Як змінилися відносини України та Польщі за час великої війни
Шанс на покращення відносин
«Будь-які акти російської агресії посилюють польсько-українську співпрацю. Наприклад, нинішнє російське вторгнення змусило і Варшаву, і Київ зрозуміти, що ці дві близькі одна до одної країни перебувають у стані дефіциту довіри», – заявив у нещодавньому інтерв’ю керівник відділу міжнародної політики Канцелярії президента Польщі Якуб Кумох.
Якуб КумохДійсно, так склалося історично, що нерідко саме загрози з боку третіх країн (а переважно це була Росія) ставали тригерами для об’єднання зусиль українців і поляків, які з давніх часів воліли сформувати вільні в серці Європи суспільства. І повномасштабна агресія РФ у 2022 році не стала винятком.
З перших днів відкритої російської агресії Варшава всіляко демонструє свою підтримку народу України, активно застосовуючи на міжнародній арені політичні та дипломатичні інструменти. І це не дивно, враховуючи той факт, що Польща ще у 2021 році відчула на собі гібридні методи Кремля, зокрема в контексті міграційної кризи.
Тож польські високопосадовці за кожної ліпшої нагоди, враховуючи наднаціональний рівень у рамках Європейського Союзу, Північноатлантичного альянсу й інших міжнародних організацій, доносять спільноті необхідні меседжі. Зокрема ті, що стосуються посилення санкційного тиску на Москву та надання Україні різнопланової допомоги.
Так, під час Мадридського саміту НАТО президент Анджей Дуда, коментуючи включення до підсумкової декларації положення про те, що держави, які особливо залучені до підтримки України, також повинні мати особливу підтримку з боку Альянсу, наголосив, що Польща належить до групи країн, які надають Україні військову і гуманітарну підтримку та приймають біженців з України.
Анджей Дуда під час саміту НАТО в Мадриді.«Радий, що таке положення було включено до спільної декларації. Відомо, що це країни насамперед східного флангу НАТО, країни, які межують з Україною, країни, через які транспортується підтримка Україні, у тому числі військова», – зазначив Дуда.
Окрім того, Варшава всіма своїми діями показує, що не висуватиме Україні жодних умов, не вимагатиме нічого в обмін на будь-який елемент своєї допомоги, навіть символічної. Ба більше, вона дає зрозуміти, що будь-які проблеми у взаємовідносинах готова взяти на себе.
Утім з останнім не все так просто. Адже найбільш конфліктним полем усе ще залишаються історичні питання. Особливо ті, що стосуються подій Волинської трагедії й інших спірних сторінок часів Другої світової війни.
Деякі представники польського істеблішменту продовжують називати події вісімдесятирічної давності ніяк інакше, як геноцидом польського народу. Так, як це, приміром, робив у травні під час зустрічі з учасниками Національного конгресу молодіжного діалогу та під час липневих заходів, присвячених роковинам «кривавої неділі», прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький.
«У мене немає жодної згоди фальсифікувати історію і мінімізувати геноцид поляків на Волині та на східних кресах», – заявив очільник уряду, відповідаючи на питання учасників вищезазначеного конгресу, хоч й додав, що «не забуваючи про це, мусимо дивитися на тут і зараз, на безпеку тут і зараз».
Матеуш Моравецький на церемонії вшанування жертв Волинської трагедії 11 липня 2022.Не виключено, що подібна риторика лунатиме від тих чи інших польських політичних діячів. Адже 2023 рік буде роком виборів до парламенту. Вірогідно, різного роду спекуляції щодо тих чи інших подій спільної україно-польської минувшини, щоб отримати політичні дивіденди, подекуди проявлятимуться.
Попри це, українська сторона намагається якомога далі дистанціюватися від цієї проблематики, що не дивно. Ба більше, офіційний Київ робить зустрічні жести, як це видно в рішенні про надання згоди на початок пошуково-ексгумаційних робіт на могилах поляків, убитих УПА в 1945 році, що було досить позитивно сприйнято Польщею.
Цілком імовірно, що й надалі обидві країни намагатимуться згладжувати проблемні кути або взагалі послуговуватися принципом «тут і зараз». Незалежно від того, чи загояться до кінця історичні рани. Адже ворог в українців і поляків один – Росія.
