ФОТО ЮРІЙ ТАНЧИНМіжнародні авіакомпанії залишають повітряний простір України. Що далі?
Загострення ситуації навколо можливого вторгнення Росії змусило світові авіакомпанії вивести з України свої літаки. Хто залишився та чи вистачить суден для забезпечення повноцінного авіасполучення?
Напередодні міністр інфраструктури Олександр Кубраков наголосив, що паніка на ринку авіаперевезень України виникла через інформаційне загострення, а не через наявність реальних загроз польотів.
Однак самого лише інформаційного нагнітання виявилось достатньо, щоб за минулий тиждень низка західних авіакомпаній скасувала свої рейси до Києва та інших українських міст. Серед них нідерландська KLM, норвезька Norwegian, німецька Lufthansa, австрійська Austrian Airline, швейцарська Swiss, французька Air France, іспанська Vueling та мультинаціональна SAS.
Всі вони свої рішення пояснюють військовою напругою та загрозою російського вторгнення. Список іноземних перевізників, які відмовились літати в Україну, може стати ще більшим, враховуючи рішення Росії про визнання фейкових республік Донбасу.
Тим часом українські авіакомпанії, на вимогу власників літаків, змушені були вивести частину суден з повітряного простору України, відправивши їх закордон.
Щоб зберегти авіаційне сполучення зі світом уряду, а разом з ним і авіаперевізникам, доводилось домовлятись зі страховими компаніями та повертати частину літаків до українського авіапростору на особливих умовах.
Для цього Кабмін виділив 16,6 мільярда гривень на компенсацію страхових ризиків, однак навіть ці заходи не здатні повністю заспокоїти ринок. Рейси західних авіакомпаній вже взяли на себе українські перевізники.
З якими втратами пройде період турбулентності галузь авіаперевезень та чи зможуть українські компанії замінити на рейсах західних операторів?
Західні авіакомпанії зупиняють польоти
На початку інформаційного загострення британські компанії призупинили страхування літаків, які перебувають на балансі в українських перевізників, посилаючись на воєнну загрозу. Літаки ж західних компаній від цього постраждали значно менше.
Це означає, що проблема зі страхуванням – не єдина причина відмови від польотів в українському авіапросторі. Офіційне формулювання відмови західних компаній від рейсів в Україну – турбота про безпеку.
При цьому офіційного попередження про небезпеку польотів над Україною не видали ані українські, ані закордонні регулятори. Тобто, авіакомпанії самотужки зважують можливі ризики та приймають рішення не літати за певним маршрутом.
Чому ж тоді одні компанії повністю припиняють свою діяльність, а інші – продовжують працювати "поки не полетять ракети"?
Річ у тім, що деякі західні авіакомпанії працюють з українськими за інтерлайн-договором. Експерти вважають, що питання безпеки для них – це зручний привід, щоб відмовитись від збиткових маршрутів.
Що таке інтерлайн? Припустимо, є умовний маршрут Київ – Париж – Ріо-де-Жанейро. Щоб стимулювати пасажирів літати цим рейсом, компанії кооперуються та роблять бурхливий трафік для меншого очікування в аеропортах.
Наприклад, щодня з Києва до Парижу летить п’ять літаків. Три – української компанії і два – французької. Таким чином до Парижу звозять пасажирів, щоб потім французька компанія відправила їх до Бразилії і назад.
В стабільній ситуації це працює взаємовигідно. Обидві компанії заробляють на потоці пасажирів, які користуються вигідним та зручним рейсом з трьох ланок, що вони створили спільними зусиллями.
"Однак зараз в авіаперевезеннях "низький сезон" – взимку пасажиропотік значно менший, ніж в літні місяці. На це накладаються високі ціни на нафту, загальносвітове зменшення поїздок на тлі коронакризи та зменшення пасажиропотоку до України у зв’язку з політичним напруженням. Через це багато рейсів стали збитковими", – пояснює ЕП один із співрозмовників з авіагалузі.
За його словами, зараз західні компанії відмовляються від польотів до України, бо хочуть уникнути збиткових рейсів в інтерлайн-маршрутах, а питання безпеки використовують як привід.
"Західні компанії зароблятимуть на "своїх" рейсах, а на "чужих" зазнаватимуть збитки. Наприклад, тепер умовній французькій компанії набагато вигідніше літати лише у Бразилію, а збиткові рейси до Парижу залишити українським перевізникам, які їх замінять в "кризовій" ситуації", – сказав він.
