Фото: facebook Danil GetmantsevДанило Гетманцев: Мушу констатувати провал боротьби з тіньовим ринком підакцизних товарів
Хоча боротьба з підакцизною контрабандою стала мантрою для багатьох політиків, дослідження фіксують зростання частки нелегального ринку підакцизних товарів, зокрема, тютюнових виробів.
Нещодавно цю тему порушував на своєму засіданні профільний парламентський комітет – комітет з питань фінансів, податкової та митної політики, де головує депутат від "Слуги народу" Данило Гетманцев.
За його словами, держбюджет недоотримує щороку 12 млрд грн через нелегальний ринок сигарет і ще 8 млрд грн – через нелегальний ринок спирту.
Парламентар розповів, чому провисає цей напрямок і як законотворці можуть зробити боротьбу з нелегальним ринком ефективнішою та наповнити бюджет.
— Яка зараз ситуація на ринку підакцизних товарів? Який обсяг його тінізації?
— На жаль, мушу констатувати провал боротьби з тіньовим ринком підакцизних товарів за всіма напрямками – пальне, алкоголь, тютюнові вироби. Ми не бачимо істотного зростання надходжень від акцизного податку.
Натомість в інтернеті можна вільно придбати алкоголь і тютюн без акцизних марок. У центрі Києва можна купити пачку цигарок за 20 грн, тоді як у нас мінімальне податкове зобов'язання – 29 грн.
Я бачу цей провал боротьби з "тінню" на рівні економічних показників, але навіть без них його може помітити будь-хто на побутовому рівні.
Недавнє дослідження на ринку тютюну показало 12% нелегального ринку. Такого навіть при Януковичі не було. (Згідно зі звітом "Kantar Україна", частка нелегальних тютюнових виробів у лютому 2021 року становила 12,8% проти 5,8% у лютому 2020 року, це максимальний показник з 2011 року. – ЕП).
Цей рекорд є наслідком бездіяльності правоохоронних органів.
Duty Free як джерело нелегального ринку
— У Kantar пояснювали, що цей рекорд зумовлений переважно зростанням нелегального продажу призначених для експорту сигарет і продукції Duty Free.
— Duty Free – це лише одна зі схем. Потужна, але одна з багатьох.
Призначені для продажу в магазинах Duty Free партії підакцизної продукції можуть реалізовуватися через роздрібні мережі з підробленими акцизними марками або онлайн повністю "в чорну", про це йшлося на засіданні комітету 9 червня.
Питання торгівлі в Україні продукцією, призначеною для продажу в Duty Free, детально розглядаються у нас на комітеті. Маємо результати перевірки Duty Free в аеропорту "Київ".
У січні-березні 2021 року магазини безмитної торгівлі в цьому аеропорту продали 508 млн шт тютюнових виробів або 2,5 млн блоків. У середньому – по шість блоків на одного пасажира, включаючи дітей. 98% цього обсягу продав один з трьох магазинів – "Пі джей Україна".
А в червні 2020 року було продано аж 30 блоків на одного громадянина, який залишав країну. Літаки не літали – карантин, мало було пасажирів, тому така статистика. Це говорить про те, що діє системна корупція.
— Хто в ній бере участь?
— З одного боку – виробники, які постачають в магазини безмитної торгівлі такий товар. З іншого боку – магазин, який начебто реалізує ці сигарети. Ми ж розуміємо, що це вдавані операції і підроблені документи.
Прикордонники надають прізвища людей, які від'їжджають. Вони мають збігатися у звітності.
Кінцева ланка – ті, хто спродають ці товари в роздрібних точках у містах України. У Києві ми легко знайшли сигарети з позначкою Duty Free в самому центрі. Витратили лише три години. А ДФС їх чомусь системно не бачить. І митниця теж.
Колеги на засіданні комітету звернули увагу на цікавий факт: акт був складений у березні, а робота цього магазину безмитної торгівлі була зупинена лише через місяць, за два дні до засідання комітету.
Це вказує на те, що вся система працює на ухилення від оподаткування.
— Яка ситуація в інших аеропортах?
— Перевірки проводяться в інших аеропортах також, але результатів поки що нема. До речі, ця фірма працює не тільки в аеропорту "Київ", але й, скажімо, на пішохідних переходах через кордон. І там за день може пройти кілька громадян, але чомусь за статистикою вони завжди беруть із собою декілька блоків цигарок. Хочу зазначити, що це питання не однієї фірми і не однієї схеми. Схем насправді дуже багато.
