unsplash100 тисяч від держави на бізнес. Як із малозабезпечених уряд робить бізнесменів
З нового року держава надає безвідсоткові позики безробітним на започаткування власного бізнесу. У програмі взяли участь понад 230 людей, більшість з яких вже стали підприємцями. Як це працює?
З 1 січня 2022 року безробітні малозабезпечені громадяни мають можливість отримати від держави по майже 100 тис грн для започаткування власного бізнесу.
Це безвідсотковий кредит на купівлю обладнання, який в рамках проєкту "Рука допомоги" можна отримати на три роки.
Загалом у поточному році на цю програму планується витратити 100 млн грн, тобто отримати кошти можуть близько тисячі малозабезпечених громадян.
Важливо, що сума позики зменшується на розмір сплачених за три роки податків та соціальних внесків. Тож до завершення терміну користування коштам їх отримувачі матимуть повернути незначні кілька тисяч гривень.
А якщо підприємець візьме до себе на роботу двох безробітних за направленням служби зайнятості, то кредит можна не повертати зовсім.
Від редакції. Малий та середній бізнес формує понад половину економіки України. Його представники не мають можливості лобіювати власні інтереси, як це робить великий бізнес, але вони завжди пристосовуються до умов та знаходять нові шляхи для розвитку. ЕП підтримує та розділяє принципи, якими керуються представники малого та середнього бізнесу в постійному прагненні до зростання. Тому редакція ділитиметься з читачами цікавими історіями його представників. Це не будуть історії про приголомшливий успіх та великі статки. Це будуть історії про те, як закохані у свою справу українці крок за кроком розвиваються, працюють самі, дають роботу іншим та діляться своїм досвідом.
Взаємовигідні позики
За даними Національного банку, середня ставка по кредиту на кінець 2021 року знаходилась на рівні 30% річних. Такий кредит малозабезпеченим особам складно не лише отримати, бо чималі суми на кілька років видають як правило під заставу майна, а й потім віддавати.
З 2022 року держава дає можливість отримати кошти для започаткування бізнесу на доволі вигідних умовах. Безвідсоткова фінансова допомога у розмірі до 15 мінімальних зарплат, або 97,5 тис грн (станом на початок 2022 року) надається малозабезпеченим громадянам на купівлю обладнання і матеріалів.
Отримати трирічну позику можуть лише офіційно безробітні члени малозабезпечених сімей, в яких місячний дохід на одну особу станом на 1 січня не перевищує 2 393 грн (з 1 липня – 2 508 грн, а з 1 грудня – 2 589 грн).
Також майбутньому учаснику програми потрібно скласти бізнес-план і захистити його перед комісією у місцевій службі зайнятості.
Відкривши бізнес, новоспеченому підприємцю обов’язково потрібно зареєструватися як фізична особа-підприємець. І оскільки йдеться про мікробізнес, то, як правило, мова йде про третю групу.
Ароматний бізнес. Як заробляти на каві різних форматів
За три роки такий підприємець поверне державі більшу частину позики лише у вигляді сплати ЄСВ. Щомісячні відрахування за теперішньої ставки мінімальної заробітної плати становлять 1 430 грн, тобто за цей час в державний бюджет повернеться як мінімум 51 480 грн. Ще 5% від обороту доведеться сплатити у вигляді єдиного податку.
Якщо підприємець візьме на роботу двох людей, то йому потрібно буде платити 41,5% податків із їхньої заробітної плати (18% ПДФО, 22% ЄСВ та 1,5% військового збору). Таким чином за три роки держава отримає у вигляді податків майже всю суму, яку інвестувала у підприємця.
За умовами програми, сума позики, яку через три роки доведеться повернути державі, зменшується на розмір сплачених за цей період податків.
Ефективність доведена на практиці
Щоб довести ефективність цієї програми, у 2016 році Міністерство соціальної політики за підтримки Світового банку запустило пілотний проєкт "Рука допомоги". Він діяв у Харківській, Полтавській та Львівській областях, а з 2018 року – в окремих об'єднаннях територіальних громад Житомирської, Донецької та Чернігівської областей.
У програмі взяли участь понад 230 людей, більшість з яких вже стали підприємцями.
