Хроніка Дурдому. Путін ліквідує Росію

Путін та ліквідація росіян
Чергова «спецоперація» Путіна одразу почалася з брехні – з указу про так звану часткову мобілізацію, де приховали реальну цифру тих, кого збираються призвати – понад мільйон людей. Водночас те, що наразі відбувається у різних регіонах РФ, засвідчує: що Путін намагається ліквідувати майже усе чоловіче населення країни.
Зараз в Росії забирають майже всіх: інвалідів, калік, старих, непридатних, багатодітних, навіть студентів приватних вишів. Пункти призову почали відчинятися скрізь: в школах, музеях, театрах, спортивних приміщеннях. У Бурятії, до прикладу, скасували деякі заняття через те, що учбові заклади перепрофілювалися на мобільні військкомати. В Улан-Уде повістки узагалі заповнюють учителі, а призовників привозять на шкільних автобусах.

Один із воєнно-мобілізаційних пунктів відкрили у московському театрі Романа Віктюка, щоби і тут продемонструвати усю свою ненависть до усього українського.
Наразі відбувається зачистка майже в усіх регіонах Росії. За даними української розвідки, у Краснодарському краї 30% призовників – люди, які не мали досвіду проходження військової служби. Ловлять скрізь: на вулицях, на роботі, в квартирах, до яких вдираються в режимі 24/7.
Медогляд мобілізованих не проводиться: є випадки, коли до учбових центрів відправляють чоловіків з важкими захворюваннями, зокрема з пухлинами різного ступеню. Один із найбільш кричущих випадків стався в Первоуральську, де 43-річного чоловіка забрали, попри те, що той нещодавно пройшов операцію з видаляння пухлини головного мозку.
На тих, кого зловили, одразу натягують стару форму, а в руки дають іржаві автомати часів, певно, ще радянсько-афганської війни. В центрах з підготовки людей довго тримати не збираються; завдання одне – якомога швидше відправити на фронт. Співробітники центрів в Алтайському краї одразу попереджають мобілізованих, що їм потрібно самим усе закуповувати – від теплого одягу до спальників та джгутів. Також просять запастися тампонами та дешевими прокладками, щоби зупиняти кровотечу від кульового поранення.
Росіяни голосують ногами
Глибинний народ розчарував Путіна і став тікати від здичавілих воєнкомів та силовиків. І куди? До тих держав, які Путін хотів захопити – до Грузії, Казахстану, Вірменії, Киргизії, – на ті території, які, на думку російського керманича, завдячують своїм існуванням Москві.
За перші чотири дні путінської мобілізації, як стверджують деякі ЗМІ, за межі Росії виїхала 261 тисяча чоловіків. Цифра, вірогідно, постійно зростає, адже лише в Казахстан, за останніми даними, вирушило 98 тисяч людей. Черга на російсько-фінському кордоні розтягнулася на 5 км.
Російські силовики попросили Кремль закрити кордони, після чого – без жодного оголошення – російські прикордонники (ФСБ), отримавши списки чоловіків, яким заборонений виїзд, стали розвертати тих, хто намагається покинути територію РФ. Наразі деякими російськими ЗМІ курсує інформація, що усі пункти пропуску закриються для військовозобов’язаних до 30 вересня.
Найгарячіше наразі на російсько-грузинському кордоні, де черга з автомобілів розтягнулася на 12 км. За минулий тиждень прикордонний перехід «Верхній Ларс» перетнуло 37,5 тис. автомобілів та 115 тис. людей. Чимало росіян через величезний корок почали перетинати кордон пішки, а дехто навіть пересів на велосипед чи самокат. Задля того, щоби військовозобов’язані росіяни не втікали, силовики на КПП відправили військову техніку та поліцію. Наразі там розгорнули мобілізаційний пункт та почали роздавати повістки.

Втім, росіяни намагаються виїхати не лише до пострадянських держав, а й до Європи. Лише за добу фінський кордон перетнуло 7 тис. осіб, а черга на одній з ділянок розтягнулася на 5 км. Громадяни РФ не полишають спроб виїхати до Норвегії, навіть пробують, попри заборону, перетнути кордони балтійських держав.
Після величезних черг в російських аеропортах та після того, коли росіяни за величезні гроші скупили майже усі авіаквитки на багатьох напрямках, прикордонні переходи в аеропортах, особливо у московських, отримали списки тих, кому заборонений виїзд. До речі, не оминула путінська мобілізація й російські авіакомпанії, працівників яких теж почали забирати до центрів комплектування.
Зараз росіяни продовжують усіма можливими способами втікати з Росії – так один чоловік перетнув російсько-естонський кордон вплав на SUP-борді. Естонські прикордонники упіймали його, виписали штраф і доправила назад до РФ.
Путін наразі закриває Росію зсередини – нова залізна завіса опускається.

