Міністр агрополітики Лещенко: скільки коштуватиме земля і чому станеться великий вибух - BBC News Україна
Міністр агрополітики Лещенко: скільки коштуватиме земля і чому станеться великий вибух
4 хвилин(и) тому
1 липня в Україні запрацює ринок землі і залишиться в історії мораторій, який десятиріччями стримував його появу.
Міністр аграрної політики Роман Лещенко в інтерв'ю BBC News Україна розповів, як відкриття ринку землі змінить її вартість та українську економіку і чим держава допомагатиме фермерам. А також пояснює, чому в Україні швидкими темпами зростають ціни на харчі й чи може ця тенденція змінитися.
- ПДВ для аграріїв знизили. Чому виграють агрохолдинги та скільки втратить бюджет
- Як живуть і помирають українські села
Ефект від відкриття ринку землі
З 1 липня доступними для купівлі та продажу стануть 27 млн га землі з 42 млн га загальної площі сільськогосподарських угідь України. Це так звані паї, які у 1990-х отримали майже 7 млн українських селян та пенсіонерів, які працювали в колгоспах.
У Міністерстві аграрної політики сподіваються, що відкриття ринку землі нарешті покаже, скільки насправді власників цих 27 млн га лишилося. І яка кількість цієї землі, попри мораторій, перейшла в інші руки.
Протягом пів року відбудеться кілька важливих змін для української економіки, розповідає в інтерв'ю Роман Лещенко.
По-перше, відкриття реєстрів та запровадження повноцінного права розпоряджатися землею без посередників зробить користування землею зручним.
Втручання чиновників у сфері суттєво зменшиться.
"Ми знищили корупційний розсадник - Держгеокадастр, який постійно створював перепони через довідки, дозволи, земельні експертизи…", - пояснює міністр.
Ще один важливий ефект - легалізація "удаваних правочинів", які по суті приховували перехід землі із рук в руки до відкриття ринку землі.
"У нас сотні тисяч договорів на емфітевзис (довгострокове право користування землею - Ред.), які фактично підміняли купівлю-продаж. У нас спадкові договори оренди і ми бачимо в піврічному циклі трансформацію цього саме в легалізації. Ми ці пів року сприймаємо виключно як підготовчі до цивілізованого обігу земель в Україні", - каже міністр.
За його словами, важливо продемонструвати, що ринок землі може прозоро функціонувати і показати суспільству мотиви людей, які 30 років блокували відкриття ринку землі.
"Суспільство зрозуміє, що це все були маніпуляції політиканів. За три роки парадигма земельних відносин зміниться кардинально, особливо, коли відкриються всі дані про власників землі, як вони набули цю землю, скільки платили і платять податків. Найголовніше - люди побачать всю систему власності, зрозуміють, хто маніпулював і хто був кінцевим отримувачем вигоди".
Чи відбудеться масовий розпродаж землі і якою буде ціна?
Роман Лещенко впевнений, що більшість власників зараз не будуть продавати землю.
"Всі наші дослідження показують, що в перший рік до 5% готові розглянути варіант продажу - за умови справедливої ціни. Люди зараз зрозуміли, що земля - це найбільша цінність, ніякого поспіху робити не треба, тому що її капіталізація постійно зростає, оренда зростає", - розповідає він.
Землю міністр називає найкращим банківським депозитом, якого не треба позбуватися.
"Я як міністр закликаю всіх не відчужувати свою землю, берегти свою власність, працювати на своїй землі або здавати її в оренду. Земля не втрачає в ціні, вона тільки зростає, а конкурентне середовище, яке формується в рамках земельної реформи, породжує краще ціноутворення на оренду", - каже він.
Роман Лещенко прогнозує, що середня ціна землі по країні становитиме після відкриття ринку приблизно 2 тисяч доларів за гектар.
"Коли опоненти мені закидають, що нормативно-правова оцінка (гектару - Ред.) близько 27-28 тисяч грн, я пояснюю - ми в законі вказали мінімально допустиму ціну в Україні. Люди не будуть продавати за безцінь. Вони сьогодні розуміють, що земля - це вартісний актив - тому що сьогодні в світі глобальна потреба в продовольстві", - каже він.
Водночас Роман Лещенко вважає, що вартість землі має бути ще більшою.
