Право жінки чи злочин. П'ять історій про аборти
Для багатьох жінок аборт пов'язаний з самотністю та осудомПравовий статус аборту. Дискусії та емоції навколо цієї теми не вщухають у всьому світі.
У вересні в американському штаті Техас почав діяти закон, що забороняє переривання вагітності після шести тижнів. Приблизно тоді ж Верховний суд Мексики скасував в одному з штатів країни покарання за аборт у першому триместрі.
"Правда в тому, що доступ до абортів є і завжди був нестабільним", - каже Ану Кумар, директорка ІПАС - міжнародної некомерційної організації зі штаб-квартирою у США, що виступає за розширення доступу до безпечних й легальних абортів.
Але вона вважає, що все рухається у правильному напрямку: "З 1994 року понад 40 країн лібералізували свої закони щодо абортів".
За цим стоїть особистий досвід, який про який часто не хочуть розповідати.
Ми попросили п'ятьох жінок з різних куточків світу поділитися своїми історіями про переривання вагітності. Деякі з них відмовились називати свої імена.
"Я відразу зрозуміла, що не хочу, щоб цей чоловік був батьком моєї дитини" - Сандра, Бангкок
Сандра* відчула зміни у тілі на восьмому тижні вагітності. Зробила тест, він був позитивним.
"Я відразу зрозуміла, що не хочу, щоб цей чоловік став батьком моєї дитини, - розповіла вона ВВС. - У нас був просто секс без зобов'язань, а попереду кар'єра".
Вона знала, що в Таїланді діє група Tamtang, де можна отримати інформацію про доступ до безпечних абортів, і звернулася до них по допомогу.
"Мені вдалося знайти клініку, але напередодні процедури я почувалася дуже пригніченою", - згадує Сандра.
Донедавна легально перервати вагітність у Таїланді можна було лише у разі зґвалтування, інцесту або загрози життю матері. Сандра наважилася на аборт у 2019 році, коли ці закони ще діяли.
"У голові роїлися різні думки: сказати їм, що я стала жертвою сексуальних домагань, чи достатньо пояснень, що я не потягну дитину фінансово?" - розповідає вона.
Сандра сподівається, що колись жінки зможуть відновити повну автономію над своїм тілом"Мені здавалося, що всі довкола мене засуджують", - згадує вона.
"Я не могла розповісти про це навіть найближчій подрузі, тому що в нашій культурі дуже багато стереотипів проти абортів. Є навіть телешоу, де розповідають, що жінка, яка зробила аборт, до кінця життя носитиме на спині дитину-примару".
"Процедура тривала 15 хвилин, потім я трохи відлежалася і в другій половині дня вже повернулася на роботу".
"Я заспокоювала себе, казала, що все буде добре, аж поки не побачила у соцмережах неприємні коментарі проти абортів. І зламалася".
Сандра сподівається, що колись жінки зможуть відновити повну автономію над своїм тілом.
"Адже тема абортів досі дуже табуйована".
"Чим більше буде відкритості, тим сильнішою ставатиме наша спільнота" - Ерін, США
Перший аборт Ерін зробила у 28 років, останній - у 36.
"Раніше я думала, що якась ненормальна - робила так багато абортів", - згадує вона.
"Але коли приєдналася до руху за право на аборт, зрозуміла, що це надзвичайно поширене явище".
"А от розмови про це - досі небажана тема, навіть у прогресивних та ліберальних групах чи у спільнотах із захисту репродуктивних прав, - пояснює вона. - Сподіваюся, що скоро це зміниться".
Ерін бореться за репродуктивні права жінок разом з американською організацією Shout Your Abortion. Вона каже, що це допомогло їй більш відкрито розповідати про свої переживання, пов'язані з перериванням вагітності.
"Для мене це стало великим зрушенням. Коли я починала, було важко навіть вимовити слово "аборт", - згадує вона. - Сьогодні для мене абсолютно нормально і легко говорити про аборт відкрито".
"Раніше я думала, що якась ненормальна через те, що робила так багато абортів", - згадує ЕрінПропустити подкаст і продовжити подкаст
Головна історія тижня, яку пояснюють наші журналісти
Випуски
Кінець подкаст
Ерін виросла у релігійній громаді, де не підтримували ідею абортів.
"Мені було дуже соромно і ніяково, тому я не зверталася до рідних чи друзів по допомогу", - каже вона.
"А після першого аборту - й поготів не думала, що можу просити про підтримку".
Але вона ніколи не вагалася щодо рішення про аборт.
"Я не хотіла бути матір'ю і не хотіла виховувати дитину з жодним зі своїх партнерів", - каже вона.
"Гадаю, ідея про те, що аборт - це важке і травматичне рішення для абсолютно всіх, завдало великої шкоди руху за репродуктивні права".
Ерін сподівається, що ця стигма зникне.
"Аборт завжди був звичайним явищем, але риторика навколо нього стверджувала, що аборт - це рідкість і має бути крайнім заходом", - каже вона.
"Чим більше ми будемо відкрито говорити про аборти, тим сильнішою буде наша спільнота, і тим більше зникатиме стигма, пов'язана з цим. Так ми можемо допомогти одне одному".
"Через відчуття сорому я почувалася ізольованою" - Інду, Індія.
"Я загубила телефон, - розповідає Інду BBC. - Пішла купити новий, у магазині мене знудило. Тоді мій партнер запропонував зробити тест на вагітність".
Результат був позитивним, але жінка твердо вирішила робити аборт.
"Я тільки починала свою кар'єру художника, у партнера була така ж ситуація".
31-річна Інду звернулася до гінеколога, з яким вчилася у школі, і "досить легко" перервала вагітність за допомогою таблеток.
Жах почався пізніше.
"Через стигму, пов'язану з абортами, я приховувала свою історію, і цей сором змусив мене почуватися соціально ізольованою", - каже вона.
"Після аборту почалася сильна кровотеча і нудота. Було дуже страшно. Я ридала так, наче в мене розірвалося серце".
Для Інду наслідки аборту стали випробовуваннямАборти в Індії, як і раніше, є об'єктом остракізму, а жіноча думка рідко стає вирішальним фактором, писав ресурс IndiaSpend у вересні 2020 року.
"Мене злило, що довелося пройти через це фізично і морально, хоча це стосувалося нас двох, - згадує Інду. - Менш ніж за рік я почала приймати антидепресанти".
Вона каже, що це вплинуло на її майбутні стосунки, і вона довго боялася займатися сексом.
Але жінка усвідомила важливість емоційної підтримки.
"Якби тоді я мала можливість говорити про аборт більш відкрито, все було б інакше".
"У нашому суспільстві аборт вважають гріхом" - Джоселін, Демократична Республіка Конго
Чотири місяці тому 31-річна Джоселін народила другу дитину. Незабаром вона дізналася, що знову вагітна.
"У мене почали набухати груди, з'явилася слабкість, зник апетит", - розповідає вона.
І вони з чоловіком зважились на аборт.
"Вирішальним фактором стало здоров'я моєї дитини. Я боялася, що аборт матиме медичні наслідки, але мені дуже допоміг чоловік. Завдяки його підтримці я подолала усі страхи".
Чотири місяці тому Джоселін народила другу дитинуУ дитинстві Джоселін не чула, щоб у їхній громаді хтось робив аборти.
"Тут це вважають гріхом, таємницею за сімома печатками, - пояснює вона. - А якщо справа набуває розголосу, то таку людину зневажають".
Джоселін знадобився час, щоб переконати лікаря зробити їй аборт.
"Він не прийняв [моє рішення] і намагався допомогти порадою, але я вблагала його".
Жінка вирішила провести процедуру вдома, щоб зберегти конфіденційність.
"Мені було страшно, адже я ніколи раніше не робила цього, але я впоралася. Коли все закінчилось, стало легше", - згадує вона.
Джоселін каже, що історія з абортом зробила її більш обізнаною.
"Зараз я приймаю протизаплідні засоби, щоб знову не завагітніти. Цей досвід дав мені впевненість, що зі мною таке більше не повториться".
"Я мрію, що колись жінки стануть вільними" - Марія, Мексика
Для Марії* перша зустріч з гінекологом стала справжнім одкровенням.
Їй було 35, але вона виросла з думкою, що "аборт - це вбивство, щось мега небезпечне, розчленування живої істоти, яка вже відчувала, говорила і думала".
Але ця зустріч змінила все.
"Лікар пояснила мені процедуру так, як лікування будь-якого іншого захворювання", - каже Марія.
"Вона не розпитувала мене, не лаяла, не ставилася до мене як до безвідповідальної людини. Там я зрозуміла весь тягар стигми навколо абортів".
Марія каже, що не могла розповісти рідним про те, що зробила аборт, але її підтримав партнерЗа словами Марії, доступ до безпечних абортів є проблемою в Мехіко, хоча офіційно вони дозволені. Послуги приватної клініки - дорожчі, але заради конфіденційності Марія пішла на ці витрати.
"Моя родина не знає про мій аборт. Не знаю, якою була б їхня реакція... але впевнена, що для деяких з них, починаючи з моєї матері, це було б болісно".
Вона згадує розмову про аборт зі своєю сім'єю, коли її молодша сестра завагітніла у 14 років. Марія припустила, що можна перервати вагітність.
"Це їх дуже образило, і я більше ніколи не торкалася цієї теми".
Марію підтримував партнер, він був поруч під час процедури.
"Це тривало близько 30 хвилин, а може, й менше", - каже вона.
"Було важко повірити, що так швидко владнали те, що я вважала величезною проблемою, яка вплине на все моє життя".
Зараз їй 38, і вона свідомо не хоче мати дітей.
"Розуміючи, що тягне за собою батьківство у такому складному світі, ми [мій партнер і я] вирішили відмовитися від цієї ідеї", - каже вона.
"Я мрію, щоб одного чудового дня жінки отримали повну свободу вибору у тому, що відбувається в їхньому житті, і особливо у тому, що відбувається в їхніх тілах. Сподіваюсь, що колись ця мрія стане реальністю".
*Імена змінені з метою безпеки
Додатковий репортаж Емері Макумено
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!