До прикладу, відома алкогольна торговельна марка реалізується з так званими марками-близнюками, надрукованими в Туреччині. Але, зрозуміло одне – тіньові схеми реалізуються практично відкрито. Відомі місця виробництва, канали постачання та реалізації. Чому ж протидія цьому злу є таким важким надзавданням для правоохоронців. Це ми і пробуємо з’ясувати. З’ясувати або замінити тих, хто стоїть за ними…
— Контрабандні схеми не відбуваються без "прикриття" з боку посадових осіб. Чи відкриті якісь кримінальні провадження за участь у таких схемах?
— Якщо говорити по магазинах безмитної торгівлі, то там були відсторонені посадові особи, які довго не приймали рішення про зупинення діяльності цих дільців, порушено кримінальну справу.
— Відсторонили кого - звичайного інспектора чи когось вищого по рангу?
— Ви ж чули про відсторонення 200 митників внаслідок рішення РНБО? На жаль, один з тих, хто попався на хабарі, після відсторонення був знову допущений до роботи. Тому відсторонення в межах самої системи митниці чомусь не спрацьовує.
— Через судове рішення?
— Ні, рішенням самої митниці. Замкнене коло. Маю надію на те, що його вдасться розірвати керівнику митниці Павлу Рябікіну системними змінами кадрового складу ДМСУ.
— Після розгляду питання боротьби з нелегальним ринком тютюнових виробів на засіданні комітету ви та ваші колеги поставили завдання Міністерству фінансів, ДФС, митниці. Гадаєте, буде позитивний ефект?
— Було поставлено завдання фіскальній службі, прокуратурі, зокрема, припинити діяльність цього магазину. Вона припинилася, але без системної боротьби з’явиться інший. З огляду не це, я покладаю великі надії на створення Бюро економічної безпеки. Воно повинно вичистити ці корупційні традиції з органів податкової міліції.
Доки його створять, є ще митниця, податкова, ті ж прикордонники…
— Це взаємопов’язані речі. Хоча це більше питання митників, аніж прикордонників. Щодо податкової, то вона скаржилася комітету, що передає матеріали про правопорушення до Державної фіскальної служби, і там вони чомусь "помирають". І це стосується і скруток з ПДВ, тобто системного ухилення від оподаткуванням податку на додану вартість, і сплати підакцизного податку. Хоча дії податкової служби також мають бути більш активними.
Недоотримані мільярди
— Які конкретно результати боротьби з тіньовим ринком тютюнових виробів ви будете вважати успішними?
— Збільшення надходжень до бюджету. Ми оцінюємо нелегальну частку ринку алкогольної продукції в 50%. Якщо виставити цілодобові пости навколо кожного спиртзаводу, а їх близько півсотні, це би збільшило надходження до держбюджету від 8-10 млрд грн і повністю перекрило б нелегальний ринок. Для цього потрібно десь 450 людей для варти. І найголовніше - люди (споживачі) б були живі, бо хтозна, що в тих інтернет-посилках людям приходить. Я особисто вимагав цього від голови ДФС. Телефонував йому. Податкова зверталася до ДФС: дайте нам людей для організації цих постів. Їх досі немає.
По тютюну бюджет через нелегальний ринок недоотримує десь 12 млрд грн.
Тому для мене надходження до бюджету – єдиний об’єктивний показник. Інший - ми повинні забити в пошук відповідний підакцизний товар в інтернеті і не знайти його.
— У ДФС щодо цього жаліються, що не встигають один сайт заблокувати, як виникає інший, із хостингом десь за кордоном…
— Було б бажання. Хоча я не кажу, що фіскали тільки й тим мають займатися, що блокувати сайти. До речі, вони блокують сайти - близько півсотні сайтів заблоковані через рішення судів. Тобто механізми є, було б бажання.
Але інтернет-торгівля безакцизним алкоголем – це 5-7% нелегального ринку. Що стосується алкоголю, то тут ключове джерело – спиртзаводи та лікеро-горілчані заводи. Конкретні заводи, вони відомі, ми адреси надали.
— Ви бачите сенс підвищувати відповідальність за контрабанду та додавати митниці правоохоронну функцію, як це радять деякі експерти з ЄС?
— Проблема з відповідальністю за контрабанду вирішується не стільки через суворість покарання, скільки через його невідворотність. У нас зараз досить істотна адміністративна відповідальність за контрабанду підакцизних товарів: вилучення плюс штраф. Але без невідворотності покарання це не працює. Чи запрацює, якщо введено кримінальну відповідальність за це правопорушення?
Напевно, кримінальна відповідальність становить більшу загрозу для правопорушника. Але чи запрацює воно — також залежить від дій правоохоронців та відповідно від невідворотності покарання.
