getty imagesЗнайти роботу під час війни. Як змінився ринок праці в Україні?
Що відбувається на ринку праці після майже чотирьох місяців війни, як держава допомагає безробітним та які професії матимуть попит після завершення бойових дій?
З початку війни майже 5 мільйонів українців втратили роботу. З них 1,2 мільйона – біженці, які виїхали в сусідні країни, а 3,6 мільйона – безробітні, які проживають в Україні.
Чимало кваліфікованих спеціалістів зараз знаходяться в пошуку роботи, свідчать дані Міжнародної організації праці при ООН.
Кількість вакансій зменшилася навіть в ІТ-секторі, попри те, що ця сфера виявилася чи не найбільш підготовленою до війни, а працівники є мобільними та гнучкими. За даними порталу з пошуку вакансій в ІТ Dou.ua, зараз їх близько 40% від довоєнного рівня.
Ринок праці став належати роботодавцям, а через падіння доходів компаній чимало з них вдалися до звільнень працівників та скорочення зарплат.
Що відбувається на ринку праці після майже чотирьох місяців війни, як держава підтримує українців і які професії матимуть попит після завершення бойових дій?
Від скорочень до відпусток за власний рахунок
Після шоку у березні, коли в Україні повноцінно працювало лише 17% бізнесу, на кінець травня вже майже половина компаній (47%) повністю відновила свою роботу. Інша частина опитаних Європейською бізнес асоціацією (ЄБА) підприємств працює з певними обмеженнями або частково.
Щоб втриматися на ринку після повномасштабного вторгнення, компанії мусили суттєво переглянути свої витрати – у тому числі на утримання персоналу.
Стандартними шляхами оптимізації таких витрат стало переведення працівників на половину ставки, скорочення кількості робочих годин або оформлення відпустки за власний рахунок. За даними ЄБА звільнення фіксувались лише у 8% компаній.
Наприклад, у Rozetka наразі працюють лише 50% робітників від довоєнного штату. Ще певна кількість співробітників інтернет-магазину зайнята частково.
За словами керівниці експертно-аналітичного центру кадрового порталу grc.ua Руслани Березівської, великі компанії не поспішали скорочувати штат, аби не втратити працівників, пропозиція яких на ринку невисока – передусім в робочих спеціальностях. На звільнення бізнес йшов лише коли розумів, що найближчим часом його робота точно не відновиться.
Старша економістка Центру економічної стратегії Олександра Коломієць констатує, що першими під скорочення потрапляють малокваліфіковані та некваліфіковані працівники. Компанії прагнуть утримати лише тих співробітників, від яких залежать операційні процеси.
Які підприємства найбільше постраждали від російських окупантів. Список активів
Інший шлях для "оптимізації" – скорочення зарплат. На такий крок наважились 13% опитаних ЄБА компаній. При цьому частка бізнесу, що у повному обсязі виплачує зарплату, достатньо висока – 63%.
Як зазначає Березівська, чимало компаній змушені працювати в умовах значно менших доходів, ніж до початку війни. А перевести працівників на скорочений робочий день не можуть через необхідність забезпечувати виробництво, і в таких випадках відбувається саме скорочення зарплат.
Важливо розуміти, що ситуація у великих компаніях краща ніж у малому та середньому бізнесі. Останні залежні від споживчого попиту, а з початком війни українці суттєво скоротили свої витрати. Це найбільше позначилося на регіонах із традиційно низьким рівнем доходів, наприклад, на Чернігівщині та Сумщині.
19 людей на місце
Головна зміна на ринку праці, яка відбулася після 24 лютого – він став належати роботодавцям. За даними Державної служби зайнятості, на одне робоче місце сьогодні претендують 12 людей. І це середній показник по всій країні.
Як свідчать дані порталу grc.ua, найскладніше знайти роботу у Харківській області, де цей показник становить 19 кандидатів на місце. У Запорізькій області це 17 спеціалістів, Одеській – 14, а у Київській – 13. Безпосередньо у столиці ситуація дещо краща – боротьба за місце відбувається між 9 кандидатами.
