Як лікар Лукасевич став засновником україномовної медицини у Києві
150 років тому, 26 грудня 1871 року, народився лікар Євмен Лукасевич - один із перших вчених-медиків, що писав наукові медичні статті українською та уклав медичний словник-поліглот.
Він працював міністром здоров'я УНР та послом України у Швейцарії, і дивом врятувався від більшовиків.
1907 рік. Вулицями Либідської округи Києва поспішав середніх років мужчина. Перехожі, що траплялися назустріч, завчасно уступали дорогу - чоловіки піднімали капелюхи, а жінки нахилялися, вітаючися з ним. Ймовірно тут його знали всі, особливо незаможні та прості на вигляд кияни.
Це був лікар Євмен Лукасевич. Кілька років тому він переїхав до Києва і став відомим спеціалістом з лікування дитячих та внутрішніх хвороб. Вдячні пацієнти не раз рятуватимуть йому життя.
Енергійний, стрункий, бездоганно причепурений зовні пан швидко йшов хідником і не завжди відповідав на вітання. Через строгий вираз обличчя - певне далося взнаки дитинство сироти - він міг здатися холодної вдачі. Але насправді це було не так.
Лікар, що ледь не помер у дитинстві
Євген Лукасевич народився у родині священника у селі Біла на Тернопільщині.
"Згадую, що в мальстві я дуже довго хорував якоюсь недугою. Недуга була важка, бо мама вшила мені вже навіть сорочку на смерть, але я видужав. На 9 році життя втратив матір і від того часу - можу сміло сказати - прожив життя самостійне".
Ймовірно, що через хворобу Лукасевич вирішив стати лікарем. Далі в автобіографії він пише про навчання у Тернопільській гімназії, де "між учнями проявлялося дуже ярко національне самопізнання і національне життя. Вже від четвертої класи брав участь в учнівських потайних гуртках".
А це стане його стилем життя - куди б не потрапив у майбутньому, він завжди був у центрі українського громадського руху.
Перші медичні публікації українською
Українська медицина, як наука, почалася наприкінці ХІХ століття. Майже одночасно на Наддніпрянській Україні та в Галичині з'явилися перші українські науково-популярні видання на медичні теми.
Зокрема у Львові Євген Озаркевич заснував "Лікарський Збірник Наукового товариства імені Шевченка".
Українські медичні вісті. З книги Я.Ганіткевича "Українські лікарі-вчені першої половини XX століття та їхні наукові школи"Пропустити подкаст і продовжити подкаст
Головна історія тижня, яку пояснюють наші журналісти
Випуски
Кінець подкаст
Згодом він редагував місячник "Здоров'я", де надрукував частину свого словника медичних термінів.
Війна, а згодом смерть завадила закінчити цю працю, проте Євгену Озаркевичу належить перше місце серед укладачів українських медичних словників, вважає історик медицини Ярослав Ганіткевич.
У свою чергу у Києві при українському науковому товаристві працювала медична секція. Вчені також видавали збірники праць. Серед них був Євмен Лукасевич.
Диплом лікаря він отримав у Цюріхському університеті. У 1900 році переїхав до Києва.
"Як українець доктор Лукасевич само собою дуже швидко нав'язав зносини з тоді порівняно ще нечисленними колами української інтелігенції у Києві та став улюбленим лікарем в українських родинах. Скільки разів зустрічалися ми з ним тоді у ліжок хворих, скільки відбули спільних нарад!" - згадував також відомий лікар та вчений Борис Матюшенко.
В одному із збірників праць медичної секції опублікували статті Євмена Лукасевича про унікальний випадок неправильного розташування внутрішніх органів та про саркому легень. Це були перші на Наддніпрянщині наукові медичні публікації українською, наголошує Ярослав Ганіткевич.
Лікаря рятували його пацієнти
Крім лікування та наукової роботи Євмен Лукасевич часто заходив до редакції газети "Рада", відвідував українські видавництва та клуб. Він допомагав грошима українським театралам, письменникам та іншим інтелігентам.
Звичайно імперська влада не залишила його поза увагою. У 1914 році чорносотенна газета "Кієвъ" опублікувала серію статей, у яких звинуватила Лукасевича в антиросійській діяльності. Автори вимагали конфіскації майна та заслання родини на Сибір.
