
«Изнасилуем мать и сестру». Как украинским военным угрожают в Интернете
Расследование BBC обнаружило, что украинские военнослужащие и активисты получают угрозы убийства, изнасилования их родственников и другие ужасные оскорбления после того, как их личная информация систематически появляется в прокремлевских социальных каналах. Так называемый доксинг, очевидно, преследует цель деморализовать бойцов.

«Ми були серед тих небагатьох громадян, які намагалися фізично протистояти російському вторгненню в наше місто», — згадує Олексій з Бердянська, портового міста, яке було окуповане російськими військами з перших днів війни.
Коли Олексій та його дружина Анастасія проходили повз російську бронетехніку, що їхала їхнім містом, вони кинули в неї коктейль Молотова. Подружжя одразу почало переховуватися.
- Посадили за фото фрази «Слава Україні». Історія обміняної дитячої захисниці з Новоазовська
- «Дайте мені список, я все підпишу». HRW поговорила з жителями Ізюма, яких катували в окупації
«Ми знали, що нас будуть шукати росіяни, — каже Анастасія. — Ми намагалися не користуватися телефонами, щоб нас не могли відстежити. Але коли ми їх увімкнули, то побачили сотні повідомлень із погрозами від незнайомців, мовляв, нас повісять, спалять коктейлями Молотова. Це був абсолютний кошмар».
Російське державне телебачення повідомило про конфлікт пари з російськими військами та розкрило їхні особи. Того ж дня їхні дати народження, домашні адреси, номери телефонів, податкова інформація, акаунти в соцмережах і навіть номерні знаки їхніх автомобілів були опубліковані у прокремлівському телеграм-каналі Працюйте, браття. Акаунт має понад 46 000 підписників.
У телеграмі Олексія, який колись був членом Правого сектору, і Анастасію назвали «нацистами», як це люблять робити щодо українців російські державні ЗМІ.
Іноді вони отримували понад 1000 повідомлень на день.
«Усі мої акаунти в соцмережах були переповнені образами. Я намагалася їх не читати», — згадує Анастасія.

«Де фотографії ваших мертвих тіл?» — звучало одне з повідомлень. «Ми знаємо, де ти живеш», — йшлося у іншому.
«Це було жахливо, — розповідає Анастасія, — коли ти лягаєш спати, ти не можеш заснути, бо прислухаєшся до кожного шуму, гадаючи, чи хтось за тобою прийшов».
Після двох місяців переховування їм вдалося втекти на підконтрольну Україні територію.
Конфіденційна інформація — одним кліком
BBC з’ясувала, що канал Працюйте, браття та ще один проросійський канал Трибунал оприлюднили особисті дані майже 300 українських активістів, військових та їхніх родичів понад 120 тисячам підписників.
Обидва канали були створені 1 березня 2022 року, в шостий день російського вторгнення в Україну. Окрім приватної інформації, канали регулярно поширюють російську дезінформацію та прокремлівські наративи.
Олександр, український військовий, який зараз воює на передовій на сході України, згадує, як у серпні він виявив, що в телеграмі опублікували відео, на якому його батальйон знищує російську бронетехніку, а також його дату народження, номер телефону та електронну адресу.

У каналі Працюйте, браття опублікували допис, у якому йшлося про те, що родина Олександра проживає в окупованому російськими військами містечку Нова Каховка Херсонської області.
«У повідомленнях, які я отримував, мене називали „кривавим хохлом“ і погрожували знайти маму та сестру в Новій Каховці та зґвалтувати їх», — розповів Олександр. Його мати померла в 2015 році, а сестра сім років тому переїхала до Туреччини.
Також оприлюднили його домашню адресу. Незабаром після цього його квартиру зламали та викрали майно.
Хто стоїть за доксинг-каналами?
Оприлюднення чужої особистої інформації в інтернеті зазвичай називають доксингом. ВВС відстежила декого з тих, хто тісно пов’язаний з такими телеграм-каналами.
41-річна Олеся Орленко з Москви називає себе істориком і журналістом. Вона була однією із засновників онлайн-проєкту Трибунал, який має вебсайт і телеграм-канал, за яким ми стежимо. У минулому вона рекламувала цю роботу в російських державних ЗМІ.
Орленко стверджує, що більше не пов’язана з Трибуналом, але використовує знайомі кремлівські наративи, описуючи цілі проєкту.
«Він був створений для збору інформації про українських нацистів, які скоїли злочини під час конфлікту на Донбасі, щоб потім цю інформацію могли використовувати російські чи міжнародні суди», — каже вона.
Вона заперечувала, що має будь-яке відношення до розголошення особистих даних солдатів. Однак вона все ще була однією з відповідальних за проєкт, коли почався доксинг.
ВВС також зв’язалася з однією з адміністраторів чат-групи, пов’язаної з каналом Працюйте, браття.
Тетяні 39 років, вона офісна працівниця з Подольська Московської області. Вона розповіла ВВС, що у вільний час «допомагає Працюйте, браття як волонтер».
Вона заперечує, що бачила на каналі особисту інформацію та погрози українським військовим. Ми надіслали Тетяні скриншот із профілем українського військового та її коментарями під постом. Вона перестала нам відповідати.
Системне насильство
«Ці канали порушують умови користування Telegram, оскільки вони систематично пропагують насильство», — каже Юлія Смирнова, старша аналітикиня Інституту стратегічного діалогу, яка займається питаннями дезінформації та мови ненависті в Інтернеті.
«Вони закликають „покарати“ людей, чиї дані вони публікують, використовують щодо них мову ненависті та образи, — каже Смирнова. — У каналах також публікують дописи, в яких прославляють убивства українських військовослужбовців або насильство над людьми, які підтримують українську армію».

Telegram забороняє пропагувати насильство на публічних каналах. У додатку також є функція, за допомогою якої користувачі можуть поскаржитися на дописи, що містять насильство та особисті дані.
Ремі Вон, представник Telegram, сказав BBC, що компанія «активно модерує» публікацію особистих даних і «старанно видаляє» контент, який порушує її умови користування.
Щоб перевірити це, ми використали функцію в додатку, щоб повідомити про 50 публікацій, які містили особисту інформацію українських військових і коментарі з чіткими закликами до насильства. Через тиждень дописи та коментарі залишилися онлайн.
Це не стало несподіванкою для Віктора, ще одного українського солдата, який уже зазнавав переслідувань в Інтернеті через те, що він ЛГБТ-активіст.
«Я завжди повідомляв про такі речі в Telegram, але мені жодного разу від них не відповіли. Реакції не було взагалі», — каже він.

На початку цього року його особисті дані та фотографії знову опублікували у телеграмі. У коментарях лунали погрози вбивством. Але що справді його розлютило, так це те, що цього разу погрози пішли далі й були спрямовані проти його родини.
«Оприлюднили адреси моїх батьків і навіть моєї бабусі. Сестрі написали смс. Навіть її адресу в окупованих росіянах Микуличах написали», — каже Віктор.
Це село поблизу Бучі, де російські військові вбили десятки мирних жителів.
- Історії з Бучі: «Нас хоронили заживо»
- «Вийшов покурити — його вбили». Розповідь гробаря, який хоронив людей у Бучі
- «Чеченець розстріляв лікаря на очах колег». Independent про роботу медиків Ізюма
«Добре, що виклали після звільнення села. А якби раніше? — каже Віктор. — Були реальні випадки, коли розстрілювали родичів українських військових. Ці люди [які це поширюють] і сам Telegram мають бути притягнуті до відповідальності».
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!