Українці наступають на Кремінну, росіяни – на Бахмут. Хто ближчий до успіху?

Кінець року збройні сили України й Росії проводять у постійних зустрічних наступах на двох основних напрямках - росіяни намагаються прорвати українську оборону під Бахмутом, українці - російську під Кремінною. І там, і там йдуть запеклі бої, ситуація - вкрай напружена, а місцями близька до критичної.
Що відомо про ситуацію на фронті зараз?
Картина наступу російської армії на Бахмут та української на Кремінну в чомусь схожа - атакують з трьох напрямків, напряму й в обхват із флангів.
- ЗСУ наблизились до звільнення Кремінної, кульмінація битви за Бахмут - західна преса
- "Росія зараз в повному тупику, ситуація на фронті застрягла" - Буданов
Бої за Бахмут
Спроби штурму Бахмута тривають уже пів року з моменту останньої успішної операції російських сил в Україні, коли їм вдалося захопити Сєвєродонецьку агломерацію. На цьому напрямі діють сили "ПВК Вагнера", якою керує бізнесмен Євген Пригожин. Останнім часом він відкрито критикує військове керівництво Росії, звинувачує його у некомпетентності.
Бахмут має стратегічне значення як важливий укріпрайон і транспортний вузол; ці ж чинники ускладнюють дії наступальної сторони: постійні лобові атаки лише збільшують втрати, а щоб обрізати шляхи постачання оборонцям Бахмута, його потрібно оточити повністю. Зробити це не вдається - штурмові групи, що намагаються охопити місто з півдня, зав'язли у боях біля Опитного і Кліщіївки, а ті, що ведуть наступ з півночі, - під Соледаром.
Серйозні втрати на бахмутському напрямку змусили росіян скоротити масштаб наступу до рівня окремих загонів, писали у черговому зведенні аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW). На їхню думку, це вказує на певну деградацію російських формувань.
Очевидно, що російське просування в районі Бахмута продовжить сповільнюватись або зупиниться взагалі, якщо росіяни не отримають найближчим часом істотного підкріплення в живій силі й артилерійських снарядах, кажуть експерти ISW.
Президент України Володимир Зеленський 20 грудня відвідав Бахмут, де зустрівся із захисниками міста. А за тиждень там же на передовій побував керівник військової розвідки України Кирило Буданов.
Ці поїздки залишають подвійне враження: з одного боку, виглядає так, що оборона Бахмута для Києва особливо важлива, з іншого - там наче підштовхують росіян до продовження наступальної операції, яка б у разі успіху могла дуже зіпсувати імідж українського керівництва.
Не виключено, що розвиток подій на бахмутському напрямку цілком влаштовує українську сторону.

Бої за Кремінну
Кремінна входить до Лисичансько-Сєвєродонецької агломерації - місто з довоєнним населенням трохи менше 20 тисяч розташоване на північний захід від неї. Російські війська захопили Кремінну у квітні, за два місяці після вторгнення, і планів на її оборону не будували, збираючись розвивати наступ на Донбасі.
Спочатку ситуація сприяла російській армії - наприкінці червня вона захопила Сєвєродонецьк, потім Лисичанськ і змогла ще трохи просунутись на південь, тож Кремінна опинилась нехай і не в глибокому, але тилу.
Однак у вересні, після відступу росіян на Харківщині, а потім і під Лиманом на Донеччині, все змінилося. Російським частинам довелося вибудовувати нову лінію оборони, де Кремінна мала стати ключовим опорним пунктом, що прикриває російські тили відразу за кількома напрямками - на Сватове, на Сєвєродонецьк з Лисичанськом та на Старобільськ.
Не дивно, що натхненні успіхом українські війська відразу розгорнули наступ на Кремінну, а російські кинули всі наявні резерви, щоб утримати там позиції. Зав'язалися такі ж запеклі бої, як і в розпал російського наступу на Донбасі, але тепер ЗСУ повільно вгризалися в російську оборону, атакуючи з трьох напрямків - напряму й в обхід Кремінної.
З військової точки зору Кремінна має значно гірше розташування, ніж Бахмут. Через місто проходить єдина траса Р-66, що з'єднує Сватове з Сєвєродонецьком, і якщо її перерізати, то постачати місто і частини, що його утримують, можна буде лише польовими дорогами.
Власне, все до цього йде.
ЗСУ різко активізувалися в районі Кремінної 23 грудня. За два дні стало відомо, що українці взяли під вогневий контроль трасу між Кремінною й Рубіжним у передмісті Сєвєродонецька. А наступного дня стало відомо, що перерізали й ділянку траси між Кремінною і Сватовим.
У своєму ранковому звіті від 26 грудня українське командування заявило, що російська армія спробувала атакувати кілька населених пунктів на Луганщині, згадавши при цьому село Червонопопівка, розташоване прямо на трасі Р-66. Того ж дня про спробу російських військ відбити Червонопопівку повідомили й російські воєнкори.

