ua.depositphotos.comДержава запустила "друкарський верстат", але це поки не впливає на ціни. Що буде далі?
Через гостру необхідність у коштах на потреби оборони та підтримки населення влада вимушена вдатися до емісії грошей. Як це впливає на ціни і чого чекати далі.
Воєнний час вимагає неординарних рішень. Особливий креатив державі доводиться проявляти в економічній політиці, адже без роботи економіки неможливо довго підтримувати й обороноздатність.
Для продовження зовнішньоекономічної діяльності держава в екстреному порядку переорієнтувала всю логістику на західні кордони. А для забезпечення стабільності на валютному ринку Національний банк ввів обмеження на зняття готівки заморозив офіційний курс на рівні 29,25 грн за долар.
Такі заходи вживаються, зокрема, для фінансування критично важливих в умовах війни видатків.
Наступним кроком стало поступове увімкнення "друкарського верстата". Вже на першому аукціоні Міністерства фінансів з розміщення військових облігацій Національний банк надрукував 20 млрд грн.
З уроків економічної теорії відомо про наслідки такого рішення: стрімка інфляція та поступове зубожіння населення, доходи якого втрачатимуть купівельну спроможність.
Проте економічна теорія в українських умовах дала збій, і наразі очевидних наслідків для цінової стабільності друк гривні не несе. Принаймні, поки що.
Чи виправданим є запуск "друкарського верстата" та які можливі наслідки для економіки?
Чому Україна ввімкнула "друкарський верстат"
Дефіцит державного бюджету у перші дні війни став найбільшою фінансовою проблемою країни, і масштаби цієї проблеми лише збільшуватимуться. Через це уряду довелося вдатися до неприйнятного у мирні часи інструменту – позик від Національного банку.
Що з державними фінансами та чи вистачить Україні грошей. Роз'яснення
На другий день повномасштабного вторгнення уряд ухвалив постанову, якою передбачив поступовий випуск військових облігацій на суму до 400 млрд грн, які має викупити Національний банк.
Кожна операція з викупу НБУ цінних паперів – це грошова емісія, тобто "друк" грошей. Взамін на державні облігації Нацбанк випускає в обіг гривні, які уряд використовує для проведення необхідних видатків.
На яких умовах уряд позичає в НБУ
Військові облігації для НБУ мають чіткі характеристики: термін їхнього обігу – до 15 років (на відміну від 12-15 місяців по цінним паперам доступним населенню), розмір відсоткової ставки – 11% річних.
Підтримати своїх, щоб не годувати чужих. Як куються фінансові перемоги у війнах
Важливо, що військові облігації, які купує Національний банк по завершенню строку обігу неможливо буде конвертувати в інші зобов'язання уряду. А це означає, що через 15 років Міністерство фінансів повністю викупить всі ці цінні папери в НБУ.
У період з 8 березня, коли відбувся перший аукціон Міністерства фінансів з розміщення військових облігацій, до 28 квітня Національний банк придбав в уряду цінних паперів на 70 млрд грн.
Чому обсяг емісії лише зростатиме
Надалі обсяги прямого фінансування бюджету Національним банком будуть лише збільшуватися.
"У квітні, травні та надалі щомісячна потреба в коштах для закриття розриву між доходами та видатками може досягти 4-6 мільярдів доларів.
Не всі ці кошти можна залучити як міжнародну допомогу чи кредити, тому якийсь відсоток неминуче буде профінансований емісійним шляхом. Це вплине на зростання цін, але цього навряд чи можливо уникнути", – вважає головна економістка Dragon Capital Олена Білан.
Проблеми з фінансуванням бюджету вже проявилися у квітні, коли НБУ тричі "спонсорував" уряд на 50 млрд грн. У березні позичками від центробанку Кабмін скористався лише раз – на 20 млрд грн.
Як пояснили ЕП у самому Нацбанку, зростання обсягів друку гривень для потреб держави, крім іншого, пов'язане ще й з набуттям чинності податкових спрощень для бізнесу та надання йому можливості перевестися на спрощену систему оподаткування.