Я не заперечую проти правоохоронної функції у митниці, але надавати її можна тільки реформованій митниці. Зараз же вони не реалізують ті функції, які у них є. Але процес реформування рухається і поки що зарано говорити про результати.
Фото: facebook Danil Getmantsev— Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики надав цілу низку зауважень комітету з питань правоохоронної діяльності щодо президентського законопроекту про криміналізацію контрабанди 5420. Зважаючи на те, що ви були автором аналогічної ініціативи, яким чином варто вдосконалити норми законопроекту 5420, щоб він дійсно запрацював?
— У нас немає дискусії щодо необхідності криміналізації контрабанди підакцизних товарів. Необхідність очевидна. Є дискусія щодо необхідності криміналізації порушень, пов’язаних з недостовірністю даних в декларації. Бізнес побоюється, що це стане інструментом неправомірного тиску на бізнес під час митного оформлення.
Вважаю, що до другого читання законопроекту це треба буде ще продискутувати. Мені також здається, що треба збільшити пороги притягнення до кримінальної відповідальності за контрабанду. Але про суми і конкретні деталі треба говорити в дискусії між першим та другим читанням.
— За вашими оцінками, чи є в залі підтримка цього законопроекту? Чи є політична воля прийняти цей законопроект в першому читанні до завершення поточної сесії?
— Так, я думаю, що у фракції буде підтримка. У першому читанні можемо цей законопроект розглянути до кінця цієї сесії, тобто до середини липня.
Але я переконаний, що результат від цього закону може бути тільки в комплексі з реформою митної служби. Сам по собі закон ефекту не дасть.
Фото: Freepik— Нещодавно КМУ зареєстрував в парламенті ресурсний законопроект 5600, який, зокрема, пропонує посилити контроль за виробництвом тютюнових виробів (наприклад, запроваджується звітність для ферментаційних заводів). Раніше теж були ініціативи в цьому напрямку. Чи підтримуєте Ви такі пропозиції і чи є в них шанс бути прийнятими?
— Не готовий говорити по цим змінам щодо тютюну. Це питання потребує дискусії. Не виключаю, що ми їх підтримаємо. Але якщо не буде залізної волі на рівні виконавчої влади щодо забезпечення контролю, що б ми не прийняли – сенсу не буде. Я не впевнений, що у правоохоронних органів є така воля.
Ми як суспільство не бачимо результату. Вони звітують про кількість вилученого спирту, порушені кримінальні справи, але я це чую з 2019 року. Результату – нуль. І що цікаво - перед проведенням конкурсу на голову БЕБ, а вони всі хочуть перейти в цей новий орган, таких "переможних" реляцій стало набагато більше.
— Свого часу ви критикували рішення про зменшення ЄСВ у 2016 році. Однак, прихильники реформи говорять, що втрати бюджету компенсувалися зростанням економіки у середньостроковій перспективі.
— Прихильникам цього відверто делетанського, ганебного рішення, що не призвело до обіцяної детінізації зарплат та завдало втрат бюджету, я би радив проаналізувати цифри. Якщо в 2013 році платежі ЄСВ становили 12,8% ВВП, то в 2020-му - 7% ВВП. Частка детінізованого ПДФО не перекрила ефекти від зниження. У 2013-му надходження від ПДФО - 4,9% ВВП, в 2020-му - 6,3% ВВП. Разом: "плюс" 1,4 відсоткових пункти ВВП від ПДФО проти "мінус" 4,8 в.п. по ЄСВ. Яких ще цифр не вистачає аби зрозуміти ефект від зменшення ЄСВ для державного бюджету?
— Які ще законодавчі зміни потрібні для ефективної боротьби з контрабандою "підакцизки", нелегальним обігом тютюнових виробів?
— Я вважаю, що ми зробили все необхідне і навіть більше. Наприклад, по паливу і спирту ввели безпрецедентно жорстку систему контролю. У податкової та правоохоронних органів є всі необхідні повноваження на сьогодні, щоб здійснювати належний податковий контроль за підакцизними товарами. Те, що ми зробили з 2019 року, є достатнім для боротьби з нелегальним ринком.
З 1 січня почне діяти закон про фіскалізацію. Тепер - справа виключно за органами виконавчої влади. Мене непокоїть позиція Кабінету міністрів щодо фіскалізації ризикових груп товарів. Щодо цих груп товарів Кабмін ще досі не зняв мораторій на перевірки. Ми не бачимо ефекту від фіскалізації цих груп товарів. Це дуже погано. Виконавча влада пробуксовує в виконанні таких потрібних і, до речі, дуже непопулярних для країни рішень, які парламент прийняв з позаминулого року. І ми змушені в цьому Кабміну допомагати.