Що буде з економікою України у 2022 році і що це означає для бізнесу та кожного з нас
Що буде з доларом та інфляцією? Чи можна бізнесу брати кредит та куди звертатися за допомогою? Усі ці питання турбують як підприємців, так і кожного українця не тільки під Новий рік.
У рамках бізнес-сніданку "Візія розвитку економіки України у 2022 році – експертні міркування тренд-сетерів ринку", організованому компанією HD Partners, експерти з різних галузей підбили підсумки 2021 року та розказали, за якими трендами буде розвиватися українська економіка і до чого готуватися бізнесу.
Економічні підсумки 2021 року
Головна новина – економіка України оговтується після кризи, але повільніше, ніж очікував Нацбанк.
"Протягом коронакризи всі країни застосовували засоби кількісного пом’якшення – друкували гроші, тому інфляція має висхідний тренд", – розповідає перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова.
Інфляція в Україні становить понад 10%, проте планується її зниження до 9,6% наприкінці року, а у 2022 році – до 5%.
У 2021 році Нацбанк кілька разів підвищував облікову ставку. Для бізнесу це означає зростання вартості кредитів у першому півріччі 2022 року.
Інфляція в Україні становить понад 10%, проте планується її зниження до 9,6% наприкінці року, а у 2022 році – до 5%"Наша відсоткова ставка все ще нижча за інфляцію і це стимулює економіку", – говорить Рожкова. "Це традиційний інструмент. Якщо ти хочеш "роздмухати" двигун економіки, ти даєш більше грошей — вони стають дешевшими. Якщо гроші дешеві — всі можуть їх взяти і витратити. Якщо ви витрачаєте це на послуги — то значить хтось заробив, і таким чином економіка йде далі", — пояснює Євген Заіграєв, керівник дирекції по роботі з бізнес-клієнтами у Приватбанку.
Кредитний портфель бізнесу зріс до 22%, в ПриватБанку ця цифра сягає 35%. Наступного року кредитні ставки можуть трохи зрости.
"Якщо це відбудеться, то це з одного боку пригальмує попит на кредитування, з іншого — є інші чинники, які можуть допомогти економіці", — говорить Євген Заіграєв.
ВВП України збільшився на 3% і надалі за прогнозами зростатиме близько 4% щороку.
"Щодо балансу імпорту та експорту — Україна більше купує, аніж продає. Позитивно, що зростають нові галузі. Але в цьому балансі немає одного важливого фактору — грошові перекази з-за кордону", — говорить Євген Заіграєв, керівник дирекції по роботі з бізнес-клієнтами у "ПриватБанку".
Щороку українці з-за кордону надсилають додому мільярди гривень. У 2021 році ця цифра сягнула 11 мільярдів доларів.
"Наш експорт зараз у ціні, і це призводить до того, що ми маємо валютну виручку. Висока ціна на нашу експортовану металургію та зернові з одного боку — це добре, а з іншого — це підвищує інфляцію", — говорить Катерина Рожкова.
Які прогнози на 2022 рік?
"Ми заходимо в період невизначеності і маємо до цього звикнути", — оптимістично говорить Катерина Рожкова, перша заступниця голови Національного Банку України.
Щодо гривні, то вона як і щороку під Новий Рік трохи послабне — до 27,5 гривень за 1 долар, а у 2022 році буде триматися на рівні 29 гривень за одиницю валюти.
Враховуючи високі ціни на енергоносії та важку епідеміологічну ситуацію НБУ погіршив прогноз розвитку економіки у 2021 році до 3,1%, а на 2022 рік закладається 3,8%.
Найбільшими ризиками, які можуть впливати на економіку наступного року є:
— потенційна військова загроза з боку РФ;
— зростання цін на енергетичних ринках;
— зниження або припинення транзиту російського газу.
Головну роль у розвитку економіки продовжує відігравати фактор подолання пандемії COVID-19.
Дефіцит бюджету цього року буде меншим — і це хороша новина. Адже планувався 5,5%, буде — 3,5%"Проінфляційних ризиків стало зараз трохи більше. Ми імпортуємо інфляцію, якщо ми імпортуємо товари. Якщо наша гривня міцнішає по відношенню до інших валют, то канал імпорту інфляції звужується і допомагає приборкати інфляцію", — пояснює Катерина Рожкова, перша заступниця голови Національного Банку України.
