"Таємний союзник"? Чи справді Пакистан озброює Україну

30/01/2023, 08:13:55

Камар Джавед Баджва - командувач штабу пакистанської армії у 2016-2022 роках, який відвідував Україну до війни - є ключовою людиною в цій історії

На початку січня чимало українських ЗМІ опублікували інформацію про те, що Пакистан почав постачати Україні зброю.

"Пакистан таємно постачає Україні боєприпаси", "Пакистан приєднається до постачання зброї Україні", "Пакистан направить в Україну 159 контейнерів боєприпасів", - такими заголовками рясніла новинна стрічка.

Усі вони посилалися на одне індійське видання, яке згадувало в публікації неназвані джерела.

В Україні новину сприйняли з захопленням, особливо коли йдеться про постачання артилерійських боєприпасів, гостру нестачу яких ЗСУ відчули вже в перші місяці повномасштабної війни.

Проте чи справді Пакистан став "таємним союзником" України, а ЗСУ використовують пакистанські артилерійські снаряди?

Ані Україна, ані Пакистан офіційно про постачання боєприпасів не повідомляли.

В МЗС України заявили BBC, що подібну інформацію не коментують.

19 січня в ексклюзивному коментарі журналістці пакистанської служби BBC Urdu Сахер Балоч речниця МЗС Пакистану Мумтаз Захра спростовувала інформацію, що країна постачає боєприпаси для ЗСУ.

А сам Пакистан останнім часом активно зближується саме з Росією.

Ця історія виявилась складнішою, ніж може здатися після прочитання переможних новинних заголовків.

• "Індійці про Україну нічого не знають". Чому Індія лишається нейтральною та як це можна змінити
• Залишки старої дружби. Україна просить Грузію повернути "свій" "Бук", але Тбілісі проти

Про що пишуть ЗМІ

Українські ЗМІ поширювали переважно інформацію індійського видання Economic Times, опубліковану 8 січня.

Видання послалося на "людей, які перебувають у курсі справи". Ті стверджували, що начебто з пакистанського порту Карачі до польського Гданська у січні вирушить судно з 159 контейнерами з боєприпасами для ЗСУ.

У контейнерах будуть боєприпаси від компанії DMI Associates - 155-мм артилерійські снаряди, метальні заряди до них, артилерійські капсулі M82, детонатори PDM. Постачання начебто організує пакистанська транспортна компанія Project Shipping на кораблі BBC Vesuvius.

За це Пакистан начебто очікує отримати допомогу українських фахівців в модернізації своїх гелікоптерів Мі-17 - цей ремонт має здійснити українська компанія, яка виробляє авіадвигуни (опис явно натякає на "Мотор-Січ"), а також допомогу щодо ремонту 320 танків Т-80УД.

До публікації одразу виникли питання: чому про постачання повідомляє саме індійське видання, а пакистанські ЗМІ мовчать, як і влада Пакистану та України?

Насправді Economic Times не було першим виданням, яке писало про постачання пакистанських боєприпасів в Україну.

Ще 17 серпня 2022 року у твіттер канадська незалежна журналістка Елізабет Госслян-Мало, яка висвітлює у своїх статях постачання зброї Україні, звернула увагу на польоти літака Boeing C-17 Globemaster III британських ВПС з міжнародного аеропорту Клуж в Румунії до військової бази Нур Хан в Равалпінді, Пакістан.

Одним з її припущень було те, що літаки можуть перевозити 155 мм артилерійські снаряди, які виробляють у Пакистані на підприємствах Pakistan Ordnance Factories. Протягом 6-21 серпня відбулося 12 рейсів.

30 серпня Ukrainian Weapons Tracker - спільний проєкт анонімних блогерів @CalibreObscura та @ArmoryBazaar, які пишуть про розповсюдження зброї у різних регіонах світу, повідомив про використання українською артилерію пакистанських боєприпасів і опублікував відповідне відео.

"Величезні потреби української армії в артилерії задовольняються з деяких нетрадиційних джерел - було помічено, що українські артилеристи використовують 122-мм фугасні снаряди виробництва Pakistan Ordnance Factories (POF)", - йшлося в дописі.

Pakistan Ordnance Factories - це великий пакистанський виробник озброєнь, який перебуває під управлінням Міністерства оборони Пакистану.