Рейсами, які звільнили західні компанії, тепер літають вітчизняні перевізники. В Мінінфраструктури переконують, що завдяки цьому кардинально в українських авіаперевезеннях нічого не змінилось.
На противагу компаніям, які припиняють роботу в Україні, є інші іноземні перевізники, які намагаються триматись до останнього на ринку, бо він для них є стратегічним. Навіть тимчасова втрата ринку для них буде економічно невигідною, а тому питання безпеки стоїть не настільки гостро.
Раніше прибуток окремих лоукостерів тримався на перевезеннях туристів та заробітчан у різних пропорціях. Після пандемії ж туристів у всьому світі стало значно менше, а отже вони зацікавлені у збереженні ринків з великим рівнем трудової міграції, до яких відноситься й український.
Чи вистачить Україні літаків
За даними видання Avianews, вимоги власників літаків вивести повітряні судна з України призвели до того, що авіапарк вітчизняних перевізників скоротився на 14 літаків.
Найбільше постраждав маленький перевізник Bees Airline, який тимчасово втратив усі чотири свої літаки. Для перевезення пасажирів компанія поки залучає інших операторів.
На 18 лютого активний флот МАУ – 12 літаків, SkyUp – 7 літаків, Windrose – 8 літаків, Azur Air – 10 літаків. Деякі з них роблять по 4-6 рейсів на день, щоб галузь працювала в штатному режимі.
"Оскільки зараз українські компанії вже здатні закривати потреби ринку, то їхнього потенціалу має вистачити і надалі", – сказав у коментарі ЕП авіаексперт Богдан Долінце.
Це зовсім не означає, що українські авіаперевізники зараз отримуватимуть надприбутки, і все найскладніше залишиться позаду. Літаки найбільших українських операторів досі перебувають у лізингу, і власники суден можуть знову вимагати вивести їх з країни у випадку загострення ситуації.
Наприклад, SkyUp отримала можливість користуватись літаками за умови щоденної ревізії домовленостей зі страховою компанією. Це означає, що в один день страховики можуть припинити страхування військових ризиків, якщо вважатимуть ситуацію в Україні загрозливою.
Авіакомпанії змушені працювати з огляду на такий сценарій.
"Авіаційний бізнес вимагає довгострокового горизонту планування. Якщо перевізники плануватимуть свої дії в розрізі лише кількох днів, це збільшує вартість роботи компанії та ускладнює її діяльність.
Фактично перевізники перебувають в таких умовах, у яких вони були весною 2020-го року перед локдаунами, коли ніхто не розумів, як довго триватиме зупинка авіаруху. Через те, що компанії в умовах нестабільності не могли оптимізувати роботу, кожного дня вони втрачали десятки мільйонів доларів", – сказав у коментарі ЕП Богдан Долінце.
За даними джерела ЕП у галузі авіастрахування, ставки на страхування воєнних ризиків уже зросли для всіх перевізників. Незважаючи на можливість літати на особливих умовах, ситуація в Україні вважається небезпечною, а тому власникам суден доведеться сплачувати страховим компаніям премію за ризик.
Зростання вартості страхування може бути різним, залежно від умов та конкретної компанії. Рано чи пізно це позначиться на вартості авіаквитків, однак маловірогідно, що в короткостроковій перспективі мова йтиме про значні суми.
Наскільки ефективні заходи уряду
На позачерговому засіданні 13 лютого Кабінет міністрів видав розпорядження про виділення 16,6 млрд грн на гарантування безпеки польотів в Україні для страхових, лізингових компаній та авіаперевізників.
Ці гарантії стосуються 23 суден українських авіакомпаній, які опинились під загрозою припинення страхування та виведення з України.
Ефективність урядових заходів можна оцінити за двома критеріями. Перший – це кількість "врятованих" літаків. Другий – сьогоднішній загальний стан галузі.
Потенціалу вже наявних літаків зараз цілком достатньо, щоб забезпечити стабільну роботу галузі без значних змін на ринку.
Ключові аеропорти працюють у штатному режимі і надалі все визначатиме ступінь ескалації з Росією, утім Москва робить все можливе, щоб військова загроза стала ще більш реальною.