"Коли дипломати говорять, гармати мовчать". Що кажуть експерти про чергові перемовини Росії та США
Міністр МЗС Росії Сергій Лавров та держсекретар США Ентоні Блінкен провели у Женеві черговий раунд безпекових перемовин. Під час пресконференцій обоє висловлювались значно м'якше, ніж їхні заступники тиждень тому, та повідомили про намір продовжувати перемовини.
ВВС запитала російських та західних експертів, чи говорить це про те, що подальші перемовини мають перспективи, і чого взагалі чекати від подальших контактів між країнами.
Що казали Лавров і Блінкен
Ще перед початком перемовин Лавров і Блінкен зійшлись на тому, що жодна зі сторін не чекає від них прориву. Обоє дипломатів вважають, що за одну зустріч розбіжності між країнами вирішити не вдасться. Разом з тим вони зазначили, що раді бачити одне одного та мають намір продовжувати діалог.
Уже після перемовин, які тривали півтори години, чиновники дали окремі пресконференції.
Першу провів Лавров. Він вчергове заявив, що Росія, попри побоювання США, не збирається нападати на Україну. За словами міністра, російська сторона ніколи не погрожувала українцям.
Крім цього Лавров зазначив, що в ході перемовин представники США вчергове намагались "поставити Україну в основу всього цього процесу". Сам він погоджується з тим, що це питання вимагає ретельної уваги, але вважає, що не варто зводити до нього всю проблему європейської архітектури безпеки.
Перед перемовинами із Лавровим Блінкен літав у Берлін та КиївЗустріч з Блінкеном російський міністр назвав проміжною. За його словами, США погодились наступного тижня надати письмову відповідь на російські безпекові пропозиції. Після цього міністри планують зустрітися ще раз.
Пропустити подкаст і продовжити подкаст
Головна історія тижня, яку пояснюють наші журналісти
Випуски
Кінець подкаст
На питання, чи опублікують відповідь США, Лавров відповів, що сам він виступає за публікацію документу, але робити це можна буде лише зі згоди американської сторони.
Потім виступав Блінкен. Він вчергове нагадав, що основна вимога Росії - відмова від розширення НАТО на схід - не може бути виконана, оскільки це означатиме відмову від політики відкритих дверей, якої притримується альянс.
Він також підтвердив готовність США та їхніх союзників застосувати до Росії нові економічні санкції у випадку агресії проти України - при цьому, зазначив держсекретар, йдеться не лише про військову агресію, а і, наприклад, можливі кібератаки з російського боку.
Разом з тим держсекретар зазначив і точки дотику, які є у двох держав - зокрема про те, що США розраховують на допомогу Москви у перемовинах з Іраном.
Блінкен підтвердив, що американська сторона погодилась наступного тижня надати Росії письмову відповідь на її вимоги. При цьому він позитивно оцінив результат зустрічі та сказав, що країни перебувають на шляху до розуміння причин занепокоєності одне одного, а розмову назвав відкритою і корисною.
"Пошуки точок дотику"
Зустріч очільників дипломатичних відомств передбачалась як проміжна, але будь-які перемовини дають шанс уникнути подальшої ескалації, сказав у розмові з ВВС Сергій Радченко, заслужений професор у Центрі світової політики Генрі Кіссинджера Університету Джона Гопкінса у США.
"Коли дипломати говорять, гармати мовчать", - підкреслив історик.
Судячи з пресконференції Лаврова та Блінкена після зустрічі, крім розбіжностей вони знайшли й теми для співробітництва, вважає Радченко.
Наприклад, вони обговорили перемовини про відновлення ядерної угоди з Іраном, які проходять у Відні. На цих перемовинах позиції Вашингтона та Москви збігаються.
"Це говорить про пошук точок дотику обома сторонами: вони намагаються йти до діалогу, який був раніше, коли було зрозуміло, що Росія є глобальним гравцем, зокрема у розв'язанні іранської проблеми", - сказав Радченко.
Значно менше оптимізму ця зустріч викликала у Юваля Вебера, експерта Школи управління та державної служби Буша при Техаському університеті A&M.
У інтерв'ю ВВС він вказав на вимогу виводу військ НАТО з Болгарії та Румунії, озвучене Москвою незадовго до зустрічі.
На думку експертів, такі вочевидь нездійсненні запити говорять про те, що в Кремлі вже прийняли принципове рішення про напад на Україну - і зусилля Держдепартаменту США нічого не змінять.
"Неважливо, Ентоні Блінкен - хороший чи поганий держсекретар. Якщо друга сторона вимагає капітуляції або конфлікту, він мало що може зробити. Найкращий він на світі дипломат чи найгірший, шансів на урегулювання шляхом перемовин небагато", - сказав Вебер.
