Мін Аун Хлаїн. Очільник хунти у М'янмі, якому подобаються паради у Москві
Вся кар'єра 64-річного генерала Мін Аун Хлаїна пов'язана з армієюГоловнокомандувач могутньої армії М'янми Мін Аун Хлаїн фактично очолив країну після військового перевороту, який відбувся 1 лютого.
Все своє життя він присвятив Тамадо - так у країні називають Збройні сили.
Його фігура з'явилася на політичній сцені не зненацька - він командував армією від початку демократизації у країні, яка тривала з 2011 року і перебрав цю роль у попереднього військового диктатора Тан Шве (1992-2011).
В ООН його звинуватили у причетності до переслідувань етнічної меншини - мусульман рохінджа, внаслідок чого загинули щонайменше 10 тисяч людей, а 700 тисяч стали біженцями.
Оскільки М'янма повертається до військового правління під його керівництвом, Мін Аун Хлаїн, схоже, має намір розширити свою владу і формувати найближче майбутнє країни.
Що про нього відомо і чому про нього кажуть, як про прихильника дружби з Росією?
Шлях до влади
64-річний генерал провів всю свою кар'єру у впливовій армії, до якої він прийшов як курсант, повідомляє BBC Monitoring.
Колишній студент юридичного факультету Янгонського університету, з третьої спроби він вступив до Академії оборонних служб у 1974 році.
Військовий з Сухопутних сил постійно отримував підвищення по службі, врешті-решт став командиром Бюро спеціальних операцій-2 у 2009 році.
У М'янми друга за чисельністю військових армія Південно-Східній АзіїПропустити подкаст і продовжити подкаст
Головна історія тижня, яку пояснюють наші журналісти
Випуски
Кінець подкаст
У цій ролі він керував операціями на північному сході М'янми, внаслідок яких десятки тисяч біженців з етнічних меншин втекли зі східної провінції Шан і регіону Кокан уздовж китайського кордону.
Попри звинувачення у вбивствах, зґвалтуваннях і підпалах будинків на адресу його військових, Мін Аун Хлаїна у серпні 2010 року призначили керівником Об'єднаного штабу армії, флоту та ВПС.
Менш ніж за рік його призначили на найвищу посаду в армії. Він випередив більш високопосадових генералів, змінивши керівника країни у 1992-2011 роках Тан Шве на посаді головнокомандувача в березні 2011 року.
Коли Мін Аун Хлаїн став головнокомандувачем, блогер та письменник Хла Оо розповів, що вони знали один одного у дитинстві. Він описав Мін Аун Хлаїна як "загартованого в боях воїна жорстокої бірманської армії", але також назвав його "серйозним дослідником і порядною людиною".
"Я в армії понад 40 років. Починав з молодшого лейтенанта, зараз - Верховний головнокомандувач. Служив в армії, коли Бірма (попередня назва М'янми. - Ред.) будувала соціалізм, за військової адміністрації, зараз служу за демократичного правління. Командував взводом, ротою, батальйоном, полком, військовим округом - ось моя біографія", - повідомив Мін Аун Хлаїн російському виданню "Аргументы и факты" у червні 2020 року.
Мін Аун Хлаїн підтвердив журналістам, що йому належить вислів: "Історія М'янми - це історія Збройних сил, історія Збройних сил - це історія М'янми", і заявив, що всередині країни армія бореться з терором.
Він також схарактеризував правління військових у М'янмі до 2011 року.
"Військові ніколи не прагнули володіти всією повнотою політичної влади. Проблема була в тому, що до певного часу її було нікому передати. Це не означає, що Збройні сили правили країною на свій розсуд. Вони завжди дослухалися до думки народу. Всі ці роки в країні працював парламент, проводилися вибори", - сказав він.
Політичний вплив і "геноцид"
Мін Аун Хлаїн розпочав свою діяльність як головнокомандувач, коли М'янма перейшла до демократії у 2011 році після майже 50 років військового правління. Водночас вплив Тамадо на політичні процеси в країні лишався великим.
Політичний вплив Мін Ауна Хлаїна та його присутність у соціальних мережах зростали, коли партія "Союз солідарності та розвитку", яку підтримували військові, керувала урядом.
Але у 2016 році до влади прийшла Національна ліга за демократію на чолі з Аун Сан Су Чжі, лауреаткою Нобелівської премії миру, яка за часів військової диктатури багато років провела під домашнім арештом.
Він, ймовірно, пристосувався до змін, працюючи разом з нею на публічних заходах.
Мін Аун Хлаїн тисне руку Аун Сан Су Чжі після перемоги її партії на виборах 2015 рокуПопри зміни, він забезпечив, щоб представники Тамадо продовжували займати по 25% депутатських місць в обох палатах парламенту М'янми і ключові посади в уряді, пов'язані з безпекою. Водночас протистояв спробам партії Аун Сан Су Чжі змінити конституцію та обмежити владу військових.
