Війна з Росією: від чого залежить наша перемога
Фото: EPA/UPGІнформаційно-психологічні операції російської війни
Інформаційно-психологічні операції (ІпСО) нині на першому плані – вони займають близько 90% усіх дій Росії. При цьому, як і раніше, в активних ІПсО бере участь безпосередньо Путін. Він робить це майже безперервно, розпочавши активність з 2008 року, зокрема, під час Бухарестського саміту, коли він офіційно говорив про територіальні претензії до України. Нині Путін озвучує ультиматуми та власні лінгвістичні заготовки – усе те, що спрямоване налякати, придушити, викликати тривогу та панічні настрої.
Активізація ІПсО розпочалася наприкінці 2021 року та досягла піку у момент оновленого вторгнення – потужними фейками про атаки «з усіх сторін» та про «взяття» різних міст. Серед іншого, варто не забувати: Кремль має не так багато ресурсів для ведення великої війни, як здається у момент, коли ми бачимо або чуємо вибух.
Серед очікуваних заходів ворога найближчими годинами та днями будуть намагання вимкнути електроенергію, зруйнувати інтернет, позбавити населення зв’язку, можливості користуватися банківськими системами, можливості отримувати інформацію шляхом впливів та руйнації звичних каналів інформації. Мета таких сценаріїв – тривога та шок. То ж, варто не втрачати спокій, бо саме це є бажаним результатом, до якого прагне Путін.
Фото: facebook/Служба безпеки УкраїниЗа умов таких подій варто об’єднуватися у групи (родичі, друзі, знайомі), зосереджуватися на спільних діях, при можливості, мати при собі зброю. Серед іншого, не виключені прояви мародерства та бандитизму, які завжди супроводжують бойові дії. Крім того, під прояви мародерства можуть бути замасковані й дії спецгруп, диверсійно-розвідувальних груп противника (вони можуть бути й у цивільному одязі). То ж, варто зберігати спокій, але мати зброю підготовленою.
Власне військова операція
Наразі маємо ситуацію, коли військова операція Росії на цьому етапі війни виходить на перший план. Слід наголосити, що це війна третього покоління – із фронтальними атаками, хай, навіть, з багатьох напрямків. При цьому, варто усвідомлювати, що Кремль жадає саме успішного бліцкрігу, і якщо ув’язне в Україні більш, ніж на тиждень, режиму Путіна може прийти кінець.
Отже, на цей час для майбутнього Української держави головне витримати перший удар ворога та не піддатися панічним настроям.
Наявні та майбутні повітряні (артилерійські, ракетні) удари по військових об’єктах та скупченню військової техніки мають подвійну функцію – вивести з ладу управління військами та озброєнням, намацати слабкі місця військового управління, але ще більше – посіяти хаос і паніку серед населення України. Події біля острову Зміїний – класичний варіант залякування та одночасного тестування потужності опору.
Фото: focus.uaСлід розуміти, що Путіну потрібне населення як людський ресурс для імперії, про яку він мріє. То ж, цивільним людям не буде заподіяна шкода, за виключенням випадкових та помилкових дій російських військ, зокрема, розрахунків конкретних бойових систем. Або ж, окремі атаки на цивільних можуть бути з боку диверсійно-розвідувальних груп, агентів Кремля з тією ж метою – викликати паніку. Саме такий випадок, скоріш за все, мав місце в Умані.
Головне: рішення Путіна йти на Україну може і повинно бути зруйноване – стійкістю, здатністю захищатися та спокійною, позбавленою паніки, поведінкою.
Ключові для майбутнього Української держави будуть перші три дні – саме вдала відсіч першого удару здатна змінити хід подій. Більше того, країни НАТО, які пильно слідкують за перебігом подій, в разі стійкості українських сил оборони точно діятимуть рішуче, в тому числі, будуть готові надати необхідні нам потужні артилерійські системи та засоби ППО.
Дуже важливим буде питання постійного, безперервного зв’язку суспільства з армією – конче необхідно забезпечити сили оборони психологічною підтримкою, а з іншого боку, широко та оперативно транслювати будь-який, навіть невеликий успіх армійців. Як факт відбиття Щастя – з нанесенням відчутного ураження противнику.
Фото: Pravda GerashchenkoНині багато хто вже каже про позиційний успіх ЗСУ та відбиття першої атаки ворога. Водночас, більш потужні атаки ще, скоріш за усе, попереду. Пам’ятаємо, що Путін звик діяти покроковою тактикою: «здійснив атаку – вивчив реакцію світу – пішов далі та глибше».
Висока вірогідність, що серед вагомих заходів ворога найближчими годинами-днями будуть кібер-атаки, терористичні акти та провокації на кордонах. Може відбутися вимкнення електроенергії, руйнування інтернет-мереж, позбавлення зв’язку та можливості отримувати інформацію шляхом впливів та руйнації звичних каналів інформації. Звісно, в разі таких сценаріїв не варто втрачати спокій – тривога та шок є саме тим результатом, до якого прагне Путін.
На жаль, у січні 2022 року влада не дослухалася рекомендацій ЦДАКР щодо активної індивідуальної роботи з найбільш досвідченими представниками резерву. То ж, саме на цій ділянці потрібно надолужувати втрачене. А саме, нині ключова рекомендація для військово-політичного керівництва полягає у негайному масштабному розгортанні роботи з резервом першої і другої черги та посиленням других ешелонів оборони.
Зрозуміло, що першочерговим завданням залучення резерву буде доукомплектування бойових бригад – вони у середньому укомплектовані на 70-75%. Також необхідно терміново до-формувати підрозділи Сил територіальної оборони та мобілізувати їх до бойових дій відпрацюванням бойової злагодженості. Не зайвим буде надання максимальних, виключних можливостей для отримання озброєнь патріотично налаштованим громадянам України – в межах чітко контрольованих формувань ТрО. Йдеться в тому числі про сегментування підрозділів ТрО – їх склад дуже різний, від мисливців до досвідчених спецпризначенців. То ж, було добре формувати різні групи з дещо різними функціями та також відпрацьовувати бойову злагодженість, синхронність і автономність дій.
Фото: Олександр РатушнякПрезидент Зеленський вже заявив про розірвання дипломатичних відносин, і це вірний крок – попри складність у майбутньому вирішувати робочі питання громадян двох країн. Наступним кроком може стати переконання західного світу у необхідності жорстких санкцій щодо Путіна та його найближчого оточення, включно фінансистів режиму. Це шлях до рішучого створення міжнародної антипутінської коаліції. Із відповідною ініціативою має виступити Україна, і це має створювати передумови для визнання у майбутньому Путіна міжнародним злочинцем.
Перша атака РФ продемонструвала, що ворог має справу із підготовленими силами оборони, значною кількістю мотивованого населення, яке не схильне до паніки та істерії. Щит від варварської орди побудувати можна – якщо діяти разом, злагоджено й активно. Триматися – це шлях до перемоги. Тим більше, що й для режиму Путіна наступає момент істини, критичний час, який визначить, зможе вижити режим цього диктатора чи ні.