"Флешбеки з 2014-го". Як на Донбасі зустріли новину про визнання "республік"
Російська Дума схвалила рішення Володимира Путіна про визнання "ЛНР" і "ДНР". Як зустріли цю новину мешканці підконтрольної Києву частини Донбасу?
У Бахмуті, Сєвєродонецьку, Краматорську й Слов'янську війна зовсім поруч, в деяких містах її знову чути.
Визнання Росією самопроголошених республік і заяви їхніх ватажків про те, що територія має бути визнана в рамках Донецької та Луганської областей, створили напругу серед мешканців українського Донбасу.
Про настрої й атмосферу там BBC News Україна розпитала жителів чотирьох міст.
"Краматорськ - це Україна"
Громадська активістка Олександра Папіна розповідає, що вчора коли Путін оголосив про визнання "республік", у місцевих чатах активісти організували стихійний флешмоб.
На площі міста майже о півночі зібралися кілька десятків людей з українськими прапорами. "Це не була акція якоїсь політичної сили, - каже Олександра. - Це було зібрання небайдужих громадян, які хотіла показати, що Краматорськ - це Україна, що Донецьк - це Україна".
Олександра додає, що ця акція була більше для того, щоби усвідомити, що поруч є однодумці, й каже, що "від цього стало легше".
Олександрі та її родині вже довелося тікати від війни - до 2014 року родина мешкала в Горлівці. Хоча Краматорськ лежить за 70 км від фронту й наразі воєнних дій там не чути, спогади про обстріли у 2014 і 2015 роках змушують жінку переживати за своїх близьких.
"Ми пам'ятаємо, як прилітав град у лютому 2015-го, і від цього стає страшно. Ще страшніше, коли діти не вдома. Коли вони у школі або на гуртках, важливо щоб був поруч хтось, хто не буде панікувати й знатиме чітко, як діяти".
Пропустити подкаст і продовжити подкаст
Головна історія тижня, яку пояснюють наші журналісти
Випуски
Кінець подкаст
Олександра не впевнена, що вчителі та адміністрація шкіл отримали вказівки, що робити у разі артилерійського обстрілу. Вона також додає, що у школах її району немає бомбосховищ, а на підвалі в її будинку висить амбарний замок.
Обстановка у самому місті звичайна, зв'язок працює без перебоїв і паніки серед мешканців немає.
Але Олександра зізнається, якщо все піде "за найгіршим сценарієм", їй страшно від думки, що її родині знову доведеться переїжджати й починати все спочатку.
Родина вирішила, що поїде з Краматорська тільки у тому випадку, якщо він "опиниться під окупацією". А якщо будуть обстріли, "ми вивеземо дітей на деякий час, а потім повернемось".
На думку Олександри, щоб Україна не втратила решту Донбасу, крім потужної армії, потрібна освіта й робота зі школами.
"Потрібна комплексна гуманітарна політика, патріотичні заходи, не "шароварщина", а такі, які б показали, що українська культура - це модно, стильно".
"Працюємо, готові до боротьби"
За словами мешканки Слов'янська Наталії Бондаренко, яка працює психологом і очолює фонд для людей старшого віку "Вік щастя", останні події вона та її оточення сприйняли, як "дуже поганий знак".
"Але ми зберігаємо спокій, ми гуртуємось, ми впевнені у нашій армії", - каже жінка.
Вона впевнена, що Україна обов'язково переможе й поверне всі свої території.
Наталія каже, що війни у Слов'янську наразі не чути, але її знайомі в інших містах і селищах області відчули ескалацію конфлікту.
"Звичайно це викликає тривогу, але ми не панікуємо. Працюємо, готові до боротьби", - каже жінка.
"Ми, насамперед моє оточення, будемо боронити свою землю", - додає вона.
Щоби Україна не втратила решту територій Донбасу, потрібно боротися, гуртуватися, опікуватися армією, вважає Наталія.
"Панічні настрої"
Мешканка Бахмута Діана Шароді розповідає, що після того як Росія визнала "ЛНР/ДНР", серед її знайомих і близьких спостерігаються панічні настрої.
"Моя родина й близькі друзі обговорили можливий план від'їзду з Бахмута, якщо буде ескалація", - каже жінка. Вона додає, що частина її друзів вже поїхали з міста.
У місцевих Телеграм-каналах почали писати про закриття деяких магазинів. Хтось скаржиться на перебої зі зв'язком, хтось чув постріли. "Моє оточення вразливе до цієї інформації", - каже Діана.
За її словами, люди бояться, що територія "республік" може розширитися й зачепити ті населені пункти, які досі були підконтрольні Києву. Діана наголошує, що жоден з її знайомих не висловлював бажання приєднатися до Росії.
Однак проблемою залишається те, що на території Донбасу продовжують транслюватися російські канали, як-от "Оплот ТВ" чи "Россия 24". "Люди, насамперед старшого віку, які не мають доступу в інтернет, сприймають цю інформацію", - каже Діана.
"Флешбеки з 2014-го"
В останні дні у Сєвєродонецьку стало відчутно, що воєнні дії відбуваються поблизу, розповідає мешканка міста й співробітниця гуманітарної організації. Вона попросила не називати своє ім'я через побоювання про безпеку.
"Пропадало світло, були перебої з інтернетом, - каже жінка. - Вже вчора люди почали обговорювати, куди виїжджати з міста".
Про настрої у Сєвєродонецьку співрозмовниця BBC впевнено каже, що "приходу Російської Федерації ніхто не очікує".
Події останніх тижнів викликають у неї жваві спогади про 2014 рік, коли вона з родиною була змушена залишити рідний Луганськ. За її словами, люди з її оточення, які тоді переїхали, відчувають зараз "флешбеки".
"Моя родина каже, невже знову кудись їхати, знову тікати, шукати нових друзів, нову школу. Це важко дуже".
Жінка також додає, що вона не впевнена, що у "ЛНР" та "ДНР" багато людей дійсно радіють.
"Там (у Луганську. - Ред.) насправді дуже гнітюча атмосфера, а тут ми почуваємось вільними людьми", - сказала вона.
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!