getty imagesПодаткова послаблення для парків, ФОПів та інших під час війни. Що залишити, а що переглянути?
Які основні податкові зміни відбулися в Україні після повномасштабного вторгнення Росії, які з них варто зберегти, а які – переглянути.
З початком великої війни Україна опинилася у складній ситуації: податкові надходження скоротились, і водночас виникла потреба в рази збільшити фінансування оборони. Також зросла кількість людей, яким потрібна підтримка держави – перш за все це внутрішньо переміщені особи та ті, хто втратив роботу.
При цьому можливості українського уряду залучати кошти на зовнішньому та внутрішньому ринках зменшились. Допомога від міжнародних фінансових організацій, Європейського Союзу, Сполучених Штатів та інших країн виросла в рази, але вона нерегулярна і недостатня.
Саме тому після суттєвого зниження податків та лібералізації контролю за їх сплатою у березні та квітні 2022 року, вже влітку уряд почав повертати деякі податки.
Швидкі, але не завжди продумані, кроки з підтримки бізнесу
Шок бізнесу від початку великої війни народні депутати пом'якшили запровадивши податкові пільги та послабивши вимоги до подання звітності. 3 березня Верховна Рада ухвалила два закони, які відтерміновували сплату податків, подання звітності, запроваджували мораторій на всі види податкових перевірок та звільняли від відповідальності тих, хто не зміг вчасно сплатити податки.
Дискусійною зміною стала можливість практично всім підприємствам з оборотом до 10 млрд грн переходити на спрощену систему оподаткування зі сплатою 2% від обороту замість податку на прибуток (18%) та ПДВ (20%). ФОПи третьої групи на спрощеній системі отримали можливість сплачувати 2% від доходів замість 5%.
З квітня переходити на цю систему дозволили й компаніям із понад 10 млрд грн річного доходу, за винятком тих, хто працював в галузях азартних ігор; обміну валюти; виробництва та торгівлі підакцизними товарами; видобутку, виробництва й реалізації дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння; діяльності з управління підприємствами; надання послуг пошти та зв'язку.
У середині квітня парламент дозволив перехід на 2% систему особам, які займаються організацією азартних ігор, виробництвом та продажем ювелірної продукції та фінансовою діяльністю.
Таке рішення знизило податкові платежі тоді, коли в цьому не було необхідності, адже підприємства, які понесли збитки, й так не платили б податок на прибуток, а розширювати спрощену систему на всіх у довгостроковій перспективі шкідливо як для бюджету, так і для розвитку бізнесу.
Данило Гетманцев: Якщо ти в Чернівцях і аргументуєш несплату податків війною, ми все одно прийдемо за тобою
Далеко не всі компанії могли перейти на 2%-ву систему, оскільки в такому разі вони втратили б податковий кредит. Відповідно відчутнішу перевагу від нової системи отримали імпортери, які припинили платити ПДВ, тоді як вітчизняні виробники продовжували його сплачувати. В результаті ця система погіршила конкурентоспроможність українських компаній.
Протягом квітня-червня надані пільги зі сплати податків на митниці майже вдвічі перевищили суми надходжень від митниці за цей період до загального та спеціального фондів державного бюджету. Наприклад, сума пільг із ввізного мита, акцизу та ПДВ на ввезення автомобілів за ці три місяці становила 26,1 млрд грн; в 14,8 млрд грн обійшлися пільги на пальне – нульовий акциз та зниження ПДВ до 7%.
При цьому в умовах фіксованого валютного курсу фактичне заохочення імпорту призводило до виснаження валютних резервів. Тому з 1 липня податки на імпорт відновили, одночасно скасувавши обмеження на імпорт товарів.
Наступним кроком має стати скасування дозволу компаніям, які займаються організацією азартних ігор, перебувати на спрощеній системі оподаткування. Відповідний законопроєкт уже зареєстровано.
Рентні платежі на природний газ
Аби підтримати компанії, які видобувають природний газ, із травня парламент дозволив їм платити ренту під час продажу газу, а не при закачуванні його у сховища. Аналогічно виробникам електричної енергії дозволили сплачувати акциз лише після отримання ними коштів за поставлену енергію.
Наступним кроком із врегулювання ситуації з видобуванням природного газу в Україні стало ухвалення у вересні закону, який надає можливість прив'язати ренту до внутрішніх цін на природний газ.
Такий підхід є виправданим, коли внутрішня ціна, за якою приватні видобувні компанії продають газ, є суттєво нижчою за європейську, а експорт газу заборонений з березня 2022 року.
Оподаткування та звітність ФОП під час війни
Протягом перших місяців великої війни законодавці значно знизили податкове навантаження на фізичних осіб-підприємців.