Рятувальне коло для біженців
Тим паче, що багатьом українцям і полякам ще деякий час доведеться вживатися разом. Адже повномасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну стало причиною того, що мільйони українців були вимушені покинути територію своєї держави, більшість обрала саме Республіку Польщу.
У Варшаві це добре усвідомлюють. Тож щоб полегшити громадянам України легалізацію перебування, а також працевлаштування та навчання, було прийнято спеціальний закон, положення якого поширюються на осіб, які прибули до Польщі з 24 лютого з півторарічним терміном дії. Однак щоб скористатися його перевагами, біженцю потрібно зареєструватися у відомстві ґміни й отримати номер PESEL, необхідний, приміром, для реєстрації у закладі соціальних забезпечень під час працевлаштування.
Українська біженка готує їжу в ресторані у Варшаві, 25 березня 2022 р.«Формальності, пов’язані з працевлаштуванням українців, зведено до мінімуму, вони відбуваються так само, як і при працевлаштуванні громадян Польщі, потрібно лише повідомити повітову службу зайнятості», – повідомила юрисконсульт і керівник відділу трудового права «Deloitte Legal» Катажина Сарек-Садурська.
Нормативно-правовий акт спрощує українським громадянам легалізацію перебування, працевлаштування, навчання, отримання соціальних виплат. А також передбачає податкові пільги для пожертв, зроблених на допомогу Україні.
Згідно зі словами уповноваженого уряду у справах біженців Павела Шефернакера, українська еміграція є унікальною. І є принаймні дві причини цього, вважає він.
«По-перше, 90% – це жінки з дітьми, по-друге, ці люди дуже швидко стають самостійними. Серед людей працездатного віку, зареєстрованих у базі PESEL, близько 80% сьогодні легально працює в Польщі. Тому це дуже хороші результати. Недосяжні в жодній іншій міграції у світі», – оцінив Шефернакер.
Утім далеко не всім українцям вдається комфортно влаштуватися, зокрема в контексті проживання. Адже є категорія, яка застрягла в пунктах колективного розміщення (складські приміщення, спортивні зали тощо), що становить близько 80 тис. осіб (станом на листопад).
Хлопчик з родини українських біженців грається в Центрі гуманітарної допомоги в Надажині, поблизу Варшави, 23 березня 2022 р.«Люди, які там перебувають, мають меншу житлову площу, аніж ув’язнені польських в’язниць», – поділилася президентка Асоціації «Homo Faber» Анна Домбровська.
Ба більше, польський уряд має наміри внести зміни до спецзакону. Він хоче, щоб біженці з України оплачували своє перебування в пунктах колективного розміщення.
«Опитування, які ми проводили серед людей, які перебувають у таких місцях, показують, що понад 50% респондентів почали працювати, стали самостійними. Тому плануємо запровадити положення про часткову оплату за проживання в пунктах колективного розміщення», – заявив Шефернакер.
Попри палкі дискусії з цього приводу, позитивних моментів усе ж більше. Зокрема, це стосується того факту, наскільки прийняття українських біженців почало впливати на взаєморозуміння між народами, якого протягом новітньої історії так сильно бракувало.
«Гадаю, що це матиме велике значення в найближчі роки, незалежно від того, хто правитиме в одній чи іншій країні», – поділився з цього приводу публіцист Пьотр Косцінський.
Українська біженка Вікторія Самсонік працює вихователькою в дитячому садку для польських та українських дітей в Лодзі, 16 березня 2021 р.Відкриття нових можливостей
Не секрет, що допомога для України – це не тільки виділення Польщею коштів, включно з витратами на прийом біженців і надання їм усіх соціальних пільг, що належать польським громадянам. Це також безпрецедентне політичне зобов’язання, яке зробило країну над Віслою потенційно найбільш вразливою до дій у відповідь з боку РФ.
Складна ситуація на фронті і загроза російських ракетних ударів, з одного боку, та зручне географічне розташування Польщі, з іншого, призвели до того, що частину військової техніки для потреб українського війська доводиться виробляти або в Польщі, або доставляти через її територію.
Варшава в цьому контексті займає лідерські позиції. Польща посідає третє місце у світі за обсягом військової допомоги Україні після США та Великобританії.