Українські сили готуються до атаки Кремінної з трьох напрямків, ударні угруповання ЗСУ сформовані, триває накопичення боєприпасів та провізії, заявив офіцер "Народної міліції" самопроголошеної "ЛНР" Андрій Марочко.
"Перекидається особовий склад з подальшим розквартируванням поблизу місць розташування техніки. Усе це відбувається в темний час доби, з максимальним світломаскуванням", - розповів він російським ЗМІ.
За його словами, несприятливі погодні умови не впливають на логістику українських військ, оскільки ґрунт навколо Кремінної "переважно піщаний", а хвойний ліс біля міста може сприяти маскуванню живої сили та техніки ЗСУ.
"Поки що Кремінна відрізана і від Сватового (шосе прострілюється), і від Сєвєродонецька (шосе прострілюється), - пише користувач мілітаристського порталу topwar.ru під ніком voyaka uh. - Постачання боєприпасів і підкріплень ускладнене. Капітальних бетонних укріплень немає (окопи почали копати тільки після виходу з Лимана). Оборонятися важко. Але закладено багато мін довкола".
Українські військові за тиждень просунулися на 2,5 км у напрямку Кремінної Луганської області, повідомив у четвер представник Генштабу ЗСУ Олексій Громов. Наступальні дії української армії у цьому районі тривають, додав він.
Що далі?
Для російської армії існує серйозна загроза обвалу її оборони у разі втрати Кремінної.
"Кремінна - це не просто ворота на Рубіжне і фактична підмога для ривка на агломерацію, - пише у телеграмі український військовий оглядач Олександр Коваленко. - Це при комбінації зі Сватівським тиском каскадний крах оборони РОВ (російських окупаційних військ - Ред.). Умови для приготування основної страви сформовані", - вважає експерт.
За його словами, для вирішального удару не вистачає лише "кількох факторів", але вони будуть.
Якщо російським військам не вдасться змінити перебіг подій під Кремінною, то може повторитися ситуація з Ізюмом, Лиманом та Херсоном, де вимушений відхід був єдиним оптимальним рішенням.
Голова Луганської ОВА Сергій Гайдай заявив у середу, що командування російських військ вже перемістили з Кремінної до інших населених пунктів. З міста також вивезли цивільних росіяни, які приїжджали працювати в місті, зокрема, медиків та працівників ремонтних бригад, уточнив Гайдай.
Ще на початку грудня голова Луганської ОВА повідомляв, що разом з обороною Кремінної й Сватового росіяни готують і запасний варіант - риють окопи й будують захисні споруди на нових рубежах.
"Вони намагаються всіма силами стримати наступ ЗСУ, але, в принципі, розуміють, що утримати вони не зможуть. Тому облаштовують другу лінію оборони у районі Старобільська", - заявляв Гайдай.
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!