Життя поруч з мертвими. Жахи російської окупації на Чернігівщині
У цьому підвалі Микола провів понад місяць, його привели силоміцьНа білій відсирілій стіні шкільного підвалу в селі Ягідне висить грубий календар із позначками червоним олівцем - з 5 березня по 2 квітня. Це період страшної травми для мешканців цього села.
Ягідне, що за 140 км на північний захід від Києва й неподалік від Чернігова, практично межує з російським та білоруським кордонами. Там майже місяць орудували російські солдати.
Увійшовши в село, вони під дулом пістолета вивели з будинків чоловіків, жінок, дітей і тримали їх у підвалі місцевої школи протягом чотирьох тижнів - близько 130 людей набили у кімнату площею приблизно 65 квадратних метрів.
Одним з них був шістдесятирічний Микола Климчук. Він показав нам підвал.
Спустившись короткими сходами, ми відразу відчули запах хвороб і гнилі. У кімнаті було брудно - на підлозі лежали матраци, одяг, взуття і книги, у центрі стояли чотири маленькі ліжечка, а в кутку - посуд.
Микола повів нас у дальній кінець кімнати.
"Це були мої пів метра. Я спав стоячи, - каже він. Його голос зірвався, і він почав плакати. - Я прив'язував себе шарфом до поруччя, щоб не впасти. Так я провів 25 ночей".
Микола каже, що взагалі не міг рухатись через страх наступити на людей. Серед полонених було близько 40-50 дітей. Молодшому - лише два місяці.
Близько 130 людей жили тут понад чотири тижніПочавши штурм Чернігова, російські війська швидко захопили такі села, як Ягідне. Чернігів чинив опір, тому його оточили і бомбили. Противник також зруйнував міст через Десну, яким евакуювали людей і постачали гуманітарну допомогу.
Після невдалого наступу на Київ російські сили відступили. ВВС - одна з перших новинних агенцій, що відвідали Чернігівщину і може розповісти про жахи її окупації і бомбардувань. Ця територія межує з кордоном, тому місцеві хвилюються, що росіяни можуть невдовзі повернутися.
У підвалі була 15-річна Анастасія разом з батьком та бабусею.
"Місця майже не було. Ми жили сидячи, спали сидячи. Якщо це взагалі можна назвати сном", - згадує вона.
У кімнаті не було вентиляції. Вікна забиті.
"При мені тут загинуло 12 людей", - каже Микола.
Життя поруч з мертвими
Більшість з них були людьми похилого віку. Незрозуміло, від чого вони померли, але Микола вважає, що деякі просто задихнулись.
Коли люди помирали, прибрати їхні тіла відразу було не можливо. Російські солдати не дозволяли робити це щодня. А через постійні бої на вулиці - мінометні обстріли, вибухи та стрілянину - це було небезпечно.
Анастасія сильно налякана та постраждала від стресу протягом тижнів в облозіТому дорослі й діти жили поруч з мертвими тілами годинами, а іноді й днями, поки їх не виносили на вулицю.
"Було дуже страшно. Я знала тих, хто загинув, - розповідає Анастасія. - Вони ставилися до нас дуже добре. Мені було так сумно, вони померли без причини".
"За нормальних умов вони б не померли. Путін - воєнний злочинець", - каже Микола.
"У мене почали набрякати ноги. Але я думав, що мушу вижити. Заради доньки і двох онучок".
Людям не дозволяли виходити навіть у туалет, тому вони були змушені користуватись відрами.
"Іноді солдати виводили нас, щоб використати як щит", - згадує Микола.
Людям дозволяли готувати на відкритому вогні надворі двічі на день. У селі було достатньо харчів і криниця з водою.
Один з російських солдатів розповів Миколі, що їм сказали, що вони воюватимуть в Україні лише чотири дні. Цього вистачить, щоб захопити Київ....
Шукають близьких в могилах
3 квітня росіяни залишили Ягідне.
Зараз у селі українські військові, більшість з тих, кого тримали у підвалі, евакуювали до сусідніх районів.
"Я щоночі прокидаюся багато разів. Мені здається, що чую звуки стрілянини. І я налякана біжу до батьків", — каже Анастасія.
Росіяни окупували такі села, як Ягідне, навколо Чернігова, намагаючись взяти місто в облогу, а потім під контроль.
Їм не вдалося увійти в місто, але велика його частина зазнали значних руйнувань. За даними влади, загинули близько 350 мирних жителів.
Чернігів зазнав масованих обстрілівПісля відходу Росії з-під Чернігова померлих ховали волонтери. Одна частина місцевого цвинтаря тепер повністю заповнена свіжими могилами.
Російська авіація, за словами української влади, знищила місцевий футбольний стадіон. У центрі поля видно гігантський кратер, куди впала бомба. Ще одна бомба розтрощила частину трибун, що перетворилися на понівечену купу зламаних пластикових сидінь і металевих поручнів.
Поряд із стадіоном, в історичній будівлі, є дитяча бібліотека. Вона також дуже постраждала.
Коли ми їхали містом, бачили кілька житлових кварталів, які були майже зруйновані.
У Новоселівці, на північ від Чернігова, руйнування видно наскільки бачить око.
Там, де колись стояли будинки, наразі лежать купи каміння й цегли. На одній з доріжок, що веде в житловий район, ми бачили дитячу рожеву зимову куртку, плюшевого ведмедика, слона та шматочки Лего.
Чому нас не попередили?
Жінка з дитиною на велосипедах жестом показали нам йти за ними.
62-річна Ніна Винник та її онук, 10-річний Данило, хотіли показати нам свій дім, у який влучив снаряд. Тепер це суцільна руїна - усе в ньому й навколо знищено.
"Не залишилося нічого", - каже НінаПропустити подкаст і продовжити подкаст
Головна історія тижня, яку пояснюють наші журналісти
Випуски
Кінець подкаст
Донька Ніни, 39-річна Людмила, втратила ногу і наразі в лікарні.
Коли будинок Ніни почали обстрілювати, вони побігли до інших людей, сподіваючись сховатись у їхньому підвалі. Але їх також розбомбили.
"Хтось отримав струс мозку, хтось поранення. Коли ми оговтались, я побачила, що моя дочка кричить: мамо, мамо, у мене немає ноги".
Людмила доповзла до безпечного місця, потім її доправили до лікарні.
"Мені здається, що це якийсь морок. Це не може бути правдою. Чому наш уряд не попередив нас? Чому нас не евакуювали?" - каже Ніна.
У цьому будинку жили чотири покоління сім'ї. "В один момент нічого не залишилось. Я не знаю, де житиму взимку", - скаржиться вона.
Грошей на протез для доньки у неї немає.
На заяви росіян про те, що вони не обстрілюють цивільних, вона реагує бурхливо: "Він [Путін] бреше. У лікарні лежить жінка без ноги. Ось це правда".
"Нехай Путін заплатить за операцію. Нехай Путін відбудує цей будинок. Він так цього хотів, чи не так? Нехай він тепер за все це заплатить".
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!