Томагавк чи бумеранг? Хто більше страждає від санкцій - Захід чи Росія
EPAНапад Росії на Україну зробив її ізгоєм на Заході та призвів до санкцій, яких не знали ні Іран, ні Північна Корея, ні Куба з Венесуелою. Минуло пів року. Європа бореться із кризою, а Росія хвалиться стабільністю та продовжує вбивати українців. Виходить, санкції не працюють?
Щодо цього є різні думки. Одні кажуть, що томагавк санкцій уже повернувся бумерангом. Інші стверджують, що в грі в довгу важливо, хто сміється останнім.
Володимир Путін каже, що "економічний бліцкриг проти Росії провалився", а західні санкції викликали кризу в Європі, яка завершиться зміною влади.
Захід відповідає, що російська економіка загнеться першою, бо вона - архаїчна та сировинна. Десятиліттями, якщо не століттями, вона цілком залежала від західних технологій, інвестицій та ринків збуту. Тепер вона від них відрізана щонайменше на роки.
- Без якості та репутації. Куди рухається економіка Росії за пів року війни проти України
- Шість місяців війни в Україні в шести графіках
Війна - далеко не єдиний головний біль Заходу. Економіку розвинених країн лихоманить від наслідків пандемії, перебоїв з виробництвом та торгівлею в Китаї та інших країнах, від підвищення ставок центробанків та старих проблем ринку праці, імміграції, старіння населення, нестачі природних ресурсів та перебудови економіки заради боротьби з глобальним потеплінням.
З усіх цих проблем лише одна чорно-біла та зрозуміла: війна Росії проти України. Ніхто не хоче дружити і торгувати з агресором, який змінив норми післявоєнного світоустрою.
Проблема настільки однозначна, що санкції проти Росії підтримали понад 40 країн: не лише США, ЄС та їхні найближчі союзники, а й дальні партнери, які не приєднувалися до колишніх санкцій, як-от Тайвань, Південна Корея, Швейцарія та Албанія.
Мирне життя в Україні закінчилося з приходом "русского мира"Повний список санкцій справляє враження. Лише Європа заблокувала і заморозила активи росіян, що потрапили під санкції, на 30 млрд євро і позбавила російський ЦБ доступу приблизно до 300 млрд євро золотовалютних резервів.
Захід відмовився від російських алмазів, нафти та вугілля. Він відрізав Росію від світової фінансової системи, заборонив продавати їй обладнання та предмети розкоші, закрив кордони для еліт, заарештував рахунки, яхти та нерухомість.
І це лише початок протистояння. Заморожені активи не конфісковано, але й жодних умов зняття санкцій не висунуто. Санкції просто є. Для Росії вони - нова реальність, як для Північної Кореї чи Ірану. Але на відміну від цих держав-ізгоїв, у випадку з Росією Захід навіть не почав обговорювати, за яких обставин санкції можуть бути зняті.
Опитування показують, що населення Європи - найближчого та найбільшого торгового партнера Росії - підтримує курс на ізоляцію Кремля від Заходу. Згідно з опитуваннями, за розрив усіх економічних зв'язків із Росією виступає 62% населення.
Інші країни - передусім провідні азійські економіки Китай та Індія - до санкцій не приєдналися. Але як і західні компанії, які втікають з Росії без жодного примусу з боку влади, багато азійських бізнесменів не готові ризикувати втратою західного ринку заради збереження зв'язків з Росією, на яку припадає лише 2% світової економіки.
Хто страждає більше - Росія чи Захід?
Перші місяці економічного протистояння завершилися на користь Росії, згідно з останніми оцінками МВФ. Російська економіка впоралася краще, ніж очікувалося, а ось європейська постраждала більше, ніж думали навесні.
Дві основні причини: Росія продовжувала добре заробляти на експорті без повного ембарго та у зв'язку з рекордними цінами, а внутрішнє споживання скоротилося не так істотно через масштабне посилення держрегулювання.
А ось ринкова європейська економіка відреагувала миттєво та різкіше, ніж думали. Захмарні ціни на енергоносії та постійні перебої з постачаннями, зокрема через ковідні обмеження в Китаї, підірвали і споживання, і виробництво.
