Боротьба з товарною контрабандою: який шлях обере Україна
Ідея повернення кримінальної відповідальності за контрабанду товарів витає у вищих ешелонах влади уже давно. Врешті у квітні 2021 року вона викристалізувалася у законопроєкт 5420, який, втім, пропонує дещо більше, ніж просто криміналізацію товарної контрабанди. Він навіть пройшов перше читання та отримав багато критики від бізнесу. Що ж далі?
Державна митна служба час від часу звітує про виявлені партії незадекларованих товарів. То партію iPhone останньої моделі на 7 млн грн знайдуть, то елітних годинників на 2 млн грн, то одягу чи цигарок. Але є потік, який митникам все-таки не вдається зловити. І від того, що закон називає "незадекларовані товари", а в народі зветься "товарною контрабандою", страждають різні сектори бізнесу. Від побутової техніки до виробників підакцизної продукції.
Якщо бізнес працює в білу і сплачує всі податки, з контрабандним товаром конкурувати важко. Скажімо, за словами керівника юридичного департамента "Самсунг Електронікс Україна Компані" Євгена Школи, різниця в ціні телевізора преміального сегменту (від 30 тис грн) між "сірим" та легальним імпортом становить 30-40%.
При цьому споживач не завжди знає, що його придбання ввезене в Україну нелегально, а отже, сервісного обслуговування в разі чого годі чекати. І це тільки один з прикладів.
Втім, відколи був зареєстрований законопроєкт про криміналізацію товарної контрабанди, до нього виникло багато запитань. На цьому ґрунті лунало багато заяв, мовляв, не криміналізацією, а фіскалізацією краще побороти це негативне явище.
Інститут економічних досліджень та політичних консультації опитав більше тисячі представників різних підприємств – експортерів та імпортерів, і в одному з запитань поцікавився думкою: підтримують вони цю ідею чи краще від неї відмовитися.
Трохи більше половини респондентів, як і минулого року під час аналогічного дослідження ІЕД, виказали свою підтримку ідеї криміналізації контрабанди для всіх товарів, ввезених з порушенням митних правил (55% респондентів).
Криміналізацію контрабанди тільки підакцизної групи товарів та контрабанди у значних обсягах підтримали ще 13,5% респондентів. Ще стільки ж підтримали криміналізацію контрабанди тільки у випадку з великими обсягами товарів.
Про підакцизну продукцію окремо говорять неспроста. Частка нелегальних тютюнових виробів в Україні за останнє п’ятиріччя радикально зросла: у 18 разів. У 2016-му ринок нелегальних сигарет в Україні займав частку 1%, у серпні 2021-го це вже 18,1%.
Цікаво, що ідею криміналізації порушення митних правил при ввезенні товарів частіше за все підтримують підприємства середнього розміру, а також сільськогосподарські підприємства.
А згідно з дослідженням Info Sapiens, у населення теж є підтримка ідеї криміналізації такого правопорушення. Згідно з їхнім опитуванням, проведеним влітку, 90% із 1000 респондентів підтримали криміналізацію контрабанди підакцизних товарів у великих та особливо великих розмірах.
Кримінальна відповідальність за товарну контрабанду виглядає логічною, оскільки фактично мова йде про крадіжку з бюджету по аналогії з відповідальністю за інші податкові злочини, каже старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай.
"Будь-яка контрабанда товарів завдає збитків держбюджету. Тобто я б навіть не відокремлював сектор підакцизних товарів. Єдине, що для підакцизної контрабанди дійсно варто передбачити збільшений поріг відповідальності", – коментує він.
Ідею підтримують. А законопроєкт?
Якщо сама ідея введення кримінальної відповідальності за провезення товарів з порушенням митних правил все-таки знаходить підтримку, то до тексту законопроєкту були зауваження. Їх не раз висловлювали різні бізнес-асоціації, які найбільше побоюються, щоб оголошена боротьба проти "чорного імпорту" не обернулась проти компаній, які працюють у білу.
Так Європейська бізнес асоціація неодноразово наполягала на допрацюванні законопроєкту. Принциповим для бізнесу є недопустимість запровадження підтриманої в редакції першого читання відповідальності за недостовірне декларування товарів. У ЄБА були стурбовані, що при ухваленні цієї норми у правоохоронців з’явиться можливість притягти до кримінальної відповідальності навіть за неумисні помилки в митній декларації.
У версії законопроекту до другого читання профільний комітет парламенту підтримав виключення норми про недостовірне декларування. Крім того, нова редакція проекту закону передбачає підвищені пороги притягнення до відповідальності, на чому неодноразово наголошував бізнес. У такому вигляді комітет рекомендував ухвалити закон у цілому.
Загалом у ЄБА погоджуються з необхідністю введення жорсткого покарання за контрабанду товарів, але вважають більш пріоритетним ввести його саме для підакцизних товарів та ризикових сегментів – тих груп товарів, які страждають від контрабанди найбільше. Скажімо, техніки.
Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев також погоджується з необхідністю введення кримінальної відповідальності для контрабанди підакцизної групи товарів.
Законопроект слід ухвалити у другому читанні, але тільки з урахуванням пропозицій бізнес-спільноти, зауважує Юрій Гайдай. Інакше позитивний ефект від зменшення контрабандних схем ризикує бути нівельованим через тиск на бізнес, застерігає старший економіст ЦЕС.
За словами Гетманцева, законопроєкт ще дискутується. Тим часом у законопроекті до другого читання профільний комітет врахував 50 депутатських поправок із більш як двох сотень, виключивши із тексту законопроекту ті норми, навколо яких точились найгостріші дискусії.