"Крім того, в березні падіння економіки виявилося найглибшим, що додатково позначилося на надходженнях у квітні. Також зберігалися значні потреби на оборонні, гуманітарні та соціальні цілі", – пояснили в НБУ.
Голова НБУ Кирило Шевченко: Економіка почала пристосовуватися до війни
За підрахунками уряду, потреба України у додаткових коштах на покриття дефіциту бюджету у наступні 3 місяці складатиме 5 млрд дол щомісяця. Ту частину дефіциту, яку не вдасться покрити зовнішніми та внутрішніми позиками НБУ просто "додруковуватиме".
У яких обсягах здійснюватиметься "друк" гривні поки що оцінити дуже складно, проте у самому Нацбанку наголошують, що робитимуть це "лише у випадку критичної необхідності, коли інші способи покриття дефіциту будуть вичерпані".
"Національний банк фінансуватиме лише критичні видатки уряду в обмежених обсягах та лише шляхом купівлі цінних паперів уряду на первинному ринку. Ми також зберігатимемо максимальну прозорість у висвітленні таких операцій", – обіцяв в інтерв’ю ЕП голова НБУ Кирило Шевченко.
Як друк грошей впливає на ціни?
"Будь-яке масивне емісійне фінансування прискорює інфляцію. Україні цього, на жаль, не уникнути", – попереджає заступниця директора Центру економічної стратегії Марія Репко.
Емісія збільшує обсяги грошей в економіці, які не відповідають аналогічному зростанню обсягів вироблених товарів чи наданих послуг. Власне через це і зростає вартість товарів та послуг.
В умовах війни в Україні не лише зростає грошова маса, але й скорочується обсяг вироблених товарів, що ще більше схиляє товарно-грошовий баланс у бік інфляції. Дещо пом’якшує цей ефект те, що більшість українців намагаються скоротити своє споживання та заощаджувати "на чорний день".
Данило Гетманцев: Якщо ти в Чернівцях і аргументуєш несплату податків війною, ми все одно прийдемо за тобою
Ще один канал, через який емісія гривні впливає на інфляцію – курсовий. Однак на цьому напрямку Нацбанк подбав, аби мінімізувати негативний вплив на ціни.
"Якби на валютному ринку погіршилися настрої та очікування, випущені НБУ кошти одразу потрапляли б на нього, і це спровокувало б неконтрольовану девальвацію гривні.
Наразі настрої на валютному ринку спокійні через жорсткі обмеження, тож ризики є контрольованими. Також надлишковий попит на валюту наразі задовольняється через інтервенції НБУ", – зазначає голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук.
Цю думку поділяють і в НБУ, зазначаючи, що фіксація курсу мінімізувала вплив друку гривні на інфляцію.
Чи виправданий запуск "друкарського верстату"?
Попри негативний вплив прямого фінансування видатків Нацбанком на інфляцію, держава все одно йде на цей крок через гостру необхідність у коштах на потреби оборони та підтримки населення під час війни.
"Під час війни участь НБУ у прямому фінансуванні дефіциту бюджету є повністю виправданою, адже податкові надходження різко скоротились, а видатки зросли. Відсутність грошей на проведення видатків може мати катастрофічні наслідки в першу чергу для обороноздатності країни", – нагадує Олена Білан.
Якщо обирати між високою інфляцією, яку спричинить "друк" гривні та відсутністю коштів на оборону країни, то вибір на користь емісії стає очевидним, вважає Віталій Ваврищук.
"Пряме, але водночас обмежене фінансування видатків за рахунок прямого друку грошей – це менше із двох зол. Питання не в тому, чи має НБУ у воєнний час долучатися до фінансування дефіциту бюджету, а в тому, у яких обсягах та як довго. В уряду та НБУ має бути чітке розуміння того, що це тимчасовий механізм, який має бути згорнутим якомога швидше", – додає він.
Зрештою, наразі державі вдається уникати негативних наслідків від емісії гривні, бо переважну масу "надрукованих" грошей з обігу Національний банк вилучає.
Чи впливає "друк" на інфляцію?