"Обидві сторони продовжать дискусії, але кінець-кінцем статус-кво вигідний Заходу, а не Росії. Якщо Росія не почне в якийсь момент військові дії, вона не зможе досягти своїх цілей - фактично розділити Україну на дві частини та обмежити можливості США та НАТО у Європі", - вважає американський спеціаліст.
Він навіть припустив, що російське вторгнення в Україну може початись наприкінці лютого: 19-го закінчиться Зимова олімпіада у Пекіні, а 20 лютого - спільні навчання Росії та Білорусі "Союзна рішучість-2022".
Вебер припускає, що Москва зробила висновок: дипломатія не працює, а військові дії змушують сприймати її всерйоз. Тим більше, що Росія та Захід по-різному бачать основи світового порядку.
"Архітектура європейської безпеки базується на західній ідеї суверенітету як права кожної держави приймати власні рішення. Російське ж розуміння суверенітету - великі країни контролюють інші території у своїй сфері впливу та вирішують за них", - каже експерт.
Але Радченко з Університету Джона Гопкінса не згоден з прогнозами про неминучий початок війни. Він вважає, що спеціалісти, які про це говорять, виходять лише з даних про переміщення військ та логіки військових рішень.
"Звідки ми знаємо, що відбувається у Кремлі? - сказав історик. - Я спілкуюсь з людьми, які перебувають всередині російської політичної спільноти та займаються зовнішньою політикою Росії, і багато хто усвідомлює, що рішення приймає Путін і лише Путін".
Радченко черпає стриманий оптимізм зі своєї роботи над історією холодної війни: "Якщо глянути на історію останніх 70 років радянсько-американських і російсько-американських відносин, то було кілька таких моментів, коли дві держави перебували на межі розриву".
Він навів приклади іранської кризи під час правління Сталіна, берлінської кризи 1948-1949 років, карибської кризи у 1962 році, ескалації через війну на Близькому Сході в 1973 році та напругу через розміщення ядерних ракет у Європі в 1983 році.
Експерти кажуть, що у цій ситуації неважливо, чи хороший з Блінкена дипломат"У кожному випадку ситуація була на межі, й небезпека війни була колосальною. Але історія показує, що навіть у часи найскладніших кризових моментів у радянсько-американських відносинах, керівництво СРСР та США знаходило достатньо мудрості, щоб уникнути конфлікту", - підсумував історик.
"Зрозуміле бажання не говорити "ні"
Атмосфера на зустрічі була трохи менш напруженою, тому що сторони вже були знайомі з позиціями одне одного і нічого нового в цьому плані зустріч не принесла, зазначає заступник директора Центру комплексних європейських та міжнародних досліджень Дмитро Суслов.
Головним результатом зустрічі експерт назвав виникнення визначеності, що дипломатичний діалог продовжиться: зустріч не остання. Попри те, що США не погоджуються з вимогою про не розширення НАТО, наступного тижня вони пообіцяли представити свої письмові пропозиції.
"Все це, а також те, що Москва офіційно заявила, що не планує воювати, немає намірів вдертись на територію України - все це серйозно деескалює ситуацію, призводить до її розрядки у порівнянні з тим, якою вона була минулого тижня", - зазначив Суслов.
Однак, на думку експерта, знижувати напругу Москва не має наміру, позаяк саме подібна ескалація дозволяє Росії досягати прогресу з позиції сили.
"Росія продовжить війський тиск на Захід та Україну, не стане поки що відводити війська від української території. Присутність російських військ на українському кордоні буде важкою артилерією, яка буде змушувати Захід, НАТО та Україну продовжувати діалог", - каже Суслов.
"Саме завдяки військовому тиску його почали і вдалось почати хоч якесь просування у важливих питаннях - контроль за озброєнням, деконфліктинг, контроль за ракетами середньої та меншої дальності та звичайними озброєннями", - резюмував Суслов.
За результатами минулої зустрічі позиції Москви та Вашингтона не змінились, а аналізувати півтони і тональність на пресспідходах міністрів - не зовсім правильно, вважає старший науковий співробітник Інституту міжнародних досліджень МДІМВ Андрій Баклицький.
"Поки не можна сказати, що діалог кудись просувається. Але обидві сторони поки що хочуть його продовжувати. Скільки це триватиме - сказати складно", - зазначає експерт.
За його словами, різниця у підходах перемовників все ще велика і несхоже, щоб США були готові, хотіли та могли обговорювати перебудову архітектури безпеки Європи.
"Зрозуміле бажання не казати "ні". Тому що коли ця спроба перемовин не вдасться, доведеться робити щось інше. Але цього "іншого" нікому не хочеться - ні Росії вдаватись до неназваних військо-технічних заходів, ні США вводити нові санкції, від яких постраждає і Європа", - резюмує Баклицький.
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!