Чи отримає Україна поганих лікарів? МОЗ знизило прохідний бал для студентів-медиків

МОЗ понизило кількість балів для вступу на медичні спеціальності. Раніше, щоб вступити у медичний внз, потрібно було ЗНО скласти мінімум на 150 балів.
Зараз через воєнний стан цю вимогу скасували.
Це рішення викликало хвилю обурення і побоювань, що такі студенти стануть некваліфікованими лікарями.
У МОЗ на критику відповідають: на те, якими будуть лікарі, більше впливає навчання у вузі, а не в школі.
Як таке рішення вплине на медичну освіту, розбиралася ВВС News Україна.
Що таке прохідний бал
Лікар з Одеської області Іван Черненко згадує про своє навчання і критикує останнє рішення МОЗ.
"Я вступав, коли прохідного балу 150 не було. Можу лише сказати, що, на щастя, частина студентів, провчившись 6 років, все ж вирішила медицину кинути… відсутність прохідного балу збільшує в медицині кількість випадкових людей", - каже він.
Справді прохідний бал для студентів-медиків запровадили не так давно.
У 2018 році, коли МОЗ очолювала Уляна Супрун, для тих, хто хотів стати лікарями, збільшили до 150 прохідний бал ЗНО з профільної спеціальності - біологія або хімія.
У 2022 році через війну і стрес, який пережили школярі, прохідні бали для студентів медиків знизили. Як кажуть у МОЗ, тимчасово.
Цьогоріч, щоб подати документи на медичні спеціальності, достатньо на вступних випробуваннях замість 150 отримати 100 балів.
Скасували цього року і ЗНО. Замість нього проводять національний мультипредметний тест, який складається з трьох предметів - української мови, математики та історії України.
"Робимо собі гірше "
"Навіщо брати до медичних університетів абітурієнтів, які навіть шкільну програму не спромоглися вивчити?" - обурюється такій ініціативі МОЗ ексзаступник міністра охорони здоров'я Олександр Лінчевський.

Пропустити подкаст і продовжити подкаст

Головна історія тижня, яку пояснюють наші журналісти
Випуски
Кінець подкаст
На його думку, через це не буде жодного механізму відбору здібних і мотивованих абітурієнтів.
Лінчевський вважає, що результатом цієї політики буде те, що у 2030-х роках українців будуть лікувати вкрай некваліфіковані люди.
На якість підготовки впливає багато чинників. Це, звісно, не лише те, з яким прохідним балом випускники вступають до вишу, говорить Младена Качурець, директорка департаменту з розвитку та навчання персоналу "Добробуту", ексзаступниця міністра охорони здоров'я.
Експертка зазначає, що, за даними досліджень, існує чітка кореляція між балами ЗНО та тим, чи спроможні абітурієнти опановувати програму вишу, складати надалі іспити Крок 1 і Крок 2, які називають "медичним ЗНО".
"150 балів - не є захмарним порогом, йдеться про рівень трійки. Якщо випускник школи не може дотягнути до рівня шкільної трійки, то найбільш ймовірно, він далі не зможе опановувати програму університету ", - вважає пані Качурець.
Програми у вишах залишаються ті ж самі, але змінюється темп їхнього опанування, коли викладач змушений приділяти час тим студентам, які ще не опанували матеріал.
"Ми робимо собі гірше, бо лібералізуємо умови вступу, тому що на виході матимемо фахівців, які не зможуть відповісти на базові питання ", - вважає експертка.
І якщо приватні клініки проводять жорсткий відбір кандидатів, то що відбувається у державних лікарнях, де немає таких вимог і де не вистачає рук, запитує експерт.
За її словами, так у професію заходять люди з рівнем магістра, що не мають багатьох базових навичок, не вміють шукати і аналізувати інформацію. І вони йдуть лікувати людей.
"Дітям важко скласти іспит? То поможіть дітям його скласти. Університети не добирають студентів? То підтримуйте університети. Але до чого тут якість освіти?" - запитує співзасновник Українського центру охорони здоров'я Павло Ковтонюк.
Він прогнозує, що внаслідок зниження порогового балу на третьому році в університетах буде величезна когорта студентів, які не здатні скласти іспит "Крок 1", який називають медичним ЗНО. Міжнародні іспити Крок покликані перевіряти рівень знань і навичок у студентів-медиків.
На думку Ковтонюка, університети не будуть масово відраховувати таких студентів, і це створить широченне поле для корупції.
"У наші університети має бути складно вступити, і в них має бути складно навчатися. Програми та іспити мають бути синхронізовані з західними. Англійська мова у медуніверах має бути другою робочою, а то і першою", - вважає Павло Ковтонюк.
Студенти-контрактники - це велика частина бюджету університету і внз не хочуть від цього відмовлятися, кажуть експерти.
Ексзаступник міністра освіти Єгор Стадний говорить, що допоки кошти між медичними вишами продовжують розподілятися суто за кількістю студентів, вони будуть зацікавлені у їхній великій кількості.
Що кажуть у МОЗ
"Не всі ті, хто відмінно вчився у школі та університеті, стали класними лікарями", - відповідає на критику щодо пониження прохідного балу заступниця міністра охорони здоров'я Ірина Микичак.

За її словами, за останні два роки діти пережили великий стрес - ковід, дистанційне навчання, війна, втрати домівок і шкіл, переселення.
Через це підготовка до ЗНО значно ускладнена у дуже багатьох дітей. Це означає, що оцінити їхні знання об'єктивно досить важко. Тому потрібно відкрити вікно можливостей подавати документи на вступ якомога більшій кількості вступників, а далі виші проведуть свій власний відбір.
Кожен університет самостійно визначатиме прохідний бал зі вступних випробувань, але не нижче 100 балів, йдеться про умови вступу цього року у наказі МОЗ.
Крім того, у національному мультипредметному тесті, який випускники складають цього року, не буде базових для медиків предметів - біології, хімії, а отже поріг у 150 балів у 2022 році не є визначальним власне для майбутніх медиків, зазначає чиновниця.
"100 балів - це мінімум для подачі документів, а далі кожен університет вирішує - встановити прохідний бал 130 чи 180", - говорить Ірина Микичак і наголошує, що це лише тимчасові правила на час воєнного стану.
Окрім того, МОЗ обіцяє посилить контроль якості знань студентів вже з першого курсу.
Але прохідний бал у вишах формують кількість абітурієнтів і їхні результати у сертифікатах, говорить Олександр Науменко, перший проректор медичного університету імені О.О. Богомольця.

Він рішення МОЗ схвалює і каже, що те, якими лікарями будуть студенти, залежить від якості освітнього процесу, а не від результатів мультипредметного тесту,
За його словами, у минулі роки на бюджет в університет Богомольця поступали діти з середнім балом 172,6, а на контракт - 166,8.
"Я впевнений, що і цього року буде нормальна конкуренція серед абітурієнтів. Оберемо найкращих. Люди зі 125 балами не пройдуть", - зазначив проректор.
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!