UA.DEPOSITPHOTOS.COMАбо пан або програв: як гральний бізнес лобіює в Раді зниження податків
Вже незабаром депутати можуть знизити податкове навантаження на представників великого грального бізнесу. Кому це вигідно і чи допоможе це детінізувати галузь?
Депутатські спроби зменшити податки та вартість ліцензій для представників легалізованого два роки тому грального бізнесу наблизилися до фіналу. І розв’язка історії, що розпочалася у 2020 році, може завершитися зовсім не на користь громадян.
Повернувши два роки тому азартні ігри у законодавче поле, влада розраховувала на отримання від продажу відповідних ліцензій у 2021 році додаткових 7 млрд грн. Ці гроші, зокрема мали піти на сферу охорони здоров'я.
Проте реальність виявилась іншою – очікування щодо легалізації бізнесу, який до цього близько десяти років переважно працював в тіні, не виправдались. Надходження в бюджет від оформлення гральних ліцензій в рази менші за планові.
Схоже, що у владі з цим змирились, і тепер вирішили піти від зворотного. Замість стимулювання бізнесу, який все ще не вийшов з тіні, народні депутати пропонують зменшити податки, а відповідно і надходження до бюджету.
На думку законодавців, зниження податків та витрат на ліцензії для грального бізнесу дозволять детінізувати галузь.
Відповідний законопроєкт Верховна Рада вже 16 грудня може ухвалити в цілому. Документом пропонується "збалансувати" систему оподаткування для азартного бізнесу, але насправді це більше схоже на пільги для великих гравців.
Хто виграє, а хто програє від нововведень депутатів?
Руками депутатів
Легалізація грального бізнесу – одна з передвиборчих обіцянок президента Зеленського, яку парламент виконав влітку 2020 року. Тоді ініційований головою підкомітету з питань грального бізнесу Олегом Марусяком документ ухвалили завдяки голосам "Слуг народу" та депутатів групи "Довіра".
Ще до того як парламент проголосував за легалізацію азартних ігор, депутати ініціювали також зменшення податкового навантаження для представників грального бізнесу.
Одразу три законопроєкти, подані різними народними обранцями ще в січні 2020 року, трансформувались в спільний документ, яким ставки податку на валовий гральний дохід переглядались в меншу сторону.
Фінальну версію законопроєкту знову вніс все той же самий "слуга" Марусяк, якого називають лідером неформальної "групи Павлюка" у Верховній Раді.
Податки для грального бізнесу знижують: чому в Зеленського дали задню і хто від цього виграє
Влітку цього року депутати ухвалили документ в першому читанні і ЕП пояснювала, що він передбачає.
Про що законопроєкт? Для усіх видів грального бізнесу пропонується з 1 січня 2022 року запровадити єдину ставку податку – 10% від валового грального доходу (різниця між сумою отриманих коштів і виплачених у вигляді виграшів). Зараз для букмекерів та казино вона становить 18%, а для організаторів лотерей – 30%. Крім цього, пропонується скасувати норму про потрійний щорічний розмір плати за ліцензію для букмекерів та онлайн-казино до моменту запровадження системи онлайн-моніторингу.
Система онлайн-моніторингу повинна забезпечити збір інформації про прийняті ставки та виплачені виграші. Зокрема, вона допомагатиме відстежувати, чи не ухиляється бізнес від сплати податків. Наразі система не працює і зробити це поки що неможливо.
Саме через це букмекери та онлайн-казино сплачують сьогодні ліцензійні платежі у потрійному розмірі. Передбачається, що із запуском відповідної онлайн-системи потрійний розмір плати скасують.
Проте автори згаданого законопроєкту вважають цю норму "необґрунтованою" та хочуть її скасувати уже зараз. Для бюджету це означає втрату щорічно понад 70 млн грн.
Головними бенефіціарами таких змін – як податкових, так і ліцензійних, стануть найбільші гравці букмекерського бізнесу. Передусім це стосуватиметься таких відомих гравців як "Паріматч", російські групи 1xBet, "Марафон" та "Фонбет".
