"Росіяни дуже багато брешуть". Чому українська армія очікує на пастку в Херсоні
Українські солдати під Херсоном вважають, що Москва намагається заманити їх у пасткуНезабаром після того, як Росія оголосила про відведення військ з Херсона, на мій телефон надійшло текстове повідомлення. Його надіслала мешканка міста, яка попросила не називати її ім'я; вона описувала враження від того, що відбувається.
"Я побачила цю заяву і дуже здивувалася", - написала вона. "Звичайно, я сподіваюсь, що ситуація покращиться, але за ці вісім місяців окупації я навчилася не вірити жодному слову росіян. Вони дуже багато брешуть, про все".
- Наступ на Херсон: як ЗСУ звільняють область і чому росіяни підірвали Антонівський міст
- Росія відступає з Херсона, куди обіцяла прийти назавжди. Чому так сталося і що зараз у місті
Авторка повідомлення бачила промосковських чеченських бійців, що пересувалися містом, чимало з них були в цивільному. Вона, як і багато інших мешканців міста, побоюється, що обіцянка Росії відступити - це, можливо, пастка, покликана заманити українців до міста та влаштувати бійню.
"Я сподіваюся, що вони не брешуть і пастки для нашої української армії не буде", - написала вона у наступному повідомленні.
Відтоді повідомлень від неї я більше не отримував. До моменту, коли російські війська заявили про свій намір піти з Херсона, інтернет був доступний лише з російськими сім-картами, працював із перебоями - і не всюди. З ранку у четвер в Херсоні не тільки практично не було інтернет-зв'язку, але й, за повідомленнями з міста, там вимкнули електрику й воду.
Херсонці прожили в умовах окупації вісім місяців, тож, напевно, можна зрозуміти їхні побоювання щодо зловмисних планів окупантів.
Але навіть за кілька днів до заяв Москви про виведення військ - а чутки про це вже активно ходили - усі українці, з якими я говорив, припускали, що Росія намагається заманити їхню армію у пастку.
Впевнені були у цьому й військові з фронтової мобільної артилерійської частини, що брала участь у боях між Херсоном і Миколаєвом.
Але плани Росії їх не надто сильно турбували. Війна, стверджували вони, вестиметься за їхніми правилами, а не президента Путіна. Вони вірили у власні сили - та в союз України з НАТО.
"Наша розвідка працює краще"
Однак їхній командир (з позивним Курт) не мав жодних сумнівів щодо планів Росії. "Це один зі способів заманити в пастку українські збройні сили й оточити наші частини, - сказав він. - Але росіянам це не вдасться. Наша розвідка працює краще, ніж їхня. Ми знаємо про їхні плани і про те, які перед нами війська. Крок за кроком - ми прийдемо до перемоги".
Росіяни не зможуть оточити українські частини, переконаний "Курт"Командири завжди говорять впевнено. І навіть якщо й мають сумніви, вони діляться ними лише зі своїми заступниками, а не з рядовими і, звичайно ж, не із заїжджими журналістами.
Українські військові всіх рангів практично завжди сповнені оптимізму щодо закінчення війни, вони вірять у свою перемогу. І цілком справедливо вважають рішення Росії залишити Херсон значним досягненням.
А от мешканцям самого Херсона, які відчули тягар окупації, зберігати оптимізм значно складніше.
Нам вдалося поговорити з одним з тих, які кажуть, що українці відчувають, що і армія, і влада в Києві кинули їх напризволяще. "Чесно кажучи, багато хто тут занепав духом. У людей закінчилися гроші, немає жодної медичної допомоги. Вже пів року чи навіть більше нам кажуть, що Херсон звільнять, але нічого не відбувається. Тому жителі Херсона вже взагалі нічому не вірять".
Наш співрозмовник не повірить у визволення, доки сам не побачить, як вулицями ходитимуть українські солдати.
Українські танки просуваються до лінії фронту поблизу ХерсонаАле якщо російська пастка все ж таки існує, армія РФ може закрити її в момент наступу українських військ.
Російські війська могли закласти вибухівку під будівлі, залишити міни та придорожні фугаси. Щойно українці рушать вперед, вони стануть ціллю для російської артилерії на лівому (східному) березі річки.
Росіяни звели на схід від Дніпра подвійну лінію укріплень, що, разом із самим Дніпром, становить небезпеку і серйозну перешкоду для ЗСУ.
Саме тому українське військове командування з великою обережністю сприймає всі російські заяви про відступ з Херсона.
Офіцер українських спецсил, який, за його словами, веде "партизанську війну" в Херсоні, висловив загальне ставлення ЗСУ до жертв. "У нас є ще одне завдання. Врятувати життя наших солдатів. Зараз у росіян є потужні укріплення на іншому березі річки. Якщо йти в лобову атаку, це призведе до масової загибелі людей. У нашого командування інші цілі".
Заяви Росії щодо виведення військ лунають досить серйозно: про це на російському телебаченні говорило військове керівництво країни. Президента Путіна на цій зустрічі не було, але кінцеве рішення мав ухвалювати саме він.
Безперечно, це серйозна поразка. Але для Москви це не так свіжа рана, як визнання того факту, що план Кремля щодо захоплення більшої частини чорноморського узбережжя України провалився ще кілька місяців тому.
11 листопада росіяни підірвали Антонівський міст через Дніпро, а в інтернеті з'явились безліч фото, як військові РФ тікають на лівий берег у Херсоні.
Що міг сказати Путіну Суровікін
Росія опинилася під тиском у Херсоні, але її оборона тривала досить довго. Відхід був повільним, а українці зазнали серйозних втрат від артилерійського вогню.
Суровікін і Шойгу. Путіна на нараді не булоГенерал Сергій Суровікін, призначений головнокомандувачем російських сил в Україні лише близько місяця тому, можливо, відстоював перед Путіним рішення про відступ як найменш програшний варіант, що дозволить стабілізувати фронт та уникнути ще однієї поразки.
Суровікін, можливо, запитав у Путіна, який сенс і далі утримувати Херсон та його околиці, якщо на армію РФ тут чекає повільна, але неминуча поразка.
Ще кілька місяців тому стало очевидно, що план Росії використати Херсон як плацдарм для просування уздовж узбережжя до Одеси зазнав невдачі. Адже Україна зупинила тиск Росії в цьому регіоні ще навесні.
Можливо, аргумент генерала Суровікіна лунав приблизно так: багато кілометрів полів та сільськогосподарських угідь на західному березі Дніпра, відрізаних річкою від основних російських ліній постачання, захистити дуже складно.
А відхід на підготовлені позиції на схід від Дніпра створить серйозну перешкоду новому наступу українців.
Якщо Україна забуде про обережність і рушить вперед надто швидко, щоб скористатися відступом Росії, генерал Суровікін може влаштувати пастку і завдати їм серйозної шкоди. Якби сталося саме так, він міг би представити цей відхід як одне з правильних рішень армії РФ у цій війні.
Зі свого боку, українські генерали спробують завдати якомога сильного удару по росіянах під час їхнього відступу; зробити все можливе, щоб перетворити відступ за Дніпро на пастку, створену самою Росією.
Але відступ армії РФ за Дніпро - це не кінець війни. До нього ще дуже далеко.
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!