Курс гривні: що відбувається зараз і що з ним буде
14 лютого стало першим робочим днем після надзвичайно тривожного кінця минулого тижня, коли західні партнери України, передусім США, попередили, що напад Росії може статися вже цього тижня.
Хоча весь минулий тиждень Нацбанк викуповував валюту на ринку - понад 250 млн доларів, - що свідчило про міцні позиції гривні, на понеділок він понизив курс на 20 копійок і встановив його на рівні у 28,03 грн за долар.
Упродовж понеділка Нацбанку вже довелося продавати долари, аби підтримати гривню. А офіційний курс знизився ще на 50 копійок - до 28,53 грн за долар.
У банках та обмінних пунктах 14 лютого гривня подешевшала ще більше - приблизно на 60 копійок. За даними порталу Minfin, середній курс обміну в банках становив від 28,1 до 28,85 грн за долар.
Проте оглядачі зазначають, що, на відміну від попередніх криз, особливих черг до обмінників немає. А дехто з охочих скористатися високим курсом долара і обміняти його, не змогли цього зробити, бо не було гривні.
А отже, можна припустити, що у черговому зниженні курсу більше психологічних причин, ніж економічних чинників. Хоча і вони є.
І, звісно, все залежатиме від того, чи піде Росія на повномасштабну агресію проти України.
"Нервова реакція" у "специфічний тиждень"
Пропустити подкаст і продовжити подкаст
Головна історія тижня, яку пояснюють наші журналісти
Випуски
Кінець подкаст
Наразі ґрунтовних економічних підстав для обвалу курсу гривні немає, вважає директор економічних і соціальних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.
"Це підтверджується тим, що після попереднього сплеску гривня повернулася до відносно стабільного курсу", - каже він.
За словами економіста, коли Нацбанк викуповує валюту на ринку, як це було минулого тижня, це може свідчити про міцність гривні. Водночас Юрчишин наголошує, що попереду - специфічний тиждень з огляду на новини.
"Зараз негативні очікування мають не економічний і навіть не політичний, а радше психологічний характер", - вважає директор економічних програм Центру Разумкова.
"Очевидно, що зараз причиною девальвації є паніка", - погоджується і директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.
"Зрозуміло, що витоки у західних ЗМІ не могли не призвести до нервової реакції, - пояснює економіст. - Крім того, виїзд з України громадян інших країн та окремих українців теж міг збільшити пропозицію гривні та попит на валюту".
Якщо ж дивитися на суто економічні чинники, то, як зазначає Гліб Вишлінський, "поступово збільшується попит на валюту з боку "Нафтогазу", але він перекривається рекордними надходженнями від експорту врожаю".
"Це не дозволяє говорити про посилення гривні до 26 грн за долар, але і помітного послаблення це давати не має".
Він також звертає увагу, що в Росії тривожні новини також послабили ринки та курс рубля, "хоча ніхто не говорив про бомбардування Москви".
Стежити за "спредом"
Про психологічний тиск на гривню через загрозу вторгнення каже і економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Василь Поворозник.
"Якщо стежити за курсом гривні впродовж останнього місяця-півтора, то видно, що цей чинник постійно впливав, але минулого тижня курс вже начебто заспокоївся. Проте у п'ятницю ввечері (11 лютого - Ред.) думаю, усі українці читали новини, і у понеділок "гострі" настрої знову посилилися", - пояснює експерт.
І додає, що зараз Нацбанк досить успішно протистоїть тиску, продаючи валюту з резервів, які нині складають близько 29 млрд доларів.
"За січень резерви скоротилися на 1,6 млрд доларів. Це опосередковано каже нам, якою є ціна утримання гривні", - пояснює економіст.
Крім валютних резервів та готовності НБУ підтримувати гривню, на її користь грають і рекордні - понад 15 млрд доларів - перекази грошей від трудових мігрантів, а також непогані прибутки аграрних експортерів від торішнього врожаю.
Разом із тим, за словами Василя Поворозника, на гривню і надалі "тисне" втеча іноземних інвесторів, які виводять свої кошти у валюті.
Економіст також радить звернути увагу на зростання "спреду", тобто різниці між курсом покупки та продажу валюти.
"Це свідчить одночасно про панічні та спекулятивні настрої. Це означає, що хтось хоче трохи заробити на паніці", - пояснює експерт CASE Україна.
Що далі?
Подекуди 14 лютого за долар хотіли навіть і 29 гривеньОскільки нині на ринку працює переважно психологія, яку "врахувати дуже важко", прогнозувати щось складно, каже Василь Поворозник.
Гліб Вишлінський вважає, що навіть за найкращого сценарію розвитку подій на приплив іноземного капіталу цьогоріч Україні краще не розраховувати.
На його думку, ключовими будуть нинішній тиждень та тиждень після завершення Олімпіади.
"На цей період резервів для стабілізації курсу вистачить, адже у цю кризу Україна увійшла з великими резервами, які перевищували рекомендований МВФ рівень стійкості. Але, звісно, в разі масштабної агресії Україна буде використовувати їх на критичний імпорт, а не на підтримку курсу", - наголошує Вишлінський.
А Василь Юрчишин із Центру Разумкова припускає, що у 2014 очікування краху були навіть більшими, ніж зараз:
"Зараз зрозуміло, де є ворог, що він готує. Інша справа, чи буде це відбуватися, але в принципі зрозуміло, які можуть бути втрати та в чому саме".
Якщо вторгнення уникнуть, це стабілізує і політичну сферу, і економічну, і валютні ринки.
"Якщо - ні, то тоді і про Україну, як таку, важко щось прогнозувати", - каже Василь Юрчишин.
Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber.