Небезпечні Курильські острови: агресивна Росія, обурена Японія та інтереси України
Японці дивляться на острів Курильських острів Кунашир з острова Хоккайдо, 13 липня 2013Острови розбрату та гра військовими м’язами
Курили ніколи не були спокійними. Ще сотні років тому корінне населення островів – айни, запекло воювали тут і з росіянами, і з японцями. В результаті імперської ворожнечі й домовленостей між Москвою та Токіо, території стали частиною Японії, але потім були захоплені радянською армією в кінці Другої світової.
Надалі Токіо відмовився підписувати мирний договір із СРСР і до сьогодні оспорює володіння Москвою чотирма південними Курильськими островами, найближче розташованих до Японії: Ітурупу, Кунаширу, Шикотану та гряди островів Хабомаї. Росіяни вважають острови частиною Сахалінської області, японці – частиною префектури Хоккайдо.
Фото: надано авторомЯпонські Північні території (чотири проблемні острови) виділено червоним. Москва пропонувала Токіо компромісний варіант вирішення питання – віддати Японії два острови (Шикотан і Хабомаї) за умови підписання мирного договору. Але японці цілком раціонально відмовились, адже їх цікавить повернення чотирьох, а не двох територій.
Тим часом і США, і ЄС підтримують вимоги Японії щодо повернення територій, а Москва реалізує своє право на володіння ними за допомогою нарощування збройного потенціалу на Курилах та постійними військовими навчаннями:
- у 2016 році Москва розмістила на островах ракетні комплекси «Бастіон» і «Бал», безпілотники, а в 2020 році системи ПВО С-300ВМ;
- у 2018 році РФ дислокувала винищувачі Су-35 на острові Ітуруп;
у 2021 році росіяни здійснили ракетні стрільби з островів по умовним цілям в Тихому океані. Влітку того ж року близько 10 000 військових, задіявши сили ВМС і ВПС, проводили навчання в акваторії Японського моря. На Курилах з’явилися танки Т-72Б3;
Фото: Міноборони РФ- у січні-лютому 2022 року стартували нові ракетні стрільби на острові Кунашир на схід від Хоккайдо біля протоки Лаперуза, що викликало значне японське роздратування. Генеральний секретар Кабінету міністрів Хірокадзу Мацуно повідомив: «Подальша російська мілітаризації островів неприйнятна».
А втім Японія не залишається осторонь і також організовує військові тренування разом із США, показуючи Москві свої міць у питанні відстоювання національних інтересів. У грудні 2021 року Токіо та Вашингтон провели на Хоккайдо навчання під назвою «Рішучий дракон» Resolute Dragon – 2 600 американських морських піхотинців і 1 400 японських солдат модулювали оборонні дії та нанесення точкових ударів по супернику за допомогою систем залпового вогню HIMARS. Вояки були підсилені конвертопланами V-22 Osprey та гелікоптерами Sikorsky CH-53E, AH-1Z Vipers, UH-1Y Venom. Російський МЗС протестував проти тренувань.
12 лютого 2022 року американська субмарина спостерігала за російськими навчаннями на Курилах. Її помітили росіяни, які застосували проти неї спецзасоби. Через цей інцидент військовий аташе США в Москві був викликаний до міністерства оборони Росії.
Панорама Шикотану (одного із спірних островів) – «острову туманів»Хоча Путін і різні японські лідери зустрічались безліч разів, будь-якого прогресу у передачі островів Японії немає. Сьогодні існує чотири причини, чому Росія нізащо не поступиться Курилами.
Перша – стратегічна. Володіючи островами, Москві легше проводити свої суди в Тихий океан із Охотського моря, особливо в зимовий період. Протока Єкатерини між Ітурупом та Кунаширом не замерзає, даючи Тихоокеанському флоту ВМС РФ прямий вихід до океану з південного узбережжя російського Далекого Сходу в разі збройного конфлікту.