Його підприємства виробляють стрілецьке озброєння, вибухівку, боєприпаси, і що найважливіше в цій історії - боєприпаси радянського зразка. Заснували це підприємство 1951 року за допомогою британської державної (на той час) компанії Royal Ordnance Factory, британці деякий час навчали інженерів POF, передали деякі технології.

Стенд Pakistan Ordnance Factory на військовій виставці у Бразилії, 2013 рік

Інформацію з Ukrainian Weapons Tracker та версію канадської журналістки вже 1 вересня опублікувало у своєму відео індійське видання Hindustan Times.

"Росія та Пакистан не підтвердили і не спростували ці твердження. Якщо це виявиться правдою, наявність пакистанської зброї може внести напругу в російсько-пакистанські відносини", - відзначало видання.

7 вересня французьке видання Le Monde описало свою версію потрапляння пакистанських боєприпасів в Україну.

"За словами американського дипломата, який працює в Південній Азії, з яким зв'язалася Le Monde, продаж цих снарядів Пакистаном міг бути частиною тристоронньої угоди, досягнутої між Ісламабадом і Вашингтоном на тлі надання кредиту в 1,17 мільярда доларів від МВФ, якого очікували з початку 2022 року", - повідомляло видання.

"Згідно з цим джерелом, американська підтримка цієї фінансової допомоги, яку деблокували після перемовин між керівником пакистанської армії генералом Камаром Джаведом Баджвою та американською владою, зокрема, заступницею держсекретаря Венді Шерман, включала кілька умов під грифом конфіденційно, серед яких продаж снарядів на користь української армії", - йшлося в статті.

Відомо, що розмова командувача штабу пакистанської армії (це найвища посада у військовій ієрархії країни) Камара Джаведа Баджви з Венді Шерман відбулася 29 липня 2022 року, і пакистанські ЗМІ масово повідомляли, що саме тоді обговорювалося питання розблокування кредиту МВФ для Пакистану, повідомляло Reuters.

Анонімний військовий експерт в коментарі французькому виданню також припустив, що рейси британського військового літака з Пакистану до Румунії пов'язані з появою пакистанських боєприпасів в Україні.

"Можна логічно задуматися про збіг шляхів цих рейсів і появи пакистанських снарядів на українській землі. Багато чого не оприлюднюється", - відзначив він.

У жовтні 2022 року Елізабет Госслян-Мало опублікувала у виданні The Drive статтю "Пакистан, Україна та перегони за боєприпаси від третьої сторони". Канадська журналістка пов'язала рейси британського літака саме з поставкою військових вантажів та появою відео з розпаковкою в Україні боєприпасів, подібних до пакистанських, хоча відзначила, що "ми точно не знаємо, що саме перевозили ці літаки".

Вона нагадала, що Пакистан має давню військову співпрацю з Британією, Королівська військова академія Сандгерст у Британії є "кузнею кадрів" для пакистанської армії. Парад у ній у серпні 2022 року як головний гість відвідав тогочасний начальник штабу армії Пакистану Камар Джавед Баджва.

Госслян-Мало також припустила, що поставки боєприпасів дійсно можуть бути пов'язані як з наданням Пакистану кредиту МВФ у серпні, так і з рішенням адміністрації Байдена у вересні продати Пакистану пакет послуг з підтримки боєздатності винищувачів F-16 і відповідного обладнання на 450 млн доларів.

1 січня 2023 року Ukrainian Weapons Tracker знову навів фотографії, які нібито свідчать про постачання пакистанських озброєнь до ЗСУ.

"В українській армії помітили новий тип пакистанських артилерійських боєприпасів - цього разу метальні заряди M4A2, які, ймовірно, доставлені разом зі 155-мм снарядами M107. Вважається, що західний спонсор України закупив пакистанські боєприпаси у 2022 році", - йшлося в повідомленні.

У січні індійські ЗМІ просто переповнені повідомленнями про постачання пакистанських боєприпасів Україні.

12 січня видання news18 опублікувало статтю "Пакистан б'є в спину Путіну?"

"Хоча мільйони пакистанців продовжують страждати від нестачі продовольства і погіршення економічної кризи, країна готова до відправки чергового вантажу зброї та боєприпасів, щоб допомогти Україні протистояти російському вторгненню", - писало видання і посилалося на інформацію дослідників Indian Defence Research Wing.

19 січня це видання знову пише про поставки 122-мм боєприпасів та інших військових матеріалів з посиланням на неназвані джерела.

"Боєприпаси були відправлені кораблями та транспортовані повітрям 22 жовтня, 22 грудня та 23 січня", - стверджують журналісти.

У такому широкому висвітленні в Індії немає нічого дивного.

Експерт української інформаційно-консалтингової агенції Defence Express Іван Киричевський в коментарі BBC News Україна нагадує про тривале протистояння Пакистану та Індії і припускає, що журналісти отримали інформацію від "компетентних структур".

"Якимось дивовижним чином індійські журналісти дізнаються, що Пакистан збирається відвантажувати снаряди в Україну, ще й на конкретних умовах. При всій повазі до їхньої роботи, самостійно вони б не дізналися", - каже він.

В геополітичному плані Індії важливо уникнути формування в Азії потужного трикутника співпраці між Пакистаном, Росією та Китаєм, а саме це відбувається приблизно з 2014 року, коли Пакистан почав укладати угоди про співпрацю з Росією в галузі оборони та енергетики.

В Нью-Делі на це зближення дивляться з занепокоєнням, адже в Індії з Росією історично склалися добрі відносини, реалізуються спільні проєкти в енергетиці, закуповуються російські озброєння, а під час повномасштабної війни - ще й російська нафта.

Іван Киричевський вважає вірогідними опубліковані в соцмережах відео про поставлені боєприпаси та версію про посередництво Британії у постачанні пакистанських боєприпасів для ЗСУ.

"Поставка могла відбуватись під наглядом Британії. Британці могли пообіцяти нам снаряди радянського калібру, британці забезпечили. Що дала Британія Пакистану в обмін на 122-мм снаряди, ми не знаємо. Чому Британія могла взяти на себе модерацію цієї історії між Україною та Пакистаном - тому що все, що можна було віддати з власних запасів снарядів, вони вже віддали. Тому вони і згадали про підприємства в Пакистані. А може і була якась двостороння домовленість Пакистану та України, а британці виступили модераторами", - вважає він.

На його думку, у цій історії легко можна пояснити лише причини залучення Великої Британії, достовірної ж інформації про формат домовленостей немає.

Українська зброя для пакистанської армії

У своїй публікації про постачання пакистанських боєприпасів індійське видання Economic Times згадувало також про те, що Україна в обмін на пакистанські боєприпаси обіцяє допомогу в ремонті танків Т-80УД та гелікоптерів Мі-17 пакистанської армії.

Харківський завод імені Малишева і його продукція відіграли ключову роль у пакистансько-українському військовому співробітництві

Офіційного підтвердження цієї інформації немає, проте можливості для виконання таких робіт, відповідні фахівці, принаймні до повномасштабного нападу Росії, в Україні були.

320 танків Т-80УД Україна поставила Пакистану за відомим "танковим контрактом" у 1997-1999 роках, виробляв їх харківський завод імені Малишева.

Тоді відносини України з Індією зіпсувалися на кілька років. Хоча в Україні завжди намагалися уникнути якогось залучення до індо-пакистанського конфлікту і співробітничати з обома країнами, в Нью-Делі деякі політики і експерти оцінили контракт не як прагнення Києва врятувати від колапсу військові підприємства, які лишилися з радянських часів, а як прояв симпатій до Пакистану.

У 2010-х роках Україна та Пакистан досягнули домовленостей щодо ремонту танків, поставлених у 90-х.

У листопаді 2016 року підписали меморандум про ремонт танкового парку пакистанської армії на 600 млн доларів за участі Укрспецекспорту та пакистанської корпорації Heavy Industries Taxila.

У 2017 році завод імені Малишева повідомляв про початок ремонту пакистанських танків саме на заводі в Пакистані, писало видання ukrmilitary.

"На початку 2000-х років ми створили на заводі в Пакистані базу капітального ремонту: побудували споруди, поставили значний обсяг спеціального обладнання, стендове господарство, інструменти, технологію ремонту Т-80УД", - розповідав заступник директора заводу імені Малишева Максим Коновалов.

За його словами, завод планує координувати ремонт всіх поставлених танків, тож "ремонтні роботи 320 машин триватимуть найближчі кілька років".

Ремонт мали проводити пакистанські фахівці, а українські виступали б координаторами та консультантами.

Танкові двигуни 6ТД, які завод імені Малишева поставляв для пакистанських танків

У лютому 2021 року Укроборонпром повідомив про укладання контракту з Пакистаном на ремонт танків Т-80УД на 85,6 млн доларів. На заводі імені Малишева в Харкові у червні 2021 року оголосили, що почали виконання цього контракту, який дозволить вийти підприємству з кризи, повідомляв Укрінформ.

Також Україна, принаймні до повномасштабного нападу Росії, мала можливості ремонту гелікоптерів Мі-17. Відомо, що запорізький "Мотор-Січ" спільно з авіаремонтним заводом "Авіакон" у Конотопі брали участь в ремонті гелікоптерів Мі-17 для афганської армії, який завершили у 2021 році.

Історію про те, як українські підприємства отримали право на ремонт попри протести росіян описувала агенція Defence Express.

Для Пакистану український ВПК лишався важливим постачальником, він викликав регулярний інтерес з боку пакистанських військових і є ледь не основним фактором важливості України для Пакистану.

Танк Al Khalid на параді в Пакистані у 2016 році. Він використовує українські двигуни та моторно-трансмісійні установки

Окрім ремонту танків, поставлених у 90-х, українські підприємства продавали деталі для пакистансько-китайського танку Al Khalid, який виробляють з 1998 році. Ці танки використовують моторно-трансмісійні установки та двигуни 6ТД-2, розроблені Харківським конструкторським бюро імені Морозова - у 2016-2020 роках неодноразово повідомлялося про поставки таких двигунів в Пакистан, вироблених заводом імені Малишева.

А у 2020 році Укроборонпром виграв тендер на 30 млн доларів на ремонт 4 літаків-заправників Іл-78 пакистанських ВПС, який мали проводити на авіаремонтному заводі НАРП у Миколаєві.

Пакистанські військові регулярно цікавились розробками українського ВПК. Проте після 24 лютого 2022 року левова його частка знищена й колишні потужності могли вже піти у минуле.

Іл-78 пакистанської армії. Такі ремонтували на заводі в Миколаєві

У травні 2021 року в Україну приїздив командувач штабу пакистанської армії Камар Джавад Баджва. Він провів огляд на полігоні на Харківщині танків "Оплот" та БТР, розроблених конструкторським бюро ім. Морозова, зустрівся з українським військовим керівництвом.

Експерт української інформаційно-консалтингової агенції Defence Express Іван Киричевський в коментарі BBC News Україна відзначає, що українсько-пакистанські домовленості були укладені в "нефорсмажорний час".

На його думку, оскільки через повномасштабну війну український ВПК міг втратити виробничі можливості, а фахівці зайняті ремонтом української техніки, це могло суттєво загальмувати виконання попередніх угод з Пакистаном.

Тому пакистанські військові дійсно могли наполягати на відправленні українських фахівців в Пакистан, щоб прискорити процеси - в обмін на постачання артилерійських снарядів ЗСУ.

"Пакистанський контракт був основним, який дозволяв підтримувати завод імені Малишева на плаву. Завод міг надавати пріоритет цьому контракту, після 24 лютого ситуація змінилася, руйнування виробничих потужностей та змушене їх перенесення вже є форсмажорним фактором. Є свої танки, їх треба ремонтувати, а хто цим буде займатися? Наші спеціалісти і так зараз зайняті. Якщо в довоєнних умовах ресурс кадровий міг бути надлишковим, зараз фахівці в дефіциті", - пояснює він свою версію.

Камар Джавад Баджва під час візиту до Києва у травні 2021 року

Танк "Оплот" на заводі імені Малишева, 2021 рік

Пакистан і початок війни Росії проти України

Хоча пакистанські військові зацікавлені в співпраці з українськими підприємствами для купівлі або ремонту військової техніки, війна показала, що настрої пакистанських політиків не є сприятливими для України.

