"Пісочний чоловік": про що новий хітовий серіал Netflix

Його вважають одним з найкращих коміксів усіх часів - і тепер він нарешті виходить на телебаченні. Кореспондент ВВС Стівен Келлі поговорив із автором "Пісочного чоловіка" Нілом Ґейманом.
Є історія, яку любить розповідати Ніл Ґейман. У ній ідеться про те, як близько 15 років тому автор пішов на зустріч із тодішніми керівниками Warner Bros і запропонував трилогію фільмів, заснованих на його видатному творі, - похмурій інтелектуальній серії коміксів "Пісочний чоловік".
Багато років він опирався спробам екранізувати цей твір на 3 000 сторінок - але вирішив, що цього разу він сам очолить справу.
- Рішення скасувати вихід уже знятого фільму "Бетгьорл" шокувало його творців і фанатів
- "Міс Марвел" і "Вбивства в одній будівлі". Що обрати з серіалів першої половини літа
"Я полетів до Лос-Анджелеса, - розповідає він BBC Culture. - У кімнаті були всі ці бюсти та іграшки. І коли я закінчив свою промову, один керівник Warner Bros повернувся до іншого керівника Warner Bros і сказав: "Ви знаєте, ми днями обідали і намагалися з'ясувати, чому такі фільми, як "Гаррі Поттер" і "Володар перснів", стали настільки успішними - і ми це з'ясували. Це тому, що в них чітко визначені погані хлопці. Чи є у "Пісочній людині" чітко визначений поганий хлопець?" І я сказав: "Ні, немає. Це не така історія". Вони відповіли: "Дуже дякуємо, що прийшли", і на цьому все завершилося".

Це одна з багатьох історій Ґеймана про його бурхливі стосунки з Голлівудом, й зокрема непросту 33-річну подорож "Пісочного чоловіка" до екранізації. І ось ця подорож нарешті завершилася - завдяки новому 10-серійному телесеріалу Netflix.
"Пісочному чоловіку" потрібен час, - каже Ґейман, який особисто брав участь у розробці серіалу. - Якби хтось коли-небудь спробував зняти фільм по "Грі престолів", це б теж не спрацювало. Для великої історії потрібен простір. Потрібен час, щоб розкрити персонажів. У першому сезоні "Пісочного чоловіка" було 340 розмовних ролей на 10 епізодів. Це дуже багато людей, з якими потрібно познайомитися, і ми тільки почали. Наразі ми адаптували 400 сторінок із 3 000".
"Пісочного чоловіка" вперше опублікували DC Comics у 1989 році, і його вважають одним із найрозумніших, найскладніших і найбільш творчих коміксів усіх часів.
Він розповідає про Морфея, володаря снів, який намагається відновити своє королівство після майже 100 років ув'язнення людьми.
Він подорожує до пекла, щоб зустрітися з Люцифером; він вистежує волоцюгу на ім'я Коринфянин, який має зуби замість очей; він укладає угоду з Вільямом Шекспіром; і вирушає в довгі особисті пошуки, щоб виправити гріхи своєї родини Нескінченних - уособлень Смерті, Бажання та Відчаю.
Комікс, дія якого відбувається у двох світах - реальному і царстві сновидінь - є дуже зрілим, глибоким та емоційним твором.
Це тематично складні роботи, намальовані, розфарбовані та нанесені чорнилом різними художниками, але об'єднані єдиною готичною, сюрреалістичною та меланхолійною естетикою.
Після свого виходу серія стала хітом серед критиків і читачів, і її проголосили лідером нової хвилі коміксів - які були не просто книгами для дітей, а мали серйознішу літературну вагу.
Цією роботою шалено пишається і сам Ґейман.
"Я відчуваю, що "Пісочний чоловік" - це моя спадщина", - каже автор, який називає твір своїм "дитям".
Однак згодом Ґейман зрозумів, що Голлівуд вважає інакше. З 90-х років і до початку 21-го століття "Пісочного чоловіка" розглядали не як дорогоцінний та унікальний твір, а як чергову супергеройську "дійну корову".
