Війни немає, але заплатити українцям доведеться: скільки коштують країні погрози Путіна
Які втрати несе економіка України від погроз з боку Росії, як це може вплинути на особисті фінанси українців та як до найгірших сценаріїв готується бізнес.
Активні розмови про ймовірну російську агресію завдали болючого удару по економіці. 2022-й рік почався з глобального розпродажу на зовнішніх ринках облігацій українського уряду, відтоком портфельних інвестицій та девальвацією гривні.
Іноземні інвестори призупиняють свої проєкти з українським бізнесом. Завмер в очікуванні ринок нерухомості, який показав суттєве зростання в 2021-му.
Проте військово-політична криза завдає клопоту не лише державі чи бізнесу. Вона вже просто зараз б’є по гаманцях простих громадян, знецінюючи їхні гривневі заощадження та "вбиваючи" сподівання на швидке заспокоєння інфляції.
В економічному плані Україна програватиме навіть, якщо Росія так і не наважиться на військову експансію.
Опитані ЕП аналітики та економісти не очікують на стабілізацію ринків без суттєвого зниження напруги у відносинах між РФ та цивілізованим світом.
Як саме загроза військової агресії шкодить українській економіці та впливає на особисті фінанси, що робитиме бізнес та влада у разі ескалації конфлікту, та як буде реагувати валютний ринок на різні сценарії?
Як відреагували ринки
13 січня заступник голови МЗС Росії Сергій Рябков в ефірі одного з російських телеканалів заявив, що "військові спеціалісти пропонують російському президенту варіанти вирішення конфлікту на Сході України". Цю заяву згодом поширило агентство Bloomberg, після чого розпочався масштабний розпродаж українських єврооблігацій.
У заяві одного з топових російських урядовців інвестори побачили пряму погрозу початку повномасштабної військової агресії, тож намагалися за будь-яку ціну позбутися гарантованих урядом України облігацій, продаючи їх навіть у збиток.
Ними керувала проста логіка – "краще отримати сьогодні хоча б частину вартості, аніж потім взагалі нічого".
"Інвестори продавали українські папери з дисконтом, за 76,5% від номінальної ціни. Корпоративні облігації теж пропонують вищу дохідність. 5-річні бонди "Укрзалізниці" мають дохідність 12,6% у порівнянні з 9,6% ще на початку року, а "Нафтогазу" – 13,7% проти 10,6% на початку року", – зауважив голова відділу аналітики Blackshield Capital Ілля Кислицький.
Розпродаж стосувався не лише українських, але й російських активів: інвестори побоювалися, що у разі повномасштабного наступу на РФ накладуть жорсткі санкції, про які неодноразово говорили на Заході.
18 січня ключові фондові індекси Росії пережили найбільший обвал від початку коронакризи: рублевий індекс Московської біржі впав на 6,5%, а доларовий індекс РТС – на 7,29%.
Навіть після вихідних інвестори не заспокоювались і з початком тижня продажі продовжились.
На піку дохідність номінованих у доларах євробондів України з погашенням у вересні 2022 року сягнула 25%, хоча на початку року вона становила 8%. Для порівняння, гривневі ОВДП, які випускає Міністерство фінансів, за рік приносять лише 12% доходу.
Під удар потрапили й українські боргові варанти – похідні цінні папери, випущені під час реструктуризації державного боргу у 2015 році. Їхня вартість опустилася до 72-74% від номіналу. До ескалації ситуації придбати варанти можна було з націнкою у 15% вище від номіналу.
Що таке євробонди та як їх купити з прибутковістю 20%
Паніка на зовнішніх ринках швидко перекинулася на внутрішній. З облігацій внутрішньої державної позики почали масово виходити нерезиденти.
За даними Національного банку, від початку року іноземці скоротили свій портфель ОВДП на 6,2 млрд грн. І це ще півбіди. Проблема в тому, що отримані від продажу цінних паперів гривні вони направили на купівлю валюти, чим спричинили ажіотаж і на валютному ринку.
Додатково на валютний ринок тиснули великі витрати на закупівлю імпортних товарів, зокрема газу, нафти, автомобілів тощо. Водночас українські експортери навпаки вирішили притримати свою валютну виручку, поки курс не підросте ще більше.
