Які економічні відносини Україна і Росія зберегли після початку війни?

Напередодні повномасштабної війни Україна і Росія залишалися великими торговельними партнерами. Після лютого 2022 року товарообіг звівся до статистичної похибки та чорного ринку. ВВС розповідає, як розривалися економічні зв'язки двох країн.
- "Ми втратили все, що заробили важкою працею". Не лише зерно - як Росія вивозить з України соняшник
- Як українська енергетика пережила удар Росії та коли її можуть відновити
До лютого 2022 року Росія і Україна зберігали тісні економічні зв'язки. Так, у 2021 році Україна посідала 15-те місце у зовнішній торгівлі Росії - її частка становила майже 2%, торговельний обіг між країнами перевищував 12 млрд доларів.
2021 року Україна, за даними Росстату, поставила в Росію товарів на 4,2 млрд доларів. А Росія експортувала в Україну товарів та послуг на 7 млрд. Росія для України входила до трійки найбільших торговельних партнерів.
За воєнний 2022 рік торговельні показники були зведені до статистичної похибки. За даними української митної служби, якщо в лютому 2022 року імпорт з Росії в Україну становив 548 млн доларів, а експорт - 240 млн доларів, то в березні того ж року показники впали до 43 млн доларів і 4,2 млн доларів відповідно.
Українська економіка після здобуття 1991 року незалежності залишалася орієнтованою на російський ринок, пояснює Олексій Блінов, начальник аналітичного відділу Sense Bank.
"Спільні будівельні, технологічні стандарти, спільні системи електроенергетики, залізниць, трубопроводів та інші", - каже він. Зв'язки були дуже міцними й РФ залишалася торговельним партнером України, попри безліч торговельних конфліктів.
"Торговельні війни були весь час. Чого варта хоча б досі неврегульована суперечка про поділ боргів та активів колишнього СРСР", - зазначає Віктор Суслов, міністр економіки України у 1997-98 роках.
Початок розриву ділових відносин - 2013-2014 роки, Революція гідності, анексія Криму і Донбас. Тільки тоді РФ перестала бути основним торговельним партнером, а Україна підписала Угоду про асоціацію та вільну торгівлю з ЄС.
Але при скороченні обсягів торгівлі Росія все одно залишалася одним з найбільших торговельних партнерів України. Кінець цим відносинам покладено 24 лютого 2022 року.
"Сильного впливу на російську економіку безпосередньо розрив відносин з Україною не вплинув. На рівні макростатистики це непомітно", - твердить російський макроекономіст Сергій Алексашенко.
Однак з аналізу ВВС видно, як розрив багатьох зв'язків впливає на стратегічні інтереси Росії.
Якщо українська економіка на тлі війни й допомоги від інших держав стає більш відкритою та інтегрованою у світову, то Росія стала ізгоєм, яким треба вигадувати складні ланцюжки постачання, щоби перевезти товари до країни.
Диво в страшну ніч
У ніч на 24 лютого 2022 року, перед початком масштабного нападу на Україну, відбулася стратегічна для Києва подія. Тієї фатальної ночі в Україні проходив перший експеримент з формування автономної від Росії енергосистеми.
Після розпаду СРСР збереглася загальна енергосистема всіх країн, які раніше були радянськими республіками, - фактично ці країни мали спільну енергетичну інфраструктуру, що спільно управлялася.
Таким чином, було легше балансувати споживання та генерацію у великих системах, пояснює директор українського Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
Система СРСР була добре для цього пристосована - тому Україна багато років залишалася синхронізованою з енергосистемою Росії.
За словами Харченка, чим більша енергосистема, тим вища її стабільність і тим нижчі можливі ризики. Фактично для України і Росії була однаково вигідна синхронізація енергосистем.

