Prozorro без кордонів: звідки приходять іноземні учасники на українські тендери
Чи багато в українських публічних закупівлях компаній-нерезидентів та що вони продають.
Іноземним компаніям, крім російських та білоруських, не заборонено приходити на наші тендери.
Так само як і українські підприємства можуть подаватися на закупівлі за кордоном.
З низкою країн Євросоюзу чи СОТ ми навіть підписали угоди, які полегшують підприємцям умови участі в таких закупівлях.
Порівняно з українським бізнесом, компаній-нерезидентів у Prozorro, очікувано, дуже мало. За весь час існування системи їх було менше 0,5% від усієї кількості учасників. Однак вони є навіть під час великої війни, тому ми вирішили подивитися, хто з іноземців отримує бюджетні контракти.
Ця статистика не враховує дочірні компанії і філіали закордонних бізнесів в Україні, адже вони зареєстровані як українські юридичні особи. Відфільтрувати таких учасників у Prozorro неможливо – тільки перевіряти вручну через реєстри.
У 2022 році на Prozorro підписали угоди з 202 учасниками з 34 країн. З них 170 компаній мали договори після початку великої війни. Загальна сума таких контрактів становила 12,9 млрд грн. 80% угод підписали напряму, адже вони стосувалися специфічних товарів та послуг.
Найбільше учасників-нерезидентів було з Польщі – 28. На польські фірми припадають і найбільша кількість договорів, і найбільша сума за ними – 26 угод на 2,1 млрд грн. Далі йдуть Німеччина і Британія – 26 і 25 учасників відповідно. На четвертому місці – США (23), потім – Швейцарія (18), Чехія (15) і Франція (15).
Порівняно з попередніми роками, кількість учасників-нерезидентів у Prozorro зменшилася у два-три рази, але лідери схожі: Німеччина, Британія, США, Чехія та Польща. За сумами першість раніше тримала Туреччина. Крім того, до 2022 року договори з нерезидентами підписували здебільшого на конкурентних закупівлях.
Детальніше статистику за 2019-2022 роки дивіться за посиланням.
Далі – про найбільших підрядників.
Saarstahl Rail, Франція
Найбільший контракт з компаніями-нерезидентами у 2022 році – на залізничні рейки від французького заводу Saarstahl Rail німецької металургійної групи Saarstahl. Це 19 тонн 25-метрових широких рейок типу Р-65 на 1,45 млрд грн.
Контракт підписали під час візиту урядової делегації України до Парижа. Рейки придбали за кредитні кошти Мінекономіки та фінансів Франції, тому договір підписували напряму. Раніше "Укрзалізниця" купувала рейки в "Метінвесту-СМЦ" Ріната Ахметова, а товар виробляли на заводі "Азовсталь" у Маріуполі.
Удар по імперії Ахметова: що втратив найбагатший українець з початку великої війни
До великих підрядів також належать договори з французьким офісом міжнародної правничої фірми Winston&Strawn LLP. Мін'юст України уклав з ним чотири контракти на 107 млн грн на юридичні послуги, які теж можна купувати напряму.
Winston&Strawn LLP представлятиме Україну в закордонних юрисдикціях у таких справах: позов Республіки Татарстан до України, позов компанії Modus Energy International B.V. до України, позов ВАТ "Татнєфть" до держави України.
Naftogaz Trading Europe AG, Швейцарія
Naftogaz Trading Europe AG – це дочірня компанія "Нафтогазу". Вона продасть "Укртранснафті" 25 тис тонн пального. Договір на 1,2 млрд грн підписали напряму.
Dogus Construction and Trade Inc, Туреччина
Doğuş inşaat ve ticaret a.ş., яка перемогла в шістьох спрощених закупівлях у Київській області, отримає 1,2 млрд грн. Компанія проведе капітальний ремонт шістьох зруйнованих під час війни мостів у Київській області. За умовами тендерів, які оголосили 6 жовтня, мости мали б відремонтувати до 21 листопада 2022 року.
Тобто після всіх процедур на ремонт у переможця залишалося менше місяця. Після підписання угоди строк виконання робіт продовжили до кінця 2023 року.
Колишній "дорожній король" Амірханян: про відкати у "Великому будівництві" та вихід на Зеленського через Comedy club
Ще 467 млн грн отримає Onur marine gemi işletmeciliği ticaret anonim şirketi.
Компанія уклала контракт з компанією "Днопоглиблювальний флот" ДП "Адміністрація морських портів України" на оренду (фрахтування) устаткування для поглиблення дна. Відкриті торги оголосили ще до початку великої війни, але аукціон відбувся лише в кінці вересня 2022 року.
У закупівлі взяли участь українське ТОВ "Собі" і турецька фірма. Договір підписали наприкінці жовтня, послуги будуть надавати протягом 2022-2025 років. Onur marine gemi işletmeciliği ticaret anonim şirketi створили в грудні 2021 року, основний вид діяльності – днопоглиблення та очищення водних об’єктів.
Svertas Group, Литва
Svertas Group уклала контракт на 979,2 млн грн з ДП "Енергоатом". Компанія повинна до 2025 року капітально відремонтувати статор турбогенератора. Крім того, навесні 2023 року Svertas Group виконає ще дві угоди: на 81,3 млн грн і на 61 млн грн. За ними вона поставить різне обладнання для енергетичної галузі.
Drog-bud, Польща
Чверть суми, яку отримали польські компанії, 528 млн грн, припадає на контракт з фірмою Drog-bud на капітальний ремонт траси Червоноград – Рава-Руська.
Договір на понад 14 млн євро підписали без тендеру, оскільки це були додаткові роботи до основної угоди. Основний договір на 21,5 млн євро Служба автомобільних робіт у Львівській області підписала у 2017 році.
Тоді вона провела відкриті торги, на які подалися п’ять польських компаній. За даними "Наших грошей", через затримки з фінансуванням роботи за основною угодою на вересень 2022 року були виконані лише на 12%.
Drog-bud відкрила своє представництво в Україні у 2016 році, коли "Укравтодор" очолив поляк Славомір Новак. Головою компанії тоді був Здзіслав Новак.
Ще 509 млн грн польські фірми отримали за електротехнічне устаткування. Майже вся сума – грудневий договір з NPP Energo-Plus Europe. За 500 млн грн компанія має поставити трансформатори та інше обладнання для "Укргідроенерго".
Контракт підписали напряму, оскільки наприкінці листопада уряд дозволив купувати товари, роботи і послуги для будівництва енергетичних об’єктів без тендерних процедур, якщо це узгодить Міненерго.
Попри польську реєстрацію, директором NPP Energo-Plus Europe є бізнесмен з Кременчука Євген Корф. У 2020 році він обрався до Полтавської облради від ОПЗЖ. В Україні Корфу належить ТОВ "НВП "Енерго-плюс".
Загалом компанії-нерезиденти здебільшого отримують контракти напряму тоді, коли нам потрібно придбати унікальне обладнання, лікарські засоби чи програмне забезпечення, або коли закупівлю проводять на кредитні кошти. Випадки, коли вони беруть участь у конкурентних тендерах і виграють у них, досить рідкісні.
Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є винятковою відповідальністю Transparency International Ukraine і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.