"Іди бабка, сядь на пенсію. І це в 48!" - як виглядає ейджизм в Україні - BBC News Україна
"Іди бабка, сядь на пенсію. І це в 48!" - як виглядає ейджизм в Україні
- Анастасія Зануда
- ВВС News Україна
4 хвилин(и) тому

"Кожного разу, як приходиш, тобі кажуть: іди бабка, сядь на пенсію. І ти собі думаєш: а за що жити далі? Пенсії ж ще немає. Існувати можна лише 9 місяців, коли тобі платять на біржі, а далі - все, живи як хочеш", - розповідає 48-річна Наталія Максимчук із Луцька.
Режисер драматичного театру за фахом, вона каже, що нині "шукає всяку роботу, бо треба вижити".
Вже певний час, як творчість для неї залишилася у позаробочому часі, а гроші дає робота в торгівлі. Саме там вона працювала останні роки.
"Але один карантин, другий, магазин втратив покупців, а мене скоротили", - розповідає Наталія, зауважуючи, що до колишніх роботодавців не має жодних претензій.
"Я вже на межі самогубства була"
Наталія одразу "стала на біржу", шукала роботу не лише через центр зайнятості, але й у соцмережах. І стала помічати, що роботодавці все частіше запитують про її вік, а не про те, що вона вміє, який в неї є досвід і де вона працювала раніше.
"Коли я приходила і першим питанням було "Скільки вам років?", то вже можна було розвертатися і йти далі", - каже Наталія.
За її словами, про вік питали близько 70% потенційних роботодавців, про досвід - близько 20%.
Питання про вік не лише ображає Наталію, яка і виглядає, і почувається молодше своїх років.
На практиці воно означає, що роботу не отримаєш. Навіть якщо у вакансії роботодавець писав, що готовий навчити нового працівника (а Наталія готова вчитися і працювати додатково), прямо чи в обмовках на співбесіді з'ясовується, що на роботу потрібні молодші.
"І якщо так далі піде, що кожному дай молодих, то я залишаюся без нічого. В мене комплекси такі вже почалися, що я вже на межі самогубства була", - розповідає жінка.

Наталія каже, що її історія не є унікальною.
"Коли я приходжу на біржу відмічатися, або ми ходимо на семінари, то я поряд чую те саме", - каже вона.
"Нікому не побажаю"
Схожу історію розповіла ВВС News Україна і 47-річна Елен із Донецької області. Останні 25 років вона пропрацювала на державній службі - у військкоматі. Проте нещодавно її звільнили - "просто прибрали, зробили так, щоб я пішла".
"Чи то було ставлення до мене, чи просто звільняли місце для когось? - розмірковує вона. - Хоча звільняти в такому віці людину, яка пропрацювала стільки років, для мене дивно. Якби все було нормально, то я не пішла б з тієї роботи. Мені залишалося до пенсії всього нічого - 8 років, щоб заробити стаж у 35 років".
"Роботи у Донецькій області дуже мало. В міському центрі зайнятості мені так нічого і не запропонували. А жити ж якось треба, - розповідає Елен. - Приходила на конкурс у виконком, склала іспит, але взяли все одно молодшу. В очі ніхто не каже, але це відчувається. Наче в тебе і досвід є, і в нових вимогах орієнтуєшся, все знаєш, все можеш, але… Нікому не побажаю у такі ситуації опинитися".
І Елен довелося думати про кардинальні зміни у житті - згодилося давнє захоплення - манікюр.
"Я сама собі робила, родичам. Вирішила, що треба його якось йти і навчатися професійно. Вирішила ставати підприємцем, буду робити ФОП", - розповідає Елен про несподівано скореговані плани на життя до пенсії.
Історії, подібні до тих, що розповіли Наталія та Елен, досить часто чуєш серед знайомих чи родичів.
Але наскільки поширеними є проблеми із пошуком роботи чи дискримінація на роботі через вік - так званий "ейджизм"? І що з цим робити?
Про кого мова?

