Рік війни. Чому західні санкції не зупинили Путіна
Getty ImagesРосія вже рік живе під безпрецедентними західними санкціями. Але гроші на війну у Кремля ніяк не закінчуються і російська армія продовжує вбивати українців та окуповувати їхні землі. Чому санкції не працюють, як було заплановано, і чи здатні вони взагалі втихомирити агресора?
- Чи чекати світової кризи у 2023 році?
- Економіка під час війни: як дожити до перемоги
- Не пройшло і року. Захід ввів ембарго на російський нафтовий експорт
Фінансові, торговельні та персональні санкції запровадили понад 40 країн: від США та ЄС до Південної Кореї, Швейцарії та Албанії. Захід заморозив валютні резерви Росії, заарештував яхти й нерухомість багатих росіян, відрізав держбанки від світової фінансової системи, відмовився купувати у Росії нафту й вугілля, заборонив продавати їй обладнання, технології та предмети розкоші.
Росія стала країною-ізгоєм. Вона втратила найбагатші ринки збуту для своїх товарів, залишилась без західних кредитів, фахівців, інвестицій і технологій, завдяки яким змогла вибратися з бідності та побудувати ринкову економіку на руїнах радянської планової.
Мета санкцій - скоротити прибутки Росії й поставити президента Володимира Путіна перед вибором: витрачати гроші на підтримку падіння життя росіян чи на продовження найбільшої загарбницької війни в Європі з часів Другої світової. І навіть якщо Путін обере перше, багато санкцій залишаться і ще довгі роки гальмуватимуть розвиток Росії.
За рік після початку санкційної війни можна окреслити перші відповіді на кілька запитань:
Чому економіка Росії не впала під тиском санкцій
Getty ImagesТому що Кремль спочатку підготувався до санкцій, а потім уникнув грубих помилок в економічній політиці та заробив на енергетичній кризі. І тому, що санкції запроваджувалися поступово, не відразу.
"Росія – багата країна бідних людей. Вона підійшла до війни у гарній фінансовій формі, вона підготувалася", - сказав економіст Костянтин Сонін з університету Чикаго.
Кремль підготував подушку безпеки, і навіть після року війни її залишків вистачить на фінансування бюджетної дірки протягом року і навіть двох.
На момент запровадження санкцій РФ ще мала зайві гроші, а приплив валюти перевищував потреби. У цих умовах неможливо спричинити фінансову кризу тими санкціями, що запровадили проти Росії - заморожуванням резервів та обмеженням імпорту без ембарго на експорт, сказав економіст Олег Іцхокі з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі.
"Фундаментально умови були такими, що зупинити паніку й фінансову кризу було нескладно. Чому? Все дуже просто: у країну продовжували масштабно надходити євро й долари", - сказав Іцхокі на конференції Американської економічної асоціації.
А коли запровадили санкції, фінансове становище Росії лише покращилось. Санкції обмежили імпорт - споживання впало. А прибутки від експорту злетіли слідом за цінами на енергоносії.
За словами одного з архітекторів нинішніх санкцій Бена Харріса з американського Мінфіну, "Росія сама створила кризу і сама на ній заробляла".
Іцхокі наводить статистику: якщо у звичайний рік частка прибутків від експорту сировини в бюджеті не перевищувала 40%, то 2022 року вона злетіла до приблизно 60%.
"Якщо вважати, що головною метою санкцій було спровокувати масштабну фінансову кризу, яка б позбавила Росію можливості фінансувати війну, то цього не сталося", - сказав він.
Санкції - довготривала гра, зазначає Іцхокі.
"Наступною метою може бути - пробити дірку в бюджеті, що ускладнить військові витрати у середньостроковій перспективі. Почасти це вже відбувається, але відбувається повільно і не в тому масштабі, щоб вирішальним чином вплинути на фінансування війни".
Путін каже, що санкції провалилися. Чи це так?
Getty Images"Так званий бліцкриг, який задумали наші недоброзичливці щодо Росії, економічний бліцкриг, він, звісно, провалився", - хвалився Путін перед своїм урядом.
Спад економіки та інфляція у 2022 році виявилися не такими великими, як прогнозували, а доходи від продажу газу взагалі - рекордними, попри рішення Путіна без жодних санкцій добровільно скоротити експорт у спробі придушити економіку Європи.
Але якщо порівнювати не з похмурими прогнозами минулої весни, а з тим, як було б без вторгнення в Україну, то картина виходить неприваблива.
"Після 12 років стагнації 2022 рік мав стати роком швидкого відновлення економіки після пандемії та зростання на 3-4%, а з високими цінами на нафту - навіть більше. Проте натомість вийшов спад, навіть за офіційною статистикою", - зазначає Іцхокі.
Виходить, Росія вже недорахувалась 6-7% зростання добробуту. І це лише за показником ВВП, у якому враховують і рекордний експорт, і витрати на війну. Вони виросли суттєво. А от імпорт і споживання загалом - знизилися.
Люди не експортують нафту й не освоюють завойовані землі. Вони купують машини і кока-колу, а освоюють дачні ділянки. Тому про реальний стан справ радше свідчать цифри інфляції, викликаної дефіцитом товарів та послуг через санкції, та скорочення обігу роздрібної й гуртової торгівлі.
"Отже, якщо оцінювати зниження рівня життя населення, то цифри в межах 10-12% швидше показують реальність, ніж статистика ВВП", - каже Іцхокі.
Чи зупинять санкції війну?
Мешканці у зруйнованому МаріуполіЕфект санкцій посилюватиметься з кожним місяцем, вважає економіст Владислав Іноземцев. Але агресію Росії проти України вони не зупинять.
"Санкції б'ють не тоді, коли їх оголошують, а щонайменше за пів року після набуття чинності. До кінця 2023 року реально відчуємо ефект", - сказав він на грудневій конференції "Російські реалії-2022: політика, економіка, громадянське суспільство".
"Санкції не змінять політику Путіна. Російська економіка може впасти, але бажання Путіна стріляти ракетами й патронами по Україні від цього не зникне", - сказав Іноземцев.
Навіть якщо гроші закінчуватимуться, на війну виділили окремі захищені статті бюджету. А гроші поки що не закінчуються: окрім накопичень у стабілізаційному фонді, Росія продовжує заробляти.
"Санкції не мають магічної дії. Вони обмежують можливості фінансувати війну, але самі по собі вони її не зупинять, - каже Іцхокі. - Доки Росія продає нафту й газ, з ВВП все буде добре, і з бюджетом все буде добре".
"Імпортні санкції, можливо, призведуть до стагнації економіки на роки, але не до гострої фінансової кризи. Щоб була криза, доведеться поєднувати фінансові санкції з експортними, а не з імпортними".
Саме це й зробив Захід. З відстрочкою майже на рік він запровадив цієї зими ембарго на головний російський експортний товар - нафту і нафтопродукти. Ембарго має багато винятків, зокрема, стелю цін, тож про ефективність говорити поки що зарано.
"Половину експортних прибутків Росії складають нафта і нафтопродукти, і 2023 рік дуже відрізнятиметься від 2022-го, якщо європейське ембарго і нафтова стеля спрацюють", - сказав Іцхокі.
"Але сьогодні зрозуміло, що це не та сила, яка зупинить війну".
Як санкції змінили місце Росії у світі?
Getty ImagesПутін вважає себе лідером хрестового походу проти Заходу. Він називав своє рішення про вторгнення в Україну "початком кардинального зламу світопорядку по-американськи". І водночас висловлював невдоволення тим, що Захід запровадив у відповідь санкції.
Результатом стало зростання ізоляції Кремля. Путіну особисто заборонили в'їзд на Захід - безпрецедентне рішення щодо лідера ядерної держави. А східні сусіди втратили до нього пієтет: якщо раніше Путін спізнювався на зустрічі і до президента США, і до папи римського, то на осінньому саміті в Самарканді його змусили чекати на себе і прем'єр Індії, і президент Туреччини, і навіть керівники Киргизстану й Азербайджану.
До того, як Путін вирішив мобілізувати Росію на війну із Заходом, він вів її іншим шляхом. Він хотів перетворити країну на енергетичну наддержаву. Війна ж веде Росію у протилежному напрямку.
"Санкції ускладнять, а то й унеможливлять освоєння нових родовищ нафти й газу, особливо в Арктиці. Ефект санкцій наступить не відразу, але від цього він буде не менш відчутним", - пише французька фахівчиня з санкцій Агата Демаре.
"Через санкції Росія, схоже, приречена втратити статус енергетичної держави".
До війни Росія була найбільшим експортером енергоресурсів у світі. Вторгнення в Україну обернулося скороченням видобутку і нафти, і газу. За оцінками фахівців, виробництво головного російського продукту - нафти - зменшиться до 2035 року до 7-9 млн барелів щодня проти 12 млн 2019 року. Це приблизно на 13% менше, ніж у торішньому довоєнному прогнозі.
Втрата ринку пов'язана не лише із санкціями. Рішення Путіна посадити Європу на жорсткий газовий ліміт позбавило Росію статусу надійного постачальника. Викликана діями Кремля енергетична криза призвела ще до трьох важливих наслідків.