У 2016 та 2017 роках військові посилили репресії проти етнічної меншини мусульман рохінджа на півночі штату Ракхайн, що призвело до того, що багато з них втекли до сусідньої Бангладеш.
У серпні 2018 року Рада ООН з прав людини заявила: "Щодо найвищих військових генералів М'янми, зокрема, верховного головнокомандувача генерала Мін Аун Хлаїна, треба провести розслідування та віддати їх під суд за геноцид на півночі штату Ракхайн, а також за злочини проти людства та військові злочини в регіонах Ракхайн, Качин та Шан".
Після такої заяви Facebook видалив акаунт генерала, а також облікові записи інших осіб та організацій, які, за даними ООН, "вчинили або дозволили серйозні порушення прав людини в країні".
США запровадили проти Мін Аун Хлаїна санкції двічі - у 2019 році за його ймовірну участь "етнічній чистці" та порушення прав людини. У липні 2020 року Велика Британія також наклала на нього санкції.
Захоплення влади
На виборах у листопаді 2020 року, за офіційними даними, перемогла партія Аун Сан Су Чжі. Але військові та партія, яку вони підтримували - "Союз солідарності та розвитку", заперечила результати.
Діаспора М'янми проводить акції на підтримку Аун Сан Су Чжі. На фото - акція у ТокіоОстання висунула звинувачення в широкомасштабній фальсифікації виборів. Ці твердження відхилила виборча комісія перед запланованим на 1 лютого засіданням парламенту для затвердження нового уряду.
Спекуляції щодо державного перевороту зростали на тлі протистояння між урядом та збройними силами. 27 січня Мін Аун Хлаїн попередив, що "конституція буде скасована, якщо її не будуть дотримуватися", наводячи приклад попередніх військових переворотів у 1962 і 1988 роках.
До 30 січня його офіс, мабуть, змінив цю позицію, заявивши, що ЗМІ неправильно інтерпретували слова військових чиновників про скасування конституції.
Однак вранці 1 лютого військові затримали державну радницю Аун Сан Су Чжі, президента Він М'їна та інших високопосадовців та оголосив надзвичайний стан на рік.
Мін Аун Хлаїн взяв на себе всю державну владу на цей період як головнокомандувач. На засіданні Ради національної оборони і безпеки, яке він провів, було оголошено, що в країні відбудуться нові вибори, а порушення на виборах 2020 року будуть розслідувати.
Супротивники диктатури у Токіо вирішили розтоптати портрет генералаСпочатку Мін Аун Хлаїн мав звільнитися з посади головнокомандувача після досягнення пенсійного віку 65 років у липні цього року, але тепер дав собі принаймні ще рік влади - і, можливо, довше - з явним поверненням М'янми до військового правління.
Дружба з Росією
Мін Аун Хлаїн відомий як прихильник співробітництва з Росією. Він щонайменше шість разів відвідував цю країну.
Мін Аун Хлаїн на зустрічі з міністром оборони Росії Сергієм Шойгу у 2018 роціУ червні 2020 року Мін Аун Хлаїн разом з командувачами ВМС, ВПС та Сухопутних військ М'янми відвідав військовий парад у Москві.
Він дав інтерв'ю російському виданню "Аргументы и факты", в якому заявив, що на парад його особисто запросив Сергій Шойгу.
"Російські військові паради - це щось грандіозне", - відзначив генерал.
І розповів про співпрацю з Росією.
"Ми купуємо чудову російську зброю і для ВПС, і для ВМС, і для Сухопутних військ. Однак головне в ВТС - це навіть не закупівля винищувачів, танків, підводних човнів як таких. ВТС - це, зокрема, і про військову освіту. Гроші можуть закінчитися, військова техніка рано чи пізно застаріє, а знання залишаться".
"Офіцери, які навчалися в Росії, які говорять російською, знайомі з вашими технологіями, мають у нас хороші перспективи службового зростання", - наголосив він і повідомив, що шість тисяч військових країни отримали освіту в Росії.
Сергій Шойгу теж неодноразово відвідував М'янму. На фото візит у січні 2018 рокуНапередодні військового перевороту, 21-22 січня М'янму відвідав Сергій Шойгу. Як повідомляє пресслужба Міноборони Росії, під час візиту Шойгу подякував генералу за участь у параді у Москві в 2020 році і сказав, що дві країни разом боролися з фашизмом.
М'янма вирішила купити в Росії за підсумками візиту Шойгу зенітні ракетно-гарматні комплекси "Панцирь-С-1" та безпілотники "Орлан-10Е".
За даними російського відомства, у М'янмі існує технічний центр обслуговування авіатехніки та бронетехніки, яку постачає Росія. Загалом Москва поставила М'янмі 30 літаків МіГ-29, 12 навчально-бойових Як-130, шість Су-30СМЕ, 10 гелікоптерів Мі-24 і Мі-35П, 8 зенітно-ракетних комплексів "Печора-2М", а також радіолокаційні станції, бронетанкову техніку та артилерійські системи. Військові країни регулярно беруть участь в навчаннях на території Росії.
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!