Українське трудове законодавство забороняє будь-яку дискримінацію у сфері праці, зокрема і через вік. Але опитування свідчать, що найчастіше українці стикаються із дискримінацією саме за віком.
У загальнонаціональному опитуванні Фонду "Демократичні ініціативи" за 2020 рік про таку дискримінацію заявили 40,2% респондентів. У 2016 таких було 37,4%.
Проте оглядачі зауважують: якщо 10-15 років тому "ейджизм" здебільшого працював проти тих, в кого не було досвіду, тобто молодих працівників, то тепер компанії дедалі частіше віддають перевагу тим, кого можна швидко навчити, мають програми стажувань для студентів та фахівців-початківців.
З іншого боку, населення України стрімко старішає. Частка тих, кому за 40, становить понад половину від економічно активного населення.
Що про це думають кадровики?
Злата Костюк, фахівчиня з соціальної відповідальності "Ашан Рітейл Україна", каже, що від 2018 середній вік співробітників компанії зростає: у 2018 - 35 років, 2019 - 39,8 роки, 2020 - 41,4 роки.
"Ключовими критеріями під час рекрутингу є відповідність цінностям компанії, компетенції та мотивація", - каже вона і наполягає, що досвід роботи, вік чи стать не впливають на ухвалення рішення щодо кандидата.
Водночас вона визнає, що на посади, пов'язані із цифровими технологіями та соціальними мережами, подається більше молодь віком 20-35 років.
"Однак це не загальне правило, - зауважує фахівчиня з КСВ. - Серед IT та data-фахівців є спеціалісти віком 40+".
За її словами, нині приблизний розподіл співробітників компанії за віком виглядає так:
- 18-25 років - 12%;
- 26-40 років - 38%;
- 41-50 років - 23%;
- 50-65 років - 25%.
Тобто, працівників до 25 років удвічі менше, ніж тих, кому за 50, і навіть за 60.
Проте не завжди все так райдужно, навіть у компаніях із західною корпоративною культурою та іноземним капіталом.
"Люди чомусь не готові брати на роботу людей старшого віку. В багатьох компаніях з того, що я чую, багатьох лякає цифра 40", - розповідає Катерина, яка працює в HR-відділі міжнародної інженерної компанії.
Вона каже, у Європі у них усі керівники - за 40, а то й за 50 й старші. Але в українській філії компанії керівники не часто погоджуються взяти на роботу старшу за них людину, а самим керівникам зазвичай до 35 років.

"Буквально сьогодні ми знайшли непоганого спеціаліста, чоловіка, йому 57. Спочатку все було добре, поспілкувалися. Але коли він нам вислав своє CV, а там 57 років, то керівник, який дуже хотів його взяти на роботу, каже: це ж йому на пенсію скоро. А в чому проблема, якщо людина нас влаштовує?" - розповідає Катерина, зауважуючи, що офіційно політика компанії полягає у рівних можливостях для усіх кандидатів:
"Прямо про це ніхто не говорить. А людям відповідають, що ми знайшли кандидата із кращими навичками та досвідом".
Більше того, каже вона, коли йдеться про пошук працівника на роботу в цій же компанії, але у Європі, то "там питання віку взагалі немає, так само як і питання, чи це чоловік або жінка".
З іншого боку, відзначає НR-спеціаліст, "для молодих зараз легше: і наша компанія, і я чую від колег з інших компаній - постійно пропонуємо стажування, навіть для молоді взагалі без досвіду".
Чи підтверджуються ці суб'єктивні спостереження кадровиків загальною статистикою?
"Помітна" диференціація
Дані Держстату свідчать, що "вікова диференціація на ринку праці існує і досить помітна", твердить Олександр Цимбал, доктор економічних наук, завідувач відділу дослідження ризиків у сфері зайнятості населення Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ.
Науковець каже, що є дві вікові категорії, у яких рівень зайнятості є значно меншим. Це молодь 15-24 років, яка тільки заходить на ринок праці, та люди передпенсійного віку - 50-59 років.
Серед молоді до 24 років рівень зайнятості є найнижчим серед усіх вікових груп працездатного віку, тобто до 60 років. У 2019 він трохи перевищував 30%, а у 2020 - 25%.
Але, зауважує Олександр Цимбал, "цілком зрозуміло: це якраз той вік, коли більшість молодих людей вчиться", і рівень зайнятості української молоді є цілком пристойним, ба навіть вищим, ніж у європейських країнах.
За даними Держстатистики, у віці від 25 до 49 років рівні зайнятості сягають 75% і вище, а от із 50 років відбувається помітне падіння зайнятості - до майже 68% у 2020 (62,9% у 2019).