Як наслідок, курс долара в обмінниках за декілька днів зріс на 68 копійок — з 27,73 до 28,41 грн за долар. Від початку року гривня девальвувала на 4%.
Для стримання панічних настроїв на ринку Національний банк активно розпродавав валюту з резервів, витративши на це від початку року 752 млн дол.
Ймовірність повномасштабного вторгнення Росії лякала не лише іноземних інвесторів. У вівторок 18 січня Міністерство фінансів провело майже провальний аукціон з продажу ОВДП, залучивши лише 4,15 млрд грн, більшість з яких – за валютними паперами.
Це й не дивно: ані банки, ані юридичні чи фізичні особи не поспішають вкладати у держборг на первинному ринку під 11-13% річних в той час, як придбавши ці ж папери на вторинному ринку можна отримати 16-17% річних.
І хоча вже 19 січня ситуація на зовнішніх ринках дещо заспокоїлася, проте дохідності українських єврооблігацій не повернулися на свої рівні до ескалації.
"На зовнішніх ринках дохідність українських єврооблігацій досягла стресових рівнів, двозначних. І, на жаль, тимчасово Україна втратила доступ до зовнішніх ринків капіталу", – констатував 20 січня директор департаменту відкритих ринків Національного банку Олексій Лупін.
Без надії на запозичення
У 2022 році Україна планувала позичити 420 млрд грн, з яких 151 млрд грн – на зовнішніх ринках. Ці запозичення критично необхідні для того, аби профінансувати заплановані на цей рік видатки бюджету.
У разі, якщо ситуація на борговому ринку для України не покращиться, то уряду та парламенту доведеться проводити секвестр бюджету, тобто відмовлятися від фінансування деяких видатків.
Левова частина нових запозичень йде на те, аби погасити старі борги. Зовнішні валютні борги уряд погашає, позичаючи наново. Загалом у 2022 році Україні потрібно виплатити кредиторам понад 550 млрд грн, з яких 126 млрд грн – за зовнішніми боргами.
Цьогорічний пік виплат припадає на лютий – 66,3 млрд грн. У березні заплатити кредиторам доведеться менше, хоча виплати за валютними позиками навпаки зростуть.
Без можливості рефінансувати зовнішні виплати новими запозиченнями, погашення виплат може стати серйозним викликом для уряду та стабільності курсу валют.
Наразі чи не єдиним джерелом зовнішніх запозичень для України залишаються позики офіційних партнерів, зокрема МВФ, ЄС та Світового банку.
Проте, зважаючи на те, що українська влада не поспішає виконувати вимоги кредиторів, а голова фінансового комітету Ради Данило Гетманцев навіть встиг заявити, що "Україна може пройти рік без грошей МВФ", надія отримати навіть ці кошти стає все більш примарною.
Без доступу до інвестицій
Проблеми, які виникають у держави – лише вершина айсберга економічних наслідків військової напруги. Доступ до зовнішніх ринків капіталу наразі закритий не лише для уряду, але й для великих українських компаній.
Наприклад, євробонди "Метінвест" Ріната Ахметова з 13 січня подешевшали до 86-87% від номіналу. Обвалилися й акції українських компаній, які торгуються закордоном: Ferrexpo Костянтина Жеваго за останній місяць впали на 14%, акції "МХП" Юрія Косюка – на 5,3%.
Українським компаніям все складніше залучати зовнішнє фінансування, діляться представники бізнесу.
"Якщо говорити про інвестиції, фандрейзинг, то тут виникають питання: "а що ж буде з військовою агресією?". Для нас зараз важлива підтримка міжнародних фінансових організацій, які можуть доларом показати, що вони вірять в Україну", – зазначив співвласник та СЕО порту TIS, партнер інвестиційної компанії SD Capital Андрій Ставніцер.
Деякі компанії призупиняють великі інвестиційні проєкти, чекаючи на більш стабільні часи.
"Негативний фон, сформований агресією Росії щодо України, не може залишатися поза увагою й однозначно впливає на бізнес. Особливо великі проєкти перенесені, ми обережно ставимося до капітальних інвестицій", – каже засновник DroneUA Валерій Яковенко.
Негативні настрої впливають і на довгострокові інвестиції населення. Один зі столичних забудовників повідомив ЕП, що від початку загострення ситуації на Сході українці майже припинили купувати нові квартири. "Ринок просто став", – додав він.