Він переконаний - за умови проведення низки реформ вартість землі в Україні може навіть перевищити вартість землі у Польщі. За даними Eurostat, у 2019 році середня ціна землі у Польщі складала 11 тисяч євро за гектар.
"На вартість активу впливає конкуренція, наявність справедливого суду, верховенства права, захисту інвестицій, інституцій, які дають можливість повноцінно працювати на землі. Мова йде про інструменти фінансування, цивілізованого ринку праці, інструменти прозорого оподаткування, якісної системи контролю з боку держави", - каже міністр.
Втім, поки Україна перебуватиме серед країн з високим ризиком ведення бізнесу, очікувати великого зростання ціни на землю не варто.
Що буде з вкраденою землею?
У жовтні 2020 року Роман Лещенко, на той момент очільник Держгеокадастру, дав інтерв'ю Економічній правді, з якого країна дізналася, що понад 5 млн га з 10,4 млн га державної землі за роки незалежності потрапили у приватну власність через різноманітні схеми.
Він обіцяє, що в найближчі місяці українці дізнаються про людей, які отримали таким чином землю, на національному порталі відкритих даних.
"Ми всі ці дані оприлюднимо і в режимі реального доступу будь-хто зможе зайти і подивитися - хто власник землі, коли набув, яка підстава. Ми це зробимо в найближчі місяці. Журналісти зможуть проводити розслідування. Ми всі ці дані надамо суспільству. Буде великий вибух", - каже міністр.
Підпис до фото,
У грудні 2020 року Роман Лещенко став наймолодшим міністром аграрної політики. Це сталось після оприлюднення ним інформації про масштабне розкрадання державної землі та корупцію у ДержгеокадастріРоман Лещенко пояснює, що наразі триває систематизація даних, обмін інформацією між земельним кадастром та Міністерством юстиції.
"Окремо розглядається питання застосування санкцій до тих осіб, які відчужували не просто землю, а особливо цінні землі, надра України", - зазначає міністр.
Змова ритейлерів?
Роман Лещенко охоче пояснює витоки ще однієї проблеми, яка турбує багатьох українців останні пів року - стрімке зростання цін на продукти.
Загалом інфляція на харчі з початку року перевищила 9%, і в цьому зростанні є чемпіони. Наприклад, за даними Держкомстату, у порівнянні з груднем 2020 року ціни на соняшникову олію виросли на 42,7%, на цукор - 20,9%. Роздратування з цього приводу українці вже кілька місяців висловлюють в соцмережах, з'явилися заклики до адміністративного регулювання цін та обмеження експорту.
Роман Лещенко виступає проти адміністративного регулювання цін. На його думку, ціни, які безпосередньо бачать українці на полицях супермаркетів, значною мірою є наслідком політики торгових мереж, а не лише світового тренду зростання цін на сировину.
"У нас є проблема взаємодії з торговельними мережами, які формують дуже велику націнку на окремі групи товарів. Мережі фактично як хочуть, так і розраховуються з постачальниками. 90 днів, 180 днів...Якщо продукти, які швидко псуються, не були реалізовані, їх повертають. Націнка не регулюється".
Підпис до фото,
Зростання цін на соняшникову олію дратує українців. На фото - цінники березня 2020 року"Ситуація, коли в Польщі українська олія коштувала на 10% нижче, ніж в Україні, - це питання до торговельних мереж. Вони формували екстраприбутки для себе і це було ніщо інше, як зловживання своїм становищем на ринку. Окремі компанії закупили об'єми, вичекали кризові явища, притримали реалізацію, спровокували паніку цін, а потім продавали цю групу товарів, постійно збільшуючи ціну. При цьому кореляція ціни між ними (мережами. - Ред.) була в гривню-півтори. Це елемент змови", - пояснює Роман Лещенко.
Інший яскравий приклад - ціни на молоко.
"Є виробник молока, який продає за 11,50 грн, є переробник, який продає за 17 грн мережі, а там молоко коштує вже 26 грн. Розумієте, які витрати в переробника - електроенергія, трудові колективи, оподаткування, і в мережі, яка просто працює в системі "купи-продай"?" - розповідає міністр.
Роман Лещенко вважає необхідним наслідувати приклад Польщі та Німеччини та запровадити регулювання у цій сфері через ухвалення закону про внутрішню торгівлю. Законопроєкт планують направити до Верховної Ради вже у вересні.