ЄС запровадив ембарго на російську нафту. Але неповне і лише з наступної зимиПеревага ця уявна і тимчасова, попереджають економісти, і пророкують Росії збитки в рази більші, ніж Європі, а тим більше її заокеанським союзникам.
Захід вже підлаштовує економіку під нову реальність, і в запасі він має гігантські ресурси - фінансові, природні, людські. Він прощається тільки з Росією: решта світу, що розвивається, зокрема гіганти Китай та Індія, продовжує торгувати з розвиненими країнами.
А ось Росія втрачає свій найбагатший ринок збуту та головне джерело технологій та грошей. Тимчасовий сплеск доходів від експорту та накопичені запаси маскують провали у виробництві, імпорті та споживанні.
І це в умовах, коли європейські санкції поки що не розгорнуті на повну силу.
Економісти створеного Євросоюзом дослідницького центру Роберта Шумана при European University Institute змоделювали результати повного торговельного ембарго з боку Заходу щодо Росії та отримали падіння російської економіки на 14%, європейської - на 0,7%, союзників - лише на 0,2%.
Збитки у всіх різні, але жодна із західних країн не втратить більше 1,6% ВВП, підрахували вони.
Для порівняння вони привели ще чотири прогнози, і в кожному з них моделювання призвело до схожого результату: масштаб падіння ВВП, реальних доходів та експорту в підсанкційній Росії в рази перевищить аналогічні збитки для ЄС, США та союзників.
Країни, які не приєдналися до санкцій, трохи зароблять завдяки спробам Росії знайти заміну західним партнерам. Однак зростання витрат на доставку та оплату російських товарів у результаті зведе цей прибуток нанівець, підрахували економісти на прикладі Китаю, Індії та Туреччини.
Чи працюють санкції?
При оцінці ефективності санкцій важливо враховувати їхні цілі, терміни та масштаб.
Європа заблокувала і заморозила активи росіян, що потрапили під санкції, на 30 млрд євроПо-перше, якою є мета санкцій: послабити військову машину Путіна в довгостроковій перспективі чи домогтися перемир'я якнайшвидше? Західні лідери чітко кажуть, що грають у довгу. До того ж у Росії, за оцінками економістів, вистачить грошей і на рік, і півтора війни. Отже ситуація на фронті не є ілюстрацією ефективності санкцій.
По-друге, терміни. Санкції фінансові були введені моментально, а ось торгові розтягнулися на місяці: європейське ембарго на російське вугілля набуло чинності тільки зараз, у серпні, а нафтове і зовсім відкладене до зими, до того ж воно не повне, оскільки не поширюється на трубопровідні постачання.
Підбивати підсумки рано, ефект обмежень зростатиме згодом, кажуть західні чиновники.
"Санкції чинять потужний економічний тиск на Росію, і він наростає, - сказав держсекретар США Ентоні Блінкен. - І нехай Кремль щосили намагається намалювати картину економічної стабільності, факти говорять про протилежне. Нищівний вплив санкцій згодом наростатиме і посилюватиметься".
І тут постає третє питання - масштабу санкцій. Чи правильно вчинив Захід, чи не перегнув ціпок, чи навпаки, недокрутив гайки?
Відповідь на це питання дати неможливо, оскільки прецедентів такого санкційного тиску на велику ядерну сировинну державу історія не знає. Захід рішуче зайшов на незвідану територію і тепер уважно оцінює наслідки, перш ніж зробити наступні кроки або скоригувати зроблені.
У запасі він лишає значний арсенал економічного тиску. Деякі політики та економісти закликають його негайно задіяти. Інші просять не поспішати.
Два основні знаряддя в резерві - вторинні санкції та повне торгове ембарго. Досі Захід не вводив вторинні екстериторіальні санкції проти Росії, тобто не вимагав від третіх країн дотримуватись їх під загрозою покарання, як у випадку з Іраном, наприклад.
ReutersПовне торгове ембарго також у запасі. Захід продовжує купувати у Росії метали, продовольство та головне - енергоносії. США, Британія та деякі союзники повністю відмовилися від нафти, газу, вугілля та нафтопродуктів з Росії, але вони купували небагато, не більше кількох відсотків.
