Суд у справі про збитий "Боїнг" MH17: прокуратура Нідерландів просить довічне ув'язнення для обвинувачених

Прокуратура Нідерландів запросила довічне ув'язнення для трьох росіян та одного громадянина України, обвинувачених у причетності до падіння "Боїнга" MH17, збитого у небі над Донбасом у 2014 році.
"Дії обвинувачених не лише позбавили життя 298 людей, вони залишили глибокі шрами у душах живих - родичів загиблих та мешканців населених пунктів, поблизу яких сталася аварія МН17, - заявив представник прокуратури Нідерландів. - Жодне покарання для обвинувачених не буде справедливим".
ВВС розповідає про головні моменти виступу сторони обвинувачення.
За версією прокуратури Нідерландів, літак збили із зенітно-ракетного комплексу (ЗРК) "Бук", що належить 53-й бригаді ППО російських збройних сил у Курську та прибув на територію "ДНР" в ніч на 17 липня 2014 року.
Слідство вважає, що ніхто з обвинувачених особисто не брав участі у запуску ракети по "Боїнгу". У причетності до аварії літака обвинувачують:
На думку прокуратури Нідерландів, Гіркін запросив надання "Бука", а потім поставив йому завдання; Дубінський відповідав за транспортування установки Донбасом, Пулатов і Харченко на місці допомагали "Буку" йти наміченим маршрутом і потім повернутися до Росії.
На думку прокуратури, всі четверо "спільно керували планом знищення літака".
Пропустити подкаст і продовжити подкаст

Головна історія тижня, яку пояснюють наші журналісти
Випуски
Кінець подкаст
Обвинувачення наголошує, що неважливо, який саме літак (цивільний чи військовий) хотіли збити обвинувачені. Їм закидають сам намір збити літак, а смерть 298 людей є обтяжливою обставиною. За версією прокуратури, військові "ДНР", коли просили у Росії "Бук" та організовували його роботу, свідомо йшли на ризик для цивільних літаків.
"Для скоєння злочину кожен з учасників мав виконувати свою роль, кожен виконував цю важливу роль. При цьому потрібна була тісна співпраця всіх учасників", - підкреслив представник прокуратури.
Прокуратура окремо зазначила, що Росія відіграла "ключову роль у початку та у продовженні війни на сході України", підтримуючи нерегулярні військові формування та забезпечуючи їх зброєю.
На суді ніхто з них не був присутній, усі четверо оголошені у міжнародний розшук. Взаємодіяти із судом погодився лише Пулатов, чиї адвокати були присутні у залі суду.
"У нас є сумніви, що обвинувачені відбудуть свій термін, оскільки Росія не екстрадує своїх громадян. Але ніхто не знає, що несе майбутнє, а ми зі свого боку докладемо всіх зусиль до їхнього арешту", - підсумувала прокурор.
Суддя своєю чергою наголосив, що до рішення суду обвинувачені вважаються невинними.
"Збити військовий літак"

