Чому посол Йованович покидає Україну і чи пов'язано це з виборами у США

Посол США в Україні Марі Йованович у травні завершує свою роботу у Києві та повертається на батьківщину.
Таку інформацію з посиланням на "джерела" спочатку оприлюднили українські ЗМІ, а потім підтвердив Держдепартамент США.
"Посол США в Україні Марі Йованович, професійний співробітник дипломатичної служби, мала завершити свою трирічну дипломатичну місію в Києві цього літа. Вона підтвердила дату від'їзду на кінець цього місяця, що збігається зі зміною президента в Україні", - повідомили в Держдепартаменті США у відповідь на запит BBC News Україна.
Попри такі пояснення, в США новина про достроковий від'їзд Йованович спричинила обурення серед політиків-демократів. Конгресмени-демократи назвали рішення "політично мотивованим".
"Ганебне рішення Білого дому відкликати її є політичним замовленням і останнім кроком в кампанії цієї адміністрації проти професійних співробітників Державного департаменту. Зрозуміло, що це рішення було політично мотивованим, оскільки союзники президента Трампа приєдналися до іноземних акторів у лобіюванні звільнення посла", - йдеться у заяві керівника комітету Палати представників Конгресу США Еліота Енгеля та лідера більшості у Палаті представників Стені Хойера від 7 травня.
Вони закликали негайно скасувати рішення про відкликання посла Йованович, зазначаючи, що Україна потребує таких "талановитих професіоналів" під час перехідного періоду.
"Відкликавши посла Йованович... адміністрація шкодить американським інтересам і підриває американську дипломатію", - наголошують конгресмени-демократи.
Негативно відреагували й американські експерти, які займаються пострадянським регіоном.
Віце-президент Фонду Карнегі Ендрю Вайс назвав дострокове припинення повноважень Йованович "сумним днем для Держдепартаменту та країни".
"Це надзвичайно мерзенне ставлення до талановитого державного службовця, яка сумлінно працювала і для президентів-республіканців, і для президентів-демократів. І це означає, що після інавгурації нового українського президента США не матимуть посла в Києві", - зазначає Стівен Пайфер, старший науковий співробітник Brookings Institution, який був послом США в Україні у 1998-2000 роках.
То ж чи пов'язаний достроковий від'їзд з внутрішньополітичною боротьбою у США та конфліктом з оточенням президента Петра Порошенка? Яким є внесок Марі Йованович в українсько-американські відносини і як вони будуть розвиватися надалі?
Критика української влади
Марі Йованович стала послом США в Україні у серпні 2016 року, незадовго до перемоги Дональда Трампа на президентських виборах в США.
Досить довгий час вона уникала критики на адресу української влади щодо зволікання з реформами, які підтримували у Вашингтоні.
Кардинально риторика змінилася лише нещодавно.
5 березня у Кризовому медіа-центрі Марі Йованович розкритикувала зволікання з реформами у сфері боротьби з корупцією чи утвердженні верховенства права, "на які справді очікують і заслуговують українці".
Виступ відбувся на тлі журналістських розслідувань щодо діяльності чиновників Укроборонпрому та рішення Конституційного суду від 27 лютого про вилучення статті про незаконне збагачення з Кримінального кодексу.

"Рішення Конституційного Суду, на наш погляд, є серйозним відступом у боротьбі з корупцією в Україні. Воно послаблює антикорупційну архітектуру України, включаючи створюваний зараз Вищий антикорупційний суд та Національне антикорупційне бюро України". - наголосила тоді посол.
Вона також звернула увагу на те, що до Верховного суду намагаються протягнути 31 кандидата з сумнівною репутацією, і що це може нашкодити державі, оскільки суди з такими суддями можуть ухвалити рішення, корисні для певних груп інтересів.
"У багатьох випадках суди скасували успішні зусилля, спрямовані на очищення банківської системи, і особливо непокоїть нещодавнє подання до суду, спрямоване на скасування націоналізації Приватбанку і повернення його в руки тих, хто його розграбував",- пояснювала вона.
Марі Йованович пропонувала відновити статтю про незаконне збагачення як інструмент боротьби з корупцією, замінити спеціального антикорупційного прокурора Назара Холодницького, скасувати імунітет депутатів Верховної Ради, проведення повного аудиту Укроборонпрому та розсекречення державного оборонного замовлення "в максимально можливому обсязі" для боротьби з корупцією в оборонній сфері, кримінального покарання політиків, які купують голоси виборців.

