Економіка рішення: як реагують Україна, Росія і світ на визнання "ЛНР" та "ДНР"
Після того, як російський президент підписав укази про визнання самопроголошених сепаратистських республік Донбасу, рубль став найнестабільнішою валютою світу. А промову, що передувала підписанню указів, назвали "найдорожчою історичною лекцією", - акції провідних російських компаній та банків почали стрімко падати.
Очевидно, цей процес лише пришвидшиться після того, як США та європейські країни оголосять та запровадять санкції проти Росії за дії, які на Заході називають грубим порушенням міжнародного права та суверенітету України.
Утім, звісно, і для української економіки в усьому цьому немає позитиву. Власне, для України проблеми почалися ще до формального рішення Путіна - на тлі кількох місяців ескалації та підтягування російських військ на українському кордоні.
Якою є перша реакція економіки на геополітичні зсуви?
Курс: 29 без копійки
Гривня перетнула поріг у 29 грн за долар - так на визнання "ДНР" та "ЛНР" Росією відреагував валютний ринок.
На початку торгів на міжбанківській валютній біржі гривня послабшала до 29,12 грн за долар. Проте Нацбанк став продавати долари, і курс відкотився до 29 грн. Завершилися торги на рівні 29,05 грн за долар.
Напередодні, у понеділок курс знизився на 17 копійок, зупинившись на позначці 28,59 грн за долар. Офіційний курс на 22 лютого НБУ встановив на рівні 28,48 грн за долар.
У вівторок Нацбанку довелося знизити офіційний курс на 50,31 копійки - до 28,99 грн за долар. Тож до психологічної межі не вистачило 1 копійки. Офіційно.
В обмінних пунктах середній курс, за даними порталу Finance.UA, коливався між 28,68 та 29,23 грн за долар. За спостереженнями експертів, в обмінних пунктах збільшився так званий "спред" - різниця між курсом покупки та продажу валюти, що може свідчити про спекулятивні операції.
До позначки у 29 грн за долар курс вже наближався наприкінці січня цього року, але тоді так і не досяг її. Востаннє вище 29 грн долар коштував у лютому 2015 року - саме тоді, коли були підписані Мінські угоди.
Так само як і тиждень тому учасники ринку називають головними чинниками падіння курсу гривні "знервованість" одних учасників ринку і бажання поспекулювати в інших.
Відмінним є те, що "гнітючий новинний фон" тепер тисне не лише на іноземних, але й на українських учасників ринку, а події відбуваються з надзвичайною швидкістю.
За підрахунками інвестиційної компанії ICU, за минулий тиждень, на який припала перша дата можливого вторгнення Росії, гривня ослабла на 1,2%. При цьому Нацбанк продав зі своїх резервів понад пів мільярда доларів, аби підтримати гривню від більшого падіння.
Загалом від початку цього року гривня "просіла" на 4,1%, а валютні резерви НБУ скоротилися від майже 31 млрд доларів до 29 млрд доларів.
Проте курс гривні і те, скільки коштує його підтримка, є лише верхівкою справжнього айсберга проблем, які Україні принесло геополітичне напруження і загроза повномасштабної війни із Росією.
Закрите небо
Хоча за таких умов - із перспективою повномасштабної війни - знайти кошти в бюджеті нелегко, уряд виділив понад 16 млрд грн на компенсацію страхових ризиків, аби українське небо не зачинялося. Але щодня з'являється інформація про чергову відмову літати в Україну.
Пропустити подкаст і продовжити подкаст
Головна історія тижня, яку пояснюють наші журналісти
Випуски
Кінець подкаст
Впродовж минулого тижня від рейсів до Києва та інших українських міст відмовилися нідерландська KLM, норвезька Norwegian, німецька Lufthansa, австрійська Austrian Airline, швейцарська Swiss, французька Air France, іспанська Vueling та мультинаціональна SAS.
А 22 лютого про скасування нічних рейсів принаймні до кінця лютого заявили і в airBaltic, хоча ще минулого тижня компанія повідомляла про різке зростання попиту.
Втім, коли літаки припиняють літати, поїзди справно ходять, зокрема, і у європейському напрямку, нагадав член правління "Укрзалізниці" Олександр Перцовський.
"У нас навпаки позитивна ситуація. Усі потяги знаходяться на балансі "Укрзалізниці". Є місто польське Перемишль, і воно може слугувати хабом. Звідти є сполучення і з Прагою, і з Берліном, - розповів він на пресконференції. - Якщо хтось десь застрягає через відсутність авіасполучення, ми закликаємо скористатися залізничним сполученням".
Business as usual
Майже 90% компаній продовжують працювати у звичайному режимі, - повідомили результати опитування у Європейській Бізнес Асоціації, яка об'єднує понад 1000 українських та міжнародних компаній.
"Поки весь світ пильно спостерігає за розвитком подій в Україні, український бізнес та суспільство демонструють неабияку витримку на тлі агресії з боку Росії", - йдеться у заяві EBA.
За результатами оперативного опитування, 70% компаній мають плани "Б" щодо дій у надзвичайних ситуаціях. 15% повідомляють про готовність до релокації, однак наразі залишаються в Україні та продовжують слідкувати за перебігом подій.
Третина керівників запровадила можливість віддаленої роботи для працівників, враховуючи нові загрози, кажуть в EBA, але зауважують, що до такого режиму близько половини компаній-членів організації перейшли ще з початком пандемії.