По-перше, Європа почала економити й зуміла скоротити споживання газу на 25%.
По-друге, Захід запитав: чи правильно покладатися на сировинні автократії? І сконцентрувався на відновлюваній енергетиці, самозабезпеченні ресурсами та енергоощадженні.
І нарешті, криза зробила світ біднішим і підірвала зростання попиту на головний російський товар - нафту й газ. За оцінками експертів, за рік війни прогноз попиту на енергоресурси у 2035 році скоротився на 3,5% - наполовину шляхом енергоощадження, і приблизно на стільки ж через гальмування світової економіки.
Таким чином, вторгнення Путіна в Україну позбавило Росію не лише частки ринку, а й скоротило сам ринок, на якому вона заробляла половину всіх прибутків.
Багато країн не приєдналися до санкцій. Чи замінять вони Росії втрачений Захід?
Getty ImagesНі, не замінять. Захід - близько 60% світової економіки, Китай - менше 20%, Росія - лише 2%. З цього випливає три важливі висновки.
Перший. До війни Росія торгувала з усім світом. Тепер пів світу для неї закрито (повністю або частково), причому це - найрозвиненіша частина світу, джерела інвестицій і ноу-хау. Замість США (25% світової економіки) та Євросоюзу (17%) головними партнерами Росії, крім Китаю, стали Індія (3,5%), Близький Схід (5%), Африка (3%) і Туреччина (менше 1%).
Другий. Китай набагато більший, багатший, агресивніший і ближчий серед усіх партнерів Росії. Його економіка у 10 разів більша за російську, а залежність від російських енергоресурсів значно нижча за довоєнну європейську. Відрізана від Заходу Росія перетворилася з молодшого торговельного партнера Китаю на васала.
Третій висновок: добробут Китаю, Індії та інших країн, що розвиваються, залежить від доступу до західних ринків, технологій і грошей. Сваритися із Заходом заради Росії вони не готові, і одна лише загроза вторинних санкцій з боку США і Євросоюзу змушує їх бути обережними у будь-яких контактах із Кремлем.
Поки що Захід не запровадив вторинні санкції, бо загалом не проти, щоб Китай, Індія чи Казахстан користувалися цікавим становищем, у яке Путін поставив Росію, і вибивали собі знижки на сировину чи перепродавали росіянам утридорога імпортні товари.
"Китайські та індійські НПЗ купують дешеву російську нафту і, звісно, виграють від наших санкцій. Нас це цілком влаштовує. Ми не проти, щоб світ на цьому заробляв. Головне, щоб не Росія", - сказав Бен Гарріс, який відповідає у Мінфіні США за нафтові санкції.
Поступово Росія створює нові канали постачання для підсанкційних товарів і знаходить покупців на товари, що потрапили під ембарго. Але за імпорт доводиться більше платити, довше чекати й жертвувати якістю. А прибутки від експорту скорочуються, бо нових покупців менше, вони бідніші, а везти їм товар бозна-куди - довго й дорого.
Чому санкції не обвалили рубль
ReutersПризвели - спочатку курс впав. Але Центробанк запровадив жорсткі заборони, а коли зняв, то рубль вже був не той. Під тиском санкцій валютний курс перестав бути ринковим у колишньому розумінні.
"Тобто іноземні інвестори більше не можуть інвестувати в рублеві активи, - написав Іцхокі в останньому огляді для проєкту Re: Russia. - Рубль переважно реагує на поточні фактори, а не на очікування майбутнього. Про цей курс треба думати як про такий, що визначається насамперед балансом експорту й імпорту".
Якщо імпорт відновиться, а експорт скоротиться, то курс рубля знизиться, тим більше якщо ЦБ економитиме валюту і почне друкувати гроші для фінансування війни.
"Сильний рубль зовсім не означає, що санкції неефективні, - погоджуються економісти європейського дослідницького центру Bruegel. - Фундаментально нинішній курс рубля не відображає стан російської економіки. Він, радше, є свідчення того, що через фінансові санкції рубль опинився в ізоляції від світової фінансової системи".
Чи постраждав Захід від своїх санкцій
ReutersПутін каже, що санкції - чергова помилка Заходу і що вона повернулася йому бумерангом.
"Проти Венесуели запровадили санкції. Проти Ірану запровадили санкції, проти Росії ввели санкції... Ну, на кожному кроці роблять помилку, що веде до найважчих наслідків для самих країн, які запроваджують ці санкції", - сказав Путін.
Наскільки постраждав Захід?