Так, із 1 квітня 2022 року і до завершення дії воєнного стану підприємці першої та другої груп можуть не сплачувати єдиний податок, й відповідно не заповнювати декларацію платника єдиного податку. Крім того, їм дозволено не сплачувати ЄСВ за себе та за мобілізованих до Збройних Сил України працівників.
Зміна строків зі сплати податків
На початку березня Верховна Рада зупинила перебіг строків для платників податків та контролюючих органів та призупинила податкові перевірки. Також зупинялась робота Системи електронного адміністрування (СЕА) ПДВ, що не дозволяло платникам податків реєструвати податкові накладні.
Проте у травні той же парламент зобов'язав платників податків, які мають можливість своєчасно виконувати зобов'язання, знову дотримуватися термінів сплати податків, подання звітності та реєстрації податкових накладних.
Роботу СЕА ПДВ поновили й зобов’язали суб’єктів господарювання до 15 липня зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування, термін реєстрації яких сплив між 24 лютого та 27 травня, в Єдиному реєстрі податкових накладних.
До кінця липня потрібно було сплатити податки та збори, "прострочені" у березні-травні 2022 року. Також частково поновили терміни, які стосуються податкових перевірок.
Мораторій на проведення податкових перевірок
На початку березня парламент ухвалив рішення зупинити вже розпочаті податкові перевірки та не розпочинати нові. Мораторій не стосувався камеральних перевірок декларацій або уточнюючих розрахунків (у разі їх подання) та камеральних перевірок податкових декларацій платників єдиного податку четвертої групи.
Вже у травні податківці знову отримали змогу розпочати чи продовжити раніше зупинені камеральні, фактичні та документальні позапланові перевірки, що проводяться на звернення платника податків.
Підставами для цього є реорганізація, ліквідація, зняття з обліку, заява на бюджетне відшкодування ПДВ або декларація із від'ємним значенням ПДВ понад 100 тис грн або наявність інформації про порушення валютного законодавства в частині граничних термінів повернення валютної виручки або надходження товарів за зовнішньоекономічними операціями.
Для решти випадків мораторій на перевірки залишається до закінчення воєнного стану.
Пільгове оподаткування пального
Через війну та спроби уряду обмежити ціни Україні загрожував дефіцит палива. Певний час його продавали лише за талонами, які могли придбати підприємства. Згодом уряд дозволив включати до ціни пального витрати на доставку, а 15 березня парламент знизив ПДВ на пальне з 20% до 7%, а акциз – до нуля.
Крім того, Кабмін дозволив обіг пального стандарту "Євро 3" та "Євро 4" (до цього дозволялась реалізація палива не нижче "Євро 5"), що дало змогу залучити додатковий ресурс для потреб ЗСУ.
Зниження податків на пальне дозволило уникнути значного підвищення цін на нього, але від цього бюджет втратив частину доходів.
Держава більше не регулює ціни на пальне: коли зникне дефіцит та чи буде 100 гривень за літр
Певний час тривали дискусії про необхідність повернення цих податків. Так, Мінекономіки наголошувало, що повернення акцизу є важливим для наповнення Дорожнього фонду, кошти якого використовуються для відновлення дорожньої інфраструктури.
Зрештою депутати ухвалили компромісне рішення, яким ПДВ на пальне залишили на рівні 7%, а акцизи повернули лише частково. В наслідок цього ціна пального виросте приблизно на 1 грн за літр.
Дискусійним було й питання скасування запровадженої у березні норми про спрямування коштів Дорожнього фонду перш за все на погашення державних боргів та потреби оборони. Зрештою депутати вирішили, що у 2022 році до половини цієї суми спрямують на будівництво та поліпшення пунктів пропуску на кордоні України з ЄС.
Звільнення від сплати екологічного податку та податку на землю
Парламент також звільнив платників від сплати екологічного податку за 2022 рік, якщо об’єкт оподаткування зареєстрований на територіях, де ведуться чи велися бойові дії або які тимчасово окуповані росіянами.
Окрім того, народні депутати з 1 березня 2022 року скасували плату за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності). Дія цієї норми закінчиться 31 грудня року, наступного за роком, у якому скасують воєнний стан.
Війна на виснаження: що треба робити з економікою уже зараз, щоб не програти
Ця норма поширюється на території, на яких ведуться (велися) бойові дії, тимчасово окуповані, а також визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.
У обох випадках – звільнення від сплати екологічного податку та плати за землю – перелік таких територій має скласти Кабмін. Але наразі перелік не ухвалено, оскільки міністерства не можуть визначити, хто має бути відповідальним за його формування.
Оскільки йдеться про податки, то, ймовірно, відповідальним могло бути Міністерство фінансів. Або ж уряд міг би застосувати для цих цілей розподіл областей, який використовується для надання виплат ВПО. А поки що місцеві органи влади самостійно ухвалюють рішення про стягнення плати за певні ділянки або ж звільнення їх від оподаткування.