Друга – безпекова. Москва непокоїться: отримавши Курили, Токіо розмістить там свої збройні сили, а також ракети дії середнього та далекого радіусу. Тоді російська безпекова політика на Далекому Сході зійде на манівці. Росія не піде й на те, щоб американські морські піхотинці, розміщені в Японії, отримали доступ до островів. Втративши контроль над Курильськими територіями, РФ фактично відкриє ворота для іноземних військових судів в Охотське море – яке в Москві вважається «внутрішнім».
Третя – економічна. На Курилах і навколо них серйозно розвинута російська риболовна індустрія: щороку тут виловлюється три мільйони тон риби й морепродуктів. Акваторія Курильських островів вважається одним із найкращих на планеті місць для рибного промислу. Москва відкрила на островах особливу економічну зону. Окрім цього, у шельфі й на самих островах є наступні цінні поклади: нафти й газу, золота та срібла, титаномагнетитових руд. На Ітурупі містяться чи не найбільші на Землі запаси ренію – рідкоземельного металу, використовуваного в авіакосмічному будуванні.
Фото: youtube.comЧетверта – політична. З точки зору Москви повернення Японії островів буде проявом слабкості, падінням міжнародного престижу. Це також послабить позиції Росії й щодо Криму. Більше того, у російську Конституцію введена заборона щодо «відчуження» території російської держави іншим країнам.
Себто через непоступливість сторін небезпека російсько-японського зіткнення із-за проблеми Курил зростає, а невирішеність питання островів серйозно підриває двосторонні відносини. Граючи військовими м’язами, Москва та Токіо посилають одне одному сигнал – епоха політичної нейтральності між ними скінчилась.
Два фронти – європейський і азійський
США формує проти Росії та Китаю два фланги – один у Європі, другий в Азії. Якщо на європейському просторі Вашингтон робить ставку на НАТО та її союзників, то в Східній Азії його рушійною силою стали Японія, регіональні альянси QUAD (США, Японія, Індія, Австралія) та AUKUS (Америка, Великобританія, Австралія).
Публічним прикладом цього стала зустріч міністрів закордонних справ блоку QUAD в Австралії одинадцятого лютого 2022 року. Головною темою була «ескалації кризи між Заходом і Росією через Україну». Країни вирішили, що будуть спільно протистояти нарощуванні Москвою військових сил як в Європі, так і в Азії.
Прем'єр-міністр Австралії Скотт Моррісон (у центрі) під час зустрічі з міністрами закордонних справ QUAD у Мельбурні , 11 лютого 2022Тобто публічно підтримавши японські вимоги щодо Курил, Америка підштовхує Токіо до більш активного протистояння російсько-китайському альянсу. Спільні заяви японського прем’єра та американського президента про неприпустимість подальшої агресії РФ проти України, американо-японські військові тренування, напориста риторика японських топ-посадовців про повернення Курил – все це свідчить: Токіо твердо зайняв позицію поряд із Вашингтоном. Тим часом активні військові навчання Москви з ракетними пусками є зворотнім зв’язком від РФ: «виклик прийнято, відтепер Японія – однозначний ворог, будемо протистояти».
Тим паче росіяни вже були підготовлені до погіршення відносин заздалегідь – це підкреслюють постійні московські провокації проти Японії поблизу або безпосередньо в її повітряному й морському просторі:
- восени 2021 року Токіо направив винищувачі на перехоплення Ан-26, котрі два рази порушили повітряний простів Японії. Загалом минулого року Токіо 200 разів здіймав свої ВПС на перехоплення російських бойових літаків;
- знову ж таки восени 2021 року п’ять російських і п’ять китайських кораблів ВМС обпливли Японію, підходячи до її морського простору впритул. Вперше військові судна обох держав разом пройшли через Сангарську протоку між японськими островами Хонсю та Хоккайдо. Токіо здіймав винищувачі в повітря у відповідь на спільні російсько-китайські навчання гелікоптерів.
Червоним позначено шлях проходу російсько-японської ескадри навколо Японії- влітку 2021 року Токіо направив літаки F-15 на перехоплення ракетоносців Ту-95МС і винищувачів Су-35С на північних кордонах. Повітряний простір не було порушено;
- весною 2021 року японці виявили чотири російські кораблі (ракетний крейсер, есмінець і два фрегати) у Цусімський протоці.