Поки що ліцензію на ведення букмекерської діяльності отримали лише перші.
Раніше ЕП повідомляла, що найбільший вплив на розробку документів, які стосуються легалізації грального бізнесу мав саме "Паріматч". Зокрема, за словами співрозмовників в парламенті, відстоювати інтереси найбільшій букмекерській мережі допомагав голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія. Від Офісу президента питання грального бізнесу курує заступник голови Кирило Тимошенко.
Зеленський і "гравці" зробили свої ставки: яким буде ринок азартних ігор в Україні
Скасування потрійної плати за ліцензії торкнеться не лише букмекерів. Цю норму також приберуть і для онлайн-казино, які за існуючими правилами щороку сплачують 23,4 млн грн. Якщо закон ухвалять, то обсяг надходжень до бюджету від кожного з 13 працюючих гравців цього ринку зменшиться до 7,8 млн грн.
Цього представникам великого грального бізнесу виявилось замало, і у версії документу до другого читання з'явились нові послаблення. Цього разу – щодо оподаткування виграшів для гравців.
Депутати вирішили, що не всі виграші повинні оподатковуватися, а лише великі. Якщо конкретно, то лише ті суми, які перевищують 10 мінімальних заробітних плат. З 1 січня 2022 року ця сума становитиме 71 тис грн.
Тобто, гральний заклад утримуватиме від виграшу ПДФО (18%), військовий збір (1,5%) та перераховуватиме ці кошти з суми понад встановлений ліміт.
Як це буде працювати на практиці? Умовна особа виграла 100 тис грн. За існуючої системи вона сплатить до бюджету 19,5 тис грн (18% ПДФО та 1,5% військовий збір). Якщо ж депутати приймуть закон в запропонованій до другого читання редакції, ця сума становитиме 5,7 тис грн (18% ПДФО та 1,5% військовий збір з 29 тис грн).
Проте до запуску системи моніторингу неможливо перевірити, які з виграшів перевищують суму неоподаткованого доходу та якою насправді є база оподаткування.
Про ризики "відмивання" доходів та ухилення від податків зауважили в парламентському антикорупційному комітеті при проходженні процедури експертизи. Там, зокрема, звернули увагу, що в законопроєкті немає жодної системи контролю за обсягами виграшів.
Бюджетний "мінус"
У перший рік повноцінної роботи грального бізнесу в легальному полі влада розраховувала одразу отримати 7,4 млрд грн. Витратити їх планували на аеропорти, Національний інститут раку та соціально-економічний розвиток ("депутатський фонд").
Проте з кожним наступним місяцем ставало дедалі більш очевидно, що план не виконується. І відставання щомісяця зростає. За січень-листопад 2021 року бюджет отримав лише 1,3 млрд грн – заледве 18% від очікуваного показника.
На 2022 рік плани стали більш реалістичними – від гральних ліцензій у наступному бюджетому році Міністерство фінансів передбачило лише 1,2 млрд грн. Ці кошти повинні піти на спеціальний Фонд підтримки медицини, спорту, освіти, культури та науки.
Депутати ставлять на чорне: хто виграє, а хто програє від зменшення вартості азартних ліцензій
Саме по собі зменшення ставок податку логічно призведе до менших надходжень. Щоб оцінити вплив такого кроку на детінізацію, повинні бути проведені належні розрахунки, а втрати бюджету – треба чимось компенсувати.
Зважаючи на те, що автори законопроєкту цього не зробили, відповідний висновок із зауваженнями зробив бюджетний комітет Ради.
Там пояснили, що закон призведе до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів відповідно від податку на прибуток підприємств, ПДФО та військового збору.
Важливо й те, що гральний бізнес негативно впливає на суспільство, а лудоманія, залежність від азартних ігор, була проблемою в Україні ще до легалізації бізнесу.
Ставки на тінь
Чому ж гральний бізнес, для якого вже понад рік як існують чіткі і зрозумілі правила, не поспішає виходити з тіні? Представники влади вважають, що це пов'язано з вартістю ліцензій, тобто офіційної плати за можливість працювати легально.
