Дума схвалила припинення Договору про стратегічні наступальні озброєння. Чим це загрожує людству
Про призупинення Росією участі у СНО-ІІІ Володимир Путін оголосив під час звернення до Федеральних зборівРосійська Держдума ухвалила внесений президентом Путіним закон, який припиняє участь Росії в Договорі про стратегічні наступальні озброєння (СНО-ІІІ). Ця угода зі США залишалася останнім документом, який обмежував ядерні арсенали двох країн та однієї з небагатьох сфер, де Москва та Вашингтон продовжували співпрацю.
Експерти попередили, що рішення Кремля може спровокувати нову гонку озброєнь та створює загрози застосування ядерної зброї.
Співпраця Росії та США щодо СНО не припинялася навіть на тлі кризи у відносинах країн. У 2021 році президенти продовжили дію СНО-ІІІ, незважаючи на претензії, які були у Вашингтона та Москви до змісту договору.
США вимагали, щоб до договору приєднався Китай. Росія говорила, що в ньому тоді могли б брати участь і Великобританія з Францією, чиї ядерні потенціали можна порівняти з китайським.
У своєму виступі Путін згадав про ці претензії, фактично поставивши участь Лондона та Парижа в СНО умовою поновлення участі у ньому Москви.
"Перш ніж повернутися до обговорення цього питання, ми повинні для себе зрозуміти, на що все-таки претендують такі країни Північноатлантичного альянсу, як Франція та Великобританія? І як ми враховуватимемо їх стратегічні арсенали? Тобто сукупний ударний потенціал альянсу. Вони зараз своїм заявою зробили по суті заявку на участь у цьому процесі. Ну, дякувати Богу. Давайте, ми не проти", - сказав він.
У вівторок увечері стало відомо, що російський президент вніс до Держдуми проект федерального закону про зупинення участі Росії в СНО-ІІІ. Свого часу цей договір був ратифікований російським парламентом - отже, потрібно буде затвердити і припинення його дії. Тоді у довідці до законопроекту йшлося, що продовження договору відповідає національним інтересам Росії.
- Путін пригрозив застосуванням ядерної зброї
- Російські кораблі оснастили тактичною ядерною зброєю - розвідка Норвегії
- Росія запускає ракети з "імітатором ядерної боєголовки". Чи справді це так?
СНО-ІІІ залишався чи не останньою великою російсько-американською угодою про контроль над озброєннями, яка продовжувала діяти. У 2019 році США та Росія розірвали Договір про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності. У 2020-2021 роках. США та Росія вийшли з Договору щодо відкритого неба, який дозволяв вільні польоти неозброєних розвідувальних літальних апаратів у повітряному просторі країн-підписантів документа.
Через кілька годин після виступу Путіна російське МЗС випустило роз'яснення, згідно з яким Росія обіцяє дотримуватися кількісних обмежень у рамках СНО, а також продовжувати повідомляти США про пуски балістичних ракет.
Однак ця обіцянка, по-перше, не є обов'язковою, оскільки пролунало після офіційного оголошення про припинення участі у договорі, а по-друге, це дуже невелика частина всіх положень угоди.
"Рішення про зупинення дії ДСНО може бути оборотним. Для цього у Вашингтоні мають проявити політичну волю, докласти сумлінних зусиль з метою спільної деескалації та створення умов для відновлення повноформатного функціонування Договору та, відповідно, всебічного забезпечення його життєздатності", - йдеться у заяві російського МЗС.
Зрив інспектування
Другою претензією Путіна щодо СНО стали складнощі з проведенням інспекцій на ядерних об'єктах США. Він звинуватив у зриві цих поїздок Вашингтон.
"Нам проводити повноцінні інспекції в рамках цього договору не дають. Наші неодноразові заявки про огляд тих чи інших об'єктів залишаються без відповіді або відхиляються з формальних підстав. І перевірити до пуття ми нічого не можемо на тій стороні. Хочу підкреслити, США і НАТО прямо говорять тому, що їхня мета - завдати стратегічної поразки Росії. І що, після цього вони як ні в чому не бувало збираються роз'їжджати по наших оборонних об'єктах? У тому числі новітніх?"- сказав Путін.
Проблеми з інспекціями в рамках СНО почалися ще 2022 року. На початку серпня Росія оголосила про призупинення інспекційних поїздок через обмеження США.
Російське МЗС звинуватило США в тому, що їхні союзники закрили свій повітряний простір для російських літаків з інспекторами, через що авіасполучення було перервано.
Під час інспекцій представники обох країн відвідують військові бази з ядерною зброєюІнспекції в рамках СНО-ІІІ припинялися у 2020 році через пандемію COVID-19, але, як стверджує Держдепартамент США, вже після її закінчення Росія стала штучно затягувати повернення нормальних інспекційних поїздок. Це відбувалося ще до серпня 2022 року.
