Росія вже не у ЄСПЛ. Що буде зі справами України проти РФ
Getty Images16 вересня Росія остаточно вийшла з Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Це стало наслідком виключення Росії зі складу Ради Європи.
Європейський суд з прав людини остаточно втратив юрисдикцію над Росією, а розгляд тисяч скарг проти неї опинився під питанням, у тому числі скарги, подані Україною.
Рада Європи виключила Росію зі свого складу одразу після широкомасштабного вторгнення російської армії на територію України. 25 лютого членство РФ в організації було призупинене, а 15 березня з ініціативи України та Польщі Рада Європи ухвалила остаточне рішення.
Що далі
"Що буде після 16 вересня, ЄСПЛ ще не вирішив. Точно відомо лише те, що нові заяви щодо Росії, подані після цієї дати, не будуть приймати", - каже ВВС News Україна правозахисник з Центру громадянських свобод Володимир Яворський.
На розгляді у ЄСПЛ - майже 17,5 тисяч справ проти РосіїЗа його словами, позиція Росії тепер полягає у тому, що вона вийшла з Конвенції з прав людини ще в березні і тому ніяких зобов'язань не має.
У березні Рада Європи виключила Росію зі свого складу, проте ще пів року зберігалися зобов'язання країни щодо виконання Конвенції і рішень Європейського суду з прав людини. Це означало, що подані до 16 вересня скарги на дії Росії суд брав до розгляду, а Росія має виконувати його рішення.
"Суд зберігає компетенцію розглядати заяви проти Російської Федерації щодо її дій або бездіяльності, які можуть становити порушення Конвенції, за умови якщо вони сталися до 16 вересня 2022 року", - наголошує суддя ЄСПЛ від України Микола Гнатовський у фейсбуку.
Але ще у червні Державна дума РФ ухвалила, що Росія не буде виконувати ці рішення ЄСПЛ.
Справи Україна проти Росії
За даними Миколи Гнатовського, на розгляд у ЄСПЛ чекають майже 17,5 тисяч справ проти Росії, зокрема масштабні міждержавні позови з України проти Росії.
Це п'ять міждержавних справ:
- "кримська справа", пов'язана з анексією Криму Росією;
- справа про порушення прав людини на окупованих територіях Донбасу, до якої включено скаргу про збиття малайзійського літака рейсу МН-17, яку подавали Україна та Нідерланди;
- справа про порушення прав українських політичних в'язнів;
- справа про захоплення українських моряків та суден у Керченській протоці у 2018 році.
- справа про злочини російських військових під час повномасштабного вторгнення на територію України.
Окрім того, за даними "Німецької хвилі", на розгляді Європейського суду з прав людини перебуває майже 3700 індивідуальних позовів, які пов'язані з подіями у Криму та військовими діями на сході України. З них близько 1600 надійшли безпосередньо від жителів Донецької та Луганської областей та з Криму.
З 16 вересня ЄСПЛ не прийматиме скарг проти РосіїПроцедури на заваді
Володимир Яворський наголошує, що навіть щодо скарг у справах проти Росії, які були подані до 16 вересня, коли РФ остаточно вийшла з Конвенції з прав людини, ЄСПЛ не може ухвалити рішення.
"Є складність у тому, що ЄСПЛ за своїми процедурами не може винести рішення без позиції Росії. Окрім того, під час розгляду справ має бути суддя від цієї країни", - каже Володимир Яворський.
А з 16 вересня посада судді ЄСПЛ, обраного від Російської Федерації, також скасована.
Володимир Яворський припускає, що суд з часом розгляне всі справи, але далі "буде очікувати, що колись Росія сама їх виконає".
Він також каже, що стягнення коштів з РФ у разі ухвал не на її користь можна було б здійснювати за іншими процедурами. Наприклад, з частини арештованого за кордоном майна РФ. Але для цього необхідні спеціальні процесуальні рішення міжнародних організацій.
"За цих умов найбільше значення, на мою думку, рішення ЄСПЛ матимуть для встановлення набору певних фактів. Судові рішення можуть використовуватися як доказ в інших судах та органах, і це матиме величезний вплив на розгляд справ в суді ООН, міжнародних арбітражах та розслідуваннях міжнародних злочинів", - вважає правозахисник.
Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!