"Але після початку війни на Донбасі у 2014 році в Україні було ухвалене стратегічне рішення переходити на енергосистему ЄС, - каже Харченко, - Підготовка до початку переходу тривала п'ять років". Відповідний договір з ЄС підписали у 2017 році.
Головною причиною підготовки переходу стало побоювання, що РФ розпочне блокування електрики для України, а власних потужностей країни для забезпечення роботи не вистачить. Підтверджувало це побоювання, наприклад, і одна із заяв президента Білорусі Олександра Лукашенка: "Якщо ви (Україна - Ред.) зіткнетеся з Росією, ми будемо не з вами. Ми відріжемо всякі поставки не тільки ПММ (паливно-мастильні матеріали - Ред.), а з Росією разом і електрику".
Технічно перемикання - це складний процес, який полягає у тому, що частота енергосистеми України синхронізується з частотою енергосистеми ЄС. Для цього спочатку енергосистема України відключалася від російської та білоруської, аби якийсь час працювати в автономному режимі. Потім з такого режиму українська енергосистема розпочинала синхронізацію з ЄС.
За збігом, саме в ніч з 23 на 24 лютого українська енергосистема фізично відключилася від російської. Це був тест на здатність працювати в автономному режимі. Саму синхронізацію з Європою запланували на 2023 рік.

Після того, як 24 лютого 2022 року о 4-й ранку розпочалися ракетні обстріли, Україна спільно з партнерами з ЄС у неймовірно короткі терміни провела синхронізацію з енергетичною системою Європи. Усі сходяться в оцінках, що, зокрема, завдяки цьому Україна вистояла взимку.
"Перемикання відбувалося в динаміці масової евакуації людей, але за три тижні ми синхронізувалися з європейською енергосистемою. Особливо під час атак ми зрозуміли, що якби ми досі працювали в синхронізації з енергосистемами РФ і Білорусі, нам би влаштували національний блекаут", - переконаний Харченко.
Росія при цьому втратила стратегічний важіль впливу. "Економічні збитки РФ теж є, але їх дуже складно прорахувати", - каже Харченко.
Бензин і дизель
Якщо відключення від російської енергосистеми стало для України очевидною перевагою, то припинення постачання російського палива, навпаки, створило проблеми.
Постачання припинилися 24 лютого - це було фізично неможливо, оскільки біля кордонів Білорусі й РФ точилися бойові дії. "Як можна було завозити щось з РФ, якщо там фронт?" - каже директор "Консалтингової групи А-95" Сергій Куюн.
В Україні почалися проблеми з пальним: багато АЗС не працювали, до працюючих через евакуацію й паніку стояли гігантські черги. У березні Україна запровадила ембарго на ввезення російських товарів, хоча фізично паливо тоді вже не постачалося.
Російські ракети руйнували критичну інфраструктуру пального. Наприклад, на початку квітня був пошкоджений Кременчуцький нафтопереробний завод - один з найбільших НПЗ України.
"Криза виникла внаслідок втрати традиційних джерел імпорту, руйнування нафтобаз та НПЗ, а також неможливості оперативно розпочати імпорт з Європи через логістичні проблеми. 60% ринку пального - бензину та дизеля - були пов'язані з постачаннями з РФ та Білорусі", - каже Сергій Куюн.
Українська сторона стверджує, що з весни 2022 року нафтопродукти в РФ не закуповуються. Неофіційно аналітики кажуть про роботу сірого ринку - нафтопродукти з РФ завозять до України за документами з інших юрисдикцій. "Навіть юридично формально імпорт російських товарів досі не заборонений. Заборонили постачання з території РФ", - уточнює Куюн.

