Росія використовує в Україні касетні боєприпаси. Чому вони такі небезпечні
Внутрішня частина ракети, яка вочевидь містила касетні бомби. 23 березня, ХарківНапад Росії на Україну став грубим порушенням багатьох норм міжнародного права.
Але навіть у війни є правила. Й ті, хто їх не дотримується, скоюють воєнні злочини.
Такі злочини визначені Женевськими конвенціями та низькою міжнародних договорів.
Ці документи забороняють навмисні обстріли мирного населення та цивільної інфраструктури, тортури та зґвалтування, а також застосування певних видів зброї.
Міжнародне гуманітарне право забороняє використовувати зброю, яка завдає надмірних ушкоджень або має невибіркову дію.
До таких засобів ведення війни належать хімічна та біологічна зброя, протипіхотні міни й касетні боєприпаси.
Правозахисні організації мають численні докази використання Росією касетних бомб в Україні, як під час повномасштабного вторгнення, так і в ході війни на Донбасі.
Чому касетні боєприпаси заборонені?
Касетні боєприпаси - це авіабомби, артилерійські снаряди або ракети, які замість одного великого вибухового снаряда містять десятки або навіть сотні менших суббоєприпасів.
Це можуть бути міни або снаряди різного призначення (протитанкові, протипіхотні, запальні, хімічні).
Після запуску касетна бомба або ракета гальмує у заданій точці та розкидає мініснаряди по великій площі - розміром з одне або два футбольних поля. Це дозволяє одній бомбі-носію знищити безліч цілей замість однієї.
Касетні боєприпаси загрожують цивільному населенню з двох причин, пояснює старша дослідниця відділу Human Rights Watch з питань зброї Бонні Догерті.
По-перше, вони вражають широку площу, не відрізняючи солдатів від мирних жителів.
По-друге, не всі мініснаряди вибухають одразу при ударі. До чверті суббоєприпасів можуть залишатися на землі й становити небезпеку цивільному населенню протягом місяців, років або навіть десятиліть після конфлікту.
Деякі мініснаряди мають яскраве забарвлення або виглядають як кульки чи циліндри, приваблюючи дітей. Через невеликий розмір снаряди можуть не помітити фермери, які обробляють поле.
Нерозірвані суббоєприпаси біля міста Євлах в Азербайджані під час другої карабаської війни в жовтні 2020 рокуСаме тому застосування касетних бомб у населених районах вважається тяжким порушенням міжнародного гуманітарного права. Це заборонене конвенцією про касетні боєприпаси 2008 року.
Як і коли Росія застосовувала касетні боєприпаси?
Пропустити подкаст і продовжити подкаст
Головна історія тижня, яку пояснюють наші журналісти
Випуски
Кінець подкаст
Українські правоохоронці з початку повномасштабного вторгнення повідомляли про обстріли касетними боєприпасами у Харківській, Сумській, Київській, Донецькій, Одеській, Херсонській і Миколаївській областях.
Іншими словами - майже у всіх зонах активних бойових дій.
Широке застосування забороненої міжнародними конвенціями зброї підтверджує організація Human Rights Watch.
Вона наводить докази понад десятка випадків використання Росією касетних боєприпасів з моменту нападу на Україну.
Вже у перший день війни правозахисники задокументували удар російських військ біля лікарні у Вугледарі на підконтрольній Україні частині Донецької області.
Балістична ракета серії 9М79 "Точка" доставила касетну боєголовку 9Н123, яка містила 50 суббоєприпасів.
В результаті нападу загинули четверо мирних жителів і ще 10 отримали поранення. Удар пошкодив будівлю лікарні, машину швидкої допомоги та цивільні автомобілі.
Через чотири дні, 28 лютого, російські війська запустили ракети з касетними боєприпасами 9М55К "Смерч" у трьох районах Харкова, з'ясувала Human Rights Watch.
Кожна з цих ракет зазвичай має 72 суббоєприпаси 9N235.
У результаті цих ударів по місту загинули дев'ять цивільних і 37 були поранені, повідомляє у доповіді Верховний комісар ООН.
Відео, яке поширила на своїй сторінці у твіттері організація Amnesty International, показує обстріли Харкова 28 лютого. Ракети, випущені по місту, містили численні суббоєприпаси.
7, 11 і 13 березня російські війська випустили касетні боєприпаси з систем залпового вогню "Смерч" та "Ураган" по Миколаєву. Лише за останній день вбили дев'ять мирних жителів у черзі біля банкомата.
Використання Росією касетних боєприпасів підтверджують і журналісти-розслідувачі Bellingcat.
Використовуючи фото і відео з відкритих ресурсів, а також геодані, вони задокументували обстріли шкіл, лікарень і житлових районів цим видом зброї в Харкові, Одесі й Херсоні.
Bellingcat ідентифікувала типи зброї, що дозволяє з'ясувати, хто її використав, а також місце приземлення снарядів, яке показує, звідки їх могли випустити.
За даними розслідувачів, Росія скинула принаймні одну некеровану касетну авіабомбу та численні ракети, начинені суббоєприпасами.
Організація виявила, що запуск цих ракет здійснено реактивними системами залпового вогню "Торнадо-С", "Смерч" і "Ураган", а також ракетними комплексами "Точка" й "Іскандер".
Корпус російської касетної бомби на блокпосту ЗСУ біля Миколаєва 10 березняЯк стверджує Human Rights Watch, під час війни на Донбасі у 2014-2015 роках касетні боєприпаси використовували обидві сторони конфлікту. Україна заперечувала застосування цієї зброї.
З початку повномасштабного вторгнення Росії правозахисна організація не зафіксувала застосування Україною касетних боєприпасів.
Росія стверджує, що завдає ударів виключно по військових об'єктах високоточною зброєю.
Представник Кремля Дмитро Пєсков відкинув звинувачення у застосуванні вакуумних та касетних бомб російською армією в Україні.
Хто і коли заборонив використання цієї зброї?
"Правило розмежування" міжнародного гуманітарного права вимагає від сторін конфлікту розрізняти цивільних осіб і учасників конфлікту, а також мирні й військові об'єкти.
Використання касетних боєприпасів, принаймні там, де можуть бути мирні жителі, порушує це правило.
Конвенція, яка заборонила використання касетних боєприпасів, почала діяти 2010 року. Її підписали понад 100 країн.
Водночас деякі найбільші виробники касетних боєприпасів та країни з великими запасами цієї зброї відмовилися підписувати конвенцію. Це - США, Росія, Китай, Індія, Пакистан і Бразилія.
За даними Cluster Munition Monitor, підрозділу Міжнародної кампанії із заборони наземних мін, жертвами касетних боєприпасів у всьому світі стали з 1960-х до 2020 року більш ніж 22 тисячі людей.
При чому понад 18 тисяч із них постраждали не від удару снаряду, а від нерозірваних суббоєприпасів.
Сирієць роздивляється залишки кластерної бомби, яка належить російській армії, в житловому районі Ідліба у 2016 роціХочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!