Україна та Нідерланди проти Росії. Три країни вперше зустрілися у суді у справі MH17
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) почав розглядати справу "Україна та Нідерланди проти Росії". Головне питання, на яке має відповісти суд: чи несе Росія пряму відповідальність за загибель людей внаслідок катастрофи "Боїнгу" MH17, а також за інші порушення прав людини на сході України у 2014 році.
BBC розповідає про ключові моменти засідання.
У справі проти Росії ЄСПЛ об'єднав три скарги:
1. Про порушення прав людини під час подій, пов'язаних із конфліктом на Донбасі (подано Україною).
2. Про відправлення дітей-сиріт з інтернату в Луганську на лікування до Росії (подано Україною). У Києві вважають, що дітей викрали члени незаконних збройних формувань.
3. Скарга Нідерландів на підтримку заяви родичів 298 осіб, які загинули під час катастрофи "Боїнга" MH17 у небі над Донбасом у липні 2014 року. Родичі вимагають визнання відповідальності Росії за причетність до трагедії, а також вимагають виплатити компенсації.
"Поведінка Росії загострює страждання [родичів]", - заявив на суді Під Плуг, який втратив під час катастрофи "Боїнга" брата, невістку і племінника. Рештки брата Піда не знайшли досі.
"Через поведінку Росії юридичні процедури необґрунтовано затягують. Родичі постійно стикаються з дезінформацією та брехливими репортажами. У результаті у родичів немає можливості дистанціюватися від того, що сталося", - додав він.
Щоб розібратися у всіх цих справах, суд має спочатку встановити, чи була частина території Донбасу під контролем Росії у 2014 році.
Про що говорили під час слухань?
Першим виступив представник Росії, який заявив, що немає жодних перевірених доказів того, що Росія постачала озброєння на Донбас. "У справі є тільки чутки, фейки та звинувачення в дусі "вкрай ймовірно", - додав він.
З ним не погодився представник Нідерландів. Він стверджує, що рейс МН17 збив "Бук", який прибув із території Росії, а керували установкою росіяни, оскільки бойовики самопроголошених республік Донбасу не мали таких фахівців.
"Без Росії не було б ДНР", - заявив суду представник Нідерландів.
Пропустити подкаст і продовжити подкаст
Головна історія тижня, яку пояснюють наші журналісти
Випуски
Кінець подкаст
Представники України, які виступали в суді, наполягали на тому, що на Донбасі побував не лише російський "Бук", а й десятки танків та бронетранспортерів армії Росії.
У Києві заявляють, що з весни 2014 року Росія фактично контролює частину Донецької та Луганської областей та їхній спільний кордон із Росією.
Представник України також звернув увагу суддів на те, що Москва почала роздавати мешканцям Донбасу російські паспорти.
Заявники просять визнати порушення Росією вимог Конвенції про захист прав людини - права на життя, свободу, повагу до приватного життя, вираження думок і свободу пересування. А також - заборони тортур та забезпечення ефективного розслідування порушень цих прав.
"Ті три скарги, які ЄСПЛ почав розглядати зараз, суд об'єднав, щоб швидше прийняти принципові рішення: чи визнати юрисдикцію Росії на чужій території, якщо так - з якого моменту і стосовно яких подій", - пояснив редактор інформаційно-аналітичного "Бюлетеня ЄСПЛ" Юрій Берестнєв.
Крім того, всі скарги об'єднує питання, чи відповідає Росія за дії учасників конфлікту і чи вона розслідувала порушення, сказав BBC керівник міжнародної практики правозахисної групи "Агора" Кирило Коротєєв.
Паралелі з Грузією
У серпні 2008 року російська армія вторглася на територію Грузії. Тодішній президент Дмитро Медведєв назвав це "операцією з примусу до миру"Представник Києва запропонував провести паралелі з іншими справами, які раніше розглядали у ЄСПЛ. У попередні роки Страсбург ухвалив, що Росія здійснює "де-факто контроль" над Кримом та Південною Осетією. А ситуація на Донбасі, на думку української сторони, схожа.
Але в ході засідання з'ясувалося, що проведення таких паралелей не завжди вигідне Києву. У попередні роки ЄСПЛ відмовився розглядати скарги щодо порушень прав людини, що відбувалися в активний період бойових дій між Росією та Грузією у серпні 2008 року. У результаті рішення винесли лише з дій Росії після припинення вогню.
На Донбасі збройний конфлікт триває й досі. Представник Києва спробував переконати суддів у тому, що на сході України події розвивалися інакше, і на момент початку бойових дій Москва вже контролювала дії сепаратистів.
Росія ж під час обговорення цього питання озвучувала позиції, які можуть здатися протилежними одна одній.
"Москва каже, що "Боїнг" був збитий під час збройного конфлікту, щоб підвести справу під висновки суду у справі про Грузію проти Росії про події 2008 року (ЄСПЛ тоді відмовився розглядати порушення прав людини під час бойових дій - Ред). Але водночас Москва погоджується з голландськими прокурорами, що його не збили під час збройного конфлікту, щоб продовжувати заперечувати, що його збили представники держави", - зазначає представник правозахисної групи "Агора" Кирило Коротєєв.