Інвестиційний стратег КК "Арікапітал" Сергій Суверов нагадує, що в Україні продовжує працювати компанія "Лукойл", яка постачає продукти на український ринок. "Гадаю, що "Лукойл" везе в Україну нафту з Росії. Можливо, навіть суходолом, тому що торговельні кордони закриті не повністю, адже триває транзит газу через Україну", - каже Суверов. Частково постачання нафтопродуктів в Україну йде з Румунії, Болгарії, Польщі.
"Розрив торгівлі з Україною для російського ринку пального став втратою досить великого ринку, і в перспективі це знижує прибутки російських компаній", - вважає Суверов.
Ядерне паливо
До 2005 року майже все ядерне паливо Україна купувала у РФ. Після Помаранчевої революції 2005 року на український ринок вийшла американська Westinghouse.
Ядерне паливо використовують, наприклад, для виробництва енергії в ядерних реакторах. До 2022 року на українському ринку було два великі гравці - Westinghouse і російська "ТВЕЛ".
Після 24 лютого Україна відмовилася від постачання з РФ. Наразі безперебійну роботу забезпечують як власні запаси, так і постачання Westinghouse - компанія готова їх збільшувати.
Україна заявила про намір у перспективі розпочати власне виробництво ядерного палива. Міністр енергетики Герман Галущенко вже заявив, що країна зацікавлена у тому, щоб стати його постачальником для Чехії, Словаччини, Фінляндії та Болгарії. Ці держави відмовляються від російського ядерного палива на користь інших виробників.
Ринок добрив
"На початок 2022 року Україна продовжувала отримувати від РФ сировину для виробництва добрив - аміак та природний газ. Білорусь була одним з ключових постачальників в Україну калію та фосфорних і комплексних добрив. З лютого 2022 року український ринок втратив істотну частину імпорту міндобрив - можна говорити про десятки відсотків за різними сегментами ринку", - каже директор з розвитку компанії "VVM" Сергій Рубан.
Але дефіциту добрив на українському ринку не виникло через падіння споживання: близько третини сільгоспземель, у прикордонних та прифронтових зонах, заміновані чи з економічних і технічних причин не обробляються належним чином.
Однак більшої шкоди сільському господарству завдало блокування чорноморських портів, уточнює Рубан. З весни 2022 року Росія не давала Україні вивозити українське зерно через Чорне море, що спричинило продовольчу кризу.
Росія навряд чи відчує втрату українського ринку добрив. "Значно серйознішою проблемою, окрім санкцій проти акціонерів, стало закриття балтійських портів та аміачного трубопроводу Тольятті-Одеса", - каже Андрій Сізов із компанії "Совєкон". Транзит зі стратегічного для РФ аміакопроводу зупинили 24 лютого 2022 року. Росія замінила постачання через трубопровід морськими та залізничними перевезеннями.

ЄС систематично запроваджувала різні пакети санкцій проти постачання всіх російських добрив протягом 2022 року і раніше.
Машинобудування
Найбільша частка ринку українського експорту до РФ припадала на машинобудування. 2013 року, який експерти називають піковим у торгівлі між країнами, машинобудування становило понад 26% українського експорту до РФ. 2021 року, за даними українського Держкомстату, ця частка знизилася до 23%.
"У РФ після розриву торговельних зв'язків з Україною виникли проблеми з окремими позиціями, такими як двигуни для гелікоптерів або окремих класів кораблів", - каже економіст Сергій Алексашенко.
Наприклад, коли у 2014 році Україна заборонила торгівлю з російським оборонними підприємствами, Росія втратила можливість купувати турбіни миколаївського заводу "Зоря-Машпроект". Для обох країн це була стратегічна втрата, оскільки РФ не могла швидко замінити необхідні турбіни на аналоги, а Україна втратила ринок збуту. Україна домовилася про постачання нових турбін до Індії. 2022 року "Зоря-Машпроект" серйозно постраждав від ракетних обстрілів.
Україна ж з 2014 року мала проблеми із запчастинами для військово-промислового комплексу - багато компонентів виробляла Росія.
Проте після початку війни на Донбасі у 2014 році та навіть у 2022 році через складні схеми за участю різних країн тривала торгівля обладнанням.
2019 року ЗМІ дізналися про те, що запчастини для ВПК Україна закуповує в Росії.