Скільки коштує ліцензія? Відповідно до діючого закону, термін дії ліцензії становить п'ять років. Її вартість не може бути зменшена або збільшена та залежить від виду діяльності. На проведення азартних ігор у казино – 60 тис МЗП (360 млн грн) для закладів у Києві та 30 тис МЗП (180 млн грн) в інших містах. На проведення азартних ігор в інтернеті – 6 500 МЗП (39 млн грн), на проведення букмекерської діяльності – 30 тис МЗП (180 млн грн), на проведення парі-тоталізатора на іподромі – 1 МЗП (6 тис грн). На проведення ігор у залах гральних автоматів – 7 500 МЗП (45 млн грн), на проведення ігор в покер в інтернеті – 5 тис МЗП (30 млн грн), на надання послуг у сфері азартних ігор – 300 МЗП (1,8 млн грн). Додатково для деяких видів діяльності встановлені такі щорічні плати за ліцензії: 175 МЗП (1,05 млн грн) – за гральний стіл з рулеткою і 90 МЗП (540 тис грн) за стіл без рулетки. За гральний автомат – шість МЗП (36 тис грн), за букмекерський пункт – 30 МЗП (180 тис грн).
Співрозмовники з податкового комітету ВР наголошують, що великі гравці пролобіювали високу вартість ліцензій, аби придбати їх могли лише вони, і таким чином ринок очистився від дрібних операторів, тобто їх конкурентів.
В розмові з ЕП власники мереж в регіонах цю тезу підтверджують.
Загалом тіньовий ігровий бізнес можна поділити на три категорії: онлайн-казино, великі підпільні казино та так звані казино-салони. Саме останні є наймасовішим явищем як щодо кількості, так і щодо обороту.
Вони влаштовані наступним чином: на планшетах чи комп’ютерах всередині закладу можна зіграти у спеціальне онлайн казино, умовне "суперматч чемпіон".
Віртуальна залежність: як з підлітків виманюють гроші в інтернеті та що робити батькам
Саме власники таких мереж у кількох регіонах, з якими довелось поговорити ЕП на умовах анонімності, запевняють, що не збираються легалізовувати свою діяльність. За їхніми словами, у них "налагоджене співробітництво" з перевіряючими органами.
"Ніхто з тіньовиків не має наміру купувати ліцензію. І річ не в податках. Річ у тім, що вирішити питання із правоохоронцями, зараз взагалі не проблема. Вони не заважають працювати", – пояснюють в одному зі столичних закладів.
За оцінками співрозмовника ЕП, щомісячний оборот нелегальних ігрових закладів лише Києва становить близько 1,5 – 2 млрд грн.
"Сенсу легалізовуватися немає. Навіть якщо оштрафують, то штраф становитиме 170 тисяч гривень. Це тиждень роботи одного нормального об'єкта", – пояснює співрозмовник ЕП.
Утім такий підхід актуальний лише для столиці – в регіонах гральний бізнес менш прибутковий.
За словами власника однієї з дніпровських мереж таких закладів, щомісячний чистий дохід одного закладу, в залежності від місця розташування приносить від 30 тис грн до 100 тис грн. Тож витрачати ці кошти лише за оформлення ліцензії вони не поспішають.
"Якщо заплачу за ліцензію – прибуток сильно впаде, мені простіше по-старому", – каже співрозмовник ЕП.
Оцінити масштаби всього ринку азартних ігор в Україні вкрай складно. Його аналіз був би можливий завдяки перевіркам і закриттям таких закладів, проте офіційної статистики щодо дій правоохоронців в цьому напрямку немає.
За оцінками громадських організацій, які співпрацюють з правоохоронцями у виявленні та припиненні роботи нелегальних гральних закладів, в Києві налічується 230-250 таких закладів. Загалом в Україні їх кількість сягає 2000-2300 одиниць.
Фото на головній ua.depositphotos.com