Привід для війни чи блеф? Західні експерти про ультиматум Путіна щодо України

21 грудня Володимир Путін заявив, що Росія має повне право "вживати військово-технічних заходів" у відповідь на дії НАТО, які він назвав агресивними.
Слова російського президента багато хто сприйняв як ультиматум і пряму загрозу розпочати військові дії проти України, біля кордонів якої продовжується накопичення російських військ.
Але наскільки серйозними вважають погрози Путіна західні експерти - і як вони оцінюють справжні наміри Кремля?
Попередження Путіна з'явилося після публікації на сайті МЗС Росії проєктів угод між Москвою з одного боку та Вашингтоном і Брюсселем з іншого. Цей крок здивував експертів - рішення оприлюднити тексти, довкола яких очікують складних переговорів, суперечить дипломатичній практиці.
У вівторок на щорічній колегії міністерства оборони Путін зажадав від Заходу довгострокових юридичних гарантій - але одразу ж уточнив, що їм не можна довіряти. При цьому Путін заявив, що його слова не слід розцінювати як ультиматум.
Під гарантіями у Москві розуміють відмову НАТО приймати до альянсу країни, що раніше були частиною СРСР, та відмову від будь-якої військової діяльності на їхній території. В одному із документів окремо згадується Україна.
Представники Держдепартаменту США та генеральний секретар НАТО вже назвали частину цих пропозицій неприйнятними - наприклад, пропозицію вирішувати долю України та інших держав без їхньої участі. При цьому вони висловили готовність до переговорів.
Держсекретар США Ентоні Блінкен сказав у вівторок, що обговорення тривають кількома дипломатичними каналами, але планів щодо нової зустрічі американського президента Джо Байдена з Путіним на цей час немає.
Нездійсненні вимоги?
"Це ультиматум, що спирається на реальну загрозу використання військової сили", - так оцінив Путіна в розмові з Російською службою ВВС Майкл Кофман, керівник російської програми в Центрі військово-морського аналізу США.
Слова російського президента та дії МЗС РФ, що передували їм, є свідченням того, що Москва зважилась на військову операцію проти України, вважає військовий аналітик.
Коли проєкти угод оприлюднили, він дійшов висновку, що Росія не лише вимагає неможливого, але й робить це у тій формі, яка точно призведе до відмови - тому що серйозні переговори ведуть за зачиненими дверима.

Пропустити подкаст і продовжити подкаст

Головна історія тижня, яку пояснюють наші журналісти
Випуски
Кінець подкаст
Це занепокоєння поділяє Ієн Келлі, який служив представником США при ОБСЄ та послом у Грузії в адміністрації президента Барака Обами. "Коли країни серйозно хочуть обговорити документи, вони не публікують їх. Сам факт публікації фактично робить їх вимогою, а не запрошенням до переговорів", - сказав він розмові з ВВС.
Американський дипломат також погодився, що пропозиції Росії виявились настільки односторонніми, що їхнє обговорення приречене на провал.
"Росіяни знають, що ми не обговорюватимемо з Росією європейську безпеку без залучення наших [європейських] союзників, - сказав Келлі. - Я боюся, що це лише привід та виправдання для воєнних дій, що Росія висуває ці пропозиції, знаючи, що ми не можемо їх обговорювати".
Якщо проти розширення НАТО на схід Путін протестує ще з 2008 року, додав він, то вимога до альянсу відмовитися від будь-якої військової співпраці з пострадянськими країнами з'явилася зовсім недавно.
Справжні наміри - загадка?
Менш однозначну оцінку оприлюднених текстів висловив колишній посол Великої Британії у Росії сер Родерік Лайн.
"Це може бути стартовою пропозицією у спробі змусити Захід брати участь у переговорах; або може бути ультиматумом, відхилення якого буде використане для початку війни", - йдеться у його дописі на сайті Королівського інституту міжнародних відносин Chatham House.
Інший британський фахівець, директор Інституту Росії у Королівському коледжі Лондона Сем Грін, закликав колег не надавати надто великого значення словами російського президента.

Іншою темою для обговорень у експертному середовищі стали можливі дії адміністрації Байдена у разі початку війни.
У неділю колумніст газети Washington Post Девід Ігнатіус написав із посиланням на джерело в адміністрації Байдена, що США розглядають можливість підтримки партизанського руху проти російської армії, якщо та вторгнеться на територію України. Для прикладу він посилається на радянське вторгнення до Афганістану, коли США озброювали моджахедів.
Однак Майкл Кофман вважає такі прогнози спекуляцією: "Зарано говорити про це - все залежить від того, як діятиме Росія".
На його думку, зараз можна прогнозувати лише те, що, крім економічних і політичних санкцій, використання військової сили з боку Росії призведе до перегляду наявних договорів.
Він вважає, що першим наслідком нової війни в Україні є вихід США з Основоположного акта Росія - НАТО, який підписали в 1997 році. Цей договір, з-поміж іншого, обмежує військову присутність США і НАТО на території країн Балтії, і Вашингтон може відмовитись від цих зобов'язань.
Воєнний експерт також очікує перегляду пріоритетів США у зовнішній політиці. Зараз адміністрація Байдена спрямовує основні ресурси на суперництво - і часом на співпрацю - з Китаєм, але у разі ескалації в Україні вагомість Росії може зрости, навіть якщо вона не вийде на перший план.
Діалог можливий
Ієн Келлі, колишній представник США при ОБСЄ, вважає, що найкращою стратегією для запобігання ескалації може стати чіткий протест з боку Вашингтона - разом із готовністю до діалогу.
"Звичайно, ми готові до діалогу щодо питань безпеки, і для цього є багато майданчиків, зокрема ОБСЄ. Але ми не відмовимося від договорів, які ми вже підписали з нашими союзниками в Європі", - формулює можливу відповідь колишній дипломат.
Йдеться про те, що Москва, з-поміж іншого, вимагає від НАТО відмовитися від розміщення додаткових військових сил у країнах, що вступили до альянсу після 1997 року - це 14 держав Центральної та Східної Європи, зокрема країни Балтії, що межують з Росією.
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!