"Станом на сьогодні, менше ніж 10% з них припинили підприємницьку діяльність. Це вражаюча цифра, адже, за статистикою, близько половини підприємств малого бізнесу припиняють діяльність після першого року роботи", – зазначають у Мінсоцполітики.
Пілотний проєкт довів успішність задуму – підприємці вже сплатили близько 12 млн грн у вигляді податків, що складає понад 80% від виданої суми позик. При цьому новоспечені підприємці влаштували на роботу близько 160 осіб.
"Малозабезпечені – найважча аудиторія. Це люди, які роками не працювали з різних причин. Ми довели, що у кожній категорії населення є люди, які хочуть працювати, можуть взяти життя у свої руки, почати заробляти й утримувати себе і родину, якщо їм допомогти", – пояснює координаторкою пілотної програми "Рука допомоги" з 2016 по 2019 рік Інна Шинкаренко.
Метою пілотного проєкту було прагнення переконатися, чи цей механізм взагалі працюватиме в Україні, адже багато експертів та чиновників скептично оцінювали ефективність такого проєкту.
Щоб не їхати на заробітки. Як отримати гроші на власну молочну ферму
"Відмінність цієї програми від інших державних у тому, що допомога не надається грошима, їх не можна проїсти, чи витратити на нецільові потреби. Держава закуповує обладнання і матеріали, які необхідні для заснування власного бізнесу. Учасник програми самостійно визначає, яке це має бути обладнання, розробляє бізнес-план", – додає Інна Шинкаренко.
Серед безробітних, які живуть лише коштом соціальних виплат, а є люди, які працюють нелегально.
За словами Шинкаренко, у пілотному проєкті були випадки, коли люди завдяки цій програмі легалізували наявний бізнес.
"Хтось чимось займався вдома, але побачив, що йому вигідніше легалізувати бізнес, щоб взяти безвідсотковий кредит та розширити його. Якщо навіть у цій програмі так буде, то це піде на користь державі, бо раніше ці люди отримували соціальну допомогу, а зараз будуть сплачувати податки державі", – пояснює координаторка пілотної програми.
Кому вдалося
Ольга Онуляк зі Львівщини була однією перших, хто подав заявку й отримав фінансування на розвиток власного бізнесу в рамках пілотного проєкту. Вона разом із чоловіком відкрила піцерію в містечку Сколе, що у Стрийському районі.
"У нас в сім’ї два учасники – я і чоловік. Спочатку безвідсотковий кредит отримала я. Це були 60 тисяч гривень, а потім чоловік – 64 тисячі гривень", – розповідає підприємиця.
Досвіду ведення бізнесу у родині Онуляків не було. До того обоє працювали в піцерії як наймані працівники. На момент отримання кредиту Ольга Онуляк перебувала в декреті, а її чоловік тимчасово не працював.
"Отриманих коштів нам вистачило на купівлю першого обладнання, щоб можна було виготовляти піцу "на виніс". Ми живемо у невеликому містечку в приватному будинку і там обладнали приміщення під кухню", – пригадує учасниця програми.
Так вони працювали півтора року, а потім, у 2019 році, інвестували вже зароблені кошти та розширилися до повноцінної піцерії.
"Складно порахувати, скільки інвестували у піцерію. Але нам для відкриття потрібна була набагато більша сума, ніж ми отримали від держави. Ми ці кошти кожного дня заробляли, працюючи без вихідних і відпочинку", – каже Ольга Онуляк.
Важливою була не лише фінансова підтримка від держави, а насамперед консультаційна.
"В програмі працювала велика команда людей, і я розуміла, що вони чекають від мене результату, що я не можу придбати обладнання і підвести їх, коли виникнуть проблеми. Координатори багато радили та підтримували", – підкреслює підприємиця.
Отримані від держави позики вони з чоловіком майже повністю погасили коштом сплачених податків. "Залишилася невелика сума – близько 6 тисяч гривень, яку ми вже повернули", – зазначає власниця піцерії.
Зараз у закладі працює 5 найманих працівників, а також Ольга Онуляк із чоловіком. До пандемії коронавірусу працівників було більше, але криза трохи збавила темпи розвитку.
Борщ, що підкорює ринки Європи, США та ОАЕ. Як миколаївський підприємець вивів українські консерви у світ
Крім малозабезпечених сімей, фінансування могли отримати переселенці. Такою можливістю скористався Василь Тараш, який переїхав з окупованої Донеччини до Кременчука на Полтавщині.