Контратака Луценка
Пропустити подкаст і продовжити подкаст

Головна історія тижня, яку пояснюють наші журналісти
Випуски
Кінець подкаст
За два тижні після заяви Йованович, наприкінці березня 2019 року американське видання HillTv оприлюднює деталі інтерв'ю з генпрокурором Юрієм Луценком, близьким соратником президента Порошенка, який повідомив американським журналістам, що нібито Марі Йованович ще у 2016 році передала йому перелік людей, яких не можна переслідувати.
"На жаль, з першої зустрічі з послом США в Києві [Йованович] дала мені список людей, яких ми не маємо притягати до відповідальності, - сказав він. - Моя відповідь - неприпустимо. Ніхто в цій країні, ані наш президент, ані наш парламент, ані наш посол не перешкодять мені розслідувати, чи має місце злочин", - додав Луценко.
Держдепартамент назвав "відвертою вигадкою" твердження Луценка про отримання списку людей, яких не варто переслідувати.
Ще більше американські ЗМІ зацікавили слова Юрія Луценка про те, що розслідується можливе втручання голови Національного антикорупційного бюро Артема Ситника в американські вибори 2016 року на боці Гілларі Клінтон.
"Це означає, що ми вважаємо, що директор НАБУ пан Ситник офіційно говорив про кримінальне розслідування щодо пана Манафорта, і водночас пан Ситник підкреслив, що таким чином він бажав допомогти кампанії пані Клінтон", - додав генпрокурор.
У статті згадується також, що раніше конгресмен-республіканець Піт Сешнс висловив занепокоєння роботою пані Йованович у листі до Держдепартаменту через те, що вона начебто заявила про її "презирство" до адміністрації Трампа.
На заголовок статті журналіста Джона Соломона, який брав інтерв'ю у Юрія Луценка, одразу ж звернув увагу президент Дональд Трамп.
"Джон Соломон. У той час як справа про таємну домовленість з Росією (йдеться про звинувачення на адресу штабу Трампа у співпраці з Росією перед виборами. - Ред.) тане, стає явною українська змова з метою допомогти Клінтон", - запостив він у Twitter.
24 березня син президента США Дональд Трамп-молодший зазначає у Twitter: "Зростають заклики до відставки обамівського посла США в Україні".
У квітні 2019 року в інтерв'ю Бабель Луценко уточнив, що розмова з Йованович відбулася у січні 2017 року і стосувалася колишнього заступника генпрокурора Віталія Каська, якого підозрювали у шахрайстві при приватизації житла.
"За її словами, Касько був видатним антикорупційним діячем, а кримінальна справа [проти нього] дискредитувала антикорупціонерів. Я виклав деталі [справи] і пояснив, що не можу відкривати і закривати виробництва за своїм бажанням. Назвав ще ряд так званих антикорупціонерів, що проходять у справах. Вона сказала, що це неприпустимо, мовляв, підірве довіру до антикорупційних активістів. Я взяв листочок, записав озвучені прізвища і кажу: "Диктуйте список недоторканних персон". Вона каже: "Ні, ви мене неправильно зрозуміли", - повідомив він.

До чого тут боротьба Трампа з Байденом
1 травня з'явилася стаття в New York Times, в якій йдеться про те, що адвокат Дональда Трампа, екс-мер Нью-Йорка Руді Джуліані очолив зусилля щодо висвітлення діяльності в Україні Джо Байдена, ймовірного суперника Трампа на виборах 2020 року, та його сина Гантера Байдена. Останній був у складі ради директорів газовидобувної компанії Burisma Holding, щодо якої проводить розслідування Генпрокуратура.
За даними видання, Руді Джуліані неодноразово зустрічався з генпрокурором Луценком і обговорював справу Burisma Holding.
"Чинний генеральний прокурор пізніше повідомив друзям, що під час однієї з зустрічей пан Джуліані зателефонував Трампу і з хвилюванням повідомив йому про свої висновки, згідно зі словами людей, ознайомленими з розмовами", - пишуть журналісти видання.
Пан Джуліані відмовився коментувати будь-які дзвінки Трампу, проте визнав, що обговорював з президентом США діяльність родини Байденів в Україні.