За політичною еволюцією в Пакистані останніх років в Україні спостерігали хіба що лічені експерти та дипломати. Тож візит прем'єра Пакистану Імрана Хана до Москви і його зустріч з Володимиром Путіним 24 лютого - в перший день повномасштабного нападу на Україну - були неприємною несподіванкою.

Імран Хан на зустрічі з Путіним у Москві 24 лютого 2022 року, в день вторгнення до України

Імран Хан - один з найпопулярніших політиків Пакистану останніх років.

Зірка крикету у 1970-1990-х роках, спортсмен, який приніс Пакистану першу і єдину перемогу на світовому чемпіонаті з крикету у 1992 році.

Він став одним з провідних політиків країни після завершення військового правління у 2008 році, і прийшов до влади у 2018 році під гаслами боротьби з корупцією та ліквідації монополії на владу традиційних партій - консерваторів з Пакистанської мусульманської ліги та соціал-демократів з Пакистанської народної партії.

Візит до Росії, який, за твердженнями Імрана Хана, мав продемонструвати незалежність зовнішньої політики Пакистану від західних вказівок, викликав шквал критики з боку опозиції.

Хан заявив, що опозиція намагається позбавити його влади за домовленістю зі США, яким начебто не подобається його дружба з Росією та Китаєм - у Вашингтоні відповіли про бездоказові твердження.

Уряд Імрана Хана відмовився засудити вторгнення Росії до України, утримався під час голосування відповідної резолюції в ГА ООН і наполягав, що країна не хоче належати до жодного з глобальних блоків, натомість прагне вирішувати власні економічні питання.

Пакистанську владу переважно цікавила доля тисяч пакистанських студентів, які навчалися в Україні - деякі з них опинилися в зоні бойових дій, в оточених містах.

Міністр закордонних справ в уряді Імрана Хана Шах Махмуд Куреші на пресконференції щодо результатів візиту в Росію. Ісламабад, 25 лютого

6 березня міністр закордонних справ Пакистану, однопартієць Імрана Хана Шах Махмуд Куреші заявив в інтерв'ю Голосу Америки, що нейтральна позиція Пакистану відображає історичний досвід країни.

"Ми не хочемо бути частиною жодного табору. Ми заплатили ціну за перебування в таборах. Тому ми дуже обережні. Ми не хочемо йти на компроміс із нашим нейтралітетом, і тому ми утрималися. Єдиний розумний курс — це дипломатичне рішення", - відзначив він.

Втім, 16 березня Пакистан направив два транспортні літаки С-130 з гуманітарною допомогою для України з наметами, ковдрами, спальними мішками, генераторами, засобами гігієни, ліками, харчами. У червні був відправлений ще один вантаж гуманітарної допомоги.

Українські та пакистанські дипломати перед відправленням гуманітарного вантажу Пакистану в Україну у червні 2022 року

Візит до Москви врешті завершився падінням уряду Імрана Хана, якого звинуватили як в провальному управлінні економікою, так і в зовнішньополітичних прорахунках. 10 квітня 2022 172 з 342 депутатів парламенту висловили йому вотум недовіри, опозиція сформувала коаліційний уряд.

"Загальновідомо, що пан Хан прийшов до влади на виборах у 2018 році за підтримки пакистанської армії та розвідувальних служб, попри заперечення цього від самого прем'єра та від військових. Його прибрали з посади в квітні (2022 року) після конфлікту з військовими", повідомляє кореспондентка BBC News в Ісламабаді Саміра Хусейн.

За її словами, протистояння між Імраном Ханом та військовими загострюється.

"Відтоді Імран Хан публічно засудив армію та її надмірну роль в політиці країни, навіть засудив військових за їхню роль в нападі на нього, коли йому прострелили ногу. Ці звинувачення заперечувалися, проте Хан побудував наратив, на тлі якого багато його прихильників вважають, що армія прямо намагається завдати йому та його прибічникам шкоди. Прибічники Імрана Хана хочуть, щоб його відновили на посаді", - каже Саміра Хусейн.

Партія Імрана Хана "Пакистанський рух за справедливість" готується до реваншу на виборах восени 2023 року.

Згідно з опитуванням Iris Communications у грудні-січні 2023 року, більшість пакистанців вважають, що країна рухається в неправильному напрямку, а 56% вважають, що витягти з кризи її може лише Імран Хан.