Прокуратура детально описала ситуацію в зоні конфлікту на південному сході України до середини липня 2014 року. У суді прослухали перехоплені Службою безпеки України телефонні розмови людей із голосами Пулатова, Гіркіна, Дубінського та Харченка.
В одній з таких розмов за добу до збиття "Боїнга" людина з голосом Пулатова казала Дубінському: "Танки не потрібні, потрібна лише далекобійна артилерія та хороша ППО". У відповідь людина з голосом Дубінського сказала: "Намагатимусь сьогодні, якщо вночі притягнуть "Бук-М", прийде одразу туди до тебе". "Бо більше робити нам нічого, лише на "Бук" сподіватися", - додає на записі ця людина.
На думку прокуратури, обвинувачені хотіли отримати ЗРК, щоб збивати українські військові літаки. За міжнародним правом, військові держави, які офіційно беруть участь у міжнародному конфлікті, мають імунітет комбатанта. Тобто вони, наприклад, можуть збивати літаки супротивника і не підлягати за це кримінальній відповідальності, але тільки якщо вони відкрито діють від імені своєї країни і дотримуються законів і звичаїв війни. Тоді відповідальність за їхні дії несе держава, під прапором якої вони беруть участь у бойових діях.
Військові, що видають себе за цивільних, а також нерегулярні збройні формування, що не дотримуються законів та звичаїв війни, підлягають кримінальній відповідальності за звичайними законами.
Обвинувачені у публічних виступах неодноразово заперечували свою приналежність до збройних сил Росії на час участі у конфлікті на сході України. Росія також послідовно заперечує свою участь у цих бойових діях.
За даними слідства, перебуваючи на Донбасі, обвинувачені займалися мародерством, були причетні до тортур, убивств та інших злочинів, що порушують закони війни, прописані у міжнародних документах. Тому, на думку прокуратури Нідерландів, імунітет комбатантів на Гіркіна, Дубінського, Пулатова та Харченка не поширюється.
На думку слідства, одразу після падіння МН17 обвинувачені вважали, що збили український військовий літак, тому раділи. Раніше цього року в суді знову прослухали запис перехопленої розмови, на якій людина з голосом Харченка повідомляє, ймовірно, Дубінському: "Ми на місці, одну вже "сушку" збили" (мається на увазі винищувач "Су"). "Молодці, ай, молодці! Одну "сушку" збили, молодці!" - відповідає йому командир.
Потім військові розуміють, що збитий літак - цивільний. Вони починають обговорювати, як це сталося, і думають, що доповісти нагору. Так з'явилися перші альтернативні версії катастрофи, кожну з яких детально розбирало слідство.
При цьому прокуратура Нідерландів зазначила, що для правосуддя немає значення, який саме літак хотіли збити обвинувачені.
"Те, що метою обвинувачених, можливо, був не пасажирський літак, значення не має. Стаття 168 кримінального кодексу Нідерландів забороняє збивати цивільні або військові літаки. Ба більше - застосовуючи ракету "Бук", сепаратисти свідомо пішли на ризик можливого ураження пасажирського літака", - зазначив у суді представник прокуратури.
Альтернативні версії
Прокуратура Нідерландів перевірила всі альтернативні версії катастрофи МН17. Найбільш детально аналізували такі сценарії:
Представники обвинувачення докладно розповіли, як слідство вивчало кожну з цих теорій, а також кілька додаткових. І в кожному випадку після детального аналізу робили висновок про їхню неспроможність.
Прокуратура особливо зазначила, що під час вивчення уламків літака не було виявлено ані позначок від куль авіаційної гармати, ані слідів влучення будь-яких інших ракет, крім ракети ЗРК "Бук".
Обстеживши тіла екіпажу та пасажирів, досвідчені судмедексперти виявили в них елементи, що зустрічаються лише у ракет "Бука" (наприклад, металеві елементи у формі метелика). Це стало додатковим аргументом на користь того, що "Боїнг" збили саме із ЗРК, а не якось інакше.
Слідство також знайшло тих, про кого багато говорили в російських державних ЗМІ - авіадиспетчера з Дніпропетровська Ганну Петренко, яка нібито таємниче зникла після падіння "Боїнга", загадкового іспанського диспетчера Карлоса та українського пілота Владислава Волошина (він вчинив самогубство у 2018 році, але слідство встигло його опитати у 2015 році).
Поговоривши з кожним із них, слідство дійшло висновку, що вони не мають жодного стосунку до катастрофи МН17, а Карлос взагалі зізнався, що ніколи не працював диспетчером і був раніше засуджений за шахрайство.
Все це привело слідство до висновку про те, що рейс МН17 міг бути збитий лише внаслідок влучення ракети "Бука", що перебував на території, яку контролювала ДНР. Деталі пересування установки територією Донбасу вдалося відновити завдяки фотографіям та відеозаписам, а також за допомогою перехоплення телефонних розмов.

