"До російської армії не піду!" Що кажуть у Мелітополі про можливу мобілізацію

Останніми днями на вулицях Мелітополя складається враження, що в місті залишились самі пенсіонери та жінки з дітьми. Молодих чоловіків дуже мало, розповідає BBC мешканка Мелітополя Ірина.
Після оголошення про проведення так званих "референдумів" щодо приєднання до Росії чоловіки почали масово виїжджати з міста.
"Я знаю хлопців-тренерів, які працювали з дітьми з першого вересня, але після оголошення про референдум, написали в батьківську групу, що припиняють працювати і виїжджають", - розповідає жінка.
21 вересня Володимир Путін заявив про часткову мобілізацію громадян країни і сказав, що підтримає будь-яке рішення жителів "звільнених" районів України, яке вони ухвалять на "референдумах".
У вівторок ввечері, в останній день голосування, адміністрації окупованих Росією українських територій вже звітували про майже одноголосне рішення мешканців цих районів приєднатися до РФ. У той же час, поки з 23 по 27 вересня тривали "референдуми", у ЗМІ потрапляли численні повідомлення про залякування людей і примус до волевиявлення буквально під дулом пістолета.
"У під'їздах стояли, виходиш, а там військовий і старша по дому з посмішкою. Багато людей кажуть, що прийдуть на дільницю і проголосують, хтось сидить і не відчиняє, хтось на ці п'ять днів до моря поїхав", - розповідає Ірина.

Однією з цілей проведених поспіхом "референдумів" коментатори вважають призов до російської армії, крім громадян РФ, і чоловіків з окупованих територій - тобто українців. Саме таку мобілізацію Росія почала у "ДНР" і "ЛНР" в лютому за кілька днів до повномасштабного вторгнення в Україну.
- "Забирають прямо з вулиці". Що відомо про мобілізацію в "ДНР" і "ЛНР"
- Вийшов за хлібом - опинився в окопі. Як мобілізовують в армію "ДНР" та "ЛНР"
Правозахисники і журналісти розповідали про відсутність будь-яких юридичних процедур призову, чоловіків могли схопити прямо на вулиці й без медкомісії та мінімальної підготовки відправити на фронт.
Такої мобілізації на окупованих територіях півдня України наразі немає, підтверджують співрозмовники BBC. Однак чоловікам вже пропонують вступити до добровольчих батальйонів, про формування яких 22 вересня оголосив призначений Росією керівник окупаційної адміністрації Запорізької області Євген Балицький.
Утім, якщо Кремль визнає результати "референдумів" і оголосить про анексію окупованих територій України, ситуація може змінитися. У Мелітополі та Херсоні розпочнеться повноцінна мобілізація така, яка вже відбувається у Росії та в Криму.
Намагаючись компенсувати значні втрати, які російська армія несе в Україні, Путін оголосив про плани призвати у військо 300 тисяч солдатів, хоча припускають, що ця цифра може сягати і мільйона.
Ірина та її чоловік ухвалили рішення, яке відкладали до останнього, - виїхати з Мелітополя. Зробити це буде непросто - в останні дні зʼявились повідомлення про те, що чоловіків віком від 18 до 35 років з окупованих територій не випускають. Чоловіку Ірини - 40.
"Через Василівку до Запоріжжя сьогодні стояло приблизно 300 машин, чоловіків 18-35 років майже не випускали, декому вдається виїхати або за гроші, або з вагомої причини. Багато знайомих і друзів виїжджають через Крим, але позавчора молоду родину з дитиною не випустили, причини не назвали", - розповідає жінка.

Ті, хто не виїде, планує ховатися. Вчитель однієї з мелітопольських шкіл, який має сина призовного віку, каже що він намагатиметься ухилятися від призову.
"Вони хочуть залякати народ, таке ж саме залякування було, коли дітей примушували йти до російських шкіл. Але ж, нічого, вже місяць займаємося онлайн. Так, переховуємо дітей, але ж іншого виходу немає. Так і зараз будемо", - сказав він у відповідь на питання, чи не боїться родина повістки для сина.
"Ми вже пережили процес страху і залякування, тому налаштовані рішуче", - додав він.
Що каже українська влада
Київ вважає загрозу мобілізації на окупованих територіях цілком реальною. Чоловіків призовного віку закликають усіма можливими способами виїжджати або не підконтрольну Україні територію, або через Крим, а потім за межі Росії.
Чиновники радять уникати місць масового скупчення людей, не відчиняти двері незнайомим людям і максимально уникнути контактів з окупаційною владою та їхніми представниками.
Якщо ж уникнути призова не вдасться, тим, кого мобілізують до російської армії, українська влада каже негайно здаватися у полон.
"Полон - це не соромно! Тут принаймні є шанс на виживання та розуміння, що тебе примусово мобілізували, ти не воював і можеш бути звільненим від відповідальності та вести подальше нормальне життя", - пояснював радник мера Маріуполя Петро Андрющенка.
Однак саме на цьому моменті виникають труднощі.
Примусово мобілізовані - не зрадники
Україна вже має досвід, коли у полон потрапляють примусово мобілізовані чоловіки з окупованих територій Донецької і Луганської областей. Як розповіла BBC News Україна директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA Альона Луньова, практично всіх їх судили за статтею "за зраду".
Сам факт призову на окупованих територіях вже є воєнним злочином, а мобілізовані примусово люди - жертви, а не зрадники, пояснює правозахисниця.
За її словами, суди повинні розрізняти випадки, коли люди пішли воювати добровільно і коли вони були практично викрадені.

Наприклад, якщо чоловік стояв на блокпосту або будував укриття, але не був помічений в активних діях проти української армії, якщо він не вбивав, то має проходити за іншою судовою процедурою. Але наразі суди не роблять розрізнення між цими випадками, каже Луньова.
Вона також додає, що полонені з "ДНР" і "ЛНР", які проходять через кримінальні впровадження, зазвичай швидко погоджуються на вироки, очікуючи, що її так швидше обміняють. Але за словами правозахисниці, вона не чула, щоби такі обміни відбулися.
Луньова вважає, що норми Кримінального кодексу України щодо тих, кого призвали на окупованих територіях, потрібно змінювати. Насамперед і тому, що після так званих "референдумів" мобілізація чоловіків у цих регіонів може набути зовсім інших масштабів.
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!