Сам політик продовжує роздмухувати антизахідні настрої в країні.

Getty Images

Але й новий уряд Пакистану на чолі з Шехбазом Шаріфом не відмовляється від співпраці з Росією і політики нейтралітету. Новий прем'єр двічі зустрічався з Путіним - у вересні 2022 року на саміті ШОС в Самарканді та на нараді зі взаємодії та зміцнення заходів довіри в Азії в Астані у жовтні.

"Відтоді, як попередній уряд впав, нинішній не сказав нічого екстраординарного і не зробив незвичних заяв щодо української кризи. Здається, він також слідує мантрі про нейтралітет", - відзначає кореспондентка BBC Urdu Сахер Балоч.

"Україну в Пакистані завжди сприймали ніби в тіні Росії"

Співробітниця національного інституту стратегічних досліджень Олена Борділовська кілька років працювала в українському посольстві в Пакистані, зокрема, на початку повномасштабної агресії Росії проти України.

Вона відзначає, що для більшості пакистанців Україна досі маловідома країна.

У радянські часи фахівці з України брали участь у будівництві металургійного заводу в Карачі, гідроелектростанцій, пакистанські студенти вчилися в українських вишах. Проте в Пакистані мало хто про це знає.

Так само за часів незалежності уявлення про Україну мають переважно пакистанці, які здобули вищу освіту в Україні та пакистанські військові, які дотичні до військово-технічної співпраці.

"Україну завжди сприймали ніби в тіні Росії - як слабшу та меншу. І коли почалася війна, лунали заклики - Росія більша за всіма параметрами, вам треба йти на перемовини".

Антиамериканські та антизахідні настрої суттєво впливали на сприйняття війни, яку в Пакистані часто називають "українською кризою".

Мешканці Карачі дивляться новини про вторгнення Росії в Україну, 24 лютого 2022 року

"Багато було думок, що цієї війни могло не бути їй можна було б запобігти, якби не західна політика, що це війна США та Росії. Послу України доводилося постійно в розмовах з експертами доводити, що це ніяка не "українська криза", - вираз який люблять місцеві експерти, йде війна Росії проти України", - розповідає Борділовська.

За її словами, в перші місяці не було розуміння суті конфлікту в суспільстві.

"Дуже мало людей розуміли, що насправді сталося, абсолютна більшість експертів та громадян повторювали російські наративи про те, що Україна жертва Заходу, що її використовують. Оскільки Пакистан є однією з найбільш антиамериканських країн світу, дехто вважає що Росія виборює більш справедливий порядок, не хоче диктату Заходу, і її не вважають імперією".

Згідно з опитуванням Gallup Pakistan Survey (можна було обрати кілька відповідей) у квітні 2022 року, 32% опитаних вважали, що Росія не робить достатньо, щоб припинити війну, але 34% вважали, що це США не робить достатніх зусиль для припинення війни, 30% дотримувалися такої ж думки щодо ЄС, а 18% покладали відповідальність на Україну.

Пакистанські юристи на акції за мир між Росією та Україною. Лахор, 26 лютого 2022 року

Причиною антиамериканських настроїв є несприйняття зовнішньої політики США, зокрема, щодо Афганістану та низки інших мусульманських країн, зв'язків з Ізраїлем, неузгоджених з Ісламабадом ліквідації Усами бін Ладена у 2011 році та ударів дронів по бойовиках на пакистанській території.

У Пакистані також є популярною думка про подвійні стандарти Заходу щодо прийому біженців - про те, що західні держави радо зустрічали українських біженців, у той час як біженці з Сирії та Близького Сходу у 2015-2016 роках зустрілися з перепонами та огорожами, несприйняттям на своєму шляху.

"Чому сирійців у 2015 році так не приймали, як приймають українців? Для них це виглядає як подвійні стандарти. Пояснюємо, що наші люди там переважно одразу шукають роботу або працюють, вчать місцеві мови, їхні діти йдуть в садочки та школи, багато взагалі повертається в Україну. Тож для адаптації українців грошей стільки не потрібно, скільки для адаптації біженців з Близького Сходу", - пояснює Олена Борділовська.

Інша популярна тема зараз - якщо Захід так підтримує Україну, чому не надає всю необхідну воєнну допомогу одразу.

