230 млрд "надрукованих" гривень: що чекає економіку України
За 4 місяці Національний банк України "надрукував" 230 млрд грн. Які наслідки від монетизації бюджетного дефіциту для економіки України.
Вже 4 місяці як Нацбанк "друкує" гривню. За цей час було випущено в обіг додатково близько 230 млрд грн. Треба розуміти, що це вимушений крок.
Адже щомісяця близько 240-250 млрд грн — це витрати державного бюджету на військові та соціальні виплати, як то заробітні плати армії та бюджетникам, пенсії, комунальні витрати, паливо та зброя, тощо.
У той же час всього близько 100 млрд грн — це щомісячне поповнення бюджету за рахунок податків.
Бачимо, що податкова база дуже скоротилася за місяці війни. Тож цю різницю нестачі у 120-140 млрд грн на виплату соціальних зобов'язань треба щомісяця десь брати.
Міжнародні запозичення та макрофінансова підтримка складає щомісяця в середньому 50 млрд грн. Це дуже мало, щоб можна було закрити дефіцит держбюджету. Тож цю нестачу грошей просто ніде взяти, окрім як почати "друкувати".
Уряд хоче, щоб НБУ друкував ще більше грошей та ще і щороку. Чим це загрожує?
Тобто всі останні 4 місяці відбувається латентна емісія грошей через випуск ОВДП, які змушені купувати державні банки.
Таким чином і вийшло, що за останні 4 місяці збільшена грошова маса на 230 млрд гривень. При чому додаткових продуктів, товарів та послуг не було вироблено на ці гроші. І це найстрашніше для економіки. Адже цей процес знецінює нашу національну валюту (інфляція), зростають ціни.
Що робити?
Нагадаю, що головна задача Національного банку України згідно з нашою Конституцією - забезпечувати стабільність національної валюти.
І цілком логічно, що вмикати станок керівництво не хоче і наполягає на зменшенні державних видатків, щоб зменшувати дефіцит державного бюджету.
Крім того, згідно з Копенгагенськими критеріями (критерії вступу країн Центральної та Східної Європи до ЄС, які були прийняті у червні 1993 року на засіданні Європейської Ради в Копенгагені і підтверджені в грудні 1995 року на засіданні Європейської Ради в Мадриді), не можна фінансувати державні витрати через пряму емісію грошей Нацбанку.
І це одна з умов для отримання Україною такого бажаного членства в ЄС. Виконання цього критерію значить і незалежність Національного банку від інших гілок влади, і це логічно.
Тому необхідно робити все можливе аби відповідати окрім інших умов і цьому критерію для отримання повноправного членства у Євросоюзі.
Тож наразі дуже важливо знайти додаткове джерело для покриття дефіциту державного бюджету. Цим має займатися уряд і Міністерство фінансів, проводячи ефективні перемовини з ЄБРР, Світовим банком, Європейським інвестиційним банком, IFC.
А також комунікувати напряму з урядами Німеччини, Франції, США та інших міжнародних партнерів. Їх фінансова підтримка допоможе зменшити роль НБУ у латанні дірок у держбюджеті.
Таким чином, вдасться знизити тиск на гривню та зупинити знецінення заощаджень українців, які залишаються в значній мірі у гривні.