Найменша конкуренція у Львівській області – 1-2 кандидати на робоче місце. Така ситуація характерна і для інших західних областей, що пояснюється кількома факторами.
По-перше – на Заході бізнес не так сильно постраждав від обстрілів росіян, як на Сході чи Півдні. А по-друге, саме на Захід евакуюються підприємства з територій на яких йдуть активні бойові дії. За даними Мінекономіки, на кінець травня це зробила вже 601 компанія.
Подалі від війни. Як евакуювати бізнес на захід
Фахівці сайту work.ua попереджають, що великий розрив між попитом і пропозицією на ринку залишатиметься ще довго. Це означає, що "ринок роботодавця" зберігатиметься і після війни.
"Українці стикнулися з великою проблемою, бо роботи немає, а конкуренція зросла. Шукачі роботи навіть поступаються своїми зарплатними інтересами: більшість із тих, хто готовий зменшувати свої зарплатні очікування, готові це робити на 35-45%", – зазначає Березівська.
Крім того, за її словами, фіксується значне зростання активності кандидатів – наприклад, на grc.ua кількість відгуків на вакансії зросла на 33%, а кількість нових реєстрацій – на 55%.
Зарплати скорочуються. Чи надовго?
Фахівці стверджують, що найгірший період для скорочення зарплат позаду. "Бізнес адаптувався до діяльності в умовах війни. Потроху повертаються до роботи представники малого та середнього бізнесу, які постраждали найбільше", – зазначають у grc.ua.
Вільні прайси, безкоштовні обіди і плани з розширення. Як малий бізнес повертає до життя Ірпінь
За даними Нацбанку, падіння зарплат у приватному секторі з 24 лютого становило 25-50%.
"Найбільше таких у добувній промисловості і будівництві. Поступово зростає частка підприємств, що зменшили оплату праці на 10–50%, зокрема в енергетиці, секторі послуг, транспорті та торгівлі. Сільськогосподарські підприємства переважають серед тих, хто не змінив або навіть підвищив зарплати", – пояснюють в НБУ.
За даними work.ua, наразі найбільш високооплачуваними спеціальностями в Україні є IT – близько (20 тис грн, адмiнiстрацiя та керівництво середньої ланки – 17 тис грн, будівництво – 17,5 тис грн.
Найпопулярніші та найбільш постраждалі сфери
Хоча ринок праці у травні пожвавився, Березівська наголошує, що відновленням це називати не можна.
"З пропозицією роботи дуже складно – кількість вакансій стала настільки меншою у порівнянні з довоєнним рівнем, що пожвавлення говорить лише про те, що ринок праці пройшов нульову позначку, коли всі займалися своєю безпекою", – пояснює вона.
Тоді, наприкінці лютого-початку березня, нові вакансії майже не з’являлися, а люди не шукали роботу.
За даними work.ua, кількість активних вакансій у березні, у порівнянні з лютим, скоротилася на 66%. Найгірше почувалися сфери нерухомості та страхування, а також фінанси та юриспруденція.
Структурно найбільше постраждала металургія. Великі заводи цього сектору зруйновані чи суттєво пошкоджені – передусім йдеться про "Азовсталь" та Маріупольський меткомбінат ім. Ілліча. Лише на цих двох підприємствах працювали сумарно близько 30 тисяч українців.
Крім того, що їхнє знищення спричинило прямі втрати робочих місць, це вплинуло на великий ланцюг постачальників – від видобувної промисловості, до пошиття уніформи та захисту для співробітників.
За словами Коломієць чимало металургів будуть змушені змінювати сферу діяльності та перекваліфіковуватися.
Останні дані свідчать про те, що найбільш затребуваними наразі є робітничі спеціальності. Так, за даними work.ua, на початку травня таких вакансій було чи не найбільше – майже 7 тисяч. А вже на початку червня у grc.ua зафіксували зростання пропозиції на 20%.
Найчастіше роботодавці шукають монтажників, вантажників, комплектувальників та пакувальників товарів. У grc.ua кажуть, що попит на працівників робітничих спеціальностей збільшуватиметься, адже дедалі більше компаній починають відновлювати свою діяльність.
