнув білоруський товарний потяг, який віз нафтопродукти та пиломатеріали.
Наступного дня вибух стався на перегоні Сніжецька - Білі Береги - в результаті зійшов локомотив та 20 вантажних вагонів.
Ще й аеродром?
У середу в Брянській області, за повідомленнями низки телеграм-каналів, атакували військовий аеродром у населеному пункті Сіща.
За даними джерел, до аеродрому прорвалися два дрони, які вибухнули на його території і пошкодили літак Ан-124.
Якщо цей випадок підтвердиться, він буде не першим, коли під удар потрапляють військові аеродроми.
Аеродром Енгельс у Саратовській області, на якому базуються літаки стратегічної авіації, атакували дрони щонайменше двічі - у грудні минулого року. Відомо, що бомбардувальники Ту-95МС використовуються для масованих ударів по Україні (базуються не тільки в Енгельсі).
Крім того, у грудні атакували аеродром Дягілєво під Рязанню, тоді загинули троє військовослужбовців.
Якщо спроба удару безпілотниками по Кремлю підтвердиться, це стане найпомітнішим випадком із цілої серії за останні дні.
Що це означає?
Ці інциденти за своєю природою сильно відрізняються один від одного, вони відбуваються на різних об'єктах - урядових центрах, залізницях, лініях електропередач (за повідомленнями ЗМІ, у Ленінградській області 1 травня одну опору підірвали, іншу замінували), аеродромах, нафтосховищах. Методи, які використовуються, теж різні - удари безпілотників, підпали, закладена вибухівка.
Об'єднує їх час і місце - здебільшого всі події відбуваються на територіях або прикордонних з Україною областей Росії, або в анексованому Криму. І відбуваються вони в той час, коли на фронті з обох боків чекають на початок наступу ЗСУ.
Представник командування "Південь" Наталія Гуменюк заявила, що як мінімум один із ударів - по нафтобазі у Севастополі - є елементом підготовки до наступу. ЗСУ, за її словами, таким чином намагаються порушити логістику російської армії, і цей удар покликаний змусити росіян розосередитись у пошуках безпечнішого місця, сказала вона.
Попри таку заяву, хто насправді стоїть за цими подіями, сказати важко. Раніше в повідомленнях про такі події фігурували групи, які не входили до складу ЗСУ - наприклад, удар по російському радару на аеродромі в Мачулищах влаштували, як заявили в Києві, білоруські партизани. Проте припущення, що ці події, об'єднані часом і місцем, можуть бути частиною спільного задуму і стосуватися війни в Україні і навіть майбутнього наступу, цілком припустимо.
Метою диверсій у такому разі справді могло стати порушення логістики та постачання, але також логічно припустити, що вони покликані змусити російську владу, включаючи спецслужби та збройні сили, їхнє керівництво та особовий склад відволікатися на дуже різноманітні загрози у різних місцях.
Такі удари можуть перевантажити систему безпеки, максимально ускладнити її оперативну роботу. І спроба нічного удару по Кремлю, якщо вона підтвердиться, цілком укладається у таку логіку.
Водночас військовий експерт Олександр Коваленко в розмові з ВВС Україна сумнівається в тому, що саме Україна стоїть за атакою на Кремль. На його думку, це вигідно більше групам впливу в Москві, щоб впливати на рішення Путіна чи громадську думку в країні.
"Я не бачу якогось великого профіту, щоб Україна робила таку атаку на Кремль. Більш ефективні атаки іншого порядку - на об'єкти військового призначення, а не якусь будівлю посеред Москви".
Він підкреслює, що удари по нафтових базах - це удар по постачанню паливно-мастильними матеріалами всього російського угрупування в Україні та в анексованого Криму. Через це виникає дефіцит.
Водночас Коваленко підкреслив, що в 2021 році в Росії були десятки вибухів на об'єктах в сфері палива та енергетики, тому важко сказати, чи справді за всіма цими пожежами стоїть саме Україна.