"Тільки 3% керівників бізнесів повідомили про виїзд за кордон, інші 11% - про від'їзд їхніх родин, втім деякі зробили це на вимогу головних офісів компаній", - зазначають в EBA.
Скільки все це коштує
Для стабілізації української економіки вже потрібно щонайменше 4-5 млрд грн, нещодавно заявив президент Зеленський іноземним журналістам. І натякнув, що чекає допомоги Заходу і в цьому.
В Офісі президента підрахували, що кожен місяць загрози ескалації з Росією коштував Україні від 2 до 3 млрд грн.
"Ми бачимо, що безповоротні втрати становлять у такій стресовій ситуації як зараз 2-3 млрд доларів на місяць. Це і зупинені інвестиції, і додаткова інфляція, втрати у туристичній сфері, скорочення авіаперевезень", - заявив РБК заступник голови ОП Ростислав Шурма.
Крім цього, є ще й спекулятивний тиск на валютний ринок, який в ОП оцінюють у 1,5-2 млрд доларів. Звідси й оцінки потрібної фінансової "подушки безпеки" - до 5 млрд доларів.
Очікується, що віртуальна місія МВФ має розпочати переговори з Києвом щодо виділення чергової порції позики 23 лютого.
ЄС вже погодив надання Україні фінансової допомоги у 1,2 млрд євро.
У заяві з цього приводу Рада ЄС пояснила швидке виділення допомоги "постійними загрозами безпеці, що вже викликали значний відтік капіталу" з України.
Проте і тут не все так просто. Першу частину допомоги у 600 млн євро Україна отримає після того, як погодить із ЄС Меморандум про взаєморозуміння, в якому будуть визначені структурні реформи, які Україна має здійснити, щоб отримати другу порцію. Також доведеться виконати й усі зобов'язання, що їх Київ брав перед МВФ.
Крім позики на 1,2 млрд євро, ЄС планує виділити Україні 120 млн євро грантових коштів на проєкти, спрямовані на підтримку стійкості країни.
Нафта росте, індекси падають
Що стосується світу, то першою майже миттєвою реакцією на підписання президентом Путіним указів про визнання незалежності "ДНР" та "ЛНР" стало зростання цін на нафту. Причина проста: Росія є одним із світових лідерів у видобутку та експорті нафти (так само як і газу).
Власне, у світі нафти Росія є на другому місці, поступаючись лише Саудівській Аравії. Саме Росія дає кожен десятий барель нафти у світі. Втрата російських поставок - з тих чи інших причин, наприклад, санкцій - відіб'ється на всьому світовому ринку.
22 лютого ціна бареля нафти марки Brent досягла 97,65 долара - це найвищий рівень від 2015 року.
Експерти очікують, що з ескалацією конфлікту та можливим застосуванням санкцій проти Росії, нафта подорожчає до 100 доларів за барель - і це буде далеко не межа.
Дорожчає і газ - європейські ф'ючерси вже подорожчали на 10% до 900 доларів за куб. Проте після того, як канцлер Німеччини Олаф Шульц заявив, що країна призупиняє сертифікацію Північного потоку-2, член Радбезу Росії, який колись обіймав і посаду президента, і прем'єра, Дмитро Медведєв пригрозив Європі газом "по 2000 євро".
"Ласкаво просимо в новий світ, у якому вже скоро європейці будуть платити 2000 євро за тисячу кубів газу!", - написав Дмитро Медведєв у Twitter.
Втім, такої ціни газ у Європі вже сягав восени минулого року, коли європейські сховища виявилися напівпорожніми через обмеження Росією спотових поставок і транзиту через Україну.
Тож не дивно, що після останніх новин про рішення російського президента провідні біржі світу відкриваються із падіння індексів - S&P 500 втратив 1,4%, Nasdaq - 1,9%, Euro Stoxx 50 - 1,1%.
А що там у росіян?
Тепер рубль став найнестабільнішою валютою у світіКурс рубля до долара подолав позначку 80 рублів. Ще напередодні долар коштував майже на 2 рублі менше. Прикметно, що, за винятком пандемічного піку в березні 2020 року, волатильність, тобто нестабільність курсу рубля не перевищувала 30% з лютого 2015 року.
У Bloomberg зазначають, що з такими змінами в курсі, рубль став найнестабільнішою валютою у світі, обігнавши турецьку ліру.
Російський фондовий ринок у перші хвилини роботи впав на 5,44%, згодом падіння перевищило 8%.
Падають акції газових, нафтових компаній, промислових підприємств, банків.
Акції "Газпрому" подешевшали на 9,2%, "МТС" - на 9%, Сбербанку - на 6%, "ЛУКОЙЛа" - на 5,2%, "Русала" - на 4,4%, ВТБ - на 4 ,1%, "Яндекса" - на 3,6%, "Аерофлоту" - на 2,6%.
І це на додачу до рекордного падіння напередодні. 21 лютого акції російського "Сбербанку" впали на понад 25%, "Газпрому" - на понад 20%, "Лукойлу" - на понад 13%.
Загалом від початку лютого російський фондовий ринок втратив понад 20% своєї вартості.
Оглядачі називають рішення Путіна щодо самопроголошених республік Донбасу та його промову перед цим - "найдорожчою історичною лекцією" в історії.
Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!