Маршрути прольотів китайської та російської бойової авіації біля ЯпоніїОтже, констатуємо – стратегічні інтереси України і Японії щодо стримування Росії наразі співпадають; обидві країни, будучи пов’язаними одним великим союзником, Америкою, номінально підтримують одна одну. Токіо вже засвідчив це парламентською резолюцією на нашу користь проти російської агресії.
Крим, Донбас і Курили
На україно-японському треку у Києва за даної кон’юнктури є стратегічна та економічна перспективи. По-перше, Україна може прив’язати питання повернення Донбасу та Криму до проблеми віддачі Росією Японії спірних Курильських островів. У цьому Київ і Токіо мають підтримувати один одного та співпрацювати у даній царині. Потрібно пробувати досягнути спільного публічного консенсусу. Ми вже отримали позитивний сигнал із Токіо: у разі подальшої агресії Москви проти нас Японія запровадить проти РФ більш жорсткі санкції. На жаль, і ми вимушені це констатувати, що Японія (ще за часів Абе) активно просувала в Києві ідею щодо прив’язування Криму та Курил. Тоді ми проґавили можливість. Зараз знову з’являється вікно можливостей.
По-друге, нам треба підняти питання економічного співробітництва – сьогодні товарообіг між країнами ледь перевищує мільярд доларів. Рівень підтримки Японії України має бути вищим. Ми виступаємо як дешева фабрика по виготовленню цигарок для Японії, і як постачальник сировини, в першу чергу залізної руди. Точно є можливості для розвитку експорту вітчизняної аграрної продукції, інших напівфабрикатів. Необхідно надати новий поштовх двосторонній науково-технічній кооперації, наприклад, у сфері ІТ.
Фото: isn.in.uaМає бути врешті-решт підписана угода про зону вільної торгівлі між Києвом і Токіо. Важливо активізувати питання залучення японських інвестицій в Україну; у 2021 вони склали ледь більше $200 млн. Із 1992 року Японія фінансує різноманітні інфраструктурі проекти в Україні, сумарно витративши $3.2 млрд, але це не були бізнес проєкти.
Водночас є дві важливі проблеми, котрі у Києві мусять врахувати, розбудовуючи стратегічне партнерство з Токіо. З одного боку, нам не вигідно втягуватись у японо-китайський конфлікт; Пекін залишається важливим економічним партнером України. КНР офіційно не підтримує агресію Москви проти України. Позиція Китаю є обережною, нам не варто ще більше погіршувати з Пекіном відносини.
А з іншого, головним супротивником Японії є саме Китай, не Росія. Москва стала явним противником Токіо, але другорядним. Зараз Японія не буде силовим шляхом відвойовувати Курили. Існуючі санкції Токіо проти РФ мають більш декоративний, а не дійсно нищівний характер. Зараз Японія закликала своїх громадян і бізнес покинути Україну.
Між Москвою та Токіо існує непоганий рівень економічного співробітництва – товарообіг у 2021 році склав $20.8 млрд. Інвестиції японського бізнесу в РФ є мільярдними, а 45% японців вважають, що «Токіо має приймати незалежні рішення щодо антиросійських санкцій із-за України, беручи до уваги стан поточних відносин із Москвою». 43% вважать – «Японія має бути разом із Вашингтоном у питанні санкцій». Також Росія витрачає мільйони доларів на лобіювання своїх інтересів у Японії.
Прем'єр-міністр Японії Фуміо Кісіда вітає новопризначеного посла США Рама Емануеля під час зустрічі в резиденції в Токіо, 4 лютого 2022 року.Але, незважаючи на прагматичні зносини з РФ, Японія вже остаточно стоїть поряд із Вашингтоном проти Росії. Це означає одне: карт-бланш на більш стратегічну, глибоку та взаємовигідну кооперацію з Токіо на геополітичному та економічному треку у нас точно є. Тепер необхідно їм вірно скористатися – максимально використати потенційні можливості на свою користь.