А ось Європа замістити російські енергоносії найближчими роками не зможе. Вона імпортує понад 55% усіх споживаних енергоресурсів, а Росія - ключовий постачальник. Російські нафта, нафтопродукти, газ та вугілля покривають майже 25% європейського споживання.
У результаті Росія заробляє на експорті нафти та газу до 1 млрд євро на день. З початку війни, за деякими оцінками, лише ЄС заплатив Росії понад 80 млрд євро за нафту та газ.
Економісти не можуть домовитись, чи ефективні фінансові санкції проти Росії без торговельного ембарго.
"Фінансові санкції найкраще діють проти країн, які імпортують капітал і мають дефіцит поточного рахунку. Як це було у випадку з американськими санкціями проти Туреччини у 2018 році: вони призвели до масштабної кризи та спаду економіки. З Росією так не вийде, тому що в неї профіцит, і вона сама є експортером капіталу", - зазначає експерт провідної світової асоціації фінансової галузі Institute of International Finance (IIF) Робін Брукс.
"Замість фінансових санкцій потрібне ембарго на російський експорт. А ми його не вводимо. Жодного невразливого Путіна немає, немає ніякої "фортеці Росії". Ми просто не хочемо бити по болючому місцю", - обурюється він.
Але Захід не єдиний покупець російського експорту, і завдання може виявитися занадто складним, попереджає Джерард Діпіппо із Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS).
"Нехай навіть нам вдасться позбавити Росію, скажімо, 30% валютних доходів, у неї все одно залишиться достатньо, щоб звести кінці з кінцями і профінансувати військові витрати", - каже Діпіппо, який 11 років працював старшим економічним аналітиком ЦРУ.
Нафтогазовій дружбі Росії з Європою прийшов кінецьА дехто взагалі радить забути про витратне ембарго на експорт і дочекатися результатів фінансових санкцій, які підривають російський імпорт. Серед них - фахівець з Росії та автор книги про радянську економіку перед Другою світовою війною, професор економіки Ворікського університету Марк Гаррісон.
"Є санкції ефективніші за ембарго, причому вони вже дають результат. Йдеться про заборону на торгове фінансування та імпорт до Росії разом із самообмеженнями з боку західних компаній, що залишають російський ринок", - пише Харрісон і пояснює, чому доходи від експорту не особливо допомагають Росії фінансувати війну.
Для війни важливий не розмір ВВП. Війни ведуться за рахунок реально доступних ресурсів. І для цієї мети експорт не годиться. Для цієї мети підходить тільки те, що вироблено в країні, плюс імпорт. Так що доходи від російського експорту лише збільшують розмір валютних резервів.
А оскільки на цю валюту нічого не можна купити, вона не оплачує путінську війну, пояснює він ефективність заборони на постачання в Росію обладнання та технологій, так само як і можливостей оплачувати імпорт у валютах країн Заходу.
Чи здригнеться Захід перед кризою?
І Захід, і Росія кажуть, що санкції більше шкодять не їм, а противнику. Водночас і ті, й інші визнають, що зазнають збитків і змушені перебудовувати економіку.
Питання в тому, хто в цій грі надовго відступить першим.
Путін упевнений, що для Європи економічна криза завершиться політичною і "неминуче призведе до деградації, а в недалекій перспективі і до зміни еліт".
Нинішні європейські лідери сподіваються встояти.
"Ми впоралися з пандемією, впоралися з вакцинацією, ми знайшли гроші на відновлення після ковіду, - сказала глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. - Таку ж згуртованість ми виявили перед російською агресією. Я впевнена, що завдяки єдності ми переживемо і спровоковану Росією енергетичну кризу".
Блекаут 1972 року. Європейці згадують, що це не впершеНайяскравіший європейський лідер цієї війни французький президент Еммануель Макрон визнав, що буде важко, але пообіцяв не знижувати тиск і підтримку.
"Дестабілізація світового порядку, за якою пішли гуманітарна, енергетична та продовольча кризи - все це наслідки вибору, який зробила Росія і тільки вона одна, коли напала на Україну 24 лютого, - сказав Макрон. - З нашого боку тут не може бути ніякої слабкості, ніякого натяку на компроміс, бо на кону наша свобода та мир у всьому світі".