Втім, якщо пакистанців запитаєш, чому вони Індії просто не віддадуть спірні території, дискусія затихає, відзначає Олена Борділовська.

"З Пакистаном легше говорити мовою символів та паралелей, історичних прикладів, які мають для них значення. А ще для пакистанців лишається незрозумілою історія, як українці могли віддати ядерну зброю, адже Пакистан стільки зусиль витратив, щоб її здобути".

"Росію в Пакистані засуджувати не хочуть, але й з Україною теж сваритися не хочуть, є багато прикладів успішної співпраці двох країн. Зараз в Пакистані потрохи змінюється ставлення до Росії. Вони бачать, що немає тієї великої російської армії, про яку вони чули. Пакистанське керівництво маневрує", - пояснює експертка.

Проблеми, з якими стикається українська зовнішня політика в Пакистані, та й в Південній Азії дуже нагадують ті, з якими вона зустрілася в Африці.

В Пакистані є крихітне посольство, нестача інформаційної присутності на тлі тріумфів російської пропаганди, відсутність українських культурних інститутів.

В таких умовах важко домогтися визнання української незалежності як доконаного факту, а російської політики агресивною і колоніально-імперською елітами у регіоні, де традиційно сильні позиції Росії.

На міжнародній арені політика Пакистану є лише трохи більш сприятливою для України, ніж політика Індії.

Пакистанські дипломати завжди утримуються під час голосувань резолюцій щодо територіальної цілісності України, але, на відміну від Індії (яка голосувала проти), утримуються й під час голосування резолюцій щодо порушення прав людини в Криму, бо йдеться про права кримських татар-мусульман.

Чому Пакистан зблизився з Росією

Проблемою для України є і те, що в останні роки різко посилилася співпраця Пакистану з Росією. Це не пов'язано лише з поглядами Імрана Хана, але з потребами країни в дешевих енергоносіях та зерні, бажанні розвинути оборонну співпрацю та відвернути Росію від традиційного альянсу з Індією.

Саме в Пакистані у 80-х роках створювали свої табори афганські моджахеди, які нападали на радянських військових в Афганістані. На фото один з таких таборів в Парачінарі, серпень 1980 року

За Холодної війни в індо-пакистанському протистоянні Радянський союз як правило виступав на боці Індії, натомість США - на боці Пакистану, а війна в Афганістані зробила СРСР та Пакистан гібридними ворогами у 80-х.

Проте часи змінилися. За адміністрацій Обами та Трампа співпраця США та Індії зростала, натомість відносини з Пакистаном погіршувалися. Дональд Трамп у січні 2018 року взагалі заявив, що Пакистан нахабно бреше США, отримує мільярди доларів фінансової допомоги і водночас надає притулок бойовикам, які воюють проти американців в Афганістані.

Зближення Пакистану з Росією почалося з 2014 року, коли уряд очолював Наваз Шариф, а армію - генерал Рахіл Шаріф

Пакистан почав зближуватися з Росією ще до приходу до влади Імрана Хана, у часи, коли Генеральний штаб пакистанської армії очолював генерал Рахіл Шаріф (2013-2016 роки). Зближення підтримував і цивільний уряд Наваза Шаріфа (2013-2017).

Це зближення почалося після анексії Криму та втрати Україною контролю над частиною Донбасу.

Для пакистанських військових слабка реакція західних країн на ці події могла бути сигналом, що позиції Росії у світі посилюються. Пакистан хотів врівноважити зближення між Індією та США, отримати дешеві енергоносії.

У листопаді 2014 році під час візиту делегації на чолі з міністром оборони Росії Сергієм Шойгу була підписана угода про оборонне співробітництво Пакистану та Росії, яка передбачала військову співпрацю та обмін досвідом в боротьбі з тероризмом.

"Наші зв'язки з Москвою рухаються по висхідній траєкторії. Ісламабад прагне до співпраці з Москвою для соціально-економічного розвитку", - заявив тоді речник МЗС Пакистану Таснім Аслам, повідомляло пакистанське видання Tribune.

Результатом стала низка спільних російсько-пакистанських навчань. 2015 року пакистанські військові взяли участь в навчаннях ППО "Майстри протиповітряного бою" в Єйську.

