Захід має бути жортским з Росією і не боятись погроз війною - Wall Street Journal

Західні ЗМІ обмірковують, яка стратегія протидії Росії найкраща - дипломатична та збалансована чи жорстка.
Тим часом у Пентагоні розглядають можливість ділитися розвідувальними даними з Україною в реальному часі, аби дати можливість стримати можливий наступ.
Пентагон ділитиметься розвідкою
США хочуть ділитися з Україною розвідданими "в реальному часі", щоб попередити про можливий напад Росії, пише New York Times, цитуючи старших представників адміністрації Джо Байдена.
Відповідний план вже розробляє Пентагон.
Інформація включатиме знімки, які покажуть, чи збираються російські війська переміщуватися через кордон. Це допоможе українській армії швидше відреагувати на напад.

Американські спецслужби вже надають Україні доступ до більшої кількості матеріалу, ніж до початку скупчення російських військ, розповіло газеті джерело.
"Найголовніше, що ми можемо зробити, - це практичні розвідувальні дані, які кажуть: Росіяни йдуть з-за горба, - розповідає Евелін Фаркас, яка за часів Обами працювала заступницею помічника міністра оборони США з питань України, Росії та Євразії. - Ми їм це кажемо, і вони це використовують, щоб дати відсіч росіянам."
Однак вона зізнається, що американці раніше зволікали з такою допомогою. Адже передача розвідданих може призвести до того, що Україна нападе першою - а це сценарій, який Путін вже давно намагається продати російській публіці, намагаючись представити Україну агресором.
New York Times нагадує, що Росія висунула вимоги з нерозширення НАТО далі на схід і припинення військової активності у колишніх радянських республіках.
Посадовці США та НАТО неофіційно відхилили більшість із цих вимог, пише видання. Однак Вашингтон також запланував переговори з Москвою в січні, де розглянуть скарги Росії.
Посадовці кажуть, що США мають знайти правильний баланс: надати достатньо військової допомоги Україні, щоб попередити агресію, однак не до того ступеню, щоб Росія відчувала загрозу.
Захід має піти на ризик
Водночас Джон Дені, професор Воєнного коледжу армії США, підтримує іншу стратегію у статті для Wall Street Journal.
За словами Дені, Захід не має піддаватися на вимоги Росії, навіть якщо це завершиться російським вторгненням в Україну.
Наразі стратегія США та партнерів дипломатична. І для цього є вагомі підстави, адже війна призведе до численних людських втрат, хвилі біженців та дестабілізації в регіоні.

Пропустити подкаст і продовжити подкаст

Головна історія тижня, яку пояснюють наші журналісти
Випуски
Кінець подкаст
Однак є також вагомі аргументи на продовження жорсткого курсу, який не передбачає відмову від перспективи українського членства в Північноатлантичному альянсі та припинення військової активності у центральній та східній Європі, вважає автор.
"Ціна, яку виставляє Путін за зменшення вогню, - це анафема таким західним цінностям, як право націй на самовизначення та суверенітет", - пише Дені.
До того ж угода НАТО та Росії, яка б перешкоджала вступу України в Альянс, суперечила б Гельсінській угоді 1975 року, згідно з якою європейські держави мають право вступати в будь-який міжнародний союз.
У найгіршому разі, якщо жорстка стратегія призведе до війни, Росія постраждає від серйозних довгострокових наслідків, пише автор. По-перше, війна консолідує антиросійський консенсус у Європі, адже в солідарності ЄС з Україною нині є "прогалини".
По-друге, війна призведе до економічних санкцій, які будуть дуже тяжкими для російської економіки. І по-третє, в Україні почнеться партизанський спротив, який підірве дух російських військових, а разом із ним і рейтинг Путіна.
Якщо почнеться війна, Київ, імовірно, програє, однак Москва також зазнає суттєвих втрат, пише Дені. Тож позиція Путіна - ризикована.
Перший постріл вже пролунав
Washington Post у редакційній статті стверджує, що 21 грудня на засіданні колегії міноборони Росії Путін "зробив перший риторичний постріл" у можливій війні проти України.
Аналізуючи виступ російського президента, видання звертає увагу на його припущення, що війна можлива, якщо Захід не заборонить Україні вступ у НАТО. Путін знає, що НАТО на це не погодиться, тож може розглядати відмову як привід для агресії.
Також журналісти цитують його слова про "військово-технічні заходи", до яких, можливо, доведеться вдатися Росії для самозахисту.

Газета зауважує, що такими фразами Путін фактично "виклав детальні аргументи для нападу".
Можливо, він блефує, вимагаючи поступок від України та Заходу. Драматичні слова показують, що він поспішавє, пише газета.
США запропонували Путіну переговори, однак якщо вони не будуть успішними, це може стати ще одним приводом для агресії, вважає Washington Post.
Газета наполягає, що в Путіна немає законного "casus belli" (приводу для війни) щодо України.
"Те, чого він насправді боїться, - це не ракети НАТО в Україні, як він каже, а процвітання в Києві успішної, орієнтованої на Захід демократії, взірцеве існування якої дестабілізує його клептократичний режим."
Путін, може, і має рацію, якщо вірить, що може війною досягти своїх цілей, пише видання, адже українській армії буде важко конкурувати з російською.
США та партнери можуть допомогти зброєю та економічними санкціями, однак ефективність останніх обмежена залежністю Європи від російських енергоносіїв.
Огляд підготувала Маргарита Малюкова, Служба Моніторингу ВВС
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!