Офіційна статистика свідчить, що найбільше від вікової дискримінації потерпають чоловіки, переважно містяни. Саме у них глибший розрив у рівні зайнятості до 40 та після 50 років.
"Чоловіки в місті 50-59 років є найбільш ризиковою групою з точки зору зайнятості. Це ми можемо зафіксувати як об'єктивний факт", - каже Олександр Цимбал.
Головною причиною для роботодавців не брати на роботу чоловіків у передпенсійному віці є те, що в чоловіків складається певний стиль життя. Експерт пояснює, що в середньому можуть очікувати, що він буде частіше і довше хворіти. Також вважають, що чоловіки є менш гнучкими у цьому віці.
Ще більше вражає частка незайнятого населення у віці, коли, здавалося б, ще можна і треба працювати. І таких у віці 50-59 років є близько мільйона.
Науковець каже, що зараз замало даних, щоб робити щодо них висновки. Чи вони не хочуть працювати, чи хворі, чи не можуть знайти роботу?
Саме для відповіді на подібні запитання варто було б провести загальнодержавний перепис населення, пояснює науковець.
- Без віри в пенсію. Як українці дбають про свою старість
- Статистика vs реальне життя: скільки насправді заробляють українці
Утім, є й не такі масштабні, але показові дослідження, які дають принаймні частину відповідей на запитання.
Кожен третій працівник у віці старше 40 років стикався із труднощами через вік, - такими є результати опитування OLX Робота серед тих, хто шукає роботу.
Водночас серед опитаних роботодавців близько половини кажуть, що старші працівники є так само хорошими, як і молоді.
Кожен десятий вважає, що вони є навіть кращі за молодих, і стільки ж вважають навпаки, що співробітники у віці 40+ є менш ефективними.
Але якщо взяти до уваги не слова, а дії, то картинка трохи міняється. За опитуванням, лише 18% роботодавців мають в штаті більше співробітників у віці 40+. 39% намагаються винаймати як молодих співробітників, так і старших, але до 45 років.

Згідно з аналітикою OLX Робота за останній рік, найчастіше роботодавці шукають працівників, старших за 40 років, у таких категоріях:
- роздрібна торгівля, продажі, закупівлі;
- транспорт і логістика;
- робота за кордоном;
- охорона та безпека;
- домашній персонал.
Якщо говорити про конкретних фахівців від 40 років, яких найчастіше шукають на OLX Робота, - це:
- продавці (із зарплатою у 9,2 тис. грн);
- охоронці та сторожі (9 тис. грн);
- водії (16,7 тис. грн);
- різноробочі (10,5 тис. грн);
- прибиральники (6 тис. грн).
Ці дані цікаво порівняти із дослідженням пропозицій для молоді.

За даними тієї ж OLX Робота, роботодавці активно шукають молодь на більш як 60 спеціальностей, а середня зарплата коливається від 4 тисяч гривень (працівник АЗС) до 40 тисяч гривень (модельний бізнес).
Найпопулярніші 10 професій для молоді за кількістю оголошень та середня зарплата виглядають так:
- менеджер (із зарплатою у 12,5 тис. грн);
- оператор call-центра (25 тис. грн);
- продавець (8,6 тис. грн);
- оператор (15,5 тис. грн);
- промоутер (13,5 тис. грн);
- адміністратор (15 тис. грн);
- помічник/підсобник (9,5 тис. грн);
- кур'єр (12,6 тис. грн);
- касир (7,6 тис. грн);
- менеджер Instagram акаунту (20 тис. грн).
Чому так відбувається?