"Участь пана Джуліані піднімає питання про те, чи схвалює пан Трамп спробу підштовхнути іноземний уряд до розгляду справи, яка може завдати шкоди політичному супротивнику в нього вдома", - зазначається у статті.
Незадовго до публікації у New York Times Руді Джуліані дав коментар Fox News, в якому згадав про залученість Гантера Байдена до діяльності Burisma та те, що екс-генпрокурор України Віктор Шокін, відставки якого домагався Джо Байден, розслідував діяльність цієї компанії.
"Його син (син Джо Байдена Гантер. - Ред.) перебував під слідством того самого прокурора (Шокіна. - Ред.) на той час", - зазначив Джуліані.
"Отже, Гантер Байден потрапляє до ради директорів через два місяці після того, як Обама назвав віце-президента Байдена ключовою людиною щодо України. І тоді прокурора звільняють. Справу відбирають у прокурора", - додав він.
А генпрокурор Юрій Луценко заявив у квітні виданню Бабель, що зустрічався в січні 2019 року у Нью-Йорку з Руді Джуліані та обговорював з ним справи Burisma та Манафорта.
"Я розповів те, що в Україні відомо всім. Що "справу Злочевського"(власника Burisma. - Ред.) за Шокіна передали в НАБУ, де її успішно закрили, а у ГПУ залишився осколок - відмивання грошей і несплата податків. Відмивання грошей не змогли тоді довести. Але несплату податків довели, і Злочевський доплатив [в бюджет] рекордну суму - 180 мільйонів гривень", - зазначив він.
То чи є вплив виборів у США?
Чи пов'язане дострокове відкликання Йованович зі скандалом, який спричинила заява Луценка та внутрішньополітичною боротьбою у США?
Деякі українські експерти взагалі відмовилися коментувати це питання, думка інших розділилася.
"Викликає питання, чому вона не допрацювала до серпня. Традиційно в Держдепартаменті все відбувається інакше. Спочатку називають ім'я наступного посла, потім слідує від'їзд чинного. Якщо Йованович навіть не залишиться далі працювати в Держдепартаменті, це буде показником, що вона потрапила в опалу", - зазначає заступник директора Інституту світової політики Микола Бєлєсков.
Він нагадує, що останній посол США в Україні, який не пропрацював повних три роки - це Стівен Пайфер, який залишив посаду у 2000 році, а незабаром став помічником заступника держсекретаря США.
Політолог звертає увагу на те, що медіакампанія в США щодо Йованович, яка супроводжувалася публікаціями в консервативних ЗМІ та побажанням сина президента США Дональда Трампа щодо її звільнення, все ж досягла мети.
"Вдалося створити уявлення, що Йованович начебто причетна до зливів інформації, що потопили керівника передвиборчого штабу Трампа Пола Манафорта у серпні 2016 року. Хоча це абсолютний нонсенс, бо вона прибула в Україну вже після публікації цих матеріалів і навіть після відставки Манафорта", - наголошує Микола Бєлєсков.
На його думку, американська аудиторія, на яку націлені такі публікації, не буде розбиратися у послідовності подій, так само і в тому, чи відповідає дійсності образ Джона Байдена, який зараз створюється цьому можливому супернику Трампа, аби прив'язати його до корупції в Україні.
"Не відомо коли прийде заміна Йованович, і хто це буде. Можемо опинитися з тимчасовим повіреним до кінця каденції Трампа у 2021 році. Є країни, в яких послів США немає з 2017 року", - додає політолог.

Натомість член Ради зовнішньої політики "Українська призма" Ганна Шелест та експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Микола Капітоненко не бачать політичного підґрунтя в ранньому від'їзді посла.
"Це може бути пов'язано з бюрократичними питаннями, зараз у Держдепартаменті відбувається багато ротацій і нового посла треба ще затверджувати. Ще один фактор - обрання нового президента України, з ним буде працювати вже новий посол", - зазначає пані Шелест.
"Якщо шукати у цій події політичний смисл - за бажання його можна знайти. Адже були скандал з Луценко, суперечки між демократами та республіканцями в США, історія з грантовими грошима на боротьбу з корупцією, які посольство розподіляло. Але я думаю це не зіграло ключової ролі, можливо, другорядну", - вважає Микола Капітоненко.
Політолог зазначає, що не має підстав пов'язувати ранній від'їзд Марі Йованович з передвиборчою боротьбою, яка розгорнулася у США, і повідомлення Держдепартаменту заслуговує довіри.
Внесок посла
Ганна Шелест зазначає, що пані Йованович працювала не в стандартних умовах для кар'єрного дипломата, а певні труднощі викликало те, що її призначили за адміністрації Обами, а працювати довелося переважно за адміністрації Трампа, хоча вона і не була висуванцем демократів.
"Їй доводилося балансувати між дипломатичним протоколом та бажанням партнерів допомогти в реформуванні України. Особливо, коли багато реформ робилися з певним поштовхом від наших партнерів, бо так вони робилися краще, ніж за власним бажанням", - наголошує вона.
За словами пані Шелест, американські експерти у Вашингтоні неодноразово пояснювали їй, що критика процесів в Україні з боку США не мала сприйматися як "шкільна догана", тому багато зауважень робилися за зачиненими дверима, а не публічно.
"Пані Йованович доводилося надавати імпульс реформам і через певну критику, але щоб в ніякому разі не було сумнівів у підтримці з боку Вашингтону. 100% можна сказати - її внесок не варто применшувати. Вона вболівала за реформи та зміни в Україні", - пояснює політолог.
Микола Бєлєсков вважає, що великого прогресу у відносинах США та України за останні роки не було, але це не є провиною Йованович.
"Адже треба, щоб Україна змінювалася, була більш привабливою для інвестицій. А її заслуга в тому, що на фоні неясності на початковому етапі адміністрації Трампа у посольстві США створювали відчуття незмінної політики", - зазначає політолог.