Дефіцит бюджету цього року буде меншим — і це хороша новина. Адже планувався 5,5%, буде — 3,5%.
На жаль, в нас спостерігається відтік іноземних інвесторів. Але цей тренд є світовим: у країни з emergency marketing, крім Китаю, за словами Катерини Рожкової, інвестиції зменшуються або взагалі припинилися.
Проте мистецтво прогнозування все ще є неточним, адже варто завжди пам’ятати про велику кількість чинників, що впливають.
"До прогнозів треба ставитися із невеликою долею скептицизму, бо ніхто ніколи умовного "чорного" або "білого лебедя" не покаже. Це все статистика, яка базується на трендах", — говорить Євген Заіграєв. "Прогноз — це мистецтво, адже є багато невизначеності. Коли очікування, якими ми прагнемо управляти, є крихкими, то вони вразливі до всього", — додає Катерина Рожкова.
Тренди в роботі з клієнтами
Тренд клієнтоорієнтованості вже не просто лінія в маркетинговій стратегії кожного бізнесу, це безпосередній чинник впливу на прибуток — а отже і на економіку загалом.
Тренд №1: Покупець хоче знати, з яких компонентів зроблений продукт і чи є бізнес свідомим та чесним з ним.
"Покупець — акціонер свого майбутнього" — говорить Алекс Коваленко, власник EPI Group, брендів ЕПІКУР та ЕПІ ХЕПІ.
Люди своїми діями хочуть щось міняти, тому тренд на свідоме споживання, якісний склад продукту, на який звертають увагу, та турботу про майбутнє планети залишається.
Людину не потрібно лікувати. Здоров’я стає трендом. — тренд №2.
Тренд №3 — Технології foodtech будуть і надалі просуватися. "Молоко та м’ясо не зникне. — запевняє Алекс Коваленко. — Але планету треба годувати, тому тренд буде надалі зберігатися".
Тренд №4 — Бути IT — модно. Це можуть бути як підходи в бізнес-управлінні, так і діджиталізація виробництва.
Тренд №5 — аутсорсинг, фулфілмент та колаборації — за ними майбутнє бізнесу.
Легше віддати певні частини бізнес-процесів на аутсорс, щоб рухатися ще швидше.
Алекс Коваленко запевняє: ми маємо розвивати економіку України, а не інших країн.
"Якщо ви купуєте французьке масло, то хороші дороги будуть у Франції, а не в Україні", — говорить підприємець.
Що якщо? Куди звертатися бізнесу за допомогою?
Якщо на економіку країни впливають багато факторів, які можуть не залежати від кожного з нас, то про власний бізнес ви маєте піклуватися самотужки.
В Україні існує організація, покликана допомагати вирішувати проблеми як кожного окремого бізнесу, так і загальні — Спілка Українських Підприємців.
"СУП — це організація, яка не просто будує нетворкінг організацію між бізнесами, вона допомагає розбудовувати стратегічні бачення. Аналітичний центр здійснює аналітику бізнес-клімату і на основі цього приймає певні рішення та ініціативи, які доносить до Верховної Ради у вигляді документів", — розповідає Соломія Марчук-Зінченко, членкиня Ради директорів "Спілки Українських Підприємців".
Соломія Марчук-Зінченко представила знакові зміни в законодавстві для бізнесу у 2021 році, на думку СУП:
— Спрощення приєднання до електромереж;
— Закон України "Про Бюро економічної безпеки";
— Індустріальні парки (4416-1);
— Підтримка інвестпроєктів (3760);
— Медіація (3504);
— Прозорість держпраці (1320).
"Насправді перемог для бізнесу у 2021 році набагато більше. Але не всі перемоги можна вважати такими", — додає членкиня Ради директорів "Спілки Українських Підприємців".
Якщо підприємець має проблему, то він може звернутися до СУП із їхньою допомогою, об’єднавшись із колегами по цеху, може якісно їх вирішити.
Авторка: Маргарита Рівчаченко