Нормандський формат: друге дихання чи агонія?
Фото: elysee.frНормандія мертва, нехай живе Нормандія!
Радники Нормандської четвірки розмовляли в Єлисейському палаці понад вісім годин замість запланованих трьох. Коли стрілка годинника перевалила за дев’яту вечора за Парижем, на зміну розмовам і жартам поміж журналістів, які зібрались у посольстві України у Франції, прийшла напружена тиша. Було зрозуміло, що у цей момент в Єлисейському палаці відбуваються швидше не переговори, а гра на виснаження. За нашою інформацією, увесь цей час Дмитро Козак маринував усіх присутніх, курив і лаявся, не даючи процесу посунутися ані на міліметр. Він вимагав від української сторони піти на пряму комунікацію із російськими найманцями на Донбасі. Делегати від України не погодилися на будь-які ультиматуми Козака та й представники Німеччини та Франції, на роздратування заступника глави адміністрації президента РФ, в чергове встали на сторону нашої держави.
Коли після, як він сам її назвав, «змістовної і непростої розмови», Андрій Єрмак нарешті з’явився перед представниками ЗМІ, то одразу похвалився спільно складеними чотирма сторонами комюніке – це перший документ, який вдалося узгодити з грудня 2019 року. В самому документі міститься лише чотири фрази, основне послання яких у тому, що «Мінські домовленості залишаються основою роботи» і «припинення вогню має поважатися без жодних додаткових умов». Здавалося б, вісім годин переговорів на чотири фрази – чи дійсно можна назвати зустріч успішною? На думку самого керівника Офісу президента, однозначно так, адже «підтримання режиму припинення вогню – це маленький, але крок вперед». Сторони домовилися домовлятися далі, і попри абсурдність вислову, у даному контексті це вже чудова новина для України. «Коли дипломати говорять, гармати мовчать», чи не так?
Фото: president.com.uaУ сторін залишається чимало розбіжностей щодо самого трактування низки пунктів Мінських домовленостей. Саме тому необхідна пауза у два тижні, після якої Нормандія зустрінеться знову, цього разу у Берліні на рівні радників і представників МЗС.
Разом з тим Дмитро Козак продовжує казати, і він на цьому акцентував під час підсумкової прес-конференції після перемовин у Парижі, що Україна та інші сторони «нормандської четвірки» мають начебто виробити єдиний підхід до трактування виконання «Мінська», а отже, як зауважив заступник глави АП Путіна, підійти до вирішення питання повноцінного особливого статусу на Донбасі. Ці слова означають одне: Росія продовжуватиме тиснути, ба більше, – що переговорний процес може й не призвести до прориву через наступні два тижні. Адже помітно, що сама Москва не планує збавляти градус напруги та й зрозуміло, що Україна та її ключові партнери, особливо Франція, не підуть на такі поступки. Одначе, хоч і кволо, та дипломатія у цій непростій ситуації працює – і це, знову скажемо, добрий знак.
Те, чого від сьогоднішньої зустрічі, напевно, чекали найбільше, а саме – обговорення загрози масштабного російського вторгнення, не відбулося попри пропозиції зосередитися на цій темі з українського боку. Вочевидь, російській делегації була дана чітка вказівка не торкатися цього питання. «Наша дискусія була довкола війни на Донбасі, Мінських домовленостей і того, що відбувається у «Нормандському форматі», – пояснив Єрмак.
Провальне дезінформаційне розхитування
За день до переговорів у Парижі відбулась дезінформаційна атака – в німецьких медіа поширили інформацію з посиланням на «джерела в Єлисейському палаці» про те, що політичні радники лідерів «нормандської четвірки» планують обговорити дату прямих переговорів України з маріонетковими керівниками окупованих районів Донецької та Луганської областей. Очікувано, у команді Макрона про такі наміри не чули і впродовж усіх перемовин європейські партнери, на велике невдоволення Козака, залишилися на стороні Києва. Тим, «хто розганяв чергову зраду, ми не даємо жодного шансу», – сказав на прес-конференції Єрмак.
Інший спосіб посилити переговорні позиції Росії перед зустріччю у Парижі роздувся у російській Думі, до якої звернувся секретар генради «Єдиної Росії» Андрій Турчак з проханням надати самопроголошеним ЛНР та ДНР зброю. Дмитро Козак зімітував здивування і заявив, що почув про цю ініціативу, коли четвірка вже «сиділа за столом переговорів». Мовляв, про жодну узгоджену позицію, а тим паче провокацію, не йдеться. Раніше у схожому контексті комуністи Думи просили Путіна визнати «республіки» Донбасу. Усі ці спроби натиснути на Україну на «нормандських» переговорах не стали успішними.
Макрон – рятівник?
Французького президента Емманюеля Макрона успішність «Нормандського формату» цікавить майже так само, як самих українців.
«На жаль, результати роботи у «нормандському форматі» не досягли результатів того рівня, яких ми хотіли, але це наш єдиний інструмент», – пояснив Макрон у вівторок. Якщо перекладати з дипломатичної мови на звичайну, то навіть якщо здається, що дипломатичний інструмент переживає агонію, відмовлятися від нього не варто. Особливо, якщо альтернативи немає.
Фото: EPA/UPGЧому ж французький президент раптом так захопився долею України після тривалої мовчанки? Річ не лише у скупченні військ на кордоні. Поміж іншого, річ у тому, що з 1-го січня Франція головує в Раді ЄС і паралельно з цим до президентських виборів у країні залишається менше трьох місяців. Для французького лідера допомога Україні – це питання власної репутації і ролі Парижа, як центра Європи, – амбіція, яку Макрон ніколи не приховував. Попри те, що свого часу Макрон казав, що НАТО «переживає смерть мозку», французький президент не може допустити, що розмови про військову загрозу на території Європи ведуться лише між США та Росією, без провідної участі Парижа.
«Розмовляти з Росією завжди дуже складно, – зізнався Макрон на прес-конференції з німецьким канцлером Олафом Шольцом. – Тому наш діалог має бути зрозумілим і вимогливим».
Перед тим Макрон встиг похвалити Україну за поступки, а саме – відкликання законопроекту про перехідний період на ОРДЛО. Рішення, за словами Єрмака, не пов’язане з підготовкою до «нормандських» переговорів.
«Росія – це сила дисбалансу», – ось найгостріша фраза, яку кинув у бік Москви французький президент. Щоправда, Макрон так і не зміг чітко вказати, які саме санкції чекають на Росію у разі вторгнення в Україну. Тим не менше, французький президент має провести телефонну розмову з Володимиром Путіним у п’ятницю, у ході якої планує запропонувати російському президенту «шлях деескалації».