Крім того, до найбільш затребуваних спеціалістів входять фахівці зі сфери продажів, ІТ, а також фармацевти, аграрії та будівельники. Щодо останніх, то на початку війни попит на їхні послуги був мінімальний, але завдяки відбудові доріг, інфраструктури та будинків, кількість вакансій зросла, зауважує Березівська.
Найважче знайти роботу у нерухомості, фінансах, страхуванні, юриспруденції, сфері обслуговування (готелі, ресторани, кейтеринг) та освіти. Донедавна у цей перелік входила також автомобільна галузь, але з відновлення роботи заводів на Заході України ситуація покращилася і навіть показала невеликий приріст у порівнянні з довоєнним часом.
Як держава допомагає у пошуку роботи?
За словами директорки Державного центру зайнятості Юлії Жовтяк, з початку року кількість вакансій у базі центру зменшилася втричі, якщо порівнювати з аналогічним періодом 2021 року. На кінець травня там було 22 тис вакансій.
Кількість зареєстрованих безробітних на 10 червня становила 319 тисяч осіб, що на 13% менше ніж на аналогічну дату 2021 року. Це пов’язано зі спадом економічної активності через війну, мобілізацією, виїздом українців за кордон та тимчасовою втратою частини території.
Під час війни Держслужба зайнятості стала більш гнучкою. Наприклад, запустила телеграм-канал, де щодня публікують вакансії зі всієї України. А нещодавно служба почала співпрацювати з найбільшими українськими сайтами з пошуку роботи – work.ua, robota.ua, grc.ua, novarobota.ua та pidbir.com. Це дозволило створити єдину базу з вакансіями.
Знайти роботу в умовах війни: як українцям працевлаштуватись в країнах ЄС
У квітні парламент ухвалив закон, який суттєво спрощує отримання статусу безробітного та отримання фінансової допомоги.
Внутрішньо переміщені особи (ВПО) часто тікали з-під обстрілів залишаючи в будинках навіть документи. Підприємства, де вони працювали, зупинили роботу або відправили всіх у неоплачувані відпустки. Люди офіційно вважаються працевлаштованими і не можуть отримати допомогу по безробіттю.
Їм Державний центр зайнятості надав можливість звільнитися в односторонньому порядку і стати на облік дистанційно. Для цього необхідно в будь-якому центрі зайнятості написати заяву про звільнення на ім’я роботодавця.
За даними Державного центру зайнятості, такою опцію за півтора місяці від початку дії закону скористалися понад 6200 працівників.
Мінімальний розмір допомоги по безробіттю становить 1800 грн, а максимальний під час воєнного стану обмежили до 9750 грн.
Як повідомили у відповідь на запит ЕП у Державному центрі зайнятості, на 10 червня 2022 року послуги служби зайнятості продовжують отримувати 24 тис. осіб з числа ВПО, з них 19 тис. мають статус зареєстрованого безробітного. Допомогу по безробіттю отримують близько 17 тисяч внутрішніх переселенців.
Люди, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях, мають можливість отримувати виплати без відвідування центру зайнятості. Для цього потрібно щомісяця підтверджувати намір перебування у статусі безробітного будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними.
Закон також дозволяє отримання статусу безробітного для тих, хто втратив документи. Інформацію для офіційного оформлення братимуть з реєстрів.
Держава стимулює бізнес брати на роботу ВПО. За працевлаштування кожного переселенця підприємство отримує 6500 грн компенсації. Подати заявку на її отримання можна через Портал Дія.
З початку дії програми роботодавці подали 3000 пакетів документів для отримання компенсації за майже 5000 працевлаштованих ВПО.
Найбільше внутрішніх переселенців в рамках цієї програми працевлаштували у Полтавській (248 роботодавців за 595 ВПО), Львівській (223 роботодавці за 439 ВПО) та Дніпропетровській (190 роботодавців за 426 ВПО) областях. На реалізацію програми уряд виділив 200 млн грн.
Не всім безробітним вдається знайти роботу за фахом, тож Центр зайнятості пропонує навчання для зміни спеціальності. Серед варіантів — як робітничі професії (монтажник, слюсар, токар, ізолювальник, тракторист, коваль ручного ковання), так і професійне навчання для роботи в ІТ.