Невдалі адаптації
"Все почалося в 1991 році, - розповідає Ґейман, - коли мене відправили на зустріч з однією з керівників Warner Bros, і вона сказала: "Ходять чутки про фільм "Пісочний чоловік". Я відповів: "Будь ласка, не робіть цього. Я роблю комікс, і це буде лише мене відволікати". Вона відповіла, що ніхто ніколи не приходив до неї в офіс і не просив не знімати фільм. На мою ремарку, що я прийшов саме з цією метою, вона відповіла, що фільм знімати не будуть. Це тривало приблизно до 1996 року". Саме того року закінчилася перша серія коміксів "Пісочний чоловік" Ґеймана.
До написання однієї з перших чернеток сценарію залучили сценаристів Теда Елліотта і Террі Россіо, які згодом створили "Шрека" і "Піратів Карибського моря". Вони були великими шанувальниками коміксів, й створений ними сценарій мав на меті відбити суть твору.
"Ми були впевнені, що зможемо передати настрій, інтелект, чутливість і яскравість роботи Ніла", - написав Елліот у своєму блозі Wordplay. Але коли вони надали свій сценарій, їм сказали, що Warner Bros він настільки не сподобався, що їм навіть відмовили у гонорарі.
Проблема, за їхньою теорією, полягала в тому, що до роботи над проєктом залучили кінопродюсера Джона Пітерса, який продюсував "Бетмена" Тіма Бертона.
"Був певний час, коли Джон Пітерс змушував людей писати сценарії з гігантськими механічними павуками, - каже Ґейман. - У нього було три проєкти: "Пісочний чоловік", "Супермен" і "Дикий, дикий захід". І він мав лише одну ідею - гігантського механічного павука".
Подібно до "Пісочного чоловіка", запропоноване Тімом Бертоном "Життя Супермена", в якому мав би знятися Ніколас Кейдж, пройшло через власні кола пекла під час створення і так і не побачило світ. А механічний павук зрештою потрапив у "Дикий, дикий Захід", який став знаменитим касовим провалом.

Сценарій Елліота і Россіо отримав другий шанс після залучення режисера Роджера Евері, який отримав визнання за співавторство "Кримінального чтива". Він сказав Warner Bros, що "вони викинули діамант", і над фільмом знову розпочали працювати.
Але ненадовго. За словами Ґеймана, це сталося через те, що Роджер Евері зробив помилку, показавши керівникам Warner Bros сюрреалістичний фільм 1988 року "Аліса" чеського режисера Яна Шванкмаєра, як приклад того, як би він хотів, щоб у фільмі виглядали сновидіння.
"І ще до того, як він закінчив цей показ, - каже Ґейман, - табличку з його іменем прибрали з парковки, і він вибув із проєкту".
Відтоді, каже Ґейман, сценарії, які йому надсилали, ставали дедалі гіршими, а оригінальна історія спотворювалася до невпізнання. Продюсери, наприклад, були непохитні в тому, щоб сюжет був прив'язаний до наступного тисячоліття. Вони наполягали на сцені з Морфеєм у рейв-клубі.
Будуть і подальші спроби вивести "Пісочного чоловіка на екрани. У 2013 році оголосили, що у новій екранізації зіграє актор Джозеф Гордон-Левітт, а її продюсером стане Девід Гоєр.
"Це був приголомшливий сценарій Джека Торна, - каже Ґейман, - і Джо планував зіграти Коринфянина".
Однак і ця спроба виявилася невдалою, тому що "Пісочний чоловік" разом з іншими творами DC Comics перейшли до дочірньої компанії Warner Bros New Line Cinema.
"New Line хотіли знімати швидкі та люті бойовики, - пояснює Ґейман, - вони пояснили цю філософію Джозефу Гордону-Левітту, і Джо відмовився. Їх не зацікавив сценарій Джека Торна, і вони замовили інший у когось іншого. І коли той приголомшливий письменник передав не дуже приголомшливий сценарій, він передав його з запискою: "Хлопці, вам треба зробити телесеріал. Фільму з цього не вийде - це дурна витівка".