Податкові пільги для індустріальних парків
3 червня Верховна Рада запровадила податкові пільги для індустріальних парків.
Вони передбачають звільнення від оподаткування ПДВ та ввізним митом імпорту нового обладнання та комплектуючих (без права здачі його в оренду чи користування третім особам), звільнення від податку на прибуток протягом десяти років (якщо сума податку інвестується у виробництво) та надання права органам місцевого самоврядування встановлювати пільгові ставки податку на нерухомість і плати за землю.
Такі зміни до Податкового кодексу планувалися ще під час ухвалення оновленого закону "Про індустріальні парки" у 2021 році. Важливим для реалізації відповідних норм буде ухвалення підзаконних актів, які унормують процедури реєстрації індустріальних парків та отримання пільг, щоб зменшити можливості до зловживань.
Довоєнні податки та мита повертаються. Які пільги хоче порізати уряд і чому?
Загалом, індустріальні парки (наразі в Реєстр індустріальних парків включено 55 промислових майданчиків), як і інші види спеціальних економічних зон, як правило, не окуповуються. Тому зусилля уряду й парламенту краще спрямувати на спрощення адміністрування податків та, наприклад, легше підключення до електромереж, що бізнес вважає відчутною перепоною для розвитку.
Крім того, з 1 липня набрали чинності ухвалені 17 лютого закони, якими парламент звільнив від ПДВ та мита обладнання, яке завозять для власної наукової діяльності державні наукові установи та заклади вищої освіти. Знов-таки, навряд чи ці закони сприятимуть розвитку науки в Україні, адже для цього потрібно змінювати всю систему управління галуззю.
Податкові пільги з благодійної та гуманітарної допомоги
Для створення сприятливих умов із надання благодійної допомоги під час війни 15 березня парламент передбачив податкові пільги для організацій, які надають благодійну допомогу. Так, пальне передане ЗСУ або ТРО, а також як гуманітарна допомога, не оподатковується ПДВ.
Не оподатковується податком на доходи фізосіб і військовим збором цільова благодійна допомога, надана учасникам бойових дій та особам, які проживають на території бойових дій, вимушеним переселенцям і загалом особам, які постраждали від нападу РФ.
Крім того, дозволено отримувати податкову знижку в обсязі благодійної допомоги на суму не більше 16% річного доходу (раніше – 4%) та відносити благодійну допомогу на витрати у 2022 році.
1 квітня парламент уточнив, що гуманітарна допомога, завезена громадськими організаціями, не будеоподатковуватися ПДВ.
З вересня набули чинності нові зміни до законодавства, які звільняють від оподаткування благодійну допомогу, виплачену на користь членів сімей поранених та загиблих учасників бойових дій.
Крім того, змінами визначено перелік послуг і коштів, які не включаються до оподатковуваного доходу волонтера чи учасника неурядової організації, якщо вони отримані від цієї організації (мова про кошти, надані благодійними організаціями, громадськими об’єднаннями з Реєстру неприбуткових установ та організацій, та ін).
Які зміни потрібно скасувати, а які залишити?
Повернутися до "звичайної" системи оподаткування підприємств варто вже зараз, не чекаючи завершення дії воєнного стану, оскільки запровадження 2% податку з обігу для всіх шкодить як бюджету, так і значній частині підприємств.
Звільнення від податків для ФОПів першої та другої групи можна залишити, щоб підтримати дрібних підприємців.
Варто скасувати пільги для технопарків та наукових установ: навряд чи багато підприємств захочуть ними скористатися, проте їхня наявність свідчить про схильність уряду запроваджувати нерівні правила гри.
Усе по 10%: скільки коштуватиме Україні радикальна податкова реформа
Після припинення воєнного стану гуманітарні потреби певний час залишатимуться значними, тож зі скасуванням пільг для благодійної та гуманітарної допомоги поспішати не варто – потрібно враховувати швидкість повоєнного відновлення.
Повернення екологічного та земельного податку, можливо, також доведеться відкласти, оскільки розмінування та відновлення територій потребуватиме значного часу.
Загалом після війни можна буде повернутися до обговорення податкової реформи. Однак навряд чи можна думати про радикальне зниження податків, адже потреби державного бюджету будуть доволі значними.
Втім, уже зараз можна запроваджувати стимулювання бізнесу іншими методами. Наприклад, допомагаючи українським підприємствам виходити на зовнішні ринки.
Альона Гришко, Вокс Україна, Олександра Бетлій, експертка з питань бюджету
Стаття надана "Вокс Україна"
Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю Альони Гришко та Олександри Бетлій і не обов'язково відображає погляди Європейського Союзу.