Макрон готується до осінньої хвилі невдоволення населення, стомленого кризою, вважає професор Мідж Рахман, один із головних британських фахівців із французької політики та експерт із європейських справ у Eurasia Group.
"З одного боку, Макрон відповідає на побоювання України (і надії Росії), що ЄС взимку послабить санкції та допомогу через втому від війни та інфляції. З іншого боку, він відбивається від домашніх проблем, оскільки французька опозиція - і ліва, і права - вже закликає пом'якшити чи зняти нібито "контрпродуктивні" санкції. Демонстрації та марші проти зростання цін намічені на початок вересня", - коментує він заяви Макрона.
"Макрон грає на випередження. Він поспішає представити кризу, що насувається, як а) результат дій Росії і б) неминучу ціну, яку доведеться заплатити за свободу".
А що думають європейці? Вони поступово починають втомлюватися від війни.
Згідно з найсвіжішим опитуванням жителів 10 європейських країн, проведеним на замовлення дослідницького центру European Council on Foreign Relations, 42% європейців вважають, що влада їхніх країн приділяє надто багато уваги війні в Україні. Трохи менше - 36% - вважають, що це саме те, що треба.
"У багатьох європейських державах опитування оголило прірву, яка розширюється між офіційною лінією влади і настроями в суспільстві", - визнають дослідники ECFR.
Особливо незадоволені тим, що через війну про них забули, румуни (58%), поляки (52%) та італійці (48%). У скандинавів та британців претензій до влади найменше. Європейці бояться Путіна, показало опитування. Бояться, що він скине атомну бомбу (61%) чи нападе на них (42%). Але не менше вони стурбовані зростанням цін на світло та тепло (61%).
Який зі страхів переможе - залежить від дискусії, яка лише розпочинається.
Підсумком цієї дискусії може бути тимчасове пом'якшення санкцій або рішення затягнути пояси. Але повернення до колишніх відносин виключено, якщо громадська думка кардинально не зміниться.
"Опитування показує, що розрив Європи з Росією незворотний, принаймні в середньостроковій перспективі. Європейці, очевидно, не уявляють собі інтеграцію Росії у свою політичну спільноту або будь-які інші структури. Вони готуються до майбутнього, в якому Росія буде повністю відірвана від Європи", - аналізують результати опитування вчені ECFR.
Найжорсткіші санкції в історії
Санкції проти Росії діяли й раніше: за порушення прав людини, за застосування бойових отруйних речовин проти противників Кремля, за втручання в американські вибори, за кібератаки і, звісно, за перший напад на Україну 2014 року, коли Росія захопила Крим та дестабілізувала Донбас.
Але попередні санкції були здебільшого спрямовані на людей з оточення Путіна та оборонну промисловість. Їхньою метою було показати Кремлю, що Захід вважає його поведінку негідною пристойного суспільства і обійматися не збирається. Тільки бізнес - торгівля, фінанси, космос.
Все змінилося після рішення Путіна відправити війська на захоплення решти України та перейти до відкритої конфронтації із Заходом, аж до погроз військового удару та претензій на території країн ЄС. Нові західні санкції виявилися безпрецедентними в сучасній історії і за швидкістю їх запровадження, і за масштабом обмежень, і за кількістю країн, що їх підтримали.
Їхня мета була вже не етичною, а практичною - позбавити Росію грошей та технологій, підірвати можливості Путіна фінансувати війну, вбивати людей та окупувати території, причому не лише в Україні, а й далі: у Молдові, країнах Балтії і де йому ще заманеться.
Санкції безумовні - у них не записано, за яких умов їх буде знято. Їхня мета - заглушити і розібрати військово-політичну машину, яка розв'язала наймасштабнішу війну в Європі з часів Другої світової.
Росія втратила преференції у торгівлі та втратила частину цивільної авіації. Вона залишилася без західних кредитів, фахівців, інвестицій та технологій, завдяки яким зуміла вибратися зі злиднів та побудувати ринкову економіку на руїнах радянської планової.
Гідної альтернативи їм у світі немає. Що прирікає Росію на швидкий кидок у минуле і наступний багаторічний застій в ізоляції від розвиненого світу.
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!