Хоча Нацбанк вже "надрукував" 70 млрд грн, очевидного впливу на зростання цін такі дії не мають. Наразі фінансовій системі вдається "поглинати" додаткові гроші, випущені в обіг, тому вони просто не встигають знецінити доходи українців. Це поглинання здійснюється через два основні канали.
По-перше, за допомогою операцій між банками та НБУ.
У війну українські банки увійшли з рекордними прибутками та з великими запасами ліквідних активів. Зароблені гроші банкам потрібно кудись вкладати, аби мати змогу розраховуватися зі своїми вкладниками.
Однак, щойно почалися активні бойові дії, варіантів куди вкласти гроші, видаючи кредити бізнесу чи населенню, у банків майже не лишилося. При тому, що відтік грошей з банківської системи вдалося зупинити у перші тижні війни і надалі вклади українців лише зростали. На 1 квітня вклади збільшилися на 19% порівняно з першим днем війни.
Отримавши додаткові кошти від населення, банкам не залишалося робити нічого іншого, окрім як віддати їх на зберігання НБУ, купуючи депозитні сертифікати. Продаючи їх Нацбанк вилучає гроші з обігу.
Середні щоденні обсяги "чистого" вилучення ліквідності Нацбанком (різниця між коштами, які НБУ залучав від банків через продаж депозитних сертифікатів та виданими НБУ кредитами рефінансування) за перші два місяці війни склали майже 133 млрд грн.
За аналогічний період 2021 року регулятор абсорбував з банківської системи втричі менше ліквідності – лише 47,4 млрд грн на день.
По-друге, гривні вилучаються з обігу через канал валютного ринку.
Хоча Нацбанк і заморозив курс на рівні 29,25 грн за долар ще 24 лютого, проте валютний ринок в Україні продовжує працювати. Щоправда, в обмеженому форматі: торгівля між банками зупинена, однак НБУ продовжує продавати валюту з резервів. Під час кожної операції з продажу валюти банкам НБУ забирає у них гривню, вилучаючи її з обігу.
Загалом від початку активних бойових дій "чистий" продаж Нацбанком валюти становив 1,5 млрд дол та 1,3 млрд євро. Як наслідок, з обігу вийшло близько 85 млрд грн.
"Те, що "друкує" НБУ – це 70 мільярдів гривень від викупу військових облігацій, близько 19 мільярдів сплаченого прибутку (Нацбанку за підсумками 2021 року – ЕП) та видані кредити рефінансування – це майже все абсорбується депозитними сертифікатами та "вилучається" за рахунок продажу Нацбанком валюти", – пояснює асоційований експерт CASE-Україна Євген Дубогриз.
Тобто, поки що "надруковані" НБУ гроші не створюють тиск на інфляцію. Проте так буде не завжди.
По-перше, більші обсяги грошової емісії набагато складніше абсорбувати, а по-друге, з пожвавленням економічної діяльності банки почнуть активніше кредитувати економіку, вивільняючи в обіг інвестовані в депозитні сертифікати гривні.
Ціни зростатимуть, але не через друк гривні
Попри те, що випуск Нацбанком додаткових гривень ще не впливає на інфляцію, ціни в Україні з початком повномасштабного вторгнення відчутно виросли. Ключові причини – дефіцит окремих товарів, проблеми з логістикою, знищення складської інфраструктури та деяких підприємств-виробників.
"Основна причина помітного зростання цін – значне скорочення пропозиції товарів та послуг як через скорочення внутрішнього виробництва, так і через обмежений імпорт. Помітний негативний вплив матиме суттєве подорожчання пального та, відповідно, вартості доставки товарів до кінцевого споживача", – вважає Віталій Ваврищук.
Прогнозувати, можливий рівень інфляції за підсумками року доволі складно, адже це залежить від ходу бойових дій. Опитані ЕП аналітики сходяться на думці, що на кінець року вона складе від 15% до 30%.
У Національному банку, для якого цінова стабільність є ключовим пріоритетом роботи, прогнозують зростання інфляції у 2022 році до 20%. При чому основним драйвером росту цін там називають далеко не грошову емісію, а порушення виробничих та логістичних процесів через військові дії.