Хоча у Національному банку й зазначають, що впливу кризи на потік прямих іноземних інвестицій поки що не спостерігають, проте там усвідомлюють, що через зменшення обсягу цих інвестицій в економіці та призупинення проєктів темпи зростання ВВП цьогоріч будуть суттєво менші, ніж очікувалося раніше.
За підсумками 2022 року НБУ обережно очікує ріст ВВП на 3,4% проти 3,8% у попередніх прогнозах. На темпи економічного зростання, крім військової загрози, впливатимуть високі ціни на енергоресурси та дефіцит окремих видів сировини у світі.
Як загроза впливає на гаманці українців
Про ймовірність атаки Росії "будь-якої миті" не припиняють говорити керівники НАТО та США, але українці, схоже, на ці заяви не реагують. У Національному банку не бачать ажіотажного попиту на валюту в обмінниках чи відтоку депозитів з банківської системи. Про відсутність ажіотажу ЕП повідомили також у двох загальнонаціональних мережах супермаркетів.
Однак платоспроможність українців вже страждає від самих лише розмов про російське вторгнення. Девальвація гривні знецінює доходи та заощадження громадян у національній валюті. Проте, що найважливіше, вона впливає на інфляцію.
За підсумками 2021 року ціни в Україні виросли на 10%. Більшого зростання вдалося уникнути саме завдяки посиленню позицій гривні на 3,5% за рік.
Заробити та вберегтися від інфляції: куди вкладати кошти в 2022-му
Послаблення гривні безумовно вдарить по гаманцях українців. Національний банк, який раніше оптимістично очікував знизити інфляцію до 5% вже у 2022 році, вже погіршив прогноз – до 7,7%.
Щоб боротися зі зростанням цін НБУ різко підвищив облікову ставку. 20 січня вона зросла на 1 пункт – до 10%. Слідом за нею зростатимуть ставки за депозитами та кредитами населенню. Позичати у банку гроші на купівлю чи ремонт житла стане дорожче, що ще більше охолоджуватиме ринок нерухомості та споживчі витрати, а разом з ними – темпи зростання економіки.
Чого чекати далі
21 січня у Женеві відбудеться чергова спроба Заходу змусити Росію до цивілізованої поведінки. Проте передбачити, що саме робитиме РФ далі не може ніхто. А саме від її дій та коментарів й залежатиме подальша доля дохідностей українських активів та гривні.
"Досвід 2014-2015 років показав, що у відриві від політичних ризиків, нормалізація цін на боргові інструменти може бути доволі швидкою, але постає закономірне питання, наскільки далеко ми знаходимося від "пікового моменту", і відповідь на це питання лежить більше у політико-економічній площині, ніж у інвестиційній", – вважає фінансовий аналітик Blackshield Capital Юлія Пекар.
ЕП опитала інвестиційних банкірів щодо того, як будуть поводитися ринки та куди прямуватиме курс долара за різних сценаріїв розвитку подій. Більшість опитаних переконані, що без суттєвої деескалації напруги ринки для України залишатимуться непривітними значну частину року.
"Якщо таке напруження стане "новою реальністю", то для України - це погана новина. Під постійним ризиком нападу приватні інвестиції в Україну не прийдуть, неможливо буде фінансувати дефіцит бюджету через приватні запозичення. Натомість доведеться розраховувати на (і вимагати) більш активну офіційну фінансову (і військову) підтримку", – переконаний керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій.
Ринкам ще є куди падати у разі подальшої деескалації ситуації на східних кордонах, вважає головний менеджер з макроекономічного аналізу Райффайзен Банку Сергій Колодій. "У середу відбулося певне покращення ситуації. Разом з цим, ризик дефолту ринок поки що оцінює нижче за лютий 2016-ого та березень 2020-ого", – наголошує банкір
У Dragon Capital переконані, що наразі Україна готова до економічних наслідків ескалації конфлікту набагато краще, ніж у 2014 році.
"Резерви НБУ сягають 30 млрд доларів (у 2013 році було 20 млрд доларів), банківська система стійка, маємо низький дефіцит поточного рахунку близько 2% ВВП (у 2013 році — 9,0%), невеликий дефіцит бюджету — близько 3% ВВП (у 2014 році 10%). Тому втрати для економіки та валютного ринку будуть набагато меншими ніж у 2014-15 роках", – зазначає головний економіст Dragon Capital Олена Білан.
Хоча як реагуватиме гривня та українські активи у разі повномасштабного вторгнення аналітики прогнозувати поки не беруться. Все залежить від масштабів загострення та дуже багатьох невідомих. Та й навряд чи цифри на табло обмінників цікавитимуть українців за умов початку бойових дій у їхніх містах.
Натомість, прогнози, які економісти дають на випадок деескалації конфлікту, багато у чому схожі — незначне зміцнення гривні та повернення дохідностей українських активів у бік їхніх "традиційних" рівнів.
"Якщо дипломатичними шляхом вдасться досягти деескалації, причому швидко та на тривалий період, то курс може повернутись до позначки 27-27,5 грн за долар, але не надовго, адже дія деяких фундаментальних чинників вичерпається у другому та третьому кварталах", – додає Білан.
У гіршому разі, якщо суттєвої деескалації на переговорах у Женеві досягти не вдасться, проте й повномасштабного вторгнення Росії не відбудеться, то курс валют коливатиметься на вищих рівнях, переконані в ICU.
"Зараз можемо заглядати тільки на короткострокову перспективу, і на найближчий тиждень очікуємо що курс гривні коливатиметься у коридорі 28-28,5 грн за долар. За таких рівнів курсу може зрости пропозиція валюти від експортерів аграрної продукції, що сприятиме поступовому збалансуванню валютного ринку у цьому коридорі", – зазначив старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович
Що планує бізнес на випадок війни
ЕП звернулась до власників найбільших українських компаній в таких сферах як енергетика, будівництво, ритейл та інших. Утім більшість з них ввічливо відмовились відповідати на наші запитання. Наводимо відповіді бізнесменів, які погодились.
Андрій Ставніцер, співвласник та СЕО порту TIS, партнер інвестиційної компанії SD Capital
"Ми можемо перетворити наші об’єкти інфраструктури у груди металобрухту. Такий план розроблено. Доволі складно буде потім оживити це підприємство. Дуже не хотілося б цього робити. Щодо співробітників, то план – роздати всім зброю та оборонятися з кожного вікна"
Валерій Яковенко, засновник DroneUA
"Наше основне завдання зараз – ні на секунду не зупиняти нашу поточну діяльність, зараз триває активна підготовка до сільськогосподарського сезону і від правильної підготовки залежить ефективність бізнесу кожного українського аграрія.
Ми опрацьовуємо різні ланцюжки поставок, логістики, комунікацій, щоб визначити найслабші ланки та намагаємось знизити ризики, збільшивши обсяг закупівель.
Водночас, ми оновлюємо комунікацію з нашими колегами з силових відомств, щоб надати максимальний рівень технічної підтримки за необхідності.
Наше основне завдання – забезпечити безпеку кожного спеціаліста, переконатися в тому, що персональних ризиків для колег немає, але одночасно ми бачимо необхідність злагодженої роботи для підтримки України.
Так само як і в 2014 році, ми прикладатимемо максимум зусиль, щоб технології, що надаються нашим підприємством було спрямовано на усунення загроз, а наше технічне обладнання на балансі волонтерів, силових відомств та Міністерства оборони було технічно обслуговане та максимально швидко поверталося до ладу".
Ярослав Ажнюк, CEO Petcube
"Наш план як компанії – бути міцним тилом. Дбати про безпеку усіх колег і їхніх сімей, продовжувати працювати, створювати економічну цінність для світу і для всіх нас. Думаю, це найбільша користь для України, яку ми можемо принести за цих обставин.
Я прошу усіх співробітників подумати про свої особисті плани: що вони будуть робити у випадку проблем із водопостачанням, опаленням, електрикою, мобільним зв’язком, домашнім інтернетом, або початку військових дій у вашому місті.
Хтось має машину, зібраний рюкзак, знає кого із рідних має забрати й знає, у кого може зупинитися у Києві чи в Західній Україні. Хтось, можливо, ще не думав про це. Можливо, хтось має вміння та наміри захищати країну зі зброєю у руках".