Війна в Україні змусила усвідомити, що сила армії – це цілий спектр військової техніки. І пропозиція польської оборонної промисловості виявилася досить цікавою та ефективною.
Мабуть, найбільшим експортним і маркетинговим хітом польської збройової промисловості є ПЗРК "Piorun". Поставлені в Україну з початком повномасштабної агресії, вони швидко зарекомендували себе в реальних бойових умовах. Адже серед цілей, які успішно вражали українські військові цим ПЗРК, були навіть винищувачі Су-35 і вертольоти Ка-52, що є найсучаснішою технікою, яку мають на озброєнні ВПС РФ.
Польський солдат тримає переносний зенітний комплекс «Piorun» під час навчань на полігоні в Устці, Польща, 9 червня 2022 р.Важливою зброєю в боротьбі з російським агресором є самохідна гаубиця "Krab", яка відмітилася своєю скорострільністю та мобільністю. Потрібно лише 30 секунд, аби "Krab" повністю підготувався до стрільби після переміщення. Це означає, що після пострілу на максимально можливу відстань гаубиця може бути вже на шляху до нової позиції, що в умовах війни є неоціненним фактором.
«Це одні з найкращих гаубиць у світі, виготовлені на корейському шасі К9», – зазначив д-р Рафал Колодзейчик, доцент кафедри наук безпеки на факультеті права та соціальних наук Університету імені Яна Кохановського в Кельцях.
Також українці цінують карабіни "Grot", гранатомети RGP-40, ЗРК "Poprad" та багато іншого – перелік оборонної техніки польського виробництва, яка використовується українською армією для захисту від Росії, дуже великий. І, що важливо, Україна продовжує укладати контракти на постачання нової зброї.
Так сталося, що напад РФ на нашу державу став причиною відкриття нових можливостей для польсько-української співпраці в оборонній промисловості. А отже, можна припустити, що для розвитку сектору озброєнь обох країн настають плідні часи.
Автомат GrotВипробування на міцність
Зближення Польщі та України не залишилося непоміченим у Кремлі. Аби погіршити відносини між країнам, Росія проводить інтенсивну пропагандистську та дезінформаційну кампанію.
У російськомовному інформаційному просторі інтенсивно поширюється наратив про те, що польська армія має намір увійти в Україну, щоб захопити її західну частину в ім’я ідеї «великої Речі Посполитої».
Своєю чергою, полякам подається інша «страва». Для них роспропаганда поширює міфи про те, що підтримка України та допомога українським біженцям не в інтересах Польщі – що це може призвести до втягнення її у війну з усіма відповідними наслідками, включаючи отримання ядерного удару.
Попри те, що і українці, і поляки мають «імунітети» від подібних дезінформаційних «вірусів», створених російськими пропагандистами, все ж наративи створюють певний інформаційний дискомфорт для народів, сіють сумніви у їхній підсвідомості. А це неабиякий виклик для українсько-польських взаємин, які ще кілька років тому, не без вини Кремля, були на вкрай низькому рівні довіри.
Однак найскладнішим моментом у відносинах після 24 лютого слід вважати падіння ракети в селі Пшеводув (Грубешівський повіт, Люблінське воєводство), що потягнуло за собою розбіжності Варшави та Києва в поясненні цієї трагічної події. Деякі представники влади побоювалися, що інцидент, унаслідок якого загинуло двоє громадян Польщі, спричинить напруження.
На місці падіння ракети.Щоб розрядити ситуацію, керівництво обох країн почало вести інтенсивну дипломатичну діяльність. І це дало свої плоди.
Згідно з опитуванням United Surveys, 70% респондентів вважають, що інцидент у Пшеводуві не вплине на польсько-українські відносини. До того ж 80% відповіли, що Україну слід підтримувати гуманітарно, 68% – приймати біженців, 58% згодні на постачання гвинтівок, гранатометів тощо.
Отже, попри значні потуги Російської Федерації розсварити українців і поляків, вона не досягла бажаних для неї результатів. Лишається сподіватися, що високий рівень двосторонніх відносин, попри політико-економічні виклики та процеси, не лише збережеться, а й покращиться. Адже від цього, без перебільшення, залежить омріяне століттями вільне європейське майбутнє і України, і Польщі.
Акція на підтримку України у Варшаві, 10 жовтня 2022.