Мінські угоди летять у прірву. Що це означає для України
Увечері 21 лютого Володимир Путін у прямому ефірі підписав указ про визнання незалежності самопроголошених "ДНР" та "ЛНР", фактично, порушивши Мінські угоди, у яких ідеться про територіальну цілісність України і план повернення "республік" до її складу.
За кілька годин до цього Рада безпеки РФ підтримала доцільність такого визнання, звинувативши Україну у невиконанні Мінських угод і тривалому "геноциді" жителів ОРДЛО.
У той самий час в Україні впродовж тривалого часу, а надто на тлі посилення загрози військового вторгнення Росії на українську територію і закликів про визнання незалежності "республік", лунали вимоги до влади вийти з мінського процесу.
Мінські угоди критикують в Україні з часу підписання документів у 2014-2015 роках. Прихильники виходу з мінського процесу вважають, що оскільки Росія останнім часом демонструє неповагу до суверенітету України, саме зараз був найкращий момент піти на такі рішення.
Визнання Росією незалежності "ДНР" та "ЛНР" дає Україні ще одну серйозну підставу для того, щоб "поховати" Мінські угоди і шукати альтернативні майданчики для подолання кризи на Донбасі.
Однак чи не призведе відмова від "Мінська" до ще більшого загострення ситуації?
Аргументи прихильників
"Росія робить все, що руйнує логіку Мінських домовленостей. Визнання незалежності "ДНР" і "ЛНР" суперечать положенням Мінських угод, оскільки ідеться про визнання незалежними суб'єктами суверенних територій України", - наголошує член парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони Сергій Рахманін.
Прихильники відмови від Мінських угод нагадують, що Україна підписувала їх під тиском Кремля, вимушено, після входження російських військ на території Донецької і Луганської областей, кількох трагічних поразок української армії і через загрозу широкомасштабного наступу проросійських сепаратистських сил за підтримки РФ.
"Мінські домовленості, що були укладені під тиском Путіна, суперечать Конституції України, нормам міжнародного права, статутові ООН, адже були укладені під тиском. До того ж під цими актами немає юридично сильного підпису, вони не ратифікувалися Верховною Радою - тобто не є конституційними", - вважає колишній представник України у робочій підгрупі з політичних питань тристоронньої контактної групи у Мінську у 2019 році Роман Безсмертний.
Росія отримала повний контроль над "ДНР" та "ЛНР", кажуть експертиГолова громадської мережі "Опора", представниця України у політичній підгрупі ТКГ у 2016-2018 роках Ольга Айвазовська наголошує, що коли підписували мінські домовленості, політичні, економічні і безпекові реалії були зовсім іншими, аніж є зараз.
"На сьогодні ж Росія по факту контролює ці території", - наголошує вона в інтерв'ю ВВС News Україна.
Одним із доказів експерти називають масову паспортизацію жителів сепаратистських "республік". За різними даними, від 700 до 800 тис мешканців ОРДЛО отримали російські паспорти, за загальної чисельності жителів неконтрольованих Києвом територій близько 1,2 мільйона.
Росія називає паспортизацію "гуманітарною місією", але, каже Ольга Айвазовська, "РФ, фактично отримала юрисдикцію над цими громадянами і вважає, що має зобов'язання і повноваження представляти і захищати їхні інтереси на будь-якій території".
Президент Росії запровадив спрощену процедуру отримання російського громадянства для жителів "ДНР" та "ЛНР" навесні 2019 рокуПропустити подкаст і продовжити подкаст
Головна історія тижня, яку пояснюють наші журналісти
Випуски
Кінець подкаст
"Росія ввела окуповані території Донецької і Луганської областей в рублеву зону, надала доступ підприємствам, які функціонують на території "ДНР" і "ЛНР", до державного замовлення РФ. Усе це - зазіхання на економічний суверенітет України", - наголошує Рахманін.
Про руйнування російською стороною "Мінська" такими діями каже також радник голови офісу президента Михайло Подоляк. До цього переліку він додає "підпорядкування окупаційних структур адміністративним і спецслужбістським органам Росії, блокування роботи контрольно-пропускних пунктів з боку ОРДЛО".