"Сьогодні це 35 програм, серед яких: QC-тестування, оператор дрона, опанування веб-дизайном та графікою (ArchiCAD, AutoCAD, Autodesk 3ds Max). Безробітні навчаються безкоштовно, витрати на їхню освіту компенсуються за рахунок Фонду загальнообов’язкового соціального страхування на випадок безробіття. Одночасно їм виплачується допомога по безробіттю, компенсуються витрати на проїзд", — повідомили у Державному центрі зайнятості.
Не всі українці повернуться з-за кордону
З початку війни за кордон виїхали 6,6 млн громадян. Переважно – жінки з дітьми. Такі дані наводить Управління верховного комісара ООН у справах біженців. Значна частина – люди працездатного віку.
Як свідчить досвід інших конфліктів на європейському континенті, частина цих людей вже не повертається до своєї країни. І чим довше триватиме війна, тим більшою буде ця цифра.
"У Боснії та Герцеговині воєнні дії тривали з 1992 по 1995 рік. За цей час домівки покинули 2,2 мільйона людей. Через 5 років після закінчення війни 500 тисяч з цих людей або 23% не повернулися додому і проживали за кордоном.
У Косово конфлікт тривав з 1998 по 1999-й. Від початку воєнних дій до травня 1999-го кількість біженців з Косово та внутрішньо переміщених осіб склала 1,5 мільйона. Але до кінця 1999 року 95% з цих людей повернулися додому", – пояснює директор з наукової роботи Growford Institute Тетяна Богдан.
Це підтверджують і результати опитування українських біженців, проведеного компанією 4Service. Після закінчення війни 89% опитаних планували повернутися додому, ще 8% – вагались. Але 67% опитаних допускали, що залишаться, якщо війна затягнеться.
"Як ми вас усіх зберемо?". Чому не всі біженці повернуться в Україну
Після завершення локальних воєн у Європі міжнародні донори та національні уряди впроваджували різні програми, націлені на повернення біженців. Зокрема, мова про транспортні витрати, допомога в пошуку роботи, надання кредитів для започаткування власного бізнесу тощо.
"Програми міжнародних донорів і національних урядів у більшості випадків були досить успішними: вони сприяли успішній реінтеграції мігрантів, що поверталися додому, та збільшували кількість повернень завдяки вбудованим стимулам", – зазначає Богдан.
Які професії будуть актуальними після війни?
В Growford Institute очікують, що після закінчення війни найбільші темпи приросту досягатимуться в галузях, які працюватимуть на відновлення внутрішнього ринку.
Тетяна Богдан вважає, що на першому етапі найбільш активно розвиватимуться і потребуватимуть кадрів сфера будівництва, сільське господарство, виробництво продуктів харчування, гуртова та роздрібна торгівля, сфера логістики, виробництво хімічної продукції, електричного устаткування, меблів.
Але потреба у професіях напряму залежатиме від економічної стратегії України. Експерти сходяться на думці, що в рамках післявоєнного відновлення варто робити акцент на створенні доданої вартості у тих галузях, які вже добре розвинені.
Наприклад, сільське господарство, більша частина продукції якого до війни експортувалася у необробленому вигляді, або сфера ІТ, яка забезпечувала значну частину валютної виручки в країну.
"Аутсорс останні десятиріччя був основою українського ІТ-ринку. Він завжди підтримувався і буде підтримуватись державою. Водночас, потенціал України у виробництві високотехнологічного продукту величезний", – каже заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков.
Після війни ринок праці напряму залежатиме від того, наскільки активно відбудовуватиметься і розвиватиметься економіка. Це також впливатиме на те, скільки українців повернеться в країну.
І тут важливо не повторити помилок інших країн. Наприклад, за словами Тетяни Богдан, у балканських країнах навіть через 5 років після війни 30-40% економічно активного населення залишалися безробітним.
"Головні причини такого стану полягали в системних вадах планів післявоєнної реконструкції, які не передбачали масштабних заходів для рестарту виробничого сектора та відновлення промисловості", – вважає вона.