Початок російського потрясіння
Тим часом в самій Росії невдоволення наростає – не так багато охочих вмирати за Путіна. Днями молодий хлопець розстріляв комісара в Усть-Ілімську Іркутської області. Сам комісар наразі перебуває у важкому стані в реанімації. В Рязані місцевий житель підпалив себе на центральному автовокзалі. Перед цим він кричав, що не хоче брати участі у війні в Україні та йти воювати.
З початку оголошення путінської мобілізації в Росії підпалили біля 20 військкоматів; зокрема у Санкт-Петербурзі, Ленінградській, Волгоградській, Калінінградській, Калуській, Амурській та Оренбурзькій областях, а також в Башкирії, Красноярському та Хабаровському краї.
Тим часом Росія протестує – не масово, але все ж протестує. Станом на 25 вересня демонстрації проти мобілізації відбулися у 33 великих містах РФ, після яких було затримано понад дві тисячі людей. В Іркутську та Самарі видавали повістки мітингарям безпосередньо у поліцейських відділках.
Найбільш кричуща ситуація у Дагестані – там розпочалися масові акції непокори. Вдень 25 вересня мешканці села Ендірей перекрили федеральну трасу Хасавюрт-Махачкала, поліція відкрила стрілянину у повітря. Із села призвали 110 людей, жителі вийшли на акцію, щоб захистити своїх синів, братів та чоловіків.
Тим часом в самій Махачкалі виникли найбільш масові демонстрації: на вулиці міста вийшли сотні людей, після чого почалися масові заворушення проти поліцейських. Силовики ж застосовували перцевий газ та електрошокери, побили десятки юнаків та дівчат. Мітинги прокотилися й Хасавюртом, де також сталася бійка та відбулися спроби силового розгону демонстрацій.
Сам Дагестан є лідером із втрат в Україні. Тільки за офіційними даними, з початку повномасштабного вторгнення Росії загинуло понад 300 вихідців з цієї республіки.
Чи можлива революція?
Під час десятирічної кривавої війни проти Афганістану, коли до Росії постійно надходили тіла покійних солдатів, які проливали свою кров за якісь незрозумілі ідеали і цілі, на протести натовп не виходив. На кухнях усі казали про цю катастрофу, однак на вулиці спрацьовував ефект двомислення, що характерний для тоталітарних держав – усі одразу починали говорити, що «родіну» треба захищати. Так тривало, доки СРСР не опинився на межі розпаду, в Москві не дозволили публікувати засуджуючі цю ганебну кампанію статті, а війська не вийшли з азійської країни.
Цього разу теж не варто чекати якихось потрясінь. Вони можуть відбутися, коли війна стане вкрай непопулярною в РФ, коли загине багато росіян і сама еліта, яка складається в Росії з силовиків, зрозуміє, що потрібно знімати Путіна будь-якою ціною.
Путін грає за напрочуд високими ставками, бо розуміє, що на кону існування режиму та його особисто. Нагадаю, що коли Хрущов пішов на поступки Кеннеді під час Карибської кризи, його прибрали. У російського керманича один варіант – продовжувати цю гру, попри те, що вона стає заздалегідь програшною для нього.
Путін знищив те, на чому базувалася його влада останніх 20 років – соціальний договір, за яким росіяни мовчки зголошувалися терпіти клептократію та корупцію, а він – не чіпати власних громадян, для яких фетишем стала іпотека. Ця ситуація змінилася, бо Путін вирішив розпочати світову війну.

Договору більше не існує. І тут залишається два варіанти: або зникне Путін, або – російський народ. Водночас потрібно зауважити й на іншій обставині: якщо революції не відбувається зараз, це не означає, що вона не мала чи не має відбутися.
Війну завжди використовували в Росії для того, щоби придушити революційний рух: у 1905 році, щоби знизити невдоволення та постійні протести, у 1914 році, щоби закупорити масові страйки та не дати населенню знищити царську владу, наприкінці 1980-х років, – щоби не розвалити СРСР і т. д. Однак кожного разу усе рівно, хоча і з запізненням, революційні піднесення в Росії відбувалися. Цього разу буде так само.
На превеликий жаль, традиційно в Росії влада перебуває в руках однієї людини, і ця людина сама не знає, що вона далі робитиме. Як колись точно зауважила нині покійна опозиціонерка Валерія Новодворська, Росія протягом сторічь існує виключно за законами маніакально-депресивного психозу. Біда лише в тім, що від сторіччя до сторіччя цей психоз лише посилюється.