"Незважаючи на дві особисті двосторонні зустрічі, численні дзвінки та широкий обмін документами, Росія лише збільшила кількість своїх уявних вимог у зв'язку з COVID-19 та додаткових попередніх умов, які, як вона стверджувала, зажадала, перш ніж погодитись на відновлення інспекційної діяльності", - йдеться у доповіді Держдепартаменту Конгресу від 13 січня 2023 року.
У тому ж документі йдеться, що США не чинили жодних перешкод російським інспекторам, а "заява Росії про нездатність здійснювати свої інспекційні права у Сполучених Штатах є хибною".
Договір передбачає проведення 18 інспекційних поїздок на рік для груп із Росії та США. Інспекції бувають двох типів. Одні відбуваються на об'єктах із розгорнутими, тобто встановленими на носії та готовими до застосування ядерними бомбами. Інші - на об'єктах із нерозгорнутими стратегічними системами.
Під час інспекцій розгорнутих стратегічних озброєнь кожна сторона повинна розкривати, скільки боєголовок є на кожному засобі доставки (балістичні ракети, бомбардувальники та крилаті ракети), що базується на базі, яку інспектують. Країна, що інспектує, має право перевірити завантаження на одному засобі доставки на свій вибір для підтвердження точності декларації.
Що означає зупинення Росією участі у ДСНО?
До останнього часу питання ядерних озброєнь сприймали окремо від відносин Росії і США, що погіршувалися: що б не відбувалося, цих обмежень продовжували дотримуватися.
Інспекції в рамках СНО-ІІІ припинялися у 2020 році через пандемію COVID-19 (на знімку - російська мобільна пускова установка "Ярс")"Мабуть, зараз ухвалено політичне рішення, що контроль над озброєннями більше не розглядається окремо від загального стану російсько-американських відносин - які відносини, такий і arms control. Навіть такі речі пішли в топку протистояння", - сказав Бі-бі-сі старший науковий співробітник інституту ООН із дослідження проблем роззброєння Андрій Бакліцький.
"Призупинення участі Росії в ДСНО означає, що між Москвою та Вашингтоном припиниться обмін даними про ядерну зброю, контакти в рамках державних інститутів, не відновляться інспекції, припиниться робота Двосторонньої консультативної комісії (ДКК)", - розмірковує у розмові з Бі-бі-сі військовий експерт Олександр Єрмаков.
ДКК - головний орган щодо дотримання та реалізації СНО, який збирається не рідше двох разів на рік, якщо не погоджено інше. Ця комісія обговорює та вирішує всі проблеми та складнощі з дотриманням або реалізацією договору.
Призупинення російської участі в СНО не обов'язково означає намір виходу за межі встановлених договором лімітів за кількістю розгорнутих ядерних носіїв та боєзарядів, вважає Єрмаков. Тієї ж думки дотримується і Баклицький: Росія, за його словами, поки буде дотримуватися цих обмежень.
Договір обмежує кількість носіїв лише на рівні 800 одиниць (при цьому лише 700 їх можуть бути розгорнуті), а боєзарядів - лише на рівні 1550 одиниць.
"Якби Росія вийшла з договору, то ці обмеження не діяли б. Але оскільки Росія не вийшла з договору - можна, напевно, розраховувати, що стелі будуть дотримуватися, - сказав Бі-бі-сі старший науковий співробітник Інституту досліджень ООН у сфері роззброєння у Женеві, керівник проекту "Ядерні сили Росії" Павло Подвиг. - Але інша справа, що, оскільки повідомлення та інспекційна діяльність будуть припинені, перевірити нічого ніхто не зможе. Плюс буде велика політична напруга - "ми не знаємо, що в Росії відбувається, значить, можливо, вони там роблять щось жахливе". Про цей ризик згадав і Баклицький.
Саме призупинення участі в договорі, а не вихід із нього - стара російська традиція. Так, у 2007 році Росія призупинила участь у Договорі про звичайні збройні сили в Європі (ДЗЗСЄ), і хоча формально вона в ньому все ще бере участь, для всіх учасників договору зрозуміло, що Росія в ДЗЗСЄ фактично більше не бере участі.
Крім того, призупинення участі в договорі дає можливість повернутися до нього без правових проблем, каже Баклицький. Водночас Подвиг зазначив, що у договорі СНО-ІІІ не передбачено можливості його припинення однією стороною.
