"У повітрі віє свободою". Як Херсон чекає на звільнення

Коли в березні росіяни увійшли до Херсона без жорсткого спротиву вони й уявити не могли, що через якихось вісім місяців готуватимуться до виходу.
Але вже на той час, коли Москва провела свої "референдуми", які так довго відкладалися, відкривши шлях для входження Херсонської та трьох інших областей України до складу Росії, ситуація вже змінилася.
З кінця липня українські військові почали наполегливу і точну роботу з відрізання російських сил на "правому" березі Дніпра від ліній постачання з півдня і сходу.
Близько 20 000 російських військових, які окупували Херсон і сільськогосподарські райони на північ від нього, ставали усе більш ізольованими.
- Залужний: за добу Україна звільнила 12 населених пунктів на Херсонщині
- "Вражаюча перемога України" чи "пастка": експерти і політики оцінили відступ Росії з Херсона
- США заговорили про "вікно можливостей" для переговорів Києва і Москви. Що це значить
Ситуація ускладнилася ще більше місяць тому, коли вибух на Кримському мосту практично перервав шлях постачання техніки і військових до Херсона через Крим.

Наприкінці жовтня лояльні Києву українці, які залишилися в місті, відчули, що наближаються зміни.
"У повітрі віє свободою", - написав мені 23 жовтня один українець, попросивши називати його Джеймсом.
Але відчуття страху також зростало. Якщо російські війська будуть змушені відступити, що вони зроблять?
На фотографіях з міста, які я отримав через декілька днів, були забиті дошками вітрини магазинів. Херсон починав нагадувати місто в передчутті урагану.
"Ми вже пройшли всі стадії страху, - сказав мені Джеймс. - Тож нехай прийде цунамі".
До кінця жовтня звуки обстрілів наближалися, а вулиці ставали все більш безлюдними.
Коли призначені Росією чиновники почали евакуювати цивільне населення, здавалося, що звільнення міста вже близько.
"Люди почали розмовляти українською, - написав мені Джеймс. - Раніше вони боялися говорити одне з одним".
І, як ще одна ознака майбутніх змін, вартість рубля, який російська влада намагалася нав'язати Херсону, почала падати.
"Ми пішли в молочний магазин і запитали, чи приймають вони рублі, - розповів мені Джеймс 30 жовтня. - І почули: "рублі? Тільки на лівому березі".
Місцеві технічні працівники почали встановлювати декодери, щоб жителі могли дивитися українське телебачення з сусіднього Миколаєва. З інтернетом в Херсоні були перебої ще з весни.
"У них є аналоговий телевізійний сигнал, повідомлення з вільного світу, - каже Джеймс. - Це дуже символічно".

Один із найбільш символічних - і, мабуть, промовистих - моментів настав, коли росіяни прибули до собору Святої Катерини XVIII століття, щоб вивезти кістки князя Потьомкіна, коханця Катерини Великої і людини, відповідальної за колонізацію півдня України від її імені.
Кілька днів потому російські вантажівки зупинилися біля обласного художнього музею міста. Солдати почали виносити картини, повторюючи те, що вже бачили в інших окупованих Росією містах, зокрема в Маріуполі.
Відбувалося й інше мародерство: росіяни забирали приватні автомобілі та сільгосптехніку, спустошували магазини.
Вони також захоплювали приватні катери, пришвартовані на березі Дніпра, решту знищували. У соцмережах навіть поширювали відео того, як тварин із херсонського зоопарку начебто вивозять до Криму.
З лівого берега Дніпра з'явилися супутникові знімки, які показують лінії нещодавно викопаних російських оборонних споруд, що простягаються на сотню кілометрів уздовж Дніпра, від дамби в Новій Каховці аж до Чорного моря.
Але на тлі розмов про можливу пастку, влаштовану росіянами, українська влада обережно ставиться до вчорашньої заяви Москви про відведення військ з правого берега, і ці настрої відлунюються в самому місті.

"Поки що це лише заяви", - сказав Джеймс у середу.
Ходять чутки: що Росія збирається підірвати дамбу у Новій Каховці; що російські війська перевдягаються у цивільний одяг і ховаються по приватних будинках; або що російські гармати просто спробують зрівняти місто з-за Дніпра після того, як війська нарешті підуть.
Хоч що б сталося, відчувається, що це критичний момент. Місто, яке російська влада вважала перлиною в своїй короні окупації, може ось-ось змінити власника.
З огляду на всі останні невдачі Москви, відступ на лівий берег Дніпра, здається, має суттєвий військовий сенс. Однак у політичному сенсі це ще один катастрофічний момент для Володимира Путіна.
Мрія про захоплення чорноморського порту Одеси відступить ще далі, як і будь-яка думка про створення сухопутного мосту на всьому шляху від Росії до її союзників у сепаратистському регіоні Молдови Придністров'ї.
Суттєво зруйноване місто Миколаїв нарешті відчує полегшення.
Найбільше тривожить Кремль і те, що окупований Росією Крим стане більш вразливим.
Потроху максималістські амбіції Москви в Україні руйнуються. Спочатку у Києві, потім на сході, а тепер і на півдні.
З наближенням кінця року російські війська все ще утримують величезні території країни. Але враховуючи приголомшливі втрати російської армії у людях і техніці, це точно не те місце, в якому уявляв себе Володимир Путін наприкінці 2022 року.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!