У 2016 році пройшли пакистансько-російські навчання у горах Пакистану.

Тоді пакистанській військовий аналітик Хасан Аскарі заявив, що залучення росіян до навчань є ознакою намагання Росії розширити свій вплив в Південній Азії.

Індія висловлювала невдоволення з приводу навчань, які відбувалися на тлі чергового індійсько-пакистанського протистояння.

"Делі висловив Москві своє занепокоєння тим, що частина навчань проходитиме на військовій базі в провінції Гілгіт-Балтістан, яка свого часу входила до штату Джамму і Кашмір, і на яку претендує Індія, - писало індійське видання Hindustan Times. - Індійські ЗМІ повідомили, що Делі звернувся до Москви з проханням скасувати навчання".

Пакистанські військові на навчаннях Центр-2019 в Оренбурзькій області Росії. Вересень 2019 року

Участь пакистанських військових в навчаннях на російській території з 2016 року стала регулярною - відтоді проводяться російсько-пакистанські навчання спецпризначенців "Дружба", повідомляє Коммерсант.

2021 року генштаб ЗС Росії повідомив, що кораблі Чорноморського флоту Росії брали участь в пакистанських навчаннях "Аман-2021" та Аравійський мусон-2021", в маневрах з протидії піратам в Аденській затоці, а фрегат ВМС Пакистану Zulfiquar взяв участь у військово-морському параді в Санкт-Петербурзі.

Для порівняння - в Україні пакистанські військові брали участь в навчаннях Rapid Trident у 2021 році.

Пакистан також намагається отримати доступ до дешевих російських енергоресурсів.

Це почалося з укладання в 2015 році пакистано-російської угоди про будівництво газопроводу "Північ-Південь" довжиною 1100 км та потужністю 12 млрд кубометрів газу щорічно, який мала побудувати Росія - причому російські компанії отримували контроль над газопроводом на перші 25 років його функціонування.

Уряд Імрана Хана (2018-2022) переуклав контракт у 2021 році, перейменував газогін в Пакистанський потік, відтоді Пакистан отримав 74% частку в газопроводі, Росія - 26%, пакистанці мали отримати контроль над газопроводом відразу після запуску.

У грудні 2022 року пакистанський міністр нафти Мусадік Малік повідомив, що Пакистан начебто буде отримувати від Росії сиру нафту, бензин та дизельне паливо по зниженим цінам, і це питання вирішать у січні 2023 року.

17 січня Пакистан відвідала велика російська делегація для обговорення постачання нафти, зрідженого природного газу та майбутнього Пакистанського потоку, залучення пакистанських студентів на навчання в Росію. Її очолював міністр енергетики Росії Микола Шульгінов.

За підсумками цього візиту Шульгінов повідомив 20 січня, що Пакистан може з березня розпочати імпорт російської нафти, а платити у валюті "дружніх країн" (ймовірно в юанях), повідомило Reuters, але фінальної домовленості ще немає.

Водночас міністр нафти Пакистану Мусадік Малік повідомив місцевому виданню Geo News TV, що поставки російської нафти можуть розпочатися вже наприкінці березня.

Очікується також збільшення поставок російського зерна до Пакистану у 2023 році. У грудні 2022 року уряд Пакистану повідомив про закупку 450 тисяч тонн російської пшениці - збіжжя має надійти у лютому-березні 2023 року через порт Гвадар за ціною 372 долари за тонну.

На цьому тлі немає публічних заяв пакистанської влади на підтримку України, публічних повідомлень про поставки озброєнь, так само і ознак того, що Пакистан готовий жертвувати спільними проєктами з Росією заради підтримки України. А отже й немає підстав говорити про те, що Пакистан є "союзником" України.

Якщо пакистанські озброєння і потрапили в Україну, то це лише дає можливість експертам висувати припущення про наявність симпатиків України серед пакистанських військових та значну посередницьку роль західних країн.

Остаточну крапку в цьому питанні може поставити лише командувач штабу пакистанської армії у 2016-2022 роках Камар Джавед Баджва, без відома якого подібні поставки не могли б трапитися.

Втім, хвиля публікацій про поставки ніяк не вплинула на бажання Росії продавати Пакистану свою нафту і розвивати співпрацю в інших секторах.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на нашTelegram абоViber!