"Тому чітко ніхто не знає, що це означає. Ми можемо говорити про те, що якісь речі зникнуть, а якісь залишаться. Виглядає, що зипиниться процес повідомлень, які Росія відправляє згідно із угодою до США, - щодо розгортання ракет, їхнього переміщення, ліквідації. Там є великий режим постійних повідомлень, я думаю, що це зупиниться", - сказав він. На ці ж наслідки чекає і Павло Подвиг.
Відповідно до договору, кожна сторона надає іншу декларацію про свої розгорнуті стратегічні засоби доставки, пускові установки та боєголовки. Крім того, Росія та США щорічно обмінюються телеметричною інформацією про п'ять пусків міжконтинентальних балістичних ракет наземного та підводного базування (наприклад, у ході випробувань чи навчань). Ці вимірювання різних технічних параметрів здійснюються для моніторингу характеристик ракет під час випробувань.
Сторони також регулярно повідомляють одна одну щодо стану та базування всіх стратегічних засобів доставки та пускових установок, розповідають про нові типи та нові варіанти систем, які надходять на озброєння, повідомляють про запуски балістичних ракет, що підпадають під дію договору.
У найгіршому випадку, вважає Олександр Єрмаков, зупинення участі Росії може призвести і до повного розвалу системи ДСНО. "Ми рухаємося у бік розпаду всього цього контролю та рухаємося досить швидко", - каже Баклицький. Без стримувальних чинників усі країни, що мають ядерну зброю, нарощуватимуть свої сили: "Ситуація й так була не дуже приємна для перспектив контролю над озброєннями, тепер стала ще неприємнішою та тривожнішою".
Непрозорість та підозрілість
Припинення обміну даними зробить систему непрозорою, і породить підозрілість, про яку говорять експерти.
Кожна сторона плануватиме розвиток своїх ядерних сил і розроблятиме доктрини виходячи з власних уявлень про те, що коїться у потенційного противника.
Спочатку такі прогнози будуть засновані на даних, отриманих у ході обміну в рамках СНО, але що далі, тим уявлення про загрозу будуть дедалі більш примарними, а оцінка необхідної потужності власного арсеналу - все більш завищеною.
У такій атмосфері недовіри зростає ризик початку конфлікту із застосуванням ядерної зброї - він може розпочатися помилково або внаслідок якогось інциденту за участю військових двох країн.
"Ви починаєте думати, виходячи з найгірших сценаріїв. Потім ви починаєте переживати за виживання своїх ядерних сил. Можливо, противник нарощує свої, бо намагається повоювати з вами, хто знає? Вам треба не пропустити попереджувальний удар. У випадку, коли є дані з системи раннього попередження - одразу відповідати. Це все веде до помилок, які можуть, на жаль, закінчитися катастрофою", - такий сценарій описує Баклицький.
Щоправда, за словами Павла Подвига, різко збільшити розмір ядерного арсеналу не вдасться ані Росії, ані США.
"Росія виробляє, на мою думку, останніми роками десь по 20 міжконтинентальних ракет наземного базування. Такого, щоб завтра їх можна було почати виробляти як сосиски, немає. Але є певна можливість збільшити кількість боєзарядів. Є розгорнуті ракети, на яких є один, три бойові блоки, а в принципі вона може нести п'ять чи шість. Така можливість існує - ці боєзаряди десь є. Не думаю, що це буде зроблено. Але якщо навіть буде, то суттєво цю ситуацію не змінить", - каже він.
Схожа ситуація склалася і в США, вважає експерт: американському ОПК буде складно різко збільшити кількість ракет. А от кількість боєзарядів на своїх носіях США може збільшити вдвічі за досить короткий термін. "Але впевнений, що робити цього США не будуть", - наголосив Подвиг.
Ядерні випробування
Ще одна теза Путіна стосувалася ядерних випробувань. За його словами, Росія має бути готова провести такі випробування, якщо їх здійснять США.
Російський президент переконаний, що американці прагнуть проведення ядерних випробувань у процесі розробки нових видів ядерних озброєнь.
Договір про всеосяжну заборону ядерних випробувань не набрав чинності, хоча був підписаний ще 1996 рокуЯдерні випробування нині не обмежені міжнародними угодами. Договір про всеосяжну заборону ядерних випробувань не набув чинності, хоча був підписаний ще 1996 року. За даними ООН, його підписали 185 держав, а 170 із них ратифікували. Серед них три ядерні держави - Велика Британія, Франція та Росія.
Однак для того, щоб він набув чинності, його мають ратифікувати Єгипет, Ізраїль, Індія, Іран, Китай, КНДР, Пакистан та США. Проте з 1996 року у світі не проходило великих ядерних випробувань, якщо не брати до уваги північнокорейські.
Світова спільнота звикла до того, що ядерна зброя більше не використовується навіть у тестовому режимі.