У OLX Робота запитали у роботодавців, чому вони віддають перевагу тій чи іншій віковій категорії працівників. Виявилося, що працівників до 30 років обирають через:
- активність та ініціативність (44%);
- кращу обізнаність із новітніми технологіями (41%);
- бажання будувати кар'єру (39%);
А от працівникам старшого віку найчастіше відмовляють:
- через фізичні навантаження (31%);
- через те, що вони повільніше вчаться (19%);
- гірше орієнтуються в технологіях (12%);
- складніше долучаються до колективу (10%).
В OLX Робота також відзначають, що опитування виявило певний парадокс: шукачі роботи, старші за 40 років, серед своїх головних переваг називають досвід та знання. А от роботодавцям цей досвід, виглядає, не потрібен, або потрібен, але не той.
Катерина із HR-відділу міжнародної компанії вважає, що винна у цьому суміш "совкових підходів" і новітніх стереотипів.
"Якщо людині 35 років, а вона хоче працювати просто спеціалістом, це вважається якось неправильно. У 35 ти вже маєш керувати. Ми шукаємо фахівця, а йому 40. Керівник каже: я що, буду вчити людину, старшу за мене? Я не впевнений, що ця людина увіллється в колектив. Чи зможемо ми навчити цю людину працювати у нових програмах? Тобто за цю людину ухвалюють рішення", - розповідає кадровик про те, як все відбувається на практиці.
Хоча сама Катерина молодша за 35 років, вона твердить, що з острахом спостерігає за тим, що відбувається із людьми пенсійного віку, - і на прикладах із її чи інших компаній, і серед близьких.
Тут працюють одразу кілька факторів, каже Олександр Цимбал. Спільною рисою старших працівників - 50-59 років - є нижчий загальний рівень освіти і застарілість самої освіти.
"Ми розуміємо, що це людина, яка вчилася 30 років тому. Те, чому навчали тоді, дуже сильно відрізняється від того, чому навчають зараз, - каже науковець. - Складно звинувачувати роботодавця, який шукає на якісь цифрові технології працівників, і не хоче винаймати тих, хто не дуже добре розуміються на них".
Крім того, каже економіст, часто своїм головним надбанням працівники старшого віку вважають досвід, і не враховують швидкість змін у системі праці.
"Якщо ми кажемо про досвід, то в системі праці термін його придатності 5-7 років. Якщо відбувається якийсь стрибок, то твій професійний досвід, набутий в іншій системі знань, зараз просто не потрібен, - пояснює Олександр Цимбал.
І виходить така цікава штука, що професійні навички - hard skills - дуже швидко змінюються, і тому мати на роботі людину, яка свій досвід кувала десь років 10 тому, просто нецікаво".
Що далі?

"Хоча працедавці зацікавлені у пошуку молодих та амбітних співробітників, основу багатьох професій, особливо робітничих, складає старше покоління, і ми це бачимо у себе на платформі", - каже Марія Абдулліна, керівниця напрямку OLX Робота.
Вона впевнена, що роботодавці знають про переваги цієї категорії працівників:
"Можливо, вони потребують трохи більше часу чи практики для того, щоб освоїти нові технології. Але за свій трудовий стаж вони пройшли не через одну кризу і мають, очевидно, найцінніший досвід для нинішніх турбулентних часів".
Загалом, каже вона, в Україні є надія подолати вікову дискримінацію: "вже зараз роботодавці декларують свою відкритість до старших співробітників та готовність допомагати їм на новому робочому місці".
Наприклад, як розповідає Злата Костюк із "Ашан Рітейл Україна", в компанії дуже розвинена програма супроводу та навчання співробітників впродовж усього робочого життя, а також існують комплексні політики добробуту співробітників:
"Ми не маємо окремої програми для людей віком 40+, але усі співробітники компанії мають право на повний медичний огляд коштом компанії, а для співробітників віком 45+ перелік обстежень розширений".
Проте зміни потрібні не лише на рівні працедавців, але й держави та самих працівників. Пан Цимбал наводить статистику, що у віці 50-59 років у нас близько 5 млн населення, а 15-24 років - всього 3,7 млн.
"Буде складно"

Державі варто усвідомити масштаб демографічних проблем України і швидкість старішання. І запровадити дієву систему безперервної "освіти впродовж усього життя".
А старшим працівникам - спробувати "зламати на державному рівні відношення до людини передпенсійного віку", подолати стереотипи та інерцію і бути готовими "сісти за парту", радить Олександр Цимбал.
"Людям за 40 треба готуватися до того, що буде складно, що буде жорстка конкуренція. Ми будемо змушені працювати довше, як і вся Європа. Ми не хочемо цього, але так буде", - прогнозує науковець.
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!