Окрім того, в міністерстві зараз аналізують досвід країн ЄС щодо понижених ставок ПДВ на соціально значимі продукти, що використовують для боротьби з інфляцією.
"Ми запустили експеримент зі зниження ставки ПДВ. Уважно стежимо за цим з аспекту детінізації і боротьби з податковими скрутками і впливу кореляції цін на сировину, переробку і кінцеву ціну на полицях магазинів. В найближчі пів року в нас буде цілісна аналітика і ми вже будемо ухвалювати фінальні рішення з точки зору ПДВ-регулювання, чи виправдав себе експеримент".
Водночас просто хорошого врожаю цього року для зниження цін не буде достатньо.
"У цьому році Україна має передумови для хорошого врожаю, але, враховуючи, що 70% нашого АПК - це експортоорієнтована група, є передумови, що ціни на продукти будуть зростати. Тому треба регуляцію проводити - і через механізм ПДВ, і через механізм внутрішньої торгівлі, через Антимонопольний комітет, роботу з постачальником товару", - пояснює Роман Лещенко.
Як держава допомагатиме фермерам
Уряд хоче посприяти збільшенню кількості українських фермерів, яких зараз нараховують приблизно 48 тисяч, і покращити умови їхньої роботи.
"Наша основна мета - особисті селянські господарства перевести в систему сімейних фермерських господарств, мікропідприємств, які обробляють до 20 га, які будуть нішевими - органіка, овочівництво, садівництво", - розповідає Роман Лещенко.
За його словами, цього року працюватимуть кілька програм для сімейних фермерських господарств:
- виплата 5000 грн на гектар новоствореним господарствам
- 5000 грн на одну корову щороку
- можливість замовити консультаційні послуги до 36000 грн, які держава компенсує (на управління фінансами, земельним банком, агрономічний супровід)
- компенсація 90% єдиного соціального внеску для малих сімейних ферм
- безвідсоткові кредити терміном до 5 років для фермерських господарств
Уряд планує збільшити державну підтримку агросектору до 1% ВВП (13-14 млрд грн/рік) у найближчі 3 роки замість 4,5 млрд грн, які виділяють зараз.
Така політика, на думку Лещенка, добре вплине на зайнятість у сільській місцевості.
"Якщо ви даєте державну підтримку малим та середнім фермерам, вони найбільш концентровано створюють робочі місця на сільських територіях. Вони дають надходження до місцевих бюджетів, найголовніше - вони розвивають сільські території", - пояснює міністр.
Роман Лещенко наголошує, що програми з компенсації вартості придбаної техніки та обладнання (компенсують 25% без врахування ПДВ) та програма доступних кредитів 5-7-9, за якою 25 млрд грн пішли в аграрний сектор, довели свою ефективність і їх продовжать.
Програма з компенсації вартості придбаної техніки та обладнання допомагає не лише фермерам, а й розвитку українського машинобудування, оскільки 60% компонентів такої техніки мають бути виготовлені в Україні.
"Зараз ставиться за ціль 20% внутрішнього ринку - вітчизняна техніка. Ми хочемо збільшити частку вітчизняної техніки на внутрішньому ринку до 50%", - розповідає міністр.
Дотацій агрохолдингам не буде
Роман Лещенко обіцяє, що великі агрохолдинги більше не отримуватимуть державної допомоги.
"У державній підтримці на 2021 рік ми виключили агрохолдинги взагалі із системи державної підтримки і поставили обмеження на ті ситуації, які були за уряду Гройсмана, коли компанії отримували мільярди державної підтримки".
За словами Романа Лещенка, у 2014-2019 роках агрохолдинги отримали від держави 8 млрд грн, за деякими з цих виплат є кримінальні провадження.
"На моє переконання, державну підтримку мають отримувати ті, хто відрізаний від ринків капіталу. Агрохолдинги мають більш ніж достатньо інструментів для залучення дешевих фінансових ресурсів. І вони зараз концентрують 25% земельного банку України - це достатня передумова, щоб вони обходилися без державної підтримки", - зазначає міністр.
Боротьба з рейдерством
Одна з проблем, яка найбільше непокоїть фермерів, - рейдерство. Роман Лещенко каже, що антирейдерське законодавство, ухвалене минулого року, незабаром запрацює на повну.
"Ми поставили захист через реєстри нотаріальні, систему моніторингу, систему інформування. Паралельно зараз ми прийняли закон про державний аграрний реєстр, що дасть можливість зареєструвати відповідного товаровиробника у системі", - каже міністр.