"Складається враження, що російська сторона використовує мінські документи виключно з пропагандистською метою і для тиску на Україну на основі окремих політичних пунктів "Мінська". Така поведінка російської сторони вже поставила мінський процес під серйозну і очевидну для всіх загрозу, яка зростає щотижня", - сказав Михайло Подоляк у коментарі ВВС News Україна за кілька годин до того, як Радбез РФ ухвалив рішення про визнання незалежності сепаратистських "республік".
Ідея не нова
Про можливу відмову від Мінських угод час від часу говорили не лише експерти і політики, але й представники влади.
Зокрема, посол України у Великій Британії Вадим Пристайко, перебуваючи на посаді міністра закордонних справ, у листопаді 2019 року, заявляв: "Це можливо. Якщо ми побачимо, що цей процес йде безкінечно".
У 2015 році Володимир Путін, Ангела Меркель, Франсуа Олланд та Петро Порошенко підписали декларацію на підтримку "комплексу заходів щодо виконання мінських угод"."Для нас Мінськ - не самоцінність. Самоцінність - наше виживання як нації. І якщо ми побачимо, що вони (Мінські угоди. - Ред.) не спрацьовують, і це веде нас в постійне затягування безкінечного процесу, то рано чи пізно буде прийняте рішення про вихід з мінського процесу", - казав Вадим Пристайко в інтерв'ю ВВС News Україна.
Як вважає Сергій Рахманін, у 2019 році Володимир Зеленський мав шанс відмовитися від цих угод і започаткувати альтернативний план, залучивши Захід. Однак, каже депутат, президент "ще більше втягувався у мінський процес".
Від представників влади в останні дні лунали заяви про те, що у разі, як влада Росії визнає незалежність "республік", Київ матиме повне право вийти з мінського процесу. Зокрема, лідер фракції "Слуга народу" Давид Арахамія після заклику Держдуми до президента Росії не виключав цього.
"Це б фактично був для нас вихід, тому що ми б бачили, що Росія сама вийшла (з Мінських угод - Ред.) і тоді ми маємо фактично юридичне право йти у якісь інші конструкції", - наголошував він.
В Офісі президента Зеленського постійно критикують Мінські угоди, підписані попередником Петром Порошенком.
Неофіційно там кажуть, що змінити ситуацію з цими домовленостями важко, вони з самого початку поставили Україну у вкрай невигідне становище. Тож дії Росії з визнання ОРДЛО можуть дати українській владі додаткові шанси для маневру.
Застереження
В самій Росії постійно заявляють, що саме Україна не виконує домовленостей, які Москва називає безальтернативним планом мирного врегулювання на Донбасі. Такі ж заяви лунали і на засіданні Радбезу РФ 21 лютого.
На запитання Володимира Путіна про те, як триває мінський переговорний процес, заступник голови адміністрації президента і спецпредставник Росії на переговорах у "нормандському" форматі Дмитро Козак заявив, що із 2015 року він перебуває "на нульовій позначці".
Учасники засідання звинувачували Київ у саботажі Мінських угод. Найбільше критики було спрямовано на небажання України вести прямі переговори з "республіками".
Кремль не вважає Росію стороною конфлікту і вимагає від Києва вести прямі переговори із лідерами сепаратистівРосія, постійно закликаючи Київ до прямих переговорів з лідерами сепаратистів, продовжує наполягати на тому, що ідеться про внутрішній конфлікт в Україні.
Прямі переговори, а також різне бачення Києвом і Москвою послідовності виконання політичних і безпекових пунктів Мінських угод, стали причиною, через яку мирне врегулювання було заморожене.
Однак в цих документах є і низка чинників, які вигідні Києву.
Передусім, це визнання в угодах територіальної цілісності України. Володимир Зеленський на безпековій конференції у Мюнхені 19 лютого назвав її "фундаментом" Мінських угод.
"Україна послідовно виконує нормандські домовленості та мінські. Їхній фундамент - беззаперечне визнання територіальної цілісності й незалежності нашої держави", - наголошував президент.
Хоча і великий Договір про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною і Росією, і Будапештський меморандум теж гарантували територіальну цілісність України, яку Росія порушила, "Мінськ" важливий для влади тому, що на них ґрунтуються санкції проти Росії.