Великий завод "Мотор-Січ" із Запоріжжя виробляв двигуни для гелікоптерів, у тому числі військових, які використовувалися у російській армії. І після початку війни на Донбасі у 2014 році, і після 24 лютого 2022 року завод постачав запчастини та двигуни для російських вертольотів через підставні компанії в інших країнах. Власника заводу, "червоного директора" В'ячеслава Богуслаєва затримали за це восени 2022 року.
Фінанси
До початку конфлікту на Донбасі в Україні працювали три державні російські банки - ВТБ, "Сбербанк", "Внешекономбанк", а також приватні - "Альфа-Банк", "Петрокоммерц", "Російський стандарт" та інші.
"Російські держбанки кредитували в Україні великі державні підприємства, промисловість, ВПК", - розповідає провідний науковий співробітник Академії фінансового управління України Анатолій Дроб'язко.
З 2014 року український Нацбанк розпочав "чистку" ринку - понад 80 банків було закрито. Під неї потрапили лише два російські банки - українська донька ВТБ і невеликий комерційний "Петрокоммерц-Україна", який багато років обслуговував український бізнес "Лукойлу".
Лише за дев'ять років, після початку повномасштабної війни, вирішили питання про участь в українському фінансовому ринку найбільших російських держбанків. 25 лютого 2022 року закриті найбільші доньки російських державних банків - "Промінвестбанк" (дочка ВЕБ) та "Сбербанк".

Найбільший російський приватний банк "Альфа-банк" працював в Україні з 2001 року. Після 2014 року саме цей банк уклав єдину велику угоду на українському банківському ринку, викупивши у італійської UniCredit "Укрсоцбанк".
Після початку повномасштабної війни український "Альфа-банк" перейменували у Sence Bank і дистанціювали від зв'язків із РФ. Навесні 2022 року управління над ним за рішенням української влади передали від акціонерів - Михайла Фрідмана, Петра Авена та партнерів - незалежному управителю, ексміністру фінансів Болгарії Симеону Данкову. Причиною стали санкції західних країн проти бізнесменів.
Невеликі комерційні банки, наприклад донька "Російського стандарту" (український "Форвард"), були закриті в березні 2023 року.
Пощастило страховикам з російським корінням - майже всі їхні українські доньки після 2014 року були перепродані та залишилися на ринку.
У випадку з банками такі продажі були значно дорожчими, пояснює Анатолій Дробязко. Та й Національний банк України був проти деяких великих угод. Наприклад, білоруські інвестори після 2014 року цікавилися українськими "дочками" "Сбербанку" та ВЕБ, але угода не відбулася.
Наслідки розриву торговельних відносин
"Українські компанії розширюють економічний кругозір, отримують нові можливості - і це позитивний крок, на який би багато хто не наважився без стресу війни", - розповідає український економіст Максим Кухар.
Україна стала більш відкритою для нових ринків, тоді як Росія, навпаки, стала закритою - багато компаній пішли з країни. Навіть елементарні споживчі товари до Росії завозять по складних ланцюжках постачання з паралельного імпорту.
"Весь 2022 рік відбувалася територіальна переорієнтація ринків, і цей процес триватиме", - каже Ярослав Ломакін, керівник консалтингової компанії Honest and Bright.
І він, і Кухар вважають, що розвиватиметься тіньовий ринок торгівлі між РФ і Україною. Наприклад, експерти заявляли, що Україна продовжує купувати російське пальне, яке завозиться за європейськими документами.
Україна також продовжує забезпечувати транзит газу РФ до Європи, що оплачується Росії за міжнародними контрактами. Економіст Владислав Іноземцев наголошує, що плата за транзит російського газу є несуттєвою на тлі фінансової підтримки, яку надає Україні Захід.
За дев'ять місяців 2022 року "Газпром" заплатив за транзит газу через Україну близько 25 млрд гривень - приблизно 700 млн доларів. У тому ж 2022 році Україна отримала від західних партнерів 32 млрд доларів допомоги, з яких понад 14 млрд - гранти. Основні торговельні ланцюжки вже переорієнтовані з Росії на інші держави.
"Очевидно, що найближчими роками відновлення російсько-українських торговельних відносин чекати не треба. Жодних репарацій Росія не платитиме, і про торговельно-економічні відносини між Росією та Україною можна забути", - переконаний Іноземцев.
Редактор Ольга Шаміна