Водночас він вважає, що попередники Йованович на посаді посла - Джеффрі Пайєтт (2013-2016) та Джон Теффт (2016-2019) були більш активними, що проявлялося, зокрема, в їхньому тиску на Віктора Януковича.
"Пані Йованович - класичний бюрократ, яка не особливо намагалася публічно себе проявити", - підсумовує політолог.
Микола Капітоненко вважає, що за адміністрації Трампа відносини з Україною розглядаються як похідна від російської політики США, як інструмент побудови стратегії щодо Москви, а посольство США в Україні не могло вплинути на динаміку у відносинах.
"Україна зараз розглядається як інструмент не дуже дорогий, американці не дуже хочуть втягуватися в наш конфлікт з Росією. А українське керівництво так і не запропонувало США порядку денного, цікавого для американців, звело відносини до дипломатичної підтримки, Джавелінів та невеликих сум грошей", - наголошує політолог.
"А пані Йованович мені нічим особливим не запам'яталася, можливо, через загальний стан відносин. На тлі попередніх послів, які мали широке бачення регіональної проблематики та перспектив вона запам'яталася відсутністю такого. Персональний стиль спілкування в неї чудовий, але цим всі американські дипломати відрізняються", - додає Микола Капітоненко.
Яким буде майбутнє відносин з США?
Від'їзд посла США збігається у часі з інаугурацією Володимира Зеленського. Як йому не припуститися тих помилок, які були зроблені у відносинах з США у минулому?
Одноголосно опитані експерти дають команді новообраного президента пораду ні в якому разі не втручатися в передвиборчу кампанію, яка почалася у США.
"Досі не зрозуміло, чи зробили наші політики висновки з 2016 року, коли поставили на Гілларі Клінтон. Коли Трамп виграв, довелося з нуля налагоджувати контакти з ним. Для України не є добрим ставити або на демократів, або на республіканців. Більшість ініціатив щодо України є двопартійними, Україні потрібна підтримка обох партій", - зазначає Ганна Шелест.
На її думку, політика України щодо США має відповідати чотирьом завданням - не втратити чинний темп відносин на тлі передвиборчих процесів у США, зрозуміти важливість боротьби з корупцією для американських партнерів, зайняти нейтральну позицію на виборах і вдосконалити "м'яку силу" України в США і співпрацю з молодою українською діаспорою в цій країні.
"Американські партнери вважають, що загроза від корупції для України є не меншою, ніж від Росії, що ми зможемо подолати агресію тільки тоді, коли в нас будуть стабільні державні інституції, і ми не можемо робити наголос лише на оборону і безпеку", - наголошує пані Шелест.

Микола Капітоненко вважає, що майбутнє відносин з США та їхня більша зацікавленість в Україні відтепер залежатиме від бажання Зеленського змінити зовнішню політику України загалом.
"Якщо залишить все як є - затяжний конфлікт з Росією під гаслами відновлення територіальної цілісності, спекуляції на темах приєднання до НАТО та ЄС - серйозного ефекту не буде. Якщо вирішить щось фундаментально змінити - шукати нові формати управління конфліктом на сході, будувати нову довгострокову політику щодо Росії, то це американцям буде цікаво", - вважає політолог.
Микола Бєлєсков зазначає, що пану Зеленському варто хоча б призначити чиновників на посади по квоті президента і почати працювати якомога швидше.
"Це певно найкраще, що може він зробити зараз, зокрема, у відносинах із США", - каже політолог.
Стежте за нами в Telegram! Ми щодня надсилаємо добірку найкращих статей.