У червні в суді прослухали записи переговорів військових високопосадовців самопроголошеної Донецької народної республіки, у яких вони детально обговорюють транспортування зенітно-ракетної установки "Бук" своєю територією у день збиття літака.
Фото та відеокадри звіряли з даними свідків, які бачили переміщення "Бука" територією "ДНР" і "ЛНР", а також з геолокацією телефонів людей, які, ймовірно, супроводжували колону із ЗРК.
Слідству вдалося знайти й отримати кілька супутникових знімків, на яких видно район ймовірного місця запуску ракети поблизу міста Сніжне. На одному з них видно колону з "Буком", що рухається у бік цієї точки.
Всі ці дані зіставляли, розбіжностей виявлено не було. Тож прокуратура Нідерландів дійшла висновку, що "Бук", який збив МН17, прибув на Донбас з Росії.
Попри неодноразові прохання, Москва відмовилась надати слідству можливість допитати військовослужбовців та командира 53 бригади ППО, до якої, за даними обвинувачення, належав "Бук", що приїздив на Донбас.
Позиція обвинувачених

Ніхто з обвинувачених не погодився виступити перед судом, тому суд брав за основу їхні публічні виступи. Ігор Гіркін кілька років обмежувався фразою: "Ополчення "Боїнг" не збивало".
Але в травні 2020 року він в інтерв'ю іноземним журналістам заявив, що несе "опосередковану відповідальність" за загибель пасажирів та екіпажу рейсу МН17. Він також підтвердив, що просив керівника анексованого Росією Криму Сергія Аксьонова допомогти з отриманням зенітно-ракетних комплексів з екіпажами.
Колишній керівник розвідки "ДНР" Сергій Дубінський в інтерв'ю Російській службі ВВС назвав висунуті проти нього звинувачення "маячнею", але у листуванні на одному з форумів визнавав, що причетний до транспортування "Бука".
Леонід Харченко в інтерв'ю 2019 року стверджував, що за 5 років війни жодного разу не бачив "Бук", але відмовився повідомити де саме він був і що робив 17-18 липня 2014 року.
Олег Пулатов - єдиний, хто через своїх адвокатів погодився передати відеозвернення до суду. Суть його зводиться до того, що в день аварії "Боїнга" він дійсно був у районі Сніжного (найближче до місця аварії велике місто), але "Бука" не бачив і переконаний, що його підрозділи такої установки не мали.
При цьому ніхто з обвинувачених не заперечує, що на більшості оприлюднених записів лунає саме їхній голос. На кількох таких записах люди з голосами обвинувачених згадують "Бук". Пулатов стверджує, що вони знали, що їхні телефони прослуховували, тому часто повідомляли дезінформацію.
Але прокуратура Нідерландів звернула увагу на те, що перехоплення розмов Пулатова, а також інших росіян, яких обвинувачують у цій справі, не мають розбіжностей і навіть доповнюють одне одного. Ба більше, події, які обвинувачені нібито обговорювали для дезінформації супротивника, підтверджуються фото- та відеоматеріалами, які зняли очевидці подій 16-18 липня 2014 року на Донбасі.
Що далі?
Наступне засідання суду має відбутися у березні 2022 року. На ньому виступить представник захисту одного із обвинувачених - Олега Пулатова. Інші обвинувачені відмовилися взаємодіяти з судом. За попереднім планом, ще кілька засідань має відбутися у травні та червні, щоб обвинувачення, адвокати родичів та захисту могли відповісти на заяви одне одного. На цьому розгляд справи буде завершено.
Для оголошення рішення суду заброньовано три дати: 22 вересня, 17 листопада або 15 грудня наступного року. Очікують, що суд завершиться до січня 2023 року.
Розгляд справи МН17 розпочався в Нідерландах навесні 2020 року. Саме ця країна втратила найбільше громадян під час катастрофи "Боїнга". У вересні цього року родичі загиблих кілька днів поспіль виступали в суді та розповідали, що досі не можуть змиритися з раптовою смертю близьких.
Нідерланди та інші країни порушували в ООН питання про створення міжнародного трибуналу, але Росія наклала вето на ці обговорення.
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!