Загалом, на думку Коротєєва, Росія навіть не спробувала спростувати посилання Києва на конкретні докази.
Стара дуель із новими учасниками
Кровопролитний конфлікт на Донбасі триває вже вісім роківУ попередні роки міждержавна суперечка України та Росії постійно перетворювалася на публічну дуель британських баристерів.
Інтереси України в ЄСПЛ захищав Бен Еммерсон. А від імені Росії виступав Майкл Суейнстон.
2016 року мін'юст Росії уклав із Суейнстоном контракт про роботу у "кримській справі" на суму майже пів мільярда рублів (63 млн доларів). Але потім інформацію про умови роботи британця влада Росії засекретила.
У 2020 році до російської конституції внесли поправки, що дозволяють російській владі не виконувати рішення міжнародних судів. Після цього Суейнстон припинив представляти інтереси Москви у Страсбурзі.
Знайти суддів для розгляду спору України з Росією також виявилося непросто.
За правилами ЄСПЛ суддя з тієї чи іншої країни бере участь у розгляді справ зі скарг проти своєї держави. Але за стандартами Ради Європи він має представляти не владу цієї країни, а національну правову систему та суспільство загалом.
Постійний російський суддя в ЄСПЛ Дмитро Дідов взяв самовідвід, посилаючись на те, що він народився та жив в Україні. Йому знайшли заміну, але напередодні слухань у листопаді минулого року і ця людина раптом узяла самовідвід. Деякі експерти вважають, що такі кроки допомагають Росії, оскільки їй вигідно затягувати процес.
У результаті 2022 року розгляд справи розпочав новий постійний російський суддя в ЄСПЛ Михайло Лобов.
Інша інтрига була пов'язана із кандидатурою української судді Ганни Юдковської. Російська влада ще в першій українсько-російській суперечці в ЄСПЛ безрезультатно заявляла їй відвід, посилаючись на висловлювання судді про анексію Криму та порушення там прав людини. Термін повноважень судді у 2019 році закінчився, проте влада України досі не змогла погодити з ПАРЄ кандидатуру нового судді.
Загалом цю суперечку розглядають 20 суддів. За правилами, їх у такій справі має бути не менше ніж 17.
Нерідкий рідкісний випадок
Загалом міждержавні відносини в ЄСПЛ - це рідкість. У Страсбурзі зараз частіше розглядають суперечки між окремими особами та державами.
Міждержавних справ в історії суду було лише 27, і майже половина з них стосувалася Росії.
Україна подала проти Росії вісім скарг (частину суд об'єднав).
Грузія скаржилася на Росію чотири рази, у двох справах рішення вже було винесено, але Росія їх так і не виконала. Нідерланди поскаржилися на Росію вперше.
На початку 2021 року ЄСПЛ визнав частково прийнятними (тобто такими, що підлягають подальшому розгляду в суді) дві скарги України з питань про Крим, і виніс рішення щодо скарги Грузії про війну 2008 року (з моменту перших слухань щодо неї минуло 10 років).
Після цього Росія у липні 2021 року подала свою першу в історії міждержавну скаргу - проти України. У ній йдеться про ті самі події 2014 року, які зараз розглядає ЄСПЛ. Росія звинувачує Україну в катастрофі літака MH17, загибелі мирного населення, масових викраденнях і тортурах мешканців Донбасу, а також у помсті Криму через обмеження доступу до прісної води та інших порушень прав людини.
Але до судочинства російську скаргу поки що не прийняли.
Що буде далі?
Рішення про те, чи продовжувати в принципі розгляд скарг України та Нідерландів, суд має винести протягом найближчих місяців.
Якщо процес рушить далі, засідання можуть розтягнутися на кілька років (деякі схожі справи тривали до 10 років).
"Чи погодиться ЄСПЛ поставити Росії відповідальність за аварію "Боїнга"? - зазначає редактор інформаційно-аналітичного "Бюлетеня ЄСПЛ" Берестнєв. - Є російська скарга проти України, де обґрунтовано, на мою думку, йдеться про відповідальність України за те, що вона не закрила свого повітряного простору", - зазначає він.
Прокуратура Нідерландів не погоджується з таким трактуванням питання. На момент аварії "Боїнга" МН17 Україна справді ввела обмеження, але не закрила повітряний простір над Донецькою та Луганською областями. З 14 липня 2014 року над зоною конфлікту цивільні літаки літали лише на висоті понад 9750 метрів.
Жоден із ПЗРК, які мали сепаратисти, не міг вразити ціль на такій висоті (останній військовий борт України був збитий на висоті менше ніж 8000 метрів). За таких умов в українському регуляторі "Украерорух" вважали, що загрози цивільним бортам, що йдуть на висоті понад 9750 метрів, немає.
Міжнародних правил, які регламентують польоти над зонами бойових дій, немає. Під час збройних конфліктів в Іраку, Єгипті, Афганістані, Сомалі, Ємені, Конго, Малі, Південному Судані, Лівії та Сирії повітряний простір для проходу на крейсерській висоті польоту для цивільних літаків не закривався.
Цей судовий розгляд ведеться окремо від кримінального процесу, що вже завершується в Гаазі, проти трьох росіян і одного громадянина України, обвинувачених у причетності до загибелі рейсу МН17.
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!