За професією Василь Тараш – ветеринарний лікар. На отримані 70 тис грн він придбав апарат ультразвукової діагностики (УЗД).
"Ветеринарна клініка відкрилася не тому, що держава допомогла. Держава надала підтримку, але цей процес був запущений раніше", – переконаний підприємець.
Отримані в рамках проєкту кошти – це лише близько 1% від загальних витрат на відкриття клініки.
Сплачуючи податки він повернув майже всю суму позики. Після трьох років роботи йому залишилось віддати близько 7 тис грн.
Тараш каже, що в процесі отримання коштів не було жодних бюрократичних перепон.
"Недолік програми у тому, що сума допомоги досить мала. Вона може підтримати бізнес і позика компенсується за рахунок податків, тому це вигідно. Але на цю суму складно відкрити бізнес з нуля", – переконаний Василь Тараш.
Як побудувати бізнес на вирощуванні фундука: досвід уманського Hazelstar
Ілля Дрозд з Харкова після отримання кредиту почав розвивати бізнес, що спеціалізується на пошитті взуття за індивідуальним замовленням.
"Я отримав близько 2,5 тисячі євро. На ці гроші ми з дружиною придбали дві швейні машинки. До цього ми шили взуття на старих швейних машинах, але потрібно було розширюватися", – зазначає підприємець.
Після отримання кредиту він найняв ще двох людей спеціально для роботи на новому обладнанні. З того часу бізнес виріс із 4 людей до 8.
Зараз харків’янин шиє близько тисячі пар взуття на місяць.
Чи спрацює програма для всієї України
Пілотний проєкт показав хороші результати. Та чи буде такою ж успішною програма на загальнодержавному рівні? Запущена з 1 січня 2022 року програма від пілотного проєкту відрізняється тим, що із переліку потенційних учасників виключили внутрішньо переміщених осіб та прибрали механізм консультацій.
"Зараз багато скепсису щодо малозабезпечених навіть у центрах зайнятості. Кажуть, що нібито переселенці активніші. У нас в пілотному проєкті було 62% малозабезпечених і 38% внутрішньо переміщених осіб. Якщо взяти Львівську і Полтавську область, то там участь у програмі брали переважно малозабезпечені", – каже Інна Шинкаренко.
Вона зазначає, що механізм програми добре відточений, але можуть бути проблеми на етапі реалізації, тому результат залежатиме від того, наскільки активно включиться в процес місцева влада і центри зайнятості.
"Чому вдався пілотний проєкт? Ми навчали чиновників, які були задіяні в проєкті, працювати з малозабезпеченими, внутрішньо переміщеними особами, проводили консультації. Цього всього зараз немає. Держава вважає, що зараз є успішний досвід пілоту і все буде працювати, хоча я вважаю, що не все буде йти гладко", – зауважує Інна Шинкаренко.
Як "доступні кредити 5-7-9%" виявилися недоступними для нового бізнесу: експеримент ЕП
Іншим ризиком є те, що оцінювати бізнес-проєкти та відбирати переможців буде комісія із чиновників з центрів зайнятості та представників місцевої влад. Як правило, ці люди далекі від бізнесу і часто не здатні фахово оцінити бізнес-план і надати відповідну консультацію.
Якщо раніше комісії створювалися на рівні області, то зараз – на рівні району.
"Людині потрібно допомогти зареєструватися, отримати обладнання. Ми їх супроводжували, розповідали як робити перші кроки в бізнесі. Це все був консалтинг. Ми працювали 24/7. Зараз це все змінюється, центри зайнятості будуть допомагати у створенні бізнес-планів", – розповідає координаторка програми.
Загальна сума кредиту обмежується сумою 100 млн грн. Не всі учасники братимуть максимальну суму — 97,5 тис грн, але тоді допомогу зможе отримати більше тисячі людей. Малозабезпечених в Україні у сотні разів більше.
Квот за областями немає, тому найбільше учасників прийдеться на ті регіони, де центри зайнятості активно включаться в роботу.
"Ті громади, які зацікавлені у розвитку бізнесу, створенні робочих місць, залученні інвестицій будуть зараз працювати з населенням, налагодять консультування і отримають результат у вигляді нових бізнесів, нових податків, економічного пожвавлення", – вважає Інна Шинкаренко.