Проте ті, хто вважає відмову від "Мінська" необхідною, вважають, що санкції цілком можуть запроваджуватися на підставі чинних норм міжнародного права, які стосуються порушення територіальної цілісності і суверенітету країни, у рамках альтернативних форматів.
Але проблема у тому, що альтернативи немає.
"За понад сім років після Мінських угод жодного альтернативного плану не написали. Якби була альтернатива, ці угоди поступово були б поховані", - вважає Сергій Рахманін.
Проте, радник голови ОПУ Михайло Подоляк запевняє, що "Україна вже представила пропозиції щодо дій і оновлені драфти документів, обумовлені "Мінськом".
"Звичайно, ми зацікавлені в тому, щоб пройти до чесного миру через рамки Мінських угод. Про це українська сторона завжди говорить достатньо відверто. Якщо ж російська сторона остаточно зламає мінський процес, це природно призведе до вкрай серйозних наслідків для Росії", - сказав він у коментарі ВВС News Україна.
Нові формати і альтернативи
Директор Інституту зовнішньополітичних досліджень Григорій Перепелиця каже, що "допоки ми будемо говорити, що альтернативи Мінським угодам немає, бойові дії продовжуватимуться".
"Миру через Мінські угоди Україна не досягне. З допомогою цих угод можна лише досягти зменшення інтенсивності бойових дій, по суті, "гібридного миру", як це й відбувалося впродовж цих років", - каже директор Інституту зовнішньополітичних досліджень.
Як, вважає Сергій Рахманін, спочатку треба показати партнерам, якою має бути альтернатива і започаткувати новий формат переговорів.
"Не треба домовлятися з Путіним, треба прописати план, показати механізм застосування санкцій, переконати партнерів, створити таким чином умовну коаліцію. А Путіна поставити перед фактом. Звісно, це треба було робити раніше, але й зараз ще не пізно. І паралельно виходити з Мінського процесу", - каже Сергій Рахманін.
Пошуки миру - це не лише мінські угоди, заявив Володимир ЗеленськийВодночас президент Володимир Зеленський у виступі на Мюнхенській безпековій конференції минулої суботи оголосив про альтернативні шляхи досягнення миру.
Сказавши про те, що Україна неухильно дотримується мінських угод, Зеленський водночас наголосив: "Але це не означає, що пошуки миру обмежені виключно мінськими угодами".
"Ми готові шукати ключ до закінчення війни в усіх можливих форматах і майданчиках: Париж, Берлін, Мінськ. Стамбул, Женева, Брюссель, Нью-Йорк, Пекін - мені не важливо, у якій точці світу домовлятися про мир в Україні. Не важливо, за участю чотирьох країн, семи чи ста, головне, щоб серед них були Україна та Росія", - заявив він.
Президент також ініціював проведення консультацій у межах Будапештського меморандуму і закликав у найближчі тижні скликати саміт держав - постійних членів Радбезу ООН за участі України, Німеччини та Туреччини, як він сказав, "з метою розв'язання безпекових викликів у Європі і напрацювання нових, дієвих безпекових гарантій для України".
Будапештський меморандум - юридичний акт, який набув чинності з моменту підписання у 1994 році. Але Росія його не виконує, переконані в УкраїніНатомість Роман Безсмертний вважає, що влада має якнайшвидше розпочати консультації з Вашингтоном, Парижем і Берліном про припинення роботи представників України в ТКГ, про припинення діяльності самої ТКГ і діяльності нормандського формату, а всі дискусії перенести до ОБСЄ.
"Якщо Росія хоче вести якісь розмови на цю тему, їх треба вести у складі ОБСЄ. Бо це та організація, яка після укладання Гельсінського заключного акту уповноважена - як організаційний механізм - забезпечувати співробітництво і безпеку в Європі", - пише Роман Безсмертний у колонці для "Нового времени".
Однак, Ольга Айвазовська каже, що останні події на прифронтовій території, використання великокаліберної зброї, обстріли мирних об'єктів свідчать про те, що наразі не йдеться про документи і протоколи, підписані у Мінську.
"На жаль, ми - швидше - перебуваємо на етапі мілітарного розвитку ситуації", - констатує вона.
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!