Він в режимі реального часу буде мати всю інформацію про свої земельні масиви, доступ до державної підтримки, юридичну особу і статутний капітал - це елемент захисту.
Окрім того, боротьбою з рейдерством займатиметься антирейдерський штаб при Мінагрополітики за участі представників Держгеокадастру, Мін'юсту, правоохоронців. Буде створена відповідна гаряча лінія.
Торгівля з ЄС: дискримінацію мають прибрати
Україна прагне перегляду торгових відносин з ЄС з метою збільшення експорту української продукції і зменшення негативного сальдо у торгівлі з ЄС, яке у 2020 році становило 4,8 млрд дол, розповідає Роман Лещенко.
За перемовини відповідає перший заступник міністра економіки Тарас Качка, Мінагрополітики залучене до цих перемовин.
Підпис до фото,
Наслідки посухи на водосховищі у Харківській області"Україна експортує менше, ніж Європа імпортує нам - є диспаритет у квотуванні. Диспропорція і дискримінація українських суб'єктів є очевидною", - каже Роман Лещенко.
Найважча ситуація, на його думку, склалася в торгівлі молочною продукцією та сирами.
"Наші польські колеги мають дотації і вхідна ціна імпортного молока є нижчою за внутрішню ціну в Україні. Вони тим самим знищують нашого національного товаровиробника. Переробники зазнають збитків, а молочне скотарство потрапляє під скорочення, відбувається втрата тваринництва. При нинішніх цінах на молоко, і при такій жорсткій конкуренції молока і сиру з Європи, українське тваринництво без державної підтримки немає перспективи", - пояснює міністр.
Він вважає, що Україна має право на справедливе розширення експорту до ЄС.
"Питання зараз у зменшенні обмежень, розширенні безперешкодного доступу сільськогосподарської продукції у таких нішевих групах, як мед, томатна паста, цукор, м'ясо. Це для нас є критично важливим", - наголошує Роман Лещенко.
Потрібно 5 млрд доларів на зрошення
Роман Лещенко каже, що зараз 2/3 території Україні загрожують посухи, що створює великі ризики для сільського господарства. Центральна Україна за останні десятиріччя фактично перемістилася з лісостепової зони до степової.
"Помірно-континентальний клімат змістився більш ніж на 120-150 км на північ. Ситуація дуже погана. Глобальна зміна клімату вже є очевидною. В цьому році опади є, в період вегетації сільськогосподарських культур були хороші дощі, але це не означає, що щось кардинально змінилося", - каже міністр.
На його думку, врятувати ситуацію може поєднання екологічної та аграрної політик - консервація земель, заліснення, залуження, відновлення балок, сінокосів та пасовищ.
"В нас є велика деградація ґрунтів, близько 6 млн га земель потребують поетапної консервації, це з точки зору захисту від водної та вітряної ерозії", - пояснює він.
Проблемою є відсутність раціонального використання води та очищення річищ, зменшення зрошуваної площі земель з 2 млн га до 0,5 млн га за роки незалежності. Щоб змінити ситуацію, в уряді розглядають проєкт зрошення на півдні України, на який загалом потрібно приблизно 5 млрд доларів.
І це тільки для повернення старого обсягу зрошення.
"Ми це бачимо через механізм державно-приватного партнерства, залучення компаній, які належать до Топ-10 іригаційних компаній світу.
Мова йде про США, Ізраїль, Францію, Британію, Китай, які мають новітній досвід в реалізації таких проєктів. Ми зараз з ними ведемо переговори щодо проєкту, який буде одним з наймасштабніших в Європі", - розповідає він.
Окрім того, нагальними проблемами для вирішення є викиди промислових підприємств та нещадна вирубка лісів заради експорту кругляка.
Роман Лещенко впевнений, що план Володимира Зеленського з висадки одного мільярда дерев реалістичний і запевняє, що землі для таких лісопосадок достатньо
"Мова йде про "деградовані" землі, лісосмуги, які втрачені, вирубані, землі, які потребують заліснення в зоні так званої радіоактивної зони забруднення, землі в гирлі річок, прибережних смуг. Коли ухвалимо постанову про консервацію земель, я дам більш ніж достатньо деградованих земель - балки, схили, де понад 5 градусів нахилу, які сьогодні розорані", - каже він.
Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!