Але, зрештою, як вважає Єрмаков, країни "ядерної п'ятірки" (США, Росія, Британія, Франція, Китай), які ввели односторонній мораторій на підземні ядерні випробування, все одно колись могли б відмовитися від нього, оскільки тестові вибухи потрібні для опрацювання нового покоління зарядів.
Хоча інженери та вчені, які розробляють ядерні боєприпаси, можливо, і хотіли б перевірити свої вироби "у справі", але будь-який "тестовий" ядерний вибух спричинить сплеск напруженості. Власне, навіть сама згадка про гіпотетичну можливість таких вибухів - уже ескалація напруженості.
З іншого боку, провести в Росії ядерні випробування складно ще й з юридичного боку.
"Згідно з Віденською конвенцією, якщо ви підписуєте договір, навіть якщо ви його не ратифікували, ви повинні утримуватися від дій, що суперечать договору", - сказав Баклицький. Росія, на відміну від США, навіть ратифікувала договір, і для проведення ядерних випробувань свій підпис під ним доведеться відкликати, а Держдумі - денонсувати документ.
"Поки не очевидно, що США проводять ядерні випробування, а президент пообіцяв орієнтуватися на США - тож це якісь спільні слова", - вважає експерт.
На думку Подвига, за нинішніх умов слова Путіна про випробування можна з обережністю сприймати і як хорошу новину: "По суті, прозвучала заява, з якої можна зробити висновок, що якщо США не проводитимуть таких випробувань, то й Росія не почне. На безриб'ї і рак риба - в принципі Путін міг би сказати, мовляв, "ратифікацію відкликаємо, йдемо випробовувати". Його слова означають, що якісь бар'єри ще залишаються".
У тому, що ядерні випробування можуть розпочати в США, Подвиг має великі сумніви. На його думку, на це є багато причин, але одна з них полягає у тому, що Вашингтон навряд чи захоче додатково загострювати ситуацію.
Експеримент для всіх
Чи означає припинення ДСНО ще більш серйозну ескалацію у відносинах Росії та США? Відповісти на це питання з упевненістю складно.
Держсекретар США Ентоні Блінкен після оголошення послання російського президента заявив, що рішення Путіна "викликає глибокий жаль" і у Вашингтоні вважають його "безвідповідальним". При цьому оголошувати про "дзеркальне" припинення глава Держдепу не став і навіть підкреслив, що США готові будь-коли повернутися до діалогу про обмеження стратегічних озброєнь - незалежно від того, що ще відбувається у світі або в російсько-американських відносинах.
Водночас, Блінкен пообіцяв, що США уважно стежитимуть за діями Росії у зв'язку з призупиненням ДНСВ.
З жалем про зупинення договору висловився і генсекретар НАТО Єнс Столтенберг. "В останні роки Росія порушила і вийшла з ключових угод щодо контролю над озброєннями. З сьогоднішнім рішенням про СНО всю архітектуру контролю над озброєннями було демонтовано. Я наполегливо закликаю Росію переглянути своє рішення і дотримуватися існуючих домовленостей", - заявив він.
На думку Баклицького, припинення договору не змінить нічого в житті простої людини "сьогодні-завтра". Але руйнація системи безпеки "семимільними кроками" призводить до того, що світ стає небезпечнішим.
"Як це буде впливати на стримування - сказати складно. Чесно кажучи, я не хотів би ставити такі життєві експерименти, але нам усім доведеться в ньому взяти участь, - каже експерт. - Гонку озброєнь вже підзабули, можливо, тепер доведеться згадувати".
Павло Подвиг вважає, що російське призупинення ДСНО, м'яко кажучи, не покращує ситуацію у світовій безпеці. "Але треба розуміти, що всі ці договори відображають чинний стан взаємовідносин Росії та США. Враховуючи, де ми знаходимося, нічого дивного в тому, що договори руйнуються, немає. Це все, звичайно, дуже сумно", - зазначає Подвиг. За його словами, говорити про початок нових перегонів озброєнь поки що зарано, але відносини Росії та США, безумовно, погіршаться ще більше.
Баклицький звертає увагу і на ще один можливий наслідок призупинення ДСНО. За словами експерта ООН, загострення у відносинах Росії та США можуть спровокувати нарощування стратегічних озброєнь та в інших країнах.
"Якщо збільшать ядерні арсенали Росія і США, це торкнеться Китаю та Індії, яка на Китай орієнтується, і Пакистану, який дивиться на Індію, - каже експерт. - У нас був тренд, що ядерної зброї залишається все менше і менше, що її треба обмежувати. Наразі цей тренд змінюється: країни вважають, чим більше зброї - тим краще".