Чому саме серіал
Той факт, що "Пісочний чоловік" перетворився на серіал, багато говорить про те, наскільки змінилась ця індустрія.
"Із серіалами правда полягає в тому, що ніколи не буває достатньо грошей і часу, але тепер браку грошей та часу можна давати раду у набагато більшому масштабі", - каже Ґейман.
Але це також говорить про більш широке культурне охоплення наукової фантастики та фентезі. Зрештою, це епоха Marvel та "Гри престолів", "Володаря перснів" та "Дюни", телевізійних адаптацій "Добрих передвісників" та "Американських богів" Ґеймана. Ці зміни також збіглися зі зростанням впливу самого Ґеймана.
"Жодного разу під час створення будь-якого з інших проєктів ("Пісочного чоловіка" - Ред.) Ніла не запрошували до процесу, - каже співавтор серіалу Аллан Гайнберг. - І коли остання спроба виявилась невдалою, Девід Гоєр, який був тоді продюсером, звернувся до Warner Bros і сказав, що настав час залучити Ніла Ґеймана до проєкту, зробити його продюсером і попросити його контролювати роботу. Єдиний спосіб зробити фільм - зробити його сумлінно і разом з автором".
Внесок Ґеймана у створення серіалу був різним - від затвердження концептуального мистецтва до вибору на роль Морфея британського актора Тома Старріджа: його персонаж може змінювати форму та етнічну приналежність, але загалом є високим, худим і блідим, як кістка.
"Ми дивились людей різних національностей, різних рас, практично будь-якого актора з виразними вилицями, - каже Ґейман, - але зрештою це все одно був Том. Для мене Том вирізнявся тим, що він міг сказати репліки так, як вони звучали в моїй голові".

Перший сезон "Пісочного чоловіка" від Netflix адаптує перші два томи коміксів, які налічують 16 випусків - "Прелюдії та ноктюрни" та "Ляльковий дім". У них Морфей шукає могутні об'єкти, які в нього вкрали, коли він був у полоні. Один - мішок з піском, який він шукає разом із окультним детективом Костянтином, якого зіграла Дженна Коулман; інший - шолом, який він знаходить разом із "Люцифером" у виконанні Гвендолін Крісті; третій - рубін, який може здійснювати мрії, яким заволодів психічно хворий Джон Ді, якого зіграв Девід Тьюліс.
Формат серіалу краще підходить для адаптації коміксу, який також розділений на випуски. Хоча це й не означає, що зробити це було просто.
Особливо складним для адаптації був випуск "24 години", який розповідає про кожну жахливу годину, коли Джон Ді, використовуючи рубін Морфея, взяв у заручники відвідувачів їдальні.
Для самого Ґеймана повернення до "Пісочного чоловіка" після стількох років було дивним і захопливим досвідом. Коли він створив комікс наприкінці 80-х, він намагався розповісти історію про те, що 20-те століття робить з міфологією.
Він також прагнув зробити комікси максимально інклюзивними, з різними культурами та міфологіями, а також гомосексуальними і трансгендерними персонажами, які випереджали свій час.
Однак понад усе, Ґейман відчуває величезне полегшення від того, що його "дитя" тепер у надійних руках.
- Netflix запускає реаліті-шоу "Гра в кальмара" з найбільшим в історії призовим фондом
- Найкращі фільми 2022. На цю мить
- "Вигадана Анна". Серіал про шахрайку з Росії б'є рекорди Netflix
"Моє дитя йде до школи, - каже він. - Моє дитя вчиться водити. Я дуже хвилювався про попередніх "Пісочних чоловіків". Я боявся, що хтось подзвонить і скаже: "Хороші новини - "Пісочним чоловіком буде Арнольд Шварценеггер".
"Я написав багато інших книжок, - продовжує він, - отримав багато нагород, але "Пісочний чоловік" налічує 3 000 сторінок, і майже кожну з цих сторінок я на чотирьох сторінках описував художнику. Тож ідеться про 12 000 сторінок, які я написав протягом 33 років. Я хочу, щоб це було зроблено правильно й красиво, і поки що так і є".
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!