"Не кінець діалогу". США дадуть письмову відповідь на вимоги Кремля

Наступного тижня США дадуть письмову відповідь на ультиматуми Кремля. Про це після перемовин у Женеві заявили держсекретар Ентоні Блінкен та міністр МЗС Росії Сергій Лавров.
"Це не кінець нашого діалогу. Наступного тижня ми отримаємо, як декілька разів підкреслив Ентоні Блінкен, письмову реакцію", - сказав Лавров, назвавши нинішню зустріч проміжною.
Після письмових відповідей Лавров знову розмовлятиме з Блінкеним. Держсекретар США також не виключає можливості зустрічі американського та російського президентів.
Блінкен сказав, що це були "не перемовини, а чесний обмін думками", і вважає його "корисним".
Та за словами держсекретаря США, "Росія зараз заглибилась у діалог з нами, але однаково продовжує нарощувати свої сили на кордоні з Україною, а ще продовжує планувати військову операцію в цій країні".
"Ми чули, що російські політики не збираються нападати на Україну, і Лавров це повторив, але ми керуємось тим, що ми бачимо, всі бачать, і судимо на по словах, а по вчинках", - сказав Блінкен.
Крім того, що Росія сконцентрувала понад 100 тисяч військових на кордоні з Україною, вона також, за словами Блінкена, "перекинула сили в Білорусь, що дає Володимиру Путіну можливість атакувати Україну з півдня, заходу та півночі".
"Якщо Росія хоче переконати світ, що у неї немає агресивних намірів щодо України - хорошим способом буде деескалація, відведення військ від кордонів (України - Ред.) і продовження діалогу", - заявив Блінкен.

Він підтвердив, що наступного тижня США нададуть Росії письмові відповіді на її вимоги, які попередньо обговорять із союзниками та партнерами.
Саміт у Женеві відбувається після зустрічей Ентоні Блінкена з європейськими колегами.
Перед візитом до Німеччини 19 січня держсекретар США також несподівано відвідав Київ, де зустрівся із міністром МЗС України Дмитром Кулебою та президентом Володимиром Зеленським.
Після обговорення в Берліні з британськими, французькими та німецькими чиновниками Блінкен заявив, що напад Росії на Україну "потягне нас усіх назад у небезпечний і нестабільний час, коли цей континент і це місто були розділені на два... із загрозою тотальної війни над головою кожного".
Свобода вибору чи обмеження безпеки інших
Росія та США поки що не можуть погодити навіть сам предмет переговорів. Російське МЗС у грудні опублікувало проєкт договорів із США і НАТО і вимагало термінової відповіді на них.
Президент Росії Володимир Путін вимагає, щоб Україну не прийняли до НАТО, а сам оборонний альянс припинив розширятись на Схід та відмовився від прийняття до своїх лав колишніх країн СРСР, а також будь-якої військової співпраці з ними.

Пропустити подкаст і продовжити подкаст

Головна історія тижня, яку пояснюють наші журналісти
Випуски
Кінець подкаст
Вашингтон і Брюссель відмовляються обговорювати російські вимоги як такі, що суперечать статуту НАТО, що містить принцип "відчинених дверей".
За словами заступниці держсекретаря США Венді Шерман, такі вимоги неприйнятні, бо ігнорують суверенітет України, Грузії й інших країн та їхню свободу вибору, зокрема, й військових союзів.
Натомість Лавров наполягає на тому, що свого часу США зобов'язались на зміцнювати безпеку одних країн за рахунок "обмеження" безпеки інших країн, і на перемовинах варто зосередитись не на "питанні України", а на європейській безпеці в цілому.
"Цей блок (НАТО - Ред.) був створений проти СРСР, а зараз він працює проти Російської Федерації", - пояснив після перемовин із Блінкеним Лавров.
Блінкен вкотре заявив, що США не відступлять від своїх принципових позицій, однак готові говорити з Росією про давно відомі заходи глобальної безпеки, ось як обмеження озброєнь, контроль за військовими навчаннями, підвищення заходів прозорості, повернення до договору про ракети середньої та меншої дальності тощо.
Але Росія категорично відкидає цей підхід - і хоче відповідь на усі свої вимоги одразу.
Сам Ентоні Блінкен написав, що США разом з партнерами "готові застосувати жорсткі економічні кроки якщо Росія вдасться до подальших неспровокованих військових акцій проти України".
"Україна не є членом НАТО, вона не підпадає під наші зобовязання за статтею 5 (про колективний захист членів альянсу. - Ред.), але ми прихильні зробити все можливе, щоб захистити її і запобігти російській агресії", - сказав Блінкен після перемовин із Лавровим.
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!