Але про лікаря "замовили" слово його пацієнти - справу зам'яли.
Перший медичний журнал: чиста хата потрібна кожному українцеві
Після розпаду Російської імперії та революції Євмен Лукасевич разом з однодумцями організували спілку українських лікарів. Незважаючи на те, що більшість медиків була неукраїнська, ба займала вороже ставлення до українських колег, у спілку об'єдналося чимало лікарів-українців, що працювали у шпиталях та військових частинах Києва.
Спілка провела з'їзд українських лікарів, на якому Євмена Лукасевича обрали редактором першого періодичного медичного часопису на Наддніпрянщині - "Українські медичні вісти".
У журналі публікували наукові статті, офіційні розпорядження української влади, практичні поради. Зокрема у першому числі професор, епідеміолог Данило Заболотний звертався до селян: "Треба самим найти собі пораду і боронитись від слабостів, особливо заразливих, такими способами, які в наших руках. Чиста хата, здорова їжа, тепла одежа - потрібні кожному чоловікові і захищають його від слабости".
Євмен Лукасевич не лише редагував, але й був коректором та видавцем часопису. Він особисто бігав по різних установах, збирав матеріали для розділу новин.
Окрім часопису, лікар займався організацією головної військової санітарної управи, брав участь у формуванні Центральної Ради, а також був серед засновників Українського Червоного Хреста.
Коли більшовики на деякий час захопили Київ, Євмену Лукасевичу загрожував розстріл. І знову ж завдяки доброму ставленню киян - його пацієнтів, лікарю таки вдалося врятуватися.
Посол Лукасевич познайомив європейців з Українською Державою
За Гетьманату Лукасевич погодився очолити дипломатичну місію Української Держави до Швейцарії - країни, що натоді була одним із центрів європейської політики.
У Берні, серед інтриг колишніх російських дипломатів, що виступали проти самостійної України, було непросто. Однак посол Євмен Лукасевич, який колись навчався у Швейцарії, здобув авторитет у міжнародних колах.
За часів Гетьманату Павла Скоропадського лікар Лукасевич очолював українську місію в ШвейцаріїЗа його підтримки друком вийшло десять наукових, історичних та етнографічних праць французькою мовою про Україну. Так дипломати та франкомовні читачі дізналися про нову державу, що на сході Європи воювала проти більшовиків.
Згодом Лукасевич залишив дипломатичну працю та повернувся в Україну. Виконуючи обов'язки міністра здоров'я, він розробив плани боротьби з епідеміями, які не вдалося реалізувати, - Українська Держава зазнала поразки.
Варшава стала другим Києвом
Наприкінці 1921 року Євмен Лукасевич переїхав до Варшави. Як і двадцять років тому у Києві, він розпочав лікарську практику з чистого аркуша. І знову завдяки енергійній праці лікарю швидко вдавалося завоювати хороше ім'я серед пацієнтів.
Євмен Лукасевич встановив контакти з українськими лікарями, став членом українського лікарського товариства у Львові.
Заснував щоденну газету для емігрантів у Польщі - "Українська трибуна". У неї він вклав особисті гроші - 155 тисяч злотих, які отримав від продажу свого будинку у Києві.
Єдиний словник-поліглот
Так само лікар повернувся до наукової роботи. Головну увагу він приділив питанням української медичної термінології та етнографії.
Анатомічний словник містить загальні анатомічні терміни, які подаються шістьма мовамиУ 1926 році Євмен Лукасевич видав за свої гроші "Анатомичний словник. Матеріали".
"Взявшись за працю надто велику для одної людини, за працю, що складається науковими комісіями і твориться роками, та не в злиденних умовах сучасности — я кермувався тілько одною визначеною метою: покласти цеглинку до будови української термінології та збудити до праці над створенням рідної медичної літератури", - написав він у передмові.
Перша частина словника містить загальні анатомічні терміни, які подаються шістьма мовами: латинською, українською, російською, польською, чеською та німецькою.
"Анатомічний словник" Лукасевича - залишається єдиним словником-поліглотом у медичній літературі донині.
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!