Найважче було Європі як найбільшому та найближчому торговельному партнеру Росії. Газпром сам скоротив постачання газу, що не потрапив під санкції. Європа витратила великі гроші на підтримку населення і бізнесу, а до зими закупила газ за захмарними цінами.
Дороге пальне, перебої з транзитом через Росію та наплив біженців збільшили інфляцію. Вже восени ЄС дійшов невтішного висновку: через війну замість швидкого постковідного відновлення Європа опинилася перед новим економічним спадом.
Однак все вийшло не так вже й погано. ЄС різко скоротив споживання газу, та й зима була теплою. Ціни знизилися. І цього тижня Єврокомісія заявила: рецесія скасовується, економіка оживає, і прогноз зростання на поточний рік підвищили до 0,8% з листопадових 0,3%.
Пом'якшення від санкцій коштувало пів трильйона євро, підрахувала Єврокомісія минулої осені. Відтоді ціни зросли, але вони поки що під силу багатому ЄС. А ось загострення конфлікту і подальше скорочення експорту нафти й газу з Росії поставить Європу перед складним вибором наступної зими.
Путін об'єднав Захід своєю європейською військовою авантюрою, зауважує Агата Демаре, колишня дипломатка й чиновниця, яка брала участь у розробці французьких та європейських санкцій проти Росії після анексії Криму у 2014 році.
"Трансатлантична координація щодо санкцій проти Росії здається ідеальною з моменту російського вторгнення в Україну. Це щось нове: до лютого 2022 року санкції були джерелом дипломатичних суперечок між ЄС і США", - нагадує вона.
І це при тому, що збитки розподілені далеко не рівномірно. Основні наслідки припали на Європу, а інші країни Заходу постраждали значно менше. А США ще й виграли як найбільший виробник нафти у світі та альтернативний постачальник енергоресурсів до Європи.
Головний негативний наслідок для своєї економіки - стрибок інфляції внаслідок зростання цін на нафту - американці нівелювали завдяки стелі цін на нафту.
А торговельне ембарго США майже не стосується. Історично вони мають дуже слабкі торговельні зв'язки з Росією. З часів Другої світової на СРСР та Росію припадало менш як 3% щорічного американського експорту та імпорту, зазначає дослідницький центр Congressional Research Service (CRS), що спеціалізується на експертних висновках та звітах для американського Конгресу.
Однак санкції загрожують нинішньому світоустрою, в якому домінують США.
"Їхній вплив на структуру світової економіки відчуватиметься ще довгий час, - пишуть аналітики Конгресу. - Світ може розколотися на протиборчі економічні блоки, що підірве міжнародний економічний правопорядок, якого США прагнули всі повоєнні роки".
Серед можливих неприємних наслідків такого розколу вони називають охолодження Китаю до долара як резервної валюти та появу паралельної міжнародної фінансової системи. Але є й хороші новини: об'єднаному Путіним Заходу простіше домовитися між собою та прискорити економічне зростання, залагодивши старі розбіжності.
Ще один неприємний для Заходу наслідок санкційної контратаки на Путіна полягає в їхньому масштабі та тривалості, попереджає Агата Демаре:
"Санкції - як антибіотики. Вони критично важливі, але якщо перестаратися, виникає резистентність. Її ознаки вже помітні".
Які ще санкції може запровадити Захід
Зруйнований будинок у МаріуполіКожен наступний раунд торговельних і фінансових санкцій все більше зачіпає сам Захід. Усі прості й не дуже рішення вже ухвалені, і союзники, насамперед європейці, не поспішають розширювати обмеження. Вони пропонують зосередитись на виконанні, закривати лазівки та налаштовувати новий для всіх механізм масштабних санкцій, а не ускладнювати його ще біль
Тим більше, що для узгодження рішучих заходів ЄС потрібна одностайність 27 країн, кожна з яких має свої інтереси і ставлення до путінської війни.
Повна ізоляція всіх російських банків від західної фінансової системи теж нереальна, тому що якось треба розплачуватись за товари, що не потрапили під санкції: продовольство, медикаменти, метали та багато іншого.
- "У Путіна закінчуються козирі". Експерти про економіку Росії
- США тиснуть на Швейцарію через російські гроші, які хочуть віддати Україні - ЗМІ
- Ембарго на російську нафту: як санкції проти Росії змінюють світовий ринок і що буде далі
Головний "козир в рукаві" Заходу - вторинні санкції. Це коли всім країнам, які не підписалися під санкціями, пропонують обирати - або дотримуватись їх і розпрощатися з Росією, або перейти в стан її союзників, потрапити під штрафні санкції і втратити доступ до ринків США і Європи.
Досі влада західних країн не говорила